Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1710

Browse

Now showing 1 - 20 of 102

Європейський дослідницький простір: новий етап розвитку та можливості інтеграції України у воєнний та повоєнний періоди
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Підоричева, Ірина Юріївна
Євроінтеграційні спрямування України, надання нашій державі статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (ЄС), а також потреба у фінансовій, технологічній, управлінській та іншій допомозі з боку ЄС, зокрема щодо повоєнного відновлення сфери досліджень та інновацій, актуалізують завдання прискорення її інтеграції в Європейський дослідницький простір (ЄДП). Метою статті є аналіз поточного етапу розвитку Європейського дослідницького простору у контексті нових стратегічних цілей ЄС та, зважаючи на це та війну в Україні, визначення можливостей розширення співпраці між Україною та ЄС у сфері досліджень та інновацій, поглиблення її інтеграції в ЄДП як джерела повоєнного відновлення, стабілізації та випереджального інноваційного розвитку національної економіки. Показано, що війна, розв’язана РФ проти України, обумовила формування нової нормальності в міжнародному науковому співробітництві та послужила тригером розбудови самодостатньої пан’європейської інноваційної екосистеми, яка б тісніше з’єднувала науку та промисловість і була здатною вирішувати глобальні виклики. Висвітлено суть нового Європейського інноваційного порядку денного, в реалізації якого центральне місце посідає Європейський дослідницький простір. Розкрито ідею ЄДП та основні результати її реалізації в ЄС за двадцятирічний період. Визначено особливості поточного етапу розвитку ЄДП та його пріоритети у контексті нового стратегічного порядку денного ЄС. Проведено аналіз основоположних документів, якими наразі мають керуватися країни-члени ЄС у сфері досліджень та інновацій, – Пакту про дослідження та інновації та Політичного порядку денного ЄДП на 2022-2024 рр. Виявлено ключові особливості поточного програмного періоду розвитку ЄС, зроблено акцент на основних інструментах та ініціативах, покликаних наблизити ЄС до його стратегічних цілей: стратегіях смартспеціалізації, місієорієнтованій інноваційній політиці, Партнерствах для регіональних інновацій. За результатами узагальнення ініціатив на підтримку українських науковців і підприємців-інноваторів, запроваджених Європейською комісією у відповідь на військову агресію РФ проти України, враховуючи нові стратегічні плани та цілі ЄС в умовах світових геополітичних змін, визначено можливості та надано пропозиції щодо розширення співпраці між Україною та ЄС у сфері досліджень та інновацій у воєнний та повоєнний періоди. Їх реалізація дозволить збільшити присутність України в ЄДП як передумови забезпечення її повоєнного інноваційного зростання та процвітання у довгостроковій перспективі.
Карбоноємність промисловості України: поточний стан та форсайтинг
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Заніздра, Марія Юріївна
В рамках оцінки поточної карбоноємності та форсайту перспектив декарбонізації промисловості України визначено найбільш вуглецево-містки (визначально утворюють значний карбоновий слід) та карбоново-вразливі (демонструють найбільші темпи зростання карбоноємності з часом) сектори. Обґрунтовано, що переробна промисловість, сільське господарство, транспорт та енергетика, які володіють обома негативними характерристиками, мають найбільше конкурентне значення для ВВП України та є найбільш перспективними галузями для пріоритетного розвитку. Визначено, що у період 1990-2020 рр. карбоноємність ВВП України є вищою за середньосвітовий та європейський рівні, незважаючи на певні сприятливі тенденції останніх років. Станом на 2022 р. карбоновий слід української промисловості не перевищує встановлену квоту, проте при збереженні існуючих тенденцій вона може бути вичерпана у 2040 р. При цьому, повільний прогрес декарбонізації енергетичного сектору України, спадна динаміка створення доданої вартості у промисловості, слабка мотивуюча роль екологічних податків та низька інвестиційна активність у промисловості не забезпечують сприятливих передумов для ефективної декарбонізації та цифровізації промислового комплексу. Встановлені позитивні тенденції скорочення карбоноємності зумовлено деструктивними у довгостроковій перспективі явищами (деіндустріалізацією економіки та економічною стагнацією внаслідок пандемії) та мають тимчасовий характер. Відповідно до базового сценарію декарбонізації промисловості України (збереженні поточних тенденцій та явищ) очікується вичерпання національної квоти на емісію парникових газів у 2040 р., подальша де-індустріалізація економіки, збільшення технологічних розривів з розвинутими країнами світу та зростання конкурентної вразливості вітчизняних товаровиробників-експортерів. Оптимістичний сценарій передбачає успішну декарбонізацію та цифровізацію технологічного укладу промислового комплексу. Його реалізація забезпечує досягнення "вуглецевої нейтральності" економіки у 2060 р. та виконання інших цільових індикаторів та якісних змін, запланованих у офіційних державних стратегіях екологічної політики та економічного розвитку на 2030 р. Проте, його втілення потребує значного посилення інноваційної активності – на рівні результатів низьковуглецевих лідерів ЄС, які прийняли підвищені зобов'язання щодо досягнення "вуглецевої нейтральності". Ключовою передумовою реалізації оптимістичного сценарію є участь України у міжнародних проектах щодо запобігання зміни клімату.
Формування бази і автоматизованої системи інтеграції даних про промисловість
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Дасів, Алла Федорівна; Руссіян, Олена Анатоліївна; Липницький, Денис Володимирович
У статті обґрунтовано доцільність формування спеціалізованої бази даних про промисловість та системи автоматизованого їх збору і використання. Ця система дозволяє забезпечити інформаційні потреби аналітиків і науковців з проблем розвитку промисловості. Вона передбачає автоматизований збір інформації за багатьма країнами світу з використанням будь-якої кількості джерел, доступних як клієнт-серверні ресурси в Інтернеті. Використання сучасних алгоритмів інтеграції даних забезпечує різноманітну подачу інформації, формати її надання та періодичність оновлення. Крім того, просунутим користувачам системи надається широке коло можливостей для конструювання критерію пошуку та формату отримання даних. Система побудована як клієнт-серверна технологія та є доступною для безшовної інтеграції з аналогічними системами як джерело та сховище інформації. Для побудови системи проведено аналіз існуючих у світі та популярних у використанні статистичних баз даних, визначено їх особливості, переваги і недоліки. Встановлено, що у більшості існуючих статистичних систем не представлено статистичних даних по Україні, а там, де вони є, відсутня деталізація даних за видами економічної діяльності та галузями, а особливо – за промисловістю. До того ж наявними є певні технічні складнощі у роботі з даними для користувачів, персоналізація доступу майже відсутня. Досить обмеженими є також можливості інтеграції існуючих баз даних із системами, що використовують інформацію для моделювання та прогнозування як у режимі запиту, так і особливо у режимі реального часу. Сформовано структуру статистичної бази даних про розвиток промисловості, відібрано показники для її наповнення. Показники розподілено за секторами економіки (сектор виробництва сировини, переробний сектор, макростатистика, інші сектори). Сектори розкрито за ключовими видами економічної діяльності відповідно до класифікації видів економічної діяльності 2010 року (КВЕД-2010), які забезпечують переважну частину створення доданої вартості економіки України. Кожен визначений вид економічної діяльності розкрито за групами галузей та галузями. Крім того формування бази статистичних даних здійснювалось на основі призначення кожному з показників інших характеристик, необхідних для автоматизації: код, одиниці виміру, період, база (розподілення показників за окремими групами для можливості моделювання), джерело (статистичні бази та джерела, з яких здійснювався збір показників і даних). Для зберігання інформації використана сучасна реляційна база даних, яка дозволяє вирішувати питання оптимізації для роботи із найбільш потужними, але ще не великими даними, враховує особливості широких даних, дозволяє горизонтальне та вертикальне масштабування, в тому числі у системі баз даних з відкритим вихідним кодом PostgreSQL. Створено методику формування і технологію наповнення статистичної бази даних автоматично з великої кількості джерел, режим доступу до яких задається параметрами конфігурації системи. Розроблено технологію міграцій даних, що доступні у гнучких форматах, в тому числі текстовому, зокрема Excel. Використання розробленої автоматизованої інформаційної системи інтеграції про-мислової статистики дає можливість вибирати необхідні показники для аналізу економічних процесів у промисловості, використовувати зібрані в єдиному інформаційному просторі статистичні дані за 130 країнами світу, у тому числі України, для проведення наукових досліджень, побудови економіко-математичних моделей і прийняття управлінських рішень.
Вплив грошової маси на інвестиції та ВВП: статистичний аналіз
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Липницький, Денис Володимирович; Липницька, Поліна Денисівна
Вплив грошової маси на інвестиції та ВВП досліджується активно. Проте, не всі аспекти цього процесу досить вивчені. Це, зокрема, пов'язано з «новою нормальністю», що склалася в останні роки, особливості якої не дозволяють використовувати класичні концепції та моделі для формування ефективної монетарної політики. Тим більше у специфічних умовах емерджентних економік, до яких належить Україна. Метою дослідження є визначення взаємозв'язку грошових агрегатів, інвестицій та ВВП у нових умовах, за допомогою аналізу часових рядів економічних даних. Як інформаційну базу дослідження взято статистику Світового банку країн світу з показниками “широких” грошей (М3) і валових інвестицій. Статистичний аналіз дозволив встановити, що понад 71% аналізованих країн показали суттєву кореляцію між М3 та валовими інвестиціями. Було з'ясовано, наскільки сила кореляції залежить від рівня соціально-економічного розвитку. Для цього на основі методу «найближчих сусідів» було проведено класифікацію країн у двомірному просторі: за параметрами доходу на душу населення та щільності зв'язку М2 та інвестицій. Аналіз показав, що 79% з усіх аналізованих країн опинилися в класі з доведеною високою кореляцією, причому незалежно від рівня їхнього багатства та розвитку. У цьому ж просторі ознак був виконаний кластерний аналіз країн методом «зсуву середнього». Цей метод дозволив з точністю 91% розділити країни на п'ять кластерів із різними соціально-економічними умовами. У тому числі виділити окрему групу країн, особливо чутливих до зниження рівня монетизації, аж до негативних наслідків для економіки. Дослідження дозволило зробити висновок, що незалежно від рівня розвитку економіки, зростання «широкої» грошової маси є фактором, що істотно впливає на зростання ВВП. Хоча, цей фактор розглядається як необхідний, проте він не є достатнім для зростання економіки, особливо в період четвертої промислової революції, коли держави мають відігравати більш активну та складну роль у прискоренні національного техніко-технологічного розвитку.
Система випереджальних індикаторів розвитку національної промисловості: концептуальний підхід
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Солдак, Мирослава Олексіївна
Запорукою успішного економічного розвитку є індустріалізація, яка тепер відбувається у світі в нових технологічних умовах. У цьому зв'язку аналітики, підприємці, урядовці, політики на місцевому та національному рівнях зацікавлені в своєчасній та достовірній інформації про стан і перспективи розвитку національної промисловості. Для отримання сигналів про зміну економічної активності у найближчому майбутньому економісти використовують випереджальні індикатори − динамічні ряди даних, що демонструють досить стійкий зв'язок з базовим рядом даних макроекономічного циклу розвитку в тій чи іншій країні. Проте у зв’язку з особливостями розвитку кожній державі приходиться знаходити власні рішення у цій предметній сфері. У статті зосереджено увагу на випереджальних індикаторах розвитку промисловості. Метою роботи є узагальнення накопиченого досвіду у сфері короткострокового прогнозування промисловості на базі використання динаміки показників, які мають випереджальний зв'язок із промисловим виробництвом, та обґрунтування рекомендацій щодо можливостей їх використання для короткострокового прогнозування промислового розвитку України. В результаті узагальнення світового досвіду використання випереджальних індикаторів з урахуванням національної промислової специфіки в процесі дослідження було висунуто дві робочі гіпотези. Перша ґрунтується на тому, що (а) при прогнозуванні поворотних моментів економічної активності в національній промисловості необхідно орієнтуватися на загальні та специфічні випереджальні індикатори країн, які є основними партнерами України, особливо тих, до яких експортуються товари промислової групи; (б) до переліку показників-кандидатів слід включати світові ціни на енергоносії, враховуючи значну залежність національного виробництва від імпорту вуглеводнів; (в) крім реальної грошової маси, на динаміку промислової доданої вартості чинять вплив інші монетарні чинники − курс гривні до долару та індекс долару США, що пояснюється відкритістю національної економіки, її малим розміром, спеціалізацією на сировинному експорті та значною залежністю від імпорту промислових товарів, необхідних для створення продукції із високою доданою вартістю. Для подальшої перевірки цієї гіпотези запропоновано відповідні показники розподілити на чотири групи: ті, що побудовані на результатах опитувань підприємств, показники фінансової діяльності підприємств, грошово-кредитні та соціально-економічні показники. При цьому доступність даних та оперативність оновлення (не рідше за квартал) є ключовою умовою їх включення до вибірки кандидатів. Друга робоча гіпотеза полягає в тому, що запропоновані показники можуть слугувати індикаторами для надання ранніх сигналів про динаміку доданої вартості, створеної у промисловості. Для її перевірки на практиці потрібно сформувати базу даних про індикатори, які можна використовувати для передбачення динаміки валової доданої вартості у промисловості, провести математичні розрахунки (побудувати кількісні залежності доданої вартості від обраних індикаторів з урахуванням часового лагу), інтегрувати окремі індикатори в зведений індекс промислового розвитку. Вирішення цих завдань є предметом подальших досліджень.
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Коваленко, А. О.
Ключовою тенденцією останнього десятиліття у провідних країнах світу став перехід до нового технологічного укладу, який отримав назву «Індустрія 4.0» (Industry 4.0) або «смарт-промисловість» (smart industry). Відмітною ознакою цих змін є стрімка цифровізація економіки, яка істотно змінює людину, виробництво і суспільну сферу. Актуальність цієї проблематики зростає у світлі взаємозв’язку між досягненням проголошених Організацією Об’єднаних Націй Цілей Сталого Розвитку та «розумними» галузями виробництва і смарт-промисловістю. Це, зокрема, відзначається у щорічних доповідях ЮНІДО, а також відповідає сучасним тенденціям глобалізації в умовах Четвертої промислової революції та світової пандемії, коли економічні потреби викликають необхідність задіяння інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), аналізу масивів Великих даних, інших продуктів сучасної високотехнологічної індустрії. Як відповідь на виклик цифрової трансформації суспільства, нещодавно побачила світ колективна наукова монографія українських учених «Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність країни» за редакцією академіка НАН України В. П. Вишневського та члена-кореспондента НАН України С. І. Князєва (Київ: Академперіодика, 2021).
Моделювання впливу монетарних факторів на розвиток національного виробництва
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Квілінскі, Алєксі; Воргач, Олена Анатоліївна
Статтю присвячено виявленню впливу монетарних політики на розвиток національного виробництва та обґрунтовано перспективи його грошово-кредитного регулювання. Встановлено, що в останні роки монетарна політика України є несприятливою для розвитку промисловості України. НБУ, який дотримується монетарного режиму інфляційного таргетування, проводить відносно жорстку політику, зокрема, підтримуючи реальну ключову ставку на рівні вище нейтральної і низькі темпи зростання реальної грошової маси. В результаті протягом багатьох років національна промисловість працює в умовах хронічного дефіциту оборотних коштів і інвестицій, що поглиблює проблеми її розвитку. Для встановлення характеру і сили впливу монетарних чинників на довгострокове економічне зростання в Україні, розроблено економіко-математичну модель, засновану на виробничих функціях. Її параметризація показала, що національний випуск прямо залежить від збільшення вкладеної праці, та обернено – від збільшення курсу гривні до долару (дестимулює експорт) і його індексу (погіршує зовнішньоекономічну кон'юнктуру). Збільшення реальної грошової маси також може чинити позитивний вплив на економіку, але його сила залежить від швидкості зростання широких грошей (при контрольованій інфляції). За її помірних темпів, характерних для базового сценарію довгострокового розвитку економіки України, інвестиції збільшуватимуться не так енергійно, як це потрібно для прискореного зростання реального ВВП і доходів громадян. Збільшення темпів зростання реальної грошової маси (до приблизно 15 % на рік), передбачене сценарієм форсованого розвитку, може забезпечити ліпші результати. Обґрунтовано, що при всій важливості монетарних змінних, ключові фактори впливу на зв'язки в ланцюжку "реальна грошова маса – інвестиції – промислове зростання" потрібно шукати за межами власне монетарної сфери. Стабільне розширення грошової бази і зростання реальної грошової маси дійсно мають значення, але самі по собі вони не здатні вирішити фундаментальні проблеми модернізації економічних інститутів, структурної перебудови економіки і подолання технологічних розривів з індустріально розвиненими країнами. З цього випливає, що в економіці України в довгостроковій перспективі регулятору важливо підтримувати стабільне зростання реальної грошової маси і контрольовану інфляцію, але це матиме принципове значення для вирішення накопичених проблем лише за умови координації політик регулятора і уряду, який має створити необхідні засади і сформувати відповідні інститути для зменшення залежності економіки від сировинного експорту, прискорення національного техніко-технологічного розвитку і підвищення його загального рівня.
Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Вишневський, Валентин Павлович; Грєчішкін, Олександр Володимирович
Важливість питань передбачення індустріального майбутнього обумовлена особливим значенням сучасної промисловості для національної конкурентоспроможності, інновацій та зайнятості, а також тими фундаментальними зрушеннями, що відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової революції. Нова індустріалізація відкриває принципово нові можливості розвитку, пов'язані з інтеграцією цифрових і матеріальних технологій, але, водночас, створює і нові загрози та ризики для безпеки життєдіяльності, зайнятості, навколишнього середовища тощо. Тому так важливо займатись систематичними дослідженнями у цій сфері, які мають бути засновані на відповідному теоретичному фундаменті. Прогностична діяльність у сфері промисловості представлена різними видами практик, спрямованих на передбачення майбутнє. Встановлено, що вихідною посилкою цієї діяльності є принцип безперервності розвитку, сенс якого полягає у тому, що протягом певного часу окремі аспекти культури та інституційної структури суспільства залишаються без істотних змін, зберігаючи свою спадкоємність. У зв’язку з цим з’являється можливість виявлення загальних – а, отже, досить довгих – факторів (причин) і тенденцій (наслідків), які вже проявилися в сьогоденні та, ймовірно, продовжать свою дію й надалі. Спираючись на пізнання цих факторів і тенденцій можна визначати закономірності майбутнього розвитку. Виявлено, що основними методами дослідження майбутнього економіки в цілому і промисловості зокрема, є стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування. Обидва ці методи поєднує те, що вони призначені для дослідження довгих аспектів розвитку і встановлення того, що може статися, а не того, які рішення приймати. А їх відмінність полягає в тому, що форсайтинг займається побудовою переважно якісних образів майбутнього, створенням випереджальних альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний характер, характеризує майбутнє, спираючись на регулярності, характерні для даної об'єктної сфери. Як форсайтинг, так і прогнозування спираються на використання інструментарію економіко-математичного моделювання. Але у випадку прогнозування результати розрахунків зазвичай інтерпретують як інформацію про те, що очікується (у межах довірчих інтервалів), а при форсайтингу – як інформацію про ймовірні сценарії розвитку подій, призначені для виявлення нових можливостей і загроз розвитку. Враховуючи теперішній стан геополітичної турбулентності і стратегічної невизначеності, у найближчі часи в Україні найбільш затребуваним інструментом досліджень промислового майбутнього може стати стратегічний форсайтинг.
Напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Сердюк, Олександр Сергійович
Встановлено, що ключовими чинниками, які знижують ефективність інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні, є: недоліки механізму оподаткування викидів забруднюючих речовин; недосконала система редистрибуції екологічного податку; високі трансакційні витрати інтерналізаційного процесу; конфлікт інтересів сторін. Поруч із цим, проблему інтерналізації ускладнює фактор неефективного використання промислового устаткування. Метою статті є виявлення чинників, які знижують ефективність інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні та розробка пропозицій щодо їх нівелювання в умовах поширення сучасних цифрових технологій. Існуючий в Україні екологічний податок, має розраховуватись з урахуванням ступеню шкідливості забруднюючих речовин, однак при цьому, не містить посилань на методику такого розрахунку. У відкритому доступі можна побачити лише фактичні ставки податку за окремими видами забруднюючих речовин. У дослідженні наведено аргументи, які піддають сумніву об’єктивність цих ставок податку із точки зору цілей інтерналізації. Крім того, сам факт, прописаної в законі, можливості коригування ставки податку з боку Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, певною мірою нівелює значення самої інтерналізації. Іншим фактором, що зменшує ефективність інтерналізації, є система редистрибуції екологічного податку. В Україні, система розподілення коштів, зібраних з продуцентів забруднення, є деперсоніфікованою, а отже безпосередні реципієнти негативного впливу забруднення, у кращому разі отримують певні соціальні послуги, що реалізуються державою за рахунок екологічного податку. Така ситуація ставить під сумнів еквівалентність відшкодування збитків реципієнта. Не менш важливим для ефективності інтерналізаційних процесів, є фактор трансакційних витрат. Відомо, що як централізоване так й індивідуальне вирішення суперечливих питань, потребує витрат переговорного процесу, пошуку інформації, оцінки збитків, юридичних гарантій тощо. Відтак, самі собою, ці витрати не створюють цінності, а лише перекладаються на сторін у вигляді додаткового негативного зовнішнього ефекту, який неможна інтерналізувати. Конфлікт інтересів є першопричиною проблем інтерналізації негативних зовнішніх ефектів, адже кожна зі сторін має природні стимули до збереження та примноження власності. Із цього випливає, що продуценти зовнішніх ефектів апріорі намагатимуться заперечити свій негативний вплив на довкілля, тоді як реципієнти – максимізувати власні збитки в очах суспільства. Вищенаведені чинники обумовлюють напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні через: наближення розміру податку до розміру реальної шкоди заподіяної продуцентом забруднення; переформатування механізму редистрибуції податку із метою наближення бюджетних асигнувань до реальних втрат реципієнтів негативних зовнішніх ефектів; зниження трансакційних витрат інтерналізаційного процесу; усунення конфлікту інтересів.
До ювілею доктора економічних наук, завідуючого відділом проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки промисловості НАН України ЧЕРЕВАТСЬКОГО ДАНИЛА ЮРІЙОВИЧА
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Інститут економіки промисловості НАН України
В жовтні цього року доктор економічних наук, завідуючий відділом проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки промисловості НАН України Данило Юрійович Череватський святкує ювілей. Колектив інституту, редакція, автори та читачі журналу «Економіка промисловості» щиро вітають шановного колегу та талановитого вченого.
Проблеми соціальної та правової захищеності платформних зайнятих та пріоритети регуляторної політики України в умовах воєнного стану
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр Юрійович
У статті на основі аналізу та узагальнення результатів експертного опитування, у підготовці та проведенні якого автори приймали безпосередню участь, досліджено і розкрито проблеми та можливості створення системи соціального та правового захисту працюючих в платформному сегменті зайнятості з урахуванням умов воєнного стану та потреб післявоєнного відновлення України. Визначено основні причини, що перешкоджають правовій та соціальній захищеності платформних зайнятих. Ключовими серед них виявились такі: правова невизначеність статусу суб’єктів трудових платформ (як платформних працівників, так і самих трудових платформ); низькі можливості колективного представництва інтересів зайнятих на платформах; небажання працівників офіційно реєструватись та декларувати свої доходи тощо. Також в ході дослідження розкрито сукупність чинників соціального, інформаційно-комунікативного, організаційно-управлінського та технічного характеру, що виникають в процесі взаємодії суб’єктів платформної економіки і посилюють соціальну та правову незахищеність платформних зайнятих. Отримані результати проінтерпретовано авторами в контексті введення воєнного стану в Україні. Встановлено, що базовою вимогою формування дієвої системи соціального та правового захисту платформних зайнятих є створення законодавчо регламентованої системи взаємодії суб’єктів платформного сегменту зайнятості, що потребує відповідного нормативно-правового, організаційно-управлінського забезпечення, формалізації та виходу з «тіні» відносин на трудових платформах, створення механізмів сталого представництва інтересів суб’єктів платформної економіки. Обґрунтовано візію основних якісних характеристик дієвої системи забезпечення правового та соціального захисту зайнятих на цифрових платформах, пріоритетність ключових заходів для забезпечення ефективності процесу їхнього соціального захисту. На основі узагальнення результатів проведеного дослідження авторами розроблено схему концептуалізації процесу формування регуляторної політики, що зорієнтована на можливості забезпечення соціальної та правової захищеності зайнятих на платформах працівників. Авторська розробка узгоджується з основними настановами Директиви про покращення умов праці працівників цифрових платформ для європейських країн. Також авторами визначено та обґрунтовано пріоритетні напрями регуляторної політики щодо пом’якшення впливу воєнного стану на ринок праці та перспектив подальшого післявоєнного відновлення України.
Зміни трудового і податкового законодавства України в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи удосконалення
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Новак, Ірина Миколаївна
Повномасштабна воєнна агресія проти України призвела до масового порушення ланцюжків створення вартості, скорочення робочих місць, росту безробіття та еміграції робочої сили. Законодавчі ініціативи з протидії соціально-економічним наслідкам війни мають недостатню ефективність. Метою статті є здійснення оцінки змін трудового та податкового законодавства під час воєнного стану та визначення перспектив його вдосконалення. З’ясовано, що зміни трудового законодавства в Україні ґрунтуються на ідеології неолібералізму, переважно відображають інтереси роботодавців та істотно обмежують права працівників. Це посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, втрати від чого за аналогією з сирійським конфліктом можуть перевищити втрати від руйнування фізичного капіталу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, особлива увага приділена нормам про призупинення дії трудового договору. Наголошено на необхідності пошуку нового формату взаємодії між державою та інститутами сфери праці, відповідної адаптації соціально-трудових відносин, використовуючи можливості цифровізації. Проаналізовано вплив змін податкового законодавства на зайнятість населення. Встановлено, що політика підтримки економіки, ключовим інструментом якої є податкові пільги, недостатньо сприяє збереженню зайнятості. На основі дослідження міжнародного досвіду протидії економічним шокам запропоновано бачення політики підтримки економіки, яка повинна поєднувати заходи зі збереження робочих місць, пільги для суб’єктів економічної діяльності та підтримку ліквідності. Розглянуто міжнародний досвід реалізації схем збереження робочих місць, які в країнах ЄС стали одним із основних інструментів підтримки бізнесу під час пандемії COVID-19. Зроблено висновки про актуальність дослідження можливостей їх використання в Україні із залученням коштів ЄС. Сформульовано відповідні пропозиції для органів влади.
Довгострокові фактори та тенденції розвитку хімічної промисловості України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Шевцова, Ганна Зіївна
Хімічна індустрія є вагомим промисловим сектором глобальної економіки й одним з головних драйверів її інноваційного розвитку. Сьогодні галузь знаходиться у пошуку відповідей на сучасні кліматичні, енергетичні та технологічні виклики, опрацьовує секторальні особливості цифрового переходу, імплементації парадигми сталого розвитку. Метою статті є аналіз сучасного стану української хімічної промисловості та визначення перспектив її розвитку під впливом ключових довгострокових факторів і трендів. Доведено, що національний хімічний сектор перебуває у довгостроковому низхідному тренді, обумовленому структурними дисбалансами та глибокою кризою традиційної моделі галузевого виробництва. Водночас виявлено декілька нових позитивних трендів і точок зростання, здатних стати основою довгострокового розвитку українського хімічного виробництва. Запропоновано авторський концептуальний підхід до визначення факторів і тенденцій розвитку української хімічної промисловості, що базується на (1) обґрунтуванні великого міжгалузевого значення хімічного виробництва як системоутворювального фактору, (2) дослідженні ключових глобальних мегатрендів і їх впливу як довгострокових національних факторів, (3) урахуванні внутрішнього і зовнішнього вимірів трансформацій, (4) аналізі синергії трендів і міжгалузевої синергії, (5) виявленні специфічних пріоритетів за сегментами галузі. Показано, що рушійною силою довгострокових трансформацій хімічного бізнесу є взаємопідсилюючий вплив двох глобальних мегатрендів – розвитку технологій четвертої промислової революції та досягнення цілей сталого розвитку. Довгострокові орієнтири розвитку української хімічної галузі пов’язані з цифровізацією, кастомізацією, циркулярністю, кліматичною нейтральністю, ресурсоефективністю та міжгалузевою інтеграцією. На основі аналізу сучасного стану національної хімічної промисловості і її окремих сегментів та визначення детермінант довгострокового розвитку у статті окреслено декілька тенденцій, що мають довгостроковий потенціал реалізації в Україні: створення малотоннажних виробництв диференційованої хімічної продукції з інноваційним складником і потенціалом імпортозаміщення; поглиблення взаємодії виробників хімікатів зі споживачами на основі використання цифрових платформ; розвиток регіональних інноваційних екосистем, активізація кластерних ініціатив і розроблення стратегій смарт-спеціалізації з акцентом на міжгалузеву інтеграцію; декарбонізація, збільшення продукції на основі біотехнологій, поглиблення інших екологічних і безпекових компонентів виробництва і споживання хімікатів; реформування системи технічного регулювання виробництва та обігу хімікатів відповідно до вимог Європейського Союзу.
Проблеми розвитку національної економіки у турбулентному середовищі цифрового світу
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Єгоров, Ігор
Рецензія на колективну монографію Цифровізація економіки України: як підвищити конкурентоспроможність країни / Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Заниздра М.Ю., Князєв С.І., Липницький Д.В., Чекіна В.Д.; під ред. В.П. Вишневського та С.І. Князєва; НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2021
Концептуальні засади аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Козаченко, Ганна Володимирівна; Романовська, Юлія Анатоліївна
В статті обґрунтовано доцільність розроблення концептуальних засадах аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто», що становлять собою систему установок, принципів, положень, використовуваних для аналізу розвитку загроз, в якій органічно поєднано пізнавальну, герменевтичну та методологічну функції економічної безпекології мезорівня. Конструкти концептуальних засад аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто» становлять собою систему логічних утворень, операціоналізація яких дозволить виявити загрози соціально-економічній системі «місто», оцінити їхній характер, масштаб та джерела походження, проаналізувати розвиток загроз і спрогнозувати наслідки їх реалізації. Конструкти концептуальних засад сформовано з використанням імперативів захисного та гармонізаційного підходів та постнекласичних принципів організації наукового знання, основним з яких є методологічний плюралізм. Розкрито зміст та показано особливості конструктів концептуальних засад аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто», удосконалено понятійно-категоріальний апарат шляхом уточнення змісту понять «загроза соціально-економічній системі «місто», «небезпека», «ризик», «економічний інтерес», надано характеристики конструктів, виявлено межі застосування та міру пов’язаності за ступенем імовірності настання негативних змін у соціально-економічній системі «місто». Операціоналізація конструктів концептуальних засад аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто» дозволить розробити відповідний інструментарій для ідентифікації процесів та явищ у зовнішньому та внутрішньому середовищі соціально-економічної системи «місто» як загроз цій системі, аналізу розвитку окремої загрози та їхньої сукупності.
Економічні світи Данила Череватського на шпальтах журналу «Економіка промисловості»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Інститут економіки промисловості НАН України
Бажаємо нашому колезі, другу і члену редакційної колегії Данилу Череватському довгих щасливих років життя і творчої наснаги. Перелік публікацій Д.Ю. Череватського у журналі "Економіка промисловості"
Економіко-математичне моделювання обсягу інвестицій в Україні
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Гаркушенко, Оксана Миколаївна
Інвестиції, насамперед виробничі, є запорукою того, що підприємства зможуть своєчасно оновити виробничі потужності та зберегти або, навіть, посилити свої позиції на ринках товарів та послуг. Втім, питання визначення факторів, які впливають на обсяги і динаміку інвестицій, є досить проблематичним, що ускладнює створення відповідних економіко-математичних моделей. Зарубіжні та українські вчені давно займаються визначенням таких факторів. Зазвичай до їх складу відносять: ВВП на душу населення країни; темпи економічного зростання; національні заощадження; курс валюти; інфляцію; облікову ставку; рівень податкового навантаження (в першу чергу – податку на прибуток підприємств); індекс цін на продукцію виробничого призначення; рівень доходів на вкладений капітал (коефіцієнт окупності інвестицій); заробітну плату; продуктивність праці тощо. Але в кожній країні сила впливу різних факторів може розрізнятися. Так само ускладнює процес моделювання інвестицій і те, що деякі фактори (наприклад, ВВП на душу населення) самі по собі є складними та залежать від інших чинників. Тому метою статті є визначення факторів впливу на інвестиції в Україні та розробка відповідних економіко-математичних моделей, які в подальшому передбачається використати для побудови комплексної системно-динамічної моделі впливу цифровізації на забезпечення сталого розвитку України. Така комплексна модель може стати не лише зручним інструментом визначення наслідків для промисловості зміни обсягів інвестицій під впливом дії різних факторів, але і рівня захворюваності трудящих та забруднення довкілля. За результатами дослідження було встановлено, що на обсяг інвестицій в промисловість України найбільше впливає облікова ставка НБУ. У роботі запропоновано відповідну модель інвестицій та обґрунтовано її адекватність. На інвестиції в цифровий капітал виробничого призначення певний вплив мають також фактори індексу долара США та податкового навантаження, а на інвестиції в цифровий капітал природоохоронного призначення – фактор податкового навантаження. Проте через дуже приблизні статистичні дані, на яких виконувалися розрахунки, відповідні моделі не є надійними. Зважаючи на результати проведеного дослідження обґрунтовано рекомендації щодо розробки методики збору та представлення статистичної інформації, яка стосується інвестицій в цифрові техніку та технології підприємствами країни та цифрового капіталу природоохоронного та виробничого призначення (за структурою). Це дозволить в подальшому проводити більш точні розрахунки та створювати надійніші економіко-математичні моделі, які можуть стати зручним інструментом для визначення напрямів розвитку економіки країни.
Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції у контексті завдань довгострокового розвитку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Збаразська, Лариса Олександрівна
У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження основних тенденцій у промисловості України, які характеризують особливості її функціонування й розвитку за останні два десятиліття на тлі аналогічних процесів у світі. Основні акценти зроблено на аналізі відповідності тенденцій в Україні світовим та європейським трендам динамічного та структурного розвитку промислового виробництва. Досліджено також процеси реалізації у національній промисловості секторальної цілі SDG-9 як комплексу завдань у межах концепції сталого та інклюзивного розвитку виробництва. Для порівняльних аналітичних досліджень використано інформаційно-аналітичні ресурси визнаних міжнародних інституцій, що системно здійснюють постійний моніторинг та рейтингові оцінки поточного стану й розвитку процесів у світовій економіці на єдиних методологічних засадах. Встановлено, що у промисловості України наразі домінують переважно короткострокові тенденції, які формуються та швидко змінюються під впливом кон’юнктурних коливань ринку. Починаючи з 2013 року, провідну роль у прискоренні розвитку негативних явищ відіграє зовнішньополітичний фактор - військова агресія РФ. Фактором, що суттєво погіршує поточний стан конкурентоспроможності та потенціал довгострокового промислового розвитку в Україні, є зниження частки технологічних виробництв в обробній промисловості. Це спричинило зниження темпів та відносних обсягів створення доданої вартості у промисловості України порівняно з загальносвітовими та регіональними показниками. На основі даних відомих світових рейтингів (CIP, SDG) виявлено найбільш проблемні зони вітчизняної промисловості у контексті розв’язання пріоритетних завдань довгострокового розвитку в умовах прискорення технологічних трансформацій. Запропоновано стратегічні напрямки, які мають потрапити у фокус довгострокової державної промислової політики, - структурний розвиток, стабільний внутрішній попит, збалансований експорт.
До 85-річчя Академіка НАН України Олександра Івановича Амоші
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Інститут економіки промисловості НАН України
4 серпня 2022 р. академік НАН України, доктор економічних наук, професор, почесний директор Інституту економіки промисловості НАН України Олександр Іванович Амоша зустрів свій черговий ювілей, йому виповнилося 85 років. За цей час Олександр Іванович пройшов цікавий, наповнений важливими подіями шлях, на якому здобув безумовне визнання не лише наукової спільноти, а всього суспільства, бо в усі часи залишався справжньою людиною. Олександр Іванович Амоша народився в м. Горлівка, вишу освіту здобув у Донецькому політехнічному інституті, кандидатську дисертацію захистив у Донецькому науково-дослідному вугільному інституті. З 1970 року і по цей час Олександр Іванович Амоша працює в Інституті економіки промисловості НАН України, де пройшов шлях від старшого наукового співробітника до директора.
Довгострокові фактори і тенденції розвитку металургії України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Нікіфорова, Віра Анатоліївна
Статтю присвячено дослідженню довгострокових факторів і тенденцій розвитку металургійної промисловості України у контексті впливу глобальних галузевих трендів. Його актуальність пояснюється значимістю галузі у світовій та українській економіці та необхідністю урахування сучасних економічних, технологічних, суспільних та кліматичних викликів і можливостей її майбутнього розвитку. Визначено, що провідними факторами розвитку світової металургії у довгостроковій перспективі є попит на металопродукцію, впровадження новітніх технологій та посилення державної промислової політики. Їх вплив проявлятиметься у збільшенні споживання сталевих виробів внаслідок зростання чисельності населення, пріоритетному впровадженні розумних технологій для підвищення ефективності металургійних виробництв та посиленні державної підтримки галузі, зокрема за рахунок протекціоністських заходів. Основними довгостроковими тенденціями розвитку металургії у глобальному масштабі, зумовленими дією цих факторів, є зміни географічної та продуктової структури світового металоринку у бік лідерства азійського регіону та збільшення використання високоміцних сталей; підвищення екологічності галузі з метою досягнення кліматичної нейтральності внаслідок впровадження проривних технологій; збільшення металоємності ВВП через зростання обсягів виробництва сталі, що демонструє досить міцні позиції металургійної промисловості в економіці. Дослідження показало деяке зниження ролі таких традиційних факторів розвитку сталеливарної галузі, як ціни на металопродукцію, інвестиції та сировина з причини підвищення значимості засобів і напрямів використання ресурсів замість їх простої наявності. Виявлено, що головними факторами розвитку української металургії у довгостроковій перспективі, які здебільшого тотожні світовим внаслідок її надмірної експортоорієнтованості, виступають зміни на глобальному металоринку, розвиток новітніх технологій та покращення конкурентного середовища, а довгостроковими тенденціями – зміни попиту на металопродукцію, підвищення екологічності галузі та зниження металоємності ВВП. Вплив цих факторів і тенденцій в основному має негативний характер і може призвести до зменшення ролі металургії в економіці з причини значного відставання країни за темпами впровадження новітніх технологій на тлі зростання конкуренції на зовнішньому ринку, відсутності дієвої промислової політики в умовах нерозвиненості внутрішнього металоринку, можливого зменшення попиту на металопродукцію у контексті скорочення чисельності населення і зниження обсягів виробництва металу. Покращенню ситуації сприятиме поліпшення конкурентного середовища за допомогою розробки довгострокової стратегії розвитку галузі у вигляді окремого нормативного акту, активізація внутрішнього ринку, розвиток фундаментальної та галузевої науки для розробки передових технологій Індустрії 4.0 та підтримка органів державної влади в просуванні металургійної продукції на ринки іноземних держав.

Browse

Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry» by Issue Date

Results Per Page

Sort Options