Журнал "Проблеми економіки" № 2, 2025
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" № 2, 2025 by Issue Date
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Технологічні інновації як драйвери змін у глобальній фешн-індустрії(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Галенко, Оксана Миколаївна; Вербицька, Олена ОлександрівнаСтаття присвячена аналізу процесів цифрової трансформації глобальної індустрії моди під впливом впровадження новітніх технологій. Розкрито вплив цифровізації на основні етапи модного бізнесу – від розробки концепцій колекцій до процесів виробництва, маркетингу і продажів. Зазначено, що інтеграція штучного інтелекту, машинного навчання, технологій доповненої та віртуальної реальності сприяє появі нових бізнес-моделей і змінює традиційні механізми взаємодії зі споживачами. Акцентовано увагу на розвитку цифрового одягу, появі метавсесвітів для модного ритейлу, а також на використанні блокчейн-технологій для забезпечення прозорості ланцюгів постачання. Показано, що цифрова трансформація веде до пришвидшення обігу продукції, персоналізації пропозицій та збільшення залучення клієнтів через нові комунікаційні канали. Окрему увагу приділено екологічним аспектам цифровізації, зокрема можливостям зменшення надвиробництва та скорочення вуглецевого сліду за рахунок використання цифрових прототипів і віртуальних шоурумів. Досліджено вплив електронної комерції та омніканальних стратегій на підвищення ефективності ринкової діяльності брендів. Проаналізовано також ризики, пов'язані із кібербезпекою, нерівністю доступу до технологій між великими корпораціями і малими підприємствами, а також проблемами захисту інтелектуальної власності в цифровому середовищі. Підкреслено необхідність формування цифрових компетентностей працівників, розвитку партнерства між фешн-компаніями і технологічними стартапами, впровадження гнучких стратегій цифрової адаптації. У висновках обґрунтовано, що цифровізація є визначальним чинником трансформації фешн-індустрії, сприяючи не лише підвищенню її конкурентоспроможності, але й забезпечуючи стійкість бізнесу в умовах глобальних викликів і змін споживчих очікувань. Вказано на стратегічну важливість інноваційного розвитку для формування майбутнього глобального модного ринку.Item Empirical Investigation of the Relationship Between the Tourism Sector and Economic Growth: Case of Azerbaijan.(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Huseynova, Sara Mubariz; Гусейнова, Сара Мубаріз; Rzamova, Samira S.; Рзамова, Саміра Собхан кизиThe deepening of globalization processes and the expansion of economic relations in the contemporary world have further increased the importance of the tourism sector. This sector is considered as a strategic field in terms of strengthening national economies, creating new economic opportunities and strengthening international solidarity. Tourism is not only a field of economic activity, but also the promotion of integration between civilizations. In recent decades, the tourism sector has been recognized as a strategic sector in the world economy and has increased its specific share in GDP. The increase in international tourist flows is not limited to the inflow of foreign currency, but also leads to positive changes in the foreign trade balance. Moreover, the indirect economic effects generated by tourism - for example, increased consumption of local products and services - contribute to the increase in overall economic well-being. An econometric analysis using a multiple regression model was conducted to assess the impact of the tourism sector on the economic development indicators of the Republic of Azerbaijan. The adequacy of the model was evaluated using the coefficient of determination. As a result, a strong approximation was observed between tourism revenue, employed population and GDP. To verify the model’s adequacy, Fisher’s F-statistic and the t-statistic were applied, and both tests confirmed that the parameters of the multiple regression model are statistically significant. Based on the results of the CUSUM test, the stability of the model’s parameters was confirmed. The equal variance of the residuals indicates homoskedasticity, which is one of the essential assumptions for the validity of the residuals. As a result of these processes, countries around the world have recognized the development of the tourism sector as a priority and have implemented various strategies to strengthen the role of this sector in the economy. In Azerbaijan, against the backdrop of these global trends, special attention has been paid to the development of tourism, and there has been a need to deeply investigate its economic impacts.Item Зарубіжний досвід гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва і можливості його адаптації для України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Логоша, Роман ВасильовичМетою статті є систематизація, аналіз і можливості адаптації зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва для України. У статті проведено комплексне дослідження зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва з метою визначення оптимальних моделей і підходів, що можуть бути адаптовані в Україні. У центрі уваги – аналіз провідних правових систем регулювання органічного агровиробництва у країнах ЄС, США, Канаді, Японії, Австралії, а також дослідження ролі міжнародних організацій (IFOAM, FAO, Codex Alimentarius, Європейська Комісія) у формуванні універсальних стандартів. Окрему увагу приділено механізмам імплементації міжнародних норм у національні правові системи, ефективності інструментів контролю, сертифікації, маркування та моніторингу. Визначено чотири домінуючі моделі правового регулювання: уніфікаційну (ЄС), еквівалентну (Канада, Швейцарія), автономну (США, Японія) та добровільного визнання (Австралія, Індія). Досліджено концептуальні та інституційні особливості кожної моделі, а також їх відповідність принципам правової визначеності, пропорційності, прозорості, субсидіарності та взаємного визнання. Проаналізовано позитивні практики регуляторної політики, фінансового стимулювання та інституційної підтримки органічного сектора. Досліджено процес гармонізації законодавства в країнах ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Хорватії, Сербії та Північній Македонії. Показано, що ефективність цього процесу значною мірою залежить від рівня політичної волі, адміністративної спроможності, координації між центральними та місцевими органами влади, а також від впровадження цифрових інструментів моніторингу та прозорих механізмів взаємодії з агровиробниками. Окрему увагу приділено моделі багаторівневого управління, яка охоплює міністерства, акредитаційні органи та незалежні сертифікаційні структури. На прикладі України розглянуто основні виклики імплементації європейських норм, пов’язані з фрагментарністю законодавства, недостатнім розвитком інституційного середовища та бракованою інфраструктурою контролю. Запропоновано комплексну модель реформування, яка передбачає модернізацію правової бази, створення електронних реєстрів операторів органічного виробництва, вдосконалення системи сертифікації та розвиток національної стратегії гармонізації до 2030 року. Результати дослідження засвідчують, що впровадження адаптованої моделі правового регулювання, узгодженої з міжнародними стандартами, дозволить забезпечити ефективне функціонування органічного сектора, розширити експортний потенціал, підвищити рівень споживчої довіри та екологічну сталість виробництва.Item Аналітичне забезпечення сфери поводження з відходами: огляд зарубіжних наукових публікацій(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Славута, Олена Іванівна; Соболєва, Ганна Григорівна; Островський, Ігор АнатолійовичУ статті досліджено стан аналітичного забезпечення сфери поводження з відходами, яка є ключовою соціально-екологічною проблемою як на національному, так і на міжнародному рівні. У світі щорічно утворюється 2,01 млрд т твердих побутових відходів, що в розрахунку на одну людину в середньому становить 0,74 кг. До 2050 р. очікується зростання глобальних відходів до 3,4 млрд т, що понад удвічі перевищить зростання населення за той самий період. В умовах збройних конфліктів, які поширюються в світі, питання ефективного поводження з відходами загострилось, оскільки збільшились загрози для санітарно-епідеміологічної безпеки населення і збереження довкілля. Акцент зроблено на особливостях функціонування сфери поводження з відходами, що характеризуються різноманіттям складу, способів утворення і поводження з ними в практиці окремих країн, зміною якісного складу відходів відповідно до розвитку технологій промислового виробництва. Теоретичні підходи до ефективності сфери поводження з відходами розглядаються через призму використання сучасного аналітичного інструментарію. Проаналізовано напрями наукових досліджень у контексті розробки контрольних показників для порівняння систем управління твердими відходами на рівні міста. Теоретичне підґрунтя дослідження підкріплене аналізом наукових публікацій зарубіжних учених. Здійснено порівняння індикативних показників Цілі сталого розвитку 12 «Відповідальне споживання та виробництво» сталого розвитку у сфері поводження з відходами на прикладі даних України та Польщі. Особливо увага приділена систематизації наукових публікацій щодо розробки індикаторів за окремими напрямами удосконалення сфери поводження з відходами. Встановлено, що в наукових публікаціях запропоновані показники відповідають критеріям об’єктивності, єдності методології, простоті і зрозумілості. Але наявні проблеми з системою збору даних, що не дозволяє досягти порівнюваності і своєчасності повною мірою. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, аналітиків і фахівців з управління у сфері поводження з відходами.Item Сучасні тенденції переробки продукції тваринництва: проблеми та перспективи(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Глушков, Олег АнатолійовичСтратегічна роль переробки продукції тваринництва у забезпеченні продовольчої безпеки, підвищенні конкурентоспроможності агропромислового комплексу та формуванні доданої вартості в аграрному виробництві зумовлюють актуальність дослідження. Водночас галузь стикається з низкою викликів, що зумовлюють потребу в комплексному дослідженні сучасного стану переробної галузі тваринництва. Актуальність тематики та наявність невирішених раніше частин загальної проблеми обумовлюють мету дослідження, яка полягає в аналізі сучасного стану та тенденцій розвитку переробки продукції тваринництва в Україні з урахуванням зовнішніх і внутрішніх викликів. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів, що забезпечив системність та обґрунтованість дослідження розвитку переробної галузі тваринництва, зокрема: метод статистичного аналізу для оцінки динаміки надходження сировини та показників доданої вартості; метод порівнянь для аналізу змін у галузі та міжнародного досвіду; графічний метод для візуалізації тенденцій та отриманих результатів; системний аналіз для визначення ролі галузі у формуванні ланцюгів доданої вартості та забезпеченні продовольчої безпеки; метод економіко-математичного моделювання для розрахунку показників за окремими видами продукції. Комплексне використання методів дало змогу глибоко проаналізувати сучасні процеси переробки тваринницької продукції. Проведено статистичний аналіз обсягів надходження тваринницької сировини на переробні підприємства. Обґрунтовано посилення ролі промислових підприємств як основних постачальників сировини для переробки, що зумовлено високою продуктивністю та стабільною закупівельною політикою. Наведено статистичні показники, що свідчать про трансформацію структури постачальників молока та м’яса: зменшення частки особистих селянських господарств та нарощування обсягів закупівель у промисловому секторі. Виявлено суттєве зростання обсягів переробки продукції птахівництва як підтвердження економічної доцільності та високої ефективності цього напряму. Дослідження надходження молока на переробні підприємства дозволило виявити кризові явища в молочній галузі, зокрема скорочення загального обсягу виробництва молока в Україні та зменшення частки молока від населення, що обумовлено низькою ефективністю господарств та відсутністю стимулів до модернізації. Аналіз розвитку молокопереробної галузі продемонстрував скорочення кількості підприємств, що пов’язано з тривалим спадом виробництва, зниженням внутрішнього попиту та негативним впливом повномасштабної війни. Проаналізовано обсяги виробництва основних видів молочної продукції, серед яких зафіксовано різке скорочення випуску незбираного молока, вершкового масла, сиру та згущеного молока, натомість виробництво сухого молока демонструє стабільність, що свідчить про його потенціал на зовнішніх ринках.Item Обґрунтування моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іванченков, В’ячеслав СергійовичЗа сучасних умов соціально-економічної трансформації, цифровізації та поглиблення екологічних ризиків зростає потреба в ефективному управлінні адаптивністю галузей національної економіки. Наявні виклики сталого розвитку вимагають нових підходів до управління, орієнтованих на довгострокову стійкість і конкурентоспроможність. Відсутність інтегрованих моделей, що враховують екологічні, соціальні, енергетичні та цифрові аспекти, зумовлює фрагментарність управлінських рішень, що підсилює актуальність комплексного дослідження механізмів адаптації галузей до викликів сталого розвитку. Актуальність дослідження та наявність невирішених раніше частин загальної проблеми обумовлюють мету дослідження, а саме аналіз, систематизацію та узагальнення наявного теоретико-методичного забезпечення щодо адаптивного управління та розробку моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, що ґрунтується на системному, інтегративному та проактивному підходах та враховує структурні трансформації економіки. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс наукових методів, що забезпечили системне та багатовимірне вивчення адаптивності галузей національної економіки в умовах викликів сталого розвитку, зокрема: системний аналіз для виявлення взаємозв’язків між економічними, соціальними та екологічними чинниками галузевого розвитку; порівняльний та структурний аналіз для оцінки валової доданої вартості та міжгалузевих диспропорцій; методи індукції та дедукції для обґрунтування теоретико-методичної моделі управління адаптивністю; графічний метод для візуалізації структурних характеристик економіки, динаміки показників та елементів моделі управління. Комплексне застосування зазначених методів дозволило обґрунтувати результати дослідження, зокрема: на основі комплексного аналізу валової доданої вартості в міжгалузевому розрізі виявлено збереження структурних дисбалансів у національній економіці, які знижують адаптивний потенціал окремих секторів до зовнішніх шоків; обґрунтовано модель управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, яка ґрунтується на принципах системності, інтегрованості, гнучкості, прозорості, підзвітності та інклюзивності, передбачає інтеграцію стратегічних, тактичних та операційних рівнів управління, включає аналітико-діагностичний, прогностично-сценарний, стратегічно-нормативний, інституційно-організаційний, інструментальний та оціночно-регуляторний компоненти. Реалізація запропонованої моделі дозволить підвищити адаптивний потенціал галузей економіки, забезпечити збалансований розвиток міжгалузевих зв’язків, інвестиційну привабливість, посилити інституційну спроможність управлінської системи та досягнути стратегічних орієнтирів сталого розвитку на макро- та мезорівнях.Item Прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іляш, Ольга Ігорівна; Шевчук, Олена Анатоліївна; Рощина, Надія Василівна; Лазаренко, Ірина Сергіївна; Колішенко, Руслан ОлександровичМетою статті є розроблення науково обґрунтованих підходів до прогнозування змін ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. Стаття присвячена дослідженню прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проведено оцінку впливу воєнних дій та міграційних процесів на ключові складові ресурсного потенціалу – працю, капітал, інновації та підприємництво, з акцентом на їхню взаємодію та роль у формуванні економічного зростання. Встановлено, що руйнування інфраструктури, окупація територій, втрата промислового потенціалу, масована міграція, послаблення інноваційної активності суттєво підривають соціально-економічний розвиток та унеможливлюють економічний прорив. Водночас підкреслено потенціал повоєнної відбудови за умови технологічної модернізації, ефективного використання ресурсів і створення сприятливого інституційного середовища. Обґрунтовано потребу у комплексній політиці, яка включає стимулювання повернення мігрантів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, підвищення інноваційної активності через реформування наукової сфери та підтримку малого й середнього бізнесу як основи економічної мобільності. Запропоновано рекомендації щодо формування стратегій повоєнного відновлення України, спрямованої на подолання сучасних викликів і забезпечення переходу до моделі сталого розвитку з високою доданою вартістю.