Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1084

Browse

Now showing 1 - 20 of 25

Decarbonization of the Steel Industry: the Role of State Economic Policy
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Глущенко, Андрій Миколайович
Мета статті полягає в аналізі потенційних напрямів декарбонізації металургійного виробництва, щоб запропонувати заходи державної політики, які сприяють зниженню викидів СО2. У ході дослідження вивчено структуру глобальних викидів вуглекислого газу, динаміку викидів СО2 металургією, особливості екологічної політики ЄС і Китаю. Також охарактеризовано економічні та технологічні чинники, які ускладнюють декарбонізацію металургії. Розглянуто основні джерела викидів вуглекислого газу на металургійних підприємствах. На прикладі європейської компанії показаний обсяг капітальних інвестицій для декарбонізації виробництва сталі. Виявлено основні групи заходів, що здатні вирішити проблему викидів СО2 (уловлювання та захоронення СО2, уловлювання та використання СО2, запобігання викидам). Проаналізовано можливості й обмеження для використання конкретних заходів декарбонізації, включаючи виплавку сталі в електродугових печах, заміну коксу деревним вугіллям, використання водню в доменній печі та для прямого відновлення заліза, електроліз заліза. Проведено порівняння інтенсивності вуглецевих викидів для різних технологій декарбонізації, а також потенційних термінів їх комерційного впровадження. У результаті дослідження виділено інструменти економічної політики для прискорення декарбонізації металургії. Проаналізовано переваги та недоліки цих інструментів. Зроблено висновок про неможливість декарбонізації без участі держави, оскільки на вільному ринку підприємства не отримують достатніх конкурентних переваг від інвестицій в значне зниження викидів СО2. Перспективи подальших досліджень пов'язані з поглибленим вивченням інструментів державної політики декарбонізації, а також розробкою напрямів декарбонізації інших секторів економіки.
Визначення оптимальної структури портфеля, що містить активи розвинутих ринків і ринків, що розвиваються
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чернова, Наталя Леонідівна; Полякова, Ольга Юріївна
У сучасному світі деривативи на провідні фондові індекси дуже часто є об’єктами прискіпливої уваги з боку портфельних інвесторів. Безпосереднє включення у портфель подібних інструментів фактично дає змогу інвестувати одразу в економіку окремої країни або окремий її сектор. Метою роботи є формування оптимального інвестиційного портфеля, що містить деривативи на фондові індекси країн розвиненого сектора та сектора, що розвивається. Для досягнення зазначеної мети було вирішено такі задачі: сформовано два оптимальних портфелі: портфель з індексів розвинутих країн та портфель з індексів країн, що розвиваються; сформовано змішаний портфель, що містить індекси з обох секторів; здійснено порівняльний аналіз ефективності отриманих портфелів. Для отримання оптимальної структури портфеля застосовано модель Марковиця. Модельні результати дозволяють зробити такі висновки щодо інвестиційної привабливості сектора фондових індексів розвинутих ринків і ринків, що розвиваються. З точки зору рівня ризику портфеля можливо отримати пару портфелів, один з яких містив би тільки активи розвинутих ринків, а інший – тільки активи ринків, що розвиваються. Однак при цьому рівень доходності буде значно меншим у портфелі, що складається з активів розвинутого сектора. Змішаний портфель забезпечує значно ширший діапазон альтернативних варіантів інвестування, що позиціонуються на ефективній границі, як за критерієм ризику, так і за критерієм доходності.
Вплив лібералізації світової торгівлі на розвиток вітчизняних підприємств пивоварної галузі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Данкевич, Віталій Євгенович; Пивовар, Петро Вікторович; Данкевич, Євген Михайлович
Метою статті є дослідження впливу лібералізації світової торгівлі на розвиток вітчизняних підприємств (на прикладі пивоварної галузі). Розглянуто концептуальні основи запровадження ліберальних режимів здійснення міжнародної торгівлі. Проаналізовано сучасні підходи до спрощення митних бар’єрів при здійснення експорту й імпорту. Визначено основні переваги та недоліки лібералізації зовнішньої торгівлі. Проаналізовано ринок пива в Україні та основні тенденції на ньому. Досліджено географічну структуру українського експорту й імпорту пива. Розглянуто основні етапи виходу підприємств пивоварної галузі на зовнішні ринки. Побудова гравітаційної моделі дає можливість якісного прогнозу стану розвитку ринків для економічних агентів національної економіки. Тобто гравітаційна модель є насамперед інструментом моделювання торговельних потоків певного товару між двома і більше країнами. На основі гравітаційної моделі можна проводити оцінку ефективності зовнішньої торгівлі. В нашому випадку у результаті побудови гравітаційної моделі та її апробації на основі прогнозних показників було отримано найбільш перспективні ринки для провадження експортної діяльності пивоварних підприємств. Адаптовано гравітаційну модель зовнішньої торгівлі пива на основні торговельного балансу. Апробовано розроблену модель і визначено потенційні країни, що є партнерами для здійснення експортних операцій. Розроблено комплекс пропозицій для розвитку експорту пива в рекомендовані країни.
Ефективність інвестиційного забезпечення багатофункціональності сільського господарства в умовах глобальної економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Прокопчук, Оксана Андріївна; Куцмус, Наталія Миколаївна
Метою дослідження є оцінка ефективності інвестицій у сільському господарстві та впливу інвестиційних процесів на реалізацію багатофункціональності галузі в умовах глобалізації. Здійснено оцінку ефективності інвестицій через призму результатів реалізації багатофункціональності сільського господарства в умовах глобалізаційних процесів. Встановлено, що інвестиційні процеси у сільському господарстві в Україні мають позитивні тенденції розвитку і є, на відміну від інших галузей економіки, більш стійкими до макроекономічних коливань, вплив яких частково компенсується глобальними трендами розвитку світового аграрного ринку. Доведено, що інвестиційна діяльність у сільському господарстві має зростаючий рівень економічної ефективності, зокрема в частині виконання галуззю глобалізаційної функції, проявом чого є підвищення зовнішньоекономічної активності підприємств та вартості експорту аграрної продукції. Соціальна та екологічна ефективність інвестиційних процесів у сільському господарстві є низькою і не відповідає потребам сільського соціуму і значущості аграрного виробництва в глобальному та національному масштабах. Аргументовано, що підвищення загальної ефективності інвестиційної діяльності у сільському господарстві потребує консолідації зусиль владних інституцій та суб’єктів виробничої діяльності у напрямі забезпечення підвищення соціальної та екологічної відповідальності останніх. Результати наукового дослідження становлять методологічну основу для розробки пропозицій щодо підвищення ефективності інвестицій у сільськогосподарському виробництві як інструменту реалізації галуззю її багатофункціонального суспільного призначення.
Зовнішньоторговельна інтеграція України в умовах поглиблення міждержавних конфліктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Калюжна, Наталія Геннадіївна
Метою статті є ретроспективний аналіз зовнішньої торгівлі України товарами у контексті поглиблення міждержавних економічних протиріч та активного використання дискримінаційного інструментарію зовнішньоторговельної політики. Констатовано ускладнення перебігу процесів регіональної інтеграції держав через активізацію антиглобалізаційних тенденцій у міжнародних економічних відносинах. Обґрунтовано необхідність дослідження інтеграційних пріоритетів зовнішньої торгівлі України в умовах інтенсифікації міждержавних зовнішньополітичних та економічних конфліктів. Здійснено ретроспективний аналіз абсолютних (обсяги товарообігу в цілому та з окремими групами країн) і відносних (частка торгівлі з окремими групами країн в загальній структурі товарообігу) показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами Європи та СНД. Засвідчено негативний вплив запровадження Росією та Україною системи взаємних економічних санкцій на товарообіг держави в цілому та з окремими групами країн. Підтверджено гіпотезу про існування неухильної від’ємної тенденції в динаміці абсолютних і відносних показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами СНД. Не виявлено стійкої тенденції до зростання показників зовнішньої торгівлі України з країнами Європи в абсолютному вимірі. Обґрунтовано, що зовнішньоторговельна інтеграція України до європейського простору потребує виваженої торговельної політики з метою запобігання подальшій ескалації міждержавних торговельних конфліктів. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є надання кількісної оцінки впливу дискримінаційних заходів на національну економіку та розроблення рекомендацій щодо формування інтеграційних пріоритетів України на основі ефективної взаємодії з європейським і світовим економічним простором.
Кадрова складова економічної безпеки підприємства роздрібної торгівлі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Калініченко, Людмила Леонідівна; Шуміло, Ольга Станіславівна; Кулімякін, Ярослав Юрійович
Метою статті є дослідження та уточнення теоретичних засад кадрової безпеки підприємства роздрібної торгівлі. У статті за допомогою компаративного аналізу наявних визначень науковців з’ясовано сутність поняття «кадрова безпека підприємства». Визначено відсутність єдиного розуміння сутності кадрової безпеки підприємства серед науковців, адже. вона розглядається як багатогранне поняття. Визначення сутності кадрової безпеки підприємства поділено на три напрямки: розуміння кадрової безпеки підприємства як підвищення ефективності використання кадрового потенціалу; як складової економічної безпеки з позиції захисту; з позиції управління персоналом. Враховуючи особливості підприємств роздрібної торгівлі, уточнено та доповнено поняття кадрової безпеки підприємства. Вона розуміється як стан захищеності інтересів підприємства з розвитку ефективності діяльності, адаптації до змін і підвищення стійкості функціонування. З позиції системного підходу досліджено зовнішні та внутрішні загрози кадровій безпеки підприємства роздрібної торгівлі. Визначено завдання кадрової безпеки підприємства у розрізі загальної економічної безпеки торговельного підприємства. Досліджено функції управління кадрами у розрізі забезпечення економічної безпеки підприємства, серед них зазначено основні: визначення потреб у персоналі та забезпечення підприємства роздрібної торгівлі кадрами; розвиток і використання персоналу; мотивація результатів праці та поведінки; інформаційно-правове управління персоналом. Класифіковано та досліджено методи забезпечення кадрової безпеки підприємства роздрібної торгівлі. Вони поділені на фінансові, психологічні, організаційні, технологічні, адміністративні і дисциплінарні.
Концептуальні основи науково-методичного підходу до геополітичного аналізу міжнародного інноваційно-технологічного співробітництва
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Омельяненко, Віталій Анатолійович
Метою цього дослідження є аналіз міжнародних проєктів інноваційного співробітництва з точки зору критерію трансферу технологій та ризиків міжнародної взаємодії у рамках геоекономічної гри. Для вирішення завдань дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, історичного та логічного, системного та структурно-функціонального аналізу. Серед інноваційних методів у дослідженні для проєктування інноваційної стратегії буде використано імітаційне інституційно-еволюційне моделювання з метою максимізації ефектів синергії у публічному управлінському просторі та системний підхід до його побудови. Вирішити завдання дослідження можливо через використання елементів методології геоекономічної гри, що дозволить поєднати (і) розуміння міжнародних відносин як боротьби між державами за вплив, результат якої залежить від їх можливостей, обумовлених кількістю та якістю різних ресурсів, та (іі) основні елементи міжнародного інноваційного менеджменту. Автором проаналізовано основні тенденції сучасних геоекономічних стратегій та визначено основні аспекти їх впливу на реалізацію міжнародних інноваційних проектів. На ряді прикладів міжнародного трансферу технологій (космічний сектор, видобуток ресурсів) визначено основні ризики відсутності власних геоекономічних стратегій та зроблено рекомендації щодо підвищення ефективності участі в міжнародних відносинах. У результаті наявності глобальних проблем визначені в дослідженні теоретичні підходи до інноваційної політики дозволять з нового ракурсу розглянути зв'язок між геоекономічною грою, національною стратегією, технологіями й ключовими проблемами світової політики та міжнародних відносин. У подальших дослідженнях необхідно розробити практичний інструментарій оцінки інноваційних стратегій з урахуванням критеріїв теорії ігор і принципів геоекономічної конкуренції.
Методи прогнозування на фінансових ринках в умовах цифрової економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Красовський, Микола Анатолійович; Кудрицька, Жанна Володимирівна
Метою цієї статі є дослідження та узагальнення принципів, методів і ціннісних характеристик загальноприйнятих видів аналізу фінансових інструментів та альтернативного виду аналізу – поведінкових фінансів, які стали актуальні через розвиток цифрової економіки. Розвиток економіки постійно потребує мобілізації, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між її сферами і секторами. Важливу роль у здійсненні цього процесу відіграють фінансові ринки. Фінансові ринки виступають засобом забезпечення нормального функціонування всіх галузей економіки, а також засобом поєднання державних, інституційних та індивідуальних інтересів, захисту грошових коштів населення від інфляції та покращання його матеріального становища. У результаті дослідження виділено основні аспекти поведінкових фінансів і наведено приклади найбільш частих помилок інвесторів. Запропоновано використання індексу настроїв інвесторів для оцінки стану ринку та більш ефективного прогнозування фінансових інструментів. За допомогою цього індексу державні органи можуть відслідковувати фінансові ризики, які виникають через спекуляції ЗМІ та фінансових аналітиків. Результати дослідження можуть мати суттєве значення як в інвестиційній, так і в політичній сферах. У політичній сфері нестабільність може мати негативний вплив на функціонування ринків і ціноутворення активів в межах держави та на міжнародному ринку. Якщо до фінансових ризиків додається зміна настроїв інвесторів, це призводить до відтоку капіталу та фінансової нестабільності в країні, але використання лише методу, що базується на побудові індексу настроїв інвесторів, не рекомендується.
Методологічний базис управління економічною безпекою підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сосновська, Ольга Олександрівна
У статті обґрунтовано необхідність вивчення методології як системи принципів та інструментів організації діяльності для подальшого дослідження процесу управління економічною безпекою підприємства. Метою статті є формування методологічного базису управління економічною безпекою підприємства на основі упорядкування сукупності концепцій та теорій, принципів, наукових підходів і методів для систематизації елементів методології економічної безпеки на рівні підприємства як об’єкта перспективних наукових пошуків. Встановлено, що надзвичайно актуальною для українських підприємств є проблема забезпечення стійкості їх соціально-економічних систем унаслідок значної мінливості та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. З огляду на це, головною метою управління економічною безпекою підприємства визначено його стійке функціонування, ключовим критерієм якого є забезпечення цільового рівня економічної безпеки у певному часовому проміжку. Доведено, що основою стійкого функціонування підприємства є здійснення процесу управління функціональними підсистемами економічної безпеки, рівень якої для кожної підсистеми може бути різним, але інтегрально забезпечувати економічно безпечне функціонування підприємств на різних фазах економічного розвитку. На основі визначення головної мети та критерію управління економічною безпекою підприємства запропоновано методологічний базис цього процесу, що являє собою консолідацію концепцій та теорій за функціональними підсистемами економічної безпеки, наукових підходів, специфічних і фундаментальних принципів і методів, ієрархічна структуризація яких дає можливість систематизувати методологію наукового пізнання щодо процесу управління економічною безпекою підприємства та сформувати певну сукупність наукових поглядів побудови теоретичної та практичної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності цього процесу та забезпечення стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності.
Методологічні аспекти інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Проценко, Валентина Миколаївна
Метою статті є формування методологічних аспектів інтенсифікації управління економічною поведінкою в умовах неоіндустріальної модернізації. У роботі зазначено, що послідовність і успіх ринкових перетворень багато в чому визначається економічною поведінкою підприємств, їх адаптацією до нових вимог сучасної дійсності. Однією з головних причин нездатності українських промислових підприємств до виходу з кризи є неготовність їх до модернізації виробництва і збільшення випуску конкурентоспроможної продукції. Усунення цих причин вимагає від підприємств певної стратегії і тактики економічної поведінки. Інтенсифікація управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації як феномен є предметом вивчення як економічної науки, так і соціології. Визначено, що проблема інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації методологічно може долатися в тому випадку, коли порушується питання стосовно абсолютистської і релятивістської його оцінки, констатуючи той факт, що раціональність як фундаментальна характеристика економічної поведінки є цивілізованою цінністю, що має одночасно методологічну та аксіологічну спрямованість. У статті виокремлено основні напрямки дослідження інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації та запропоновано методологію інтенсифікації управління економічною поведінкою в умовах неоіндустріальної модернізації.
Методологічні засади дослідження соціальних медіа у ресторанному бізнесі як інструменту протидії наслідкам COVID-19
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Лазебник, Юлія Олександрівна; Івасенко, Микола Григорович
У статті розглянуто проблему тяжкого положення ресторанного бізнесу у зв'язку з пандемією COVID-19 та її наслідками. Метою статті є висвітлення механізмів протидії наслідкам COVID-19 через сектор соціальних медіа та соціального маркетингу. Для досягнення поставленої мети у статті докладно розглянуто основні визначення, напрями та особливості застосування такого сучасного механізму (інструменту) підвищення ефективності реклами та просування товарів і послуг, як соціальні медіа. Маркетинг соціальних медіа в цей час переважно домінує над традиційним маркетингом. Традиційний маркетинг набагато дорожчий, ніж соціальний медіамаркетинг, тому більшість підприємств зараз взяли курс саме на маркетинг в соціальних медіа для активізації свого бізнесу. У статті проаналізовано результати європейського дослідження щодо використання соціальних медіа у ресторанному бізнесі. За результатами проведеного дослідження було визначено основні етапи процесу управління взаємовідносинами з клієнтами та сформовано три загальні кроки: крок перший – знайомство зі споживачами; крок другий – утримання клієнтів; крок третій – взаємодія з клієнтом. Реалізація всіх трьох етапів має покращити обслуговування клієнтів ресторанної сфери. У цій роботі проведено аналіз наслідків COVID-19 для ресторанного бізнесу і запропоновано основні шляхи їх подолання. Доведено необхідність і доцільність застосування соціального медіа маркетингу у ресторанному бізнесі. Зроблено висновки щодо доцільності запровадження спеціальних заходів задля нормалізації фінансового становища, виходу з кризи та окупності витрат на виробництво. Серед таких заходів виділено застосування соціального медіамаркетингу, підвищення ефективності реклами в Інтернеті та налагодження комунікації з клієнтами.
Методологія наукового пізнання як основа інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чобіток, Вікторія Іванівна
Мета статті – формування методології наукового пізнання як основи інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств у сучасних умовах господарювання. У статті визначено, що в сучасних умовах господарювання значний успіх розвитку сучасних підприємств забезпечують фахівці, які володіють інтелектом. У цих умовах особливо актуалізуються ресурси, насамперед сконцентровані в рамках інтелектуальних можливостей людини, що обґрунтовано розглядаються як інтелектуальний базис модернізації економіки на основі інноваційних рішень. В результаті проведеного дослідження розглянуто основні функції науки. У статті запропоновано методологію наукового пізнання як основу інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств, що вирішує ряд властивих задач: розробка і використання методів у дослідженнях; аналіз методологічних парадигм в історії економічної думки; вивчення етапів економічного дослідження, включаючи розкриття механізмів «наукового відкриття» в інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств; аналіз проблеми істини, дослідження її критеріїв і способів підтвердження; дослідження ролі методології наукового пізнання в системі загальної методології соціальних і природних наук; вивчення світоглядних стандартів і ідеалів інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств.
Моделювання процесу оцінювання та аналізу експортного потенціалу регіону
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Пілько, Андрій Дмитрович; Лесів, Ігор Богданович
У публікації висвітлено результати проведеного аналізу наявних підходів до управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні, а також оцінювання, аналізу, прогнозування та оптимізації показників експорту регіону. Вивчення наявних підходів до кількісного оцінювання експортного потенціалу як в Україні, так і в інших країнах з малою відкритою економікою засвідчило обмежені можливості ефективного застосування наявних методик на рівні регіонів України та їх територіальних систем. Проведений аналіз показників експорту регіонів Західної України, а також ефективності експорту цих регіонів за період 2008–2018 рр. дозволив ідентифікувати основні закономірності та тенденції зміни відповідних показників у досліджуваних регіонах. Суть наукової новизни отриманих результатів полягає в удосконаленні та розвитку наявних підходів до проведення оцінювання та аналізу зовнішньоекономічної діяльності регіону. Зокрема, в роботі запропоновано та реалізовано підхід до проведення оцінювання ефективності експорту з урахуванням наявної статистичної бази, а також підхід до проведення оцінювання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності регіону на основі використання зваженої евклідової відстані. Подальший розвиток обраного напряму досліджень з використанням відповідного економіко-математичного інструментарію дозволить якісно по-новому підійти до вирішення задачі підвищення ефективності використання зовнішньоекономічного потенціалу регіону.
Моделювання інноваційної активності ієрархічних систем: оцінка дифузії інновацій та економічного ефекту наявного потенціалу та результатів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Манойленко, Олександр Володимирович; Сергієнко, Олена Андріанівна; Гапоненко, Ольга Євгеніївна
У статті побудовано моделі оцінки інноваційного потенціалу та результатів інноваційної діяльності підприємств Харківської області, які дозволили класифікувати підприємства залежно від розвитку їх інноваційного потенціалу і результатів від його використання. Інноваційний потенціал розглядається як інтегральна характеристика інноваційного ресурсного забезпечення виробничої системи, що являє собою суму кадрових, виробничо-технологічних, науково-технічних, фінансових і структурних ресурсів, що забезпечують інноваційну діяльність. Розроблено шкалу оцінки інноваційної активності та сприйнятливості до інновацій промислових підприємств (інноваційно активні підприємства (ІАП); підприємства, сприйнятливі до інновацій (ПСІ); підприємства, не сприйнятливі до інновацій (ПНСІ)), яка дозволяє побудувати модель інноваційної активності підприємств, що враховує взаємодію підприємств та оцінює вплив державного стимулювання інноваційної діяльності на збільшення кількості інноваційно активних підприємств. З використанням методу аналізу панельних даних побудовано модель фінансового ефекту від кількості інноваційно активних підприємств. Розроблену модель використано для прогнозування результатів стимулювання інноваційної діяльності регіону та формування сценаріїв стимулювання інноваційної діяльності регіонів. Для оцінки впливу державного стимулювання інноваційної діяльності на зростання кількості інноваційно активних підприємств та оцінки доходу від здійснення інноваційної діяльності побудовано модель інноваційної активності підприємств, що враховує імовірнісний характер поширення інновацій у результаті взаємодії підприємств. Встановлено, що в результаті впливу на ПНСІ інноваційно активних виробничих підприємств та ПСІ імовірність поширення складає 0,5, тобто у 50 % випадків виробнича система переходить до класу виробничих систем, сприйнятливих до інновацій.
Оцінювання результативності діяльності підприємств машинобудування України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Циганова, Олександра Сергіївна; Бурлан, Світлана Анатоліївна; Каткова, Наталя Володимирівна
У статті проведено аналіз діяльності машинобудівної галузі України з точки зору її результативності. Досліджено динаміку змін обсягів виробництва та реалізації машинобудівної продукції, фінансових результатів до оподаткування, чистого прибутку (збитку) та рентабельності (збитковості) операційної діяльності машинобудівної галузі в цілому та в розрізі її видів виробництв протягом 2013–2018 рр. Виявлено, що за всіма напрямками машинобудування в період 2013–2017 рр. спостерігався спад їх питомої ваги у загальному промисловому виробництві, хоча в грошовому вимірнику виробництво і реалізація машинобудівної продукції зростали з 2015 р. Питома вага реалізованої машинобудівної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції за 2013–2016 рр. знижувалася з 8,6 % до 6,1 %, а протягом 2017–2018 рр. зросла до 6,9 %. Визначено, що криза 2014 року суттєво вплинула на результативність діяльності підприємств машинобудування: фінансові результати різко знизилися до від’ємного значення, розмір чистого прибутку коливався відповідно до фінансових результатів, операційна діяльність була збитковою. Проте починаючи з 2015 р. машинобудівні підприємства спроміглися адаптуватися до ринкових і політичних змін, наростити обсяги виробництва і збільшити рентабельність діяльності, насамперед ті, які зайняті виробництвом комп'ютерів, електронної та оптичної продукції та електричного устаткування. Так, у 2014 р. збитки отримали як підприємства промисловості взагалі, так і машинобудування зокрема, у 2015 р. прибуток мали лише підприємства з виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції, а у 2016 р. до них приєдналися підприємства з виробництва машин і устаткування; у 2017 р. прибуток отримали підприємства всіх напрямів машинобудування, а у 2018 р. прибуток всієї машинобудівної промисловості зріс на 88,5 %. Відповідно, у 2015–2017 рр. відбулося динамічне зростання рентабельності операційної діяльності до 9,8 %, хоча у 2018 р. спостерігається його зниження на 13,3 %. Найбільшу рентабельність операційної діяльності мають підприємства з виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції та електричного устаткування.
Практичні аспекти імплементації Міжнародних стандартів фінансової звітності та принципів облікової політики у бізнесові структури
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Шот, Анна Петрівна; Гончарук, Світлана Марківна; Приймак, Світлана Вікторівна
Членство України у Європейському Союзі передбачає запровадження і дотримання вимог і норм європейського законодавства, супроводжується реформами у всіх практично галузях економіки України, у тому числі і у сфері бухгалтерського обліку. Основне завдання реформи бухгалтерського обліку – приведення національної системи бухгалтерського обліку відповідно до вимог ринкової економіки та Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Метою статті є дослідження практичних аспектів впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) і принципів облікової політики у бізнесові структури з урахуванням національних особливостей обліку з метою оцінки їх впливу на результати діяльності. У статті розглянуто переваги вітчизняних підприємств при звітуванні за міжнародними стандартами фінансової звітності, розкрито проблеми застосування принципів і вимог МСФЗ та специфіку переходу вітчизняних підприємств на МСФЗ з урахуванням національних особливостей. Досліджено практичні аспекти впровадження МСФЗ і принципів облікової політики у бізнесові структури з урахуванням національних особливостей обліку з метою оцінки їх впливу на результати діяльності. Розраховано вплив переходу на податкові зобов’язання та податкові наслідки для підприємств при звітуванні за міжнародними стандартами. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що трансформаційні різниці на перехідному на МСФЗ етапі стають нейтральними до оподаткування; власники бізнесу, інвестори і кредитори отримують якісну фінансову звітність для прийняття виважених і правильних управлінських рішень.
Соціальна відповідальність як інструмент управління сталим розвитком промислового підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Райко, Діана Валеріївна; Подрез, Ольга Іванівна
Метою статті є узагальнення та уточнення теоретичних положень щодо соціальної відповідальності промислових підприємств з урахуванням сучасної концепції сталого розвитку в Україні, розробка наукового (дворівнева процедура оцінки) та методичного (розрахунок загального інтегрального показника СВП) підходів щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства. Відмінністю підходів є узгодженість показників за впливом факторів зовнішнього середовища (за зовнішніми стейкхолдерами) та складовими сталого розвитку підприємства. В статті проаналізовано сутність поняття соціальної відповідальності, її концепції, принципи, мотиви, переваги та недоліки щодо впровадження; виокремлено поняття «соціальна відповідальність підприємства (СВП)» в рамках сталого розвитку. Запропоновано модель формування теоретичних основ і методичних підходів щодо соціальної відповідальності, яка відрізняється від раніше розроблених тим, що оцінка соціальної відповідальності здійснюється за рівнями управління (макро-, мезо- і мікрорівень), взаємовідносинами зі стейкхолдерами, життєвим циклом підприємства тощо. Розроблено науковий підхід та процедуру оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку, яка складається з двох рівнів. Удосконалено методичний підхід щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку. Він складається з показників оцінки впливу зовнішніх стейкхолдерів на економічну складову (перший рівень оцінки) та економічної на екологічну, енергетичну та соціальну складові (другий рівень). Визначено показники, що характеризують діяльність підприємства з покращення умов життя мешканців регіону, де воно працює. Методичний підхід базується на використанні індексного методу. Наведені розробки дозволяють побудувати соціально відповідальне підприємство, чия діяльність буде узгодженою зі стратегією сталого розвитку, з партнерами по бізнесу (стейкхолдерами) та дозволить проводити заходи щодо соціального забезпечення та забезпечення енергоносіями працівників й мешканців регіону, знижувати викиди шкідливих речовин.
Соціальні медіа як інструмент дослідження великих даних
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Голубова, Галина Володимирівна
Посилення використання хмарних обчислень, соціальних мереж, мобільних технологій та технологій великих даних обумовлюють зростання можливостей як для наукових досліджень, так і для практичних завдань. Дослідники стикаються з великою кількістю даних, створених платформами соціальних мереж, різноманіття яких ще більше посилюється спільним змішуванням платформ соціальних мереж і новими можливостями Інтернету. Актуальність великих даних і соціальних медіа зростає, однак у науковій літературі не вистачає концептуальних інструментів і підходів, які допоможуть дослідникам структурувати та кодифікувати знання з великих даних соціальних медіа у різних предметних областях. У дослідників немає загального плану для розуміння даних та складної мережі взаємозв’язків між сутностями, соціальними мережами, соціальними платформами та іншими сторонніми базами даних, системами та об’єктами. Ця проблема ще більше ускладнюється при введенні просторово-часових даних. У статті запропоновано загальну основу для досліджень соціальних медіа з використанням великих даних. Автором представлено п’ять аналітичних напрямів: просторово-часову аналітику, внутрішньомережеву аналітику, міжмережеву аналітику, аналітику платформ і аналіз даних третіх сторін. У цих напрямках окреслено три перспективи – перспективу облікового запису, перспективу вмісту та перспективу мережі. Цей матеріал спрямований допомогти дослідникам зосередити свої наукові дослідження у певній галузі дисципліни, використовуючи дані соціальних медіа послідовно.
Теоретико-методичний базис управління безпекою розвитку підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Мушникова, Світлана Анатоліївна
Метою статті є обґрунтування теоретико-методичного базису управління безпекою розвитку підприємства. У статті визначено, що складність функціонування всіх рівнів національної економіки, включаючи промислові підприємства, в сучасних умов потребує революційних змін в їх системі управління, якщо розглядати підприємство як складну поліструктурну систему. Кризові ознаки, які спостерігаються протягом останніх десяти років, можуть як негативно, так і позитивно впливати на трансформації в діяльності окремих підприємств, призвести як до розвитку, так і до деградації підприємства. Тому в роботі пропонується теоретико-методичний базис управління безпекою розвитку підприємства. До основополагаючих складових теоретико-методичного базису управління безпекою розвитку підприємства можна віднести: мету управління, задачі, принципи управління, підходи, методи та інструменти управління, що, своєю чергою, є базою для формування конвергентно-інтегрованого механізму управління безпекою розвитку з синергетичним ефектом. Зокрема, обрання механізму управління безпекою розвитку підприємства базується на відповідних підходах, наряду з існуючими загальнонауковими теоретичними підходами створення ефективної системи управління підприємством, пропонуються підходи до формування системи управління безпекою розвитку підприємств, а саме: аспектний, ситуаційний, системний, процесний, синергетичний та системно-синергетичний. В основу конвергентно-інтегрованого механізму з синергетичним ефектом покладено процес конвергенції всіх методичних базисів безпеки та розвитку підприємства з отриманням ефекту синергетики й окремих його складових.
Теоретико-методичні передумови та розробка концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Корепанов, Георгій Сергійович; Черненко, Дарина Ігорівна; Чала, Тетяна Георгіївна
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних передумов і розробці концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів. Визначено, що використання в Україні сучасної концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів вимагає уніфікації підходів до впровадження теорії стейкхолдерів у національну практику управління. Визначено, що понад 60 % науковців використовують термін «стейкхолдер» без посилання на будь-яку версію теорії стейкхолдерів. Наведено основні групи стейкхолдерів, якими, насамперед, є: клієнти; співробітники; місцеві громади; постачальники та дистриб’ютори; акціонери. Супутніми стейкхолдерами вважаються: ЗМІ; громадськість взагалі; ділові партнери; майбутні покоління; минулі покоління (засновники організацій); вчені; конкуренти; неурядові організації чи активісти; представники стейкхолдерів, такі як профспілки або профспілки постачальників чи дистриб’юторів; фінансисти, крім акціонерів (власників депозитів, облігацій, кредитори); конкуренти; уряд, політики. На основі схематизації інформаційно-аналітичного та методичного забезпечення розроблено концептуальну модель управління взаємодіями стейкхолдерів, яка охоплює урахування моделей взаємодії стейкхолдерів з інформаційним ресурсом, ролі громади, природи взаємовідносин із стейкхолдерами, методології систематичного визначення груп стейкхолдерів, системи міжнародних метаданих і принципів AccountAbility. Використання концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів є надійним підґрунтям для набуття конкурентних переваг тих організацій, які спільно зі стейкхолдерами здатні ефективно створювати додану вартість, покращувати загальну ефективність функціонування підприємств і сприяти сталому розвитку територіальних громад.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"

Results Per Page

Sort Options