Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1084

Browse

Now showing 1 - 20 of 38

Decarbonization of the Steel Industry: the Role of State Economic Policy
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Глущенко, Андрій Миколайович
Мета статті полягає в аналізі потенційних напрямів декарбонізації металургійного виробництва, щоб запропонувати заходи державної політики, які сприяють зниженню викидів СО2. У ході дослідження вивчено структуру глобальних викидів вуглекислого газу, динаміку викидів СО2 металургією, особливості екологічної політики ЄС і Китаю. Також охарактеризовано економічні та технологічні чинники, які ускладнюють декарбонізацію металургії. Розглянуто основні джерела викидів вуглекислого газу на металургійних підприємствах. На прикладі європейської компанії показаний обсяг капітальних інвестицій для декарбонізації виробництва сталі. Виявлено основні групи заходів, що здатні вирішити проблему викидів СО2 (уловлювання та захоронення СО2, уловлювання та використання СО2, запобігання викидам). Проаналізовано можливості й обмеження для використання конкретних заходів декарбонізації, включаючи виплавку сталі в електродугових печах, заміну коксу деревним вугіллям, використання водню в доменній печі та для прямого відновлення заліза, електроліз заліза. Проведено порівняння інтенсивності вуглецевих викидів для різних технологій декарбонізації, а також потенційних термінів їх комерційного впровадження. У результаті дослідження виділено інструменти економічної політики для прискорення декарбонізації металургії. Проаналізовано переваги та недоліки цих інструментів. Зроблено висновок про неможливість декарбонізації без участі держави, оскільки на вільному ринку підприємства не отримують достатніх конкурентних переваг від інвестицій в значне зниження викидів СО2. Перспективи подальших досліджень пов'язані з поглибленим вивченням інструментів державної політики декарбонізації, а також розробкою напрямів декарбонізації інших секторів економіки.
Over- та under-tourism як взаємозалежні явища сучасного глобалізованого світу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Гапоненко, Ганна Ігорівна; Василенко, Анастасія Володимирівна
На сьогодні міжнародний туризм під впливом процесів глобалізації набуває динамічного розвитку та стає одним із найвпливовіших чинників розвитку країн. Можливість подорожувати є виразною ознакою сучасного суспільства, тому туристичні подорожі стають частиною життя людей, тим самим формуючи багато соціально-економічних, екологічних, культурних та інших проблем. Тому питання, пов’язані з перенасиченням дестинацій і нестачею туристів у менш популярних місцях, наразі є досить актуальними та потребують дослідження й розв’язання. Предметом дослідження статті є співіснування овертуризму та андертуризму в світі та Україні зокрема. Мета – дослідження тенденцій розвитку овертуризму та андертуризму в світі, визначення шляхів їхнього розвитку. Завдання: висвітлення основних проблем (перенасичення дестинацій) та перспектив (подорожі туристів до менш популярних місць відпочинку) розвитку сучасних туристичних трендів; формулювання стратегії використання зарубіжного досвіду як засобу сприяння поїздкам до місць, які є альтернативним варіантом відомим туристичним дестинаціям. У статті було використано аналітичний, порівняльний та інші науково-дослідні методи. Результати дослідження: виявлено основні напрямки явищ перенасичення дестинацій та андертуризму в світі та Україні зокрема, їх вплив на економіку держави та шляхи залучення більшої кількості туристів до нашої країні. Висновок: завдяки вивченню досвіду різних країн світу визначено шляхи, які можуть використовуватися для вирішення проблем овертуризму та роповсюдження андертуризму як його альтернативи.
Prospects and Risks of the Fintech Initiatives in a Global Banking Industry
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Слобода, Лариса Ярославівна; Дем’яник, Олександр Миколайович
Мета цього дослідження полягає в окресленні основних тенденцій, проблем і ризиків, які слід врегулювати шляхом співпраці між компаніями Fintech та банками на сучасному етапі розвитку міжнародного фінансового ринку. Аналіз сучасної ситуації на фінансовому ринку показує, що інноваційні технології відіграють ключову роль у розвитку банківництва та фінансової сфери у світі. Проблеми гнучкості традиційних фінансових установ не співпадають з постійно зростаючими потребами клієнтів в отриманні найвищої якості, дешевих і швидких фінансових послуг. Компанії, що керуються технологіями, продовжують розвивати сферу цифрових інновацій, що спричинило значний інтерес щодо її імплементації у сфері банківської справи та фінансів. У статті розкрито основні причини партнерських взаємовідносин між банками та Fintech-компаніями, мотиви та тенденції інвестування у сферу розвитку Fintech, основні етапи підготовки до партнерства та сфери найвищої зацікавленості щодо впровадження інновацій з боку міжнародних банків. Прикладним аспектом цієї статті є аналіз практичного досвіду та форм успішної співпраці між банками та Fintech-компаніями у різних країнах світу. Результати дослідження дають змогу виокремити ключові етапи підготовки до співпраці міжнародних банків з Fintech-компаніями, а також найпопулярніші продукти й послуги для посилення ефективної інтеграції між ними. На основі отриманих результатів обґрунтовано заходи щодо посилення співпраці між банками та Fintech-компаніями, що зробить процес задоволення споживачів фінансових послуг більщ швидким, простим, доступним та ефективним. Авторами визначено основні виклики та ризики, які стоять перед українським ринком Fintech, серед яких правове та регуляторне середовище, повільне прийняття інновацій традиційними банками, відсутність відкритих API в банку, обмежений доступ до капіталу та фінансування для FinTechs тощо. Перспективами подальших наукових досліджень у цьому напрямі є обґрунтування спільних і відмінних підходів щодо регулювання діяльності Fintech-компаній у різних країнах світу, зокрема, щодо вимог капіталізації та управління фінансовими ризиками, а також здійснення процедур KYC (Know Your Customer Identification) при обслуговуванні клієнтів. Подальший розвиток Fintech-індустрії суттєво трансформує бізнес-моделі міжнародних банків і може привести до заміщення класичних форм банкінгу.
Боргове навантаження на державний бюджет: довгострокові тренди та структурні асиметрії видатків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бойко, Світлана Василівна; Гошовська, Валентина Василівна; Масалітіна, Вікторія Володимирівна
Метою статті є аналіз боргової політики України у довгостроковому періоді та визначення її впливу на структурні зрушення видаткової частини державного бюджету, спричинені обслуговуванням державного боргу. Обґрунтовано актуальність дослідження боргового навантаження на державний бюджет за кількома аспектами: по-перше, боргове навантаження як наслідок державної боргової політики, спрямованої на акумулювання додаткових фінансових ресурсів шляхом внутрішніх і зовнішніх запозичень; по-друге, як фактор макрофінансової, фіскальної та грошової стабільності; по-третє, як фактор впливу на склад і структуру видаткової частини державного бюджету; по-четверте, як фактор впливу на рівень податкового навантаження на доходи (прибутки) фізичних та юридичних осіб або національне багатство. Проведено емпіричний аналіз трендів загального розміру державного боргу, видатків Державного бюджету України на обслуговування державного боргу, структури видаткової частини Державного бюджету України у 2005–2019 рр. За допомогою методів економіко-статистичного аналізу побудовано регресійні, регресійно-кореляційні моделі та доведено наявність оберненого дуже сильного зв’язку) між розміром державного боргу та структурними змінами видаткової частини Державного бюджету України у напрямі зменшення видатків на економічну діяльність, освіту, охорону здоров’я та духовний та фізичний розвиток.
Визначення оптимальної структури портфеля, що містить активи розвинутих ринків і ринків, що розвиваються
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чернова, Наталя Леонідівна; Полякова, Ольга Юріївна
У сучасному світі деривативи на провідні фондові індекси дуже часто є об’єктами прискіпливої уваги з боку портфельних інвесторів. Безпосереднє включення у портфель подібних інструментів фактично дає змогу інвестувати одразу в економіку окремої країни або окремий її сектор. Метою роботи є формування оптимального інвестиційного портфеля, що містить деривативи на фондові індекси країн розвиненого сектора та сектора, що розвивається. Для досягнення зазначеної мети було вирішено такі задачі: сформовано два оптимальних портфелі: портфель з індексів розвинутих країн та портфель з індексів країн, що розвиваються; сформовано змішаний портфель, що містить індекси з обох секторів; здійснено порівняльний аналіз ефективності отриманих портфелів. Для отримання оптимальної структури портфеля застосовано модель Марковиця. Модельні результати дозволяють зробити такі висновки щодо інвестиційної привабливості сектора фондових індексів розвинутих ринків і ринків, що розвиваються. З точки зору рівня ризику портфеля можливо отримати пару портфелів, один з яких містив би тільки активи розвинутих ринків, а інший – тільки активи ринків, що розвиваються. Однак при цьому рівень доходності буде значно меншим у портфелі, що складається з активів розвинутого сектора. Змішаний портфель забезпечує значно ширший діапазон альтернативних варіантів інвестування, що позиціонуються на ефективній границі, як за критерієм ризику, так і за критерієм доходності.
Вплив COVID-19 на економіку країн світу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Долбнєва, Деніза Вадимівна
Метою статті є дослідження стану і тенденцій впливу COVID-19 на економічну ситуацію у світі і визначення соціально-економічних втрат, яких зазнає Україна від пандемії цієї хвороби. У процесі дослідження було розглянуто вплив пандемії коронавірусу на тренди розвитку світової економіки. Основними наслідками COVID-19 для світової економіки вже є: падіння індексів бірж; суттєве зниження цін на нафту та уповільнення розвитку ринку металів; скорочення виробництва; суттєве зниження доходів авіакомпаній та морського транспорту, торгово-розважальних центрів, туристичної індустрії; зменшення доходів населення; зростання прибутків фармацевтичної промисловості та світової індустрії ігрових, освітніх та інших онлайн-додатків; зростання попиту інвесторів на менш ризикові активи. За такої ситуації вже відбувається зниження економічного зростання світової економіки (з 2,5 % до 0,6 %). У 2020 році на загальносвітовому рівні економічна ситуація буде близька до рецесії, збитки світової економіки можуть досягнути $ 2,7 трлн. Для економіки України криза, зумовлена поширенням COVID-19, є особливо небезпечною і може суттєво похитнути фінансово-економічний стан країни: відбудеться падіння офіційної зайнятості та реального ВВП, значних втрат зазнає корпоративний сектор, знизяться шанси успішного розміщення єврооблігацій, скоротиться приплив іноземних інвестицій, відбудеться здешевлення національної валюти. За оптимістичного сценарію падіння економіки України через поширення COVID-19 у 2020 році складе 4–5 % ВВП, за найгіршого сценарію – 9–10 %. Усе вищесказане свідчить про необхідність вжиття виважених рішень урядами країн світу та органами місцевої влади, які у тісній співпраці з провідними експертами, корпоративним сектором і населенням повинні провадити ефективну соціально-економічну політику як в умовах карантину, так і протягом наступних місяців після його завершення. Перспективами подальших досліджень є проведення аналізу економічних наслідків карантину, втрат світової економіки після подолання коронавірусної хвороби та реальних заходів, яких було вжито для стабілізації фінансово-економічної ситуації на мікро- та макрорівнях.
Вплив лібералізації світової торгівлі на розвиток вітчизняних підприємств пивоварної галузі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Данкевич, Віталій Євгенович; Пивовар, Петро Вікторович; Данкевич, Євген Михайлович
Метою статті є дослідження впливу лібералізації світової торгівлі на розвиток вітчизняних підприємств (на прикладі пивоварної галузі). Розглянуто концептуальні основи запровадження ліберальних режимів здійснення міжнародної торгівлі. Проаналізовано сучасні підходи до спрощення митних бар’єрів при здійснення експорту й імпорту. Визначено основні переваги та недоліки лібералізації зовнішньої торгівлі. Проаналізовано ринок пива в Україні та основні тенденції на ньому. Досліджено географічну структуру українського експорту й імпорту пива. Розглянуто основні етапи виходу підприємств пивоварної галузі на зовнішні ринки. Побудова гравітаційної моделі дає можливість якісного прогнозу стану розвитку ринків для економічних агентів національної економіки. Тобто гравітаційна модель є насамперед інструментом моделювання торговельних потоків певного товару між двома і більше країнами. На основі гравітаційної моделі можна проводити оцінку ефективності зовнішньої торгівлі. В нашому випадку у результаті побудови гравітаційної моделі та її апробації на основі прогнозних показників було отримано найбільш перспективні ринки для провадження експортної діяльності пивоварних підприємств. Адаптовано гравітаційну модель зовнішньої торгівлі пива на основні торговельного балансу. Апробовано розроблену модель і визначено потенційні країни, що є партнерами для здійснення експортних операцій. Розроблено комплекс пропозицій для розвитку експорту пива в рекомендовані країни.
Вплив підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Решетняк, Олена Іванівна
Метою дослідження є визначення впливу підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток. Для досягнення мети дослідження в роботі використовувалися методи логічного, статистичного, кореляційного аналізу, а також матричний підхід до позиціонування країн світу. В статті висунена і доведена гіпотеза про суттєвий позитивний вплив показників, що характеризують рівень підготовки кадрів вищої кваліфікації на показники, які характеризують науковий стан та наукові результати, а також економічні результати країни для окремих розвинутих країн світу, що успішно реалізують інноваційну модель економічного розвитку. Для України гіпотеза не підтверджується. Результати кореляційного аналізу показників в абсолютному вимірі показали, що збільшення кількості населення з магістерським та докторським ступенем позитивно впливає на збільшення кількості дослідників, кількості статей в науково-технічних журналах, рівня ВВП, витрат на проведення досліджень та розробок. Виявлено середній позитивний вплив кількості населення з докторським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту та низький позитивний вплив кількості населення з магістерським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту. Результати позиціонування України відносно інших країн світу на основі використання матричного підходу демонструють, що в площині координат кількості населення, яке має магістерський та докторський ступень, і показників, які характеризують рівень економічного та наукового розвитку, наша країна знаходиться в квадрантах, які характеризують низький рівень шансів в економічному та науковому розвитку, що обумовлює необхідність вдосконалення системи підготовки кадрів вищої кваліфікації.
Ефективність інвестиційного забезпечення багатофункціональності сільського господарства в умовах глобальної економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Прокопчук, Оксана Андріївна; Куцмус, Наталія Миколаївна
Метою дослідження є оцінка ефективності інвестицій у сільському господарстві та впливу інвестиційних процесів на реалізацію багатофункціональності галузі в умовах глобалізації. Здійснено оцінку ефективності інвестицій через призму результатів реалізації багатофункціональності сільського господарства в умовах глобалізаційних процесів. Встановлено, що інвестиційні процеси у сільському господарстві в Україні мають позитивні тенденції розвитку і є, на відміну від інших галузей економіки, більш стійкими до макроекономічних коливань, вплив яких частково компенсується глобальними трендами розвитку світового аграрного ринку. Доведено, що інвестиційна діяльність у сільському господарстві має зростаючий рівень економічної ефективності, зокрема в частині виконання галуззю глобалізаційної функції, проявом чого є підвищення зовнішньоекономічної активності підприємств та вартості експорту аграрної продукції. Соціальна та екологічна ефективність інвестиційних процесів у сільському господарстві є низькою і не відповідає потребам сільського соціуму і значущості аграрного виробництва в глобальному та національному масштабах. Аргументовано, що підвищення загальної ефективності інвестиційної діяльності у сільському господарстві потребує консолідації зусиль владних інституцій та суб’єктів виробничої діяльності у напрямі забезпечення підвищення соціальної та екологічної відповідальності останніх. Результати наукового дослідження становлять методологічну основу для розробки пропозицій щодо підвищення ефективності інвестицій у сільськогосподарському виробництві як інструменту реалізації галуззю її багатофункціонального суспільного призначення.
Застосування системного підходу до дослідження сутності державного регулювання лісового господарства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Зінкевич, Олександр Вячеславович
Головною метою цієї статті є застосування методології системного підходу до дослідження сутності державного регулювання лісового господарства. У статті обґрунтовано особливості використання окресленого підходу, його переваги порівняно з іншими методами наукового дослідження. Для застосування цього методу у роботі лісове господарство розглядається як галузь матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону й захист лісів, а також регулювання їх використання з метою задоволення потреб економічних суб’єктів у лісових та пов’язаних із ними інших ресурсів. Зазначено, що з позиції системного підходу саму галузь лісового господарства можна представити у вигляді сукупності різних підгалузей та секторів, а саме: лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, збирання дикорослих недеревних продуктів. Використання методології системного підходу до вивчення саме державного регулювання лісового господарства дозволило конкретизувати його зміст. Зокрема, окреслену систему запропоновано розглядати так: державне регулювання лісового господарства – система відносин між органами державної влади та економічними суб’єктами, які здійснюють господарську діяльність у галузі матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону й захист лісів, у результаті чого відбувається одновекторний вплив на функціонування таких суб’єктів, що здійснюється за допомогою необхідних методів, інструментів та важелів з метою формування сприятливого середовища для їхнього розвитку. Також у процесі реалізації дослідження було конкретизовано мету такої системи, яка полягає у створенні економічного середовища, яке б сприяло розвитку лісового господарства в країні, визначено основних суб’єктів такої системи, їх взаємозв`язок. У статті проведено аналіз особливостей взаємодії системи державного регулювання лісового господарства з іншими економічними суб’єктами. Важливу увагу приділено виокремленню системних проблем у цій галузі та напрямкам їх вирішення.
Зовнішньоторговельна інтеграція України в умовах поглиблення міждержавних конфліктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Калюжна, Наталія Геннадіївна
Метою статті є ретроспективний аналіз зовнішньої торгівлі України товарами у контексті поглиблення міждержавних економічних протиріч та активного використання дискримінаційного інструментарію зовнішньоторговельної політики. Констатовано ускладнення перебігу процесів регіональної інтеграції держав через активізацію антиглобалізаційних тенденцій у міжнародних економічних відносинах. Обґрунтовано необхідність дослідження інтеграційних пріоритетів зовнішньої торгівлі України в умовах інтенсифікації міждержавних зовнішньополітичних та економічних конфліктів. Здійснено ретроспективний аналіз абсолютних (обсяги товарообігу в цілому та з окремими групами країн) і відносних (частка торгівлі з окремими групами країн в загальній структурі товарообігу) показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами Європи та СНД. Засвідчено негативний вплив запровадження Росією та Україною системи взаємних економічних санкцій на товарообіг держави в цілому та з окремими групами країн. Підтверджено гіпотезу про існування неухильної від’ємної тенденції в динаміці абсолютних і відносних показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами СНД. Не виявлено стійкої тенденції до зростання показників зовнішньої торгівлі України з країнами Європи в абсолютному вимірі. Обґрунтовано, що зовнішньоторговельна інтеграція України до європейського простору потребує виваженої торговельної політики з метою запобігання подальшій ескалації міждержавних торговельних конфліктів. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є надання кількісної оцінки впливу дискримінаційних заходів на національну економіку та розроблення рекомендацій щодо формування інтеграційних пріоритетів України на основі ефективної взаємодії з європейським і світовим економічним простором.
Кадрова складова економічної безпеки підприємства роздрібної торгівлі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Калініченко, Людмила Леонідівна; Шуміло, Ольга Станіславівна; Кулімякін, Ярослав Юрійович
Метою статті є дослідження та уточнення теоретичних засад кадрової безпеки підприємства роздрібної торгівлі. У статті за допомогою компаративного аналізу наявних визначень науковців з’ясовано сутність поняття «кадрова безпека підприємства». Визначено відсутність єдиного розуміння сутності кадрової безпеки підприємства серед науковців, адже. вона розглядається як багатогранне поняття. Визначення сутності кадрової безпеки підприємства поділено на три напрямки: розуміння кадрової безпеки підприємства як підвищення ефективності використання кадрового потенціалу; як складової економічної безпеки з позиції захисту; з позиції управління персоналом. Враховуючи особливості підприємств роздрібної торгівлі, уточнено та доповнено поняття кадрової безпеки підприємства. Вона розуміється як стан захищеності інтересів підприємства з розвитку ефективності діяльності, адаптації до змін і підвищення стійкості функціонування. З позиції системного підходу досліджено зовнішні та внутрішні загрози кадровій безпеки підприємства роздрібної торгівлі. Визначено завдання кадрової безпеки підприємства у розрізі загальної економічної безпеки торговельного підприємства. Досліджено функції управління кадрами у розрізі забезпечення економічної безпеки підприємства, серед них зазначено основні: визначення потреб у персоналі та забезпечення підприємства роздрібної торгівлі кадрами; розвиток і використання персоналу; мотивація результатів праці та поведінки; інформаційно-правове управління персоналом. Класифіковано та досліджено методи забезпечення кадрової безпеки підприємства роздрібної торгівлі. Вони поділені на фінансові, психологічні, організаційні, технологічні, адміністративні і дисциплінарні.
Концептуальні основи науково-методичного підходу до геополітичного аналізу міжнародного інноваційно-технологічного співробітництва
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Омельяненко, Віталій Анатолійович
Метою цього дослідження є аналіз міжнародних проєктів інноваційного співробітництва з точки зору критерію трансферу технологій та ризиків міжнародної взаємодії у рамках геоекономічної гри. Для вирішення завдань дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, історичного та логічного, системного та структурно-функціонального аналізу. Серед інноваційних методів у дослідженні для проєктування інноваційної стратегії буде використано імітаційне інституційно-еволюційне моделювання з метою максимізації ефектів синергії у публічному управлінському просторі та системний підхід до його побудови. Вирішити завдання дослідження можливо через використання елементів методології геоекономічної гри, що дозволить поєднати (і) розуміння міжнародних відносин як боротьби між державами за вплив, результат якої залежить від їх можливостей, обумовлених кількістю та якістю різних ресурсів, та (іі) основні елементи міжнародного інноваційного менеджменту. Автором проаналізовано основні тенденції сучасних геоекономічних стратегій та визначено основні аспекти їх впливу на реалізацію міжнародних інноваційних проектів. На ряді прикладів міжнародного трансферу технологій (космічний сектор, видобуток ресурсів) визначено основні ризики відсутності власних геоекономічних стратегій та зроблено рекомендації щодо підвищення ефективності участі в міжнародних відносинах. У результаті наявності глобальних проблем визначені в дослідженні теоретичні підходи до інноваційної політики дозволять з нового ракурсу розглянути зв'язок між геоекономічною грою, національною стратегією, технологіями й ключовими проблемами світової політики та міжнародних відносин. У подальших дослідженнях необхідно розробити практичний інструментарій оцінки інноваційних стратегій з урахуванням критеріїв теорії ігор і принципів геоекономічної конкуренції.
Методи прогнозування на фінансових ринках в умовах цифрової економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Красовський, Микола Анатолійович; Кудрицька, Жанна Володимирівна
Метою цієї статі є дослідження та узагальнення принципів, методів і ціннісних характеристик загальноприйнятих видів аналізу фінансових інструментів та альтернативного виду аналізу – поведінкових фінансів, які стали актуальні через розвиток цифрової економіки. Розвиток економіки постійно потребує мобілізації, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між її сферами і секторами. Важливу роль у здійсненні цього процесу відіграють фінансові ринки. Фінансові ринки виступають засобом забезпечення нормального функціонування всіх галузей економіки, а також засобом поєднання державних, інституційних та індивідуальних інтересів, захисту грошових коштів населення від інфляції та покращання його матеріального становища. У результаті дослідження виділено основні аспекти поведінкових фінансів і наведено приклади найбільш частих помилок інвесторів. Запропоновано використання індексу настроїв інвесторів для оцінки стану ринку та більш ефективного прогнозування фінансових інструментів. За допомогою цього індексу державні органи можуть відслідковувати фінансові ризики, які виникають через спекуляції ЗМІ та фінансових аналітиків. Результати дослідження можуть мати суттєве значення як в інвестиційній, так і в політичній сферах. У політичній сфері нестабільність може мати негативний вплив на функціонування ринків і ціноутворення активів в межах держави та на міжнародному ринку. Якщо до фінансових ризиків додається зміна настроїв інвесторів, це призводить до відтоку капіталу та фінансової нестабільності в країні, але використання лише методу, що базується на побудові індексу настроїв інвесторів, не рекомендується.
Методологічний базис управління економічною безпекою підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сосновська, Ольга Олександрівна
У статті обґрунтовано необхідність вивчення методології як системи принципів та інструментів організації діяльності для подальшого дослідження процесу управління економічною безпекою підприємства. Метою статті є формування методологічного базису управління економічною безпекою підприємства на основі упорядкування сукупності концепцій та теорій, принципів, наукових підходів і методів для систематизації елементів методології економічної безпеки на рівні підприємства як об’єкта перспективних наукових пошуків. Встановлено, що надзвичайно актуальною для українських підприємств є проблема забезпечення стійкості їх соціально-економічних систем унаслідок значної мінливості та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. З огляду на це, головною метою управління економічною безпекою підприємства визначено його стійке функціонування, ключовим критерієм якого є забезпечення цільового рівня економічної безпеки у певному часовому проміжку. Доведено, що основою стійкого функціонування підприємства є здійснення процесу управління функціональними підсистемами економічної безпеки, рівень якої для кожної підсистеми може бути різним, але інтегрально забезпечувати економічно безпечне функціонування підприємств на різних фазах економічного розвитку. На основі визначення головної мети та критерію управління економічною безпекою підприємства запропоновано методологічний базис цього процесу, що являє собою консолідацію концепцій та теорій за функціональними підсистемами економічної безпеки, наукових підходів, специфічних і фундаментальних принципів і методів, ієрархічна структуризація яких дає можливість систематизувати методологію наукового пізнання щодо процесу управління економічною безпекою підприємства та сформувати певну сукупність наукових поглядів побудови теоретичної та практичної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності цього процесу та забезпечення стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності.
Методологічні аспекти інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Проценко, Валентина Миколаївна
Метою статті є формування методологічних аспектів інтенсифікації управління економічною поведінкою в умовах неоіндустріальної модернізації. У роботі зазначено, що послідовність і успіх ринкових перетворень багато в чому визначається економічною поведінкою підприємств, їх адаптацією до нових вимог сучасної дійсності. Однією з головних причин нездатності українських промислових підприємств до виходу з кризи є неготовність їх до модернізації виробництва і збільшення випуску конкурентоспроможної продукції. Усунення цих причин вимагає від підприємств певної стратегії і тактики економічної поведінки. Інтенсифікація управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації як феномен є предметом вивчення як економічної науки, так і соціології. Визначено, що проблема інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації методологічно може долатися в тому випадку, коли порушується питання стосовно абсолютистської і релятивістської його оцінки, констатуючи той факт, що раціональність як фундаментальна характеристика економічної поведінки є цивілізованою цінністю, що має одночасно методологічну та аксіологічну спрямованість. У статті виокремлено основні напрямки дослідження інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації та запропоновано методологію інтенсифікації управління економічною поведінкою в умовах неоіндустріальної модернізації.
Методологічні засади дослідження соціальних медіа у ресторанному бізнесі як інструменту протидії наслідкам COVID-19
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Лазебник, Юлія Олександрівна; Івасенко, Микола Григорович
У статті розглянуто проблему тяжкого положення ресторанного бізнесу у зв'язку з пандемією COVID-19 та її наслідками. Метою статті є висвітлення механізмів протидії наслідкам COVID-19 через сектор соціальних медіа та соціального маркетингу. Для досягнення поставленої мети у статті докладно розглянуто основні визначення, напрями та особливості застосування такого сучасного механізму (інструменту) підвищення ефективності реклами та просування товарів і послуг, як соціальні медіа. Маркетинг соціальних медіа в цей час переважно домінує над традиційним маркетингом. Традиційний маркетинг набагато дорожчий, ніж соціальний медіамаркетинг, тому більшість підприємств зараз взяли курс саме на маркетинг в соціальних медіа для активізації свого бізнесу. У статті проаналізовано результати європейського дослідження щодо використання соціальних медіа у ресторанному бізнесі. За результатами проведеного дослідження було визначено основні етапи процесу управління взаємовідносинами з клієнтами та сформовано три загальні кроки: крок перший – знайомство зі споживачами; крок другий – утримання клієнтів; крок третій – взаємодія з клієнтом. Реалізація всіх трьох етапів має покращити обслуговування клієнтів ресторанної сфери. У цій роботі проведено аналіз наслідків COVID-19 для ресторанного бізнесу і запропоновано основні шляхи їх подолання. Доведено необхідність і доцільність застосування соціального медіа маркетингу у ресторанному бізнесі. Зроблено висновки щодо доцільності запровадження спеціальних заходів задля нормалізації фінансового становища, виходу з кризи та окупності витрат на виробництво. Серед таких заходів виділено застосування соціального медіамаркетингу, підвищення ефективності реклами в Інтернеті та налагодження комунікації з клієнтами.
Методологія наукового пізнання як основа інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чобіток, Вікторія Іванівна
Мета статті – формування методології наукового пізнання як основи інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств у сучасних умовах господарювання. У статті визначено, що в сучасних умовах господарювання значний успіх розвитку сучасних підприємств забезпечують фахівці, які володіють інтелектом. У цих умовах особливо актуалізуються ресурси, насамперед сконцентровані в рамках інтелектуальних можливостей людини, що обґрунтовано розглядаються як інтелектуальний базис модернізації економіки на основі інноваційних рішень. В результаті проведеного дослідження розглянуто основні функції науки. У статті запропоновано методологію наукового пізнання як основу інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств, що вирішує ряд властивих задач: розробка і використання методів у дослідженнях; аналіз методологічних парадигм в історії економічної думки; вивчення етапів економічного дослідження, включаючи розкриття механізмів «наукового відкриття» в інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств; аналіз проблеми істини, дослідження її критеріїв і способів підтвердження; дослідження ролі методології наукового пізнання в системі загальної методології соціальних і природних наук; вивчення світоглядних стандартів і ідеалів інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств.
Методологія та оцінка оплати праці з погляду реалізації принципів гідної праці в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Цимбалюк, Данило Ігорович
Метою роботи є висвітлення методологічних і методичних аспектів та результатів дослідження оплати праці з погляду реалізації принципів гідної праці в Україні. Обґрунтовано необхідність імплементації концепції гідної праці та її оплати в практику соціально-трудових відносин. Сформульовано методичні засади розробки інструментарію оцінювання оплати праці з погляду реалізації принципів гідної праці. Запропоновано індикатори та стандарти гідної оплати праці для макрорівня. За результатами експертного опитування визначено достовірність сформованих індикаторів і встановлено їх вагомість. Запропоновано різні методичні підходи до розрахунку одиничних індексів гідної оплати праці залежно від специфіки індикаторів, одиниць виміру, встановлених стандартів і наявності бази для порівняння. Стаття містить методику визначення комплексного показника гідної оплати праці, яка може використовуватися для здійснення порівняльного аналізу політики оплати праці різних країн та їх рейтингування. Розроблено діапазони значень комплексного показника гідної оплати праці для визначення його рівня та тенденцій у сфері оплати праці. Результати оцінювання оплати праці з погляду реалізації принципів гідної праці в Україні засвідчили, що за більшістю індикаторів одиничні індекси мають нульові значення. Комплексний показник гідної оплати праці на макрорівні відповідає рівню «нижче середнього», що вказує на низку недоліків у політиці оплати праці в Україні. Результати дослідження вказують на недостатню увагу органів державної влади, керівників підприємств, сторін соціального партнерства до питань регулювання заробітної плати, що потребує розробки інноваційних механізмів формування політики оплати праці на засадах гідної праці.
Моделювання процесу оцінювання та аналізу експортного потенціалу регіону
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Пілько, Андрій Дмитрович; Лесів, Ігор Богданович
У публікації висвітлено результати проведеного аналізу наявних підходів до управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні, а також оцінювання, аналізу, прогнозування та оптимізації показників експорту регіону. Вивчення наявних підходів до кількісного оцінювання експортного потенціалу як в Україні, так і в інших країнах з малою відкритою економікою засвідчило обмежені можливості ефективного застосування наявних методик на рівні регіонів України та їх територіальних систем. Проведений аналіз показників експорту регіонів Західної України, а також ефективності експорту цих регіонів за період 2008–2018 рр. дозволив ідентифікувати основні закономірності та тенденції зміни відповідних показників у досліджуваних регіонах. Суть наукової новизни отриманих результатів полягає в удосконаленні та розвитку наявних підходів до проведення оцінювання та аналізу зовнішньоекономічної діяльності регіону. Зокрема, в роботі запропоновано та реалізовано підхід до проведення оцінювання ефективності експорту з урахуванням наявної статистичної бази, а також підхід до проведення оцінювання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності регіону на основі використання зваженої евклідової відстані. Подальший розвиток обраного напряму досліджень з використанням відповідного економіко-математичного інструментарію дозволить якісно по-новому підійти до вирішення задачі підвищення ефективності використання зовнішньоекономічного потенціалу регіону.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics"

Results Per Page

Sort Options