Зарубіжний досвід гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва і можливості його адаптації для України
Loading...
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України
Abstract
Метою статті є систематизація, аналіз і можливості адаптації зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва для України. У статті проведено комплексне дослідження зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва з метою визначення оптимальних моделей і підходів, що можуть бути адаптовані в Україні. У центрі уваги – аналіз провідних правових систем регулювання органічного агровиробництва у країнах ЄС, США, Канаді, Японії, Австралії, а також дослідження ролі міжнародних організацій (IFOAM, FAO, Codex Alimentarius, Європейська Комісія) у формуванні універсальних стандартів. Окрему увагу приділено механізмам імплементації міжнародних норм у національні правові системи, ефективності інструментів контролю, сертифікації, маркування та моніторингу. Визначено чотири домінуючі моделі правового регулювання: уніфікаційну (ЄС), еквівалентну (Канада, Швейцарія), автономну (США, Японія) та добровільного визнання (Австралія, Індія). Досліджено концептуальні та інституційні особливості кожної моделі, а також їх відповідність принципам правової визначеності, пропорційності, прозорості, субсидіарності та взаємного визнання. Проаналізовано позитивні практики регуляторної політики, фінансового стимулювання та інституційної підтримки органічного сектора. Досліджено процес гармонізації законодавства в країнах ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Хорватії, Сербії та Північній Македонії. Показано, що ефективність цього процесу значною мірою залежить від рівня політичної волі, адміністративної спроможності, координації між центральними та місцевими органами влади, а також від впровадження цифрових інструментів моніторингу та прозорих механізмів взаємодії з агровиробниками. Окрему увагу приділено моделі багаторівневого управління, яка охоплює міністерства, акредитаційні органи та незалежні сертифікаційні структури. На прикладі України розглянуто основні виклики імплементації європейських норм, пов’язані з фрагментарністю законодавства, недостатнім розвитком інституційного середовища та бракованою інфраструктурою контролю. Запропоновано комплексну модель реформування, яка передбачає модернізацію правової бази, створення електронних реєстрів операторів органічного виробництва, вдосконалення системи сертифікації та розвиток національної стратегії гармонізації до 2030 року. Результати дослідження засвідчують, що впровадження адаптованої моделі правового регулювання, узгодженої з міжнародними стандартами, дозволить забезпечити ефективне функціонування органічного сектора, розширити експортний потенціал, підвищити рівень споживчої довіри та екологічну сталість виробництва.
Description
Keywords
SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics, FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics, FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics::Agricultural economics, SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography, LAW/JURISPRUDENCE, SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography
Citation
Логоша Р. В. Зарубіжний досвід гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва і можливості його адаптації для України. Проблеми економіки. 2025. №2. C. 16–24. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-2-16-24