Електронний архів публікацій ЧДБК
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Електронний архів публікацій ЧДБК by Author "Азьмук Н.А."
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Digital employment: Ukraine's ranking in the global division of digital labour / Цифрова зайнятість: місце України у глобальному розподілі цифрової праці(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2022) Азьмук Н.А.; Грішнова О.А.; Куклін О.В.Досліджується формування і розвиток нової форми зайнятості — цифрової — та визначається її вплив на місце країни у глобальному економічному просторі. Загальна мета дослідження — перевірити тенденції цифрової зайнятості в Україні та оцінити її місце і роль у глобальному розподілі цифрової робочої сили. У літературі бракує досліджень про розрив між рівнем технологічного розвитку країни та використанням цифрової праці в національній економіці. Це особливо важливо для країн, які відстають технологічно, до яких належить і Україна. Логіка і методологія дослідження включає такі етапи: 1) визначено види бізнесу, де зосереджена найбільша кількість цифрових робочих місць; 2) проаналізовано статистичні показники цифрової зайнятості в Україні за 10 років і виявлено тенденції її розвитку; 3) порівнюються дані про зайнятість, заробітну плату та сприятливість умов розвитку вітчизняних талантів для України і Польщі — референтної та сусідньої країни з вищим рівнем економічного розвитку; 4) виявлено фактори поширення цифрової зайнятості та визначено місце і роль України в цифровому світі. Використано методи: аналізу і синтезу, абстрагування та узагальнення при верифікації цифрових тенденцій зайнятості; статистичні та аналітичні методи при вивченні стану і тенденцій цифрового сегмента національних ринків. База даних дослідження: офіційна статистика України і Польщі, аналітичні матеріали ЮНІДО, Світового економічного форуму, ОЕСР, Євростату. Об’єктом дослідження є цифровий сегмент ринків праці України і Польщі, оскільки ці країни мають схожі передумови для економічного розвитку, географічно близькі. Водночас Польща має вищий рівень економічного розвитку і є привабливою країною для українських трудових мігрантів. Представлено результати емпіричного аналізу, який показав, що технологічне відставання є головною передумовою низького попиту на цифрову зайнятість в Україні. Це показує, що Україна, по суті, є ресурсною колонією в цифровому глобальному середовищі, яка постачає висококваліфікованих цифрових працівників. Експерти і практики можуть використовувати результати дослідження для розроблення стратегії розвитку економіки України в контексті цифровизації.Item Institutional and Socio-Economic Factors of the Educational Trend in Ukraine in the Context of European Integration / Інституційні та соціально-економічні чинники освітнього тренду в Україні в контексті євроінтеграції(НТУ "Дніпровська політехніка", 2021) Куклін О.В.; Пустовійт Р.Ф.; Азьмук Н.А.; Гунько В.І.; Моісєєва Н.І.Метою статті є оцінка інституційних чинників і результати реформування освіти України, з урахуванням економічного й соціального розвитку країни; конкретизація основних інституційних євроінтеграційних тенденцій України в галузі освіти з урахуванням чинника людського капіталу. Методологічною основою пропонованої роботи є такі універсальні методи наукового пізнання як: аналіз; синтез; індуктивний метод; дедуктивний метод; причинно-наслідкове моделювання; комплексне застосування взаємодоповнюючих підходів і методів на підґрунті принципів загальнонаукової методології, зокрема, компетентнісний, особистісно-орієнтований, культурологічний. Встановлено, що умови реформування української освіти, з урахуванням досліджуваного глобального освітнього тренда та євроінтеграційних тенденцій, передбачають відповідні інституційні процеси в соціально-економічній сфері й кардинальні зміни змісту, форм організації та методів навчання й виховання. Тобто, мова йде про проектування освітнього процесу як інституту успішної особистісної та професійної соціалізації на основі вимог ЄС, що призведе до зростання загальнодержавного капіталу шляхом прискореного накопичення людського й наблизить Україну до повноцінної євроінтеграції. Упродовж дослідження визначені ключові тенденції в українській, європейській і світовій освітніх сферах, а також виявлені причини, що негативно впливають на розвиток освіти України та не дозволяють у значній мірі впливати на конкурентний потенціал країн і реалізувати євроінтеграційні можливості. На відміну від раніше запропонованих досліджень, даний підхід акцентує увагу на інституційних і соціально-економічних факторах освітнього тренда. Результати досліджень, можуть бути використані фахівцями при формуванні інституційних затребувань до проектування тренда освітньої системи України з урахуванням вимог євроінтеграції.Item Institutional Genesis of Kleptocratic Economy and Its Formation in Ukraine / Інституційний генезис клептократичної економіки та її становлення в Україні(НТУ "Дніпровська політехніка", 2021) Пустовійт Р.Ф.; Куклін О.В.; Азьмук Н.А.; Якушик І.Д.; Гунько В.І.Аналіз клептократичної економіки як інституційного устрою, що зорієнтоване на ключову функцію отримання джерел доходів правлячою псевдоелітою шляхом упровадження корупційних неринкових трансакційних витрат для фірм і домогосподарств, підґрунтям яких є адміністративно-бюрократичне й політичне насильство. У пропонованому науковому дослідженні вирізняємо три типи методів дослідження: по-перше, притаманні пізнанню в цілому (загально логічні) методи, такі як: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, аналогія; по-друге, загальнонаукові, у першу чергу емпіричні методи дослідження, а саме: спостереження, опис, вимірювання; по-третє, теоретичні методи пізнання, що використовуються економічною наукою, зокрема: ідеалізації; формалізації; аксіоматичний метод побудови теоретичного знання; гіпотизичнодедуктивний метод побудови й розвитку теоретичного знання. Проаналізована соціально-економічна конструкція України з точки зору факторів, що зумовлені впливом формальних і неформальних інститутів у клептократичній економіці та впливають на корупційні ризики. Надані рекомендації з модернізації інституційного середовища в Україні в контексті сучасної методологічної парадигми пошуку точок дотику взаємодії влади, бізнесу й суспільства. У пропонованому дослідженні здійснено комплексний аналіз інституційного середовища української економіки, що надає переконливі підстави характеризувати її як клептократичну, і в якій ще належить здійснити запропоновані в роботі фундаментальні модернізації з урахуванням євроінтеграційних перспектив. На відміну від раніше запропонованих досліджень, представлений підхід фокусується на кореляційному взаємозв’язку між показниками якості інститутів, ВВП на душу населення, індексами корупції в Україні та у досліджуваних країнах Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використані профільними експертами при формуванні інституційних вимог для створення дієвої системи щодо запобігання корупції.Item The Academia of Applied Sciences: a Prospective Way for the Development of the Regional Higher Education System(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2022-12-09) Куклін О.В.; Азьмук Н.А.; Дернова І.А.Повномасштабна збройна агресія Росії проти України загострила раніше накопичені проблеми в освітній сфері та зумовила необхідність вибору оптимального шляху модернізації освітніх закладів в Україні в умовах війни та повоєнного відновлення економіки країни. Викладено тези доповіді на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіка України під час війни: проблеми і перспективи відновлення», яка відбулася у м. Одеса 9 грудня 2022 року.Item Концептуальні засади розвитку регіональних закладів освіти як стратегічний напрям повоєнного відновлення(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Куклін О.В.; Азьмук Н.А.; Дернова І.А.У статті обґрунтовано роль освітньої системи в повоєнній відбудові національної економіки. Здійснено аналіз місця національних закладів освіти в глобальному просторі за результатами міжнародних рейтингів. Проведено аналітичний огляд кількісних показників діяльності закладів вищої освіти та окреслено ряд фак-торів, що впливають на зменшення їх кількості в Україні. На прикладі Черкаської області здійснено розпо-діл комунальних закладів освіти за кількістю здобувачів освіти та доведено доцільність укрупнення закладів освіти шляхом створення Академії прикладних наук на базі прогресивних та найбільш успішних регіональних закладів освіти. Окреслено пріоритетні напрями реформування освітньої системи на регіональному рівні з обов’язковим урахуванням стратегії розвитку Черкаської області на період 2021–2027 роки.Item Резільєнтність національної системи вищої освіти: оцінка, напрямки посилення(НДЦ ІПР НАН України, 2023) Куклін О.В.; Азьмук Н.А.; Дернова І.А.Конкурентна національна освітня система є запорукою розвитку національної економіки, інноваційного зростання та забезпечення гідної якості життя населення у країні. Метою дослідження є оцінка резільєнтності системи вищої освіти та розробка напрямів повоєнного реформування національної системи вищої освіти на засадах резільєнтності. У статті наведено авторське бачення концепту резільєнтності національної системи вищої освіти. Авторами визначено й обґрунтовано основні чинники, що забезпечують резільєнтність вищої освіти. Запропоновано змістовну характеристику чинників формування резільєнтності та проаналізовано їх кількісні та якісні параметри. На підставі аналізу статистичних даних встановлено, що національна система освіти є стійкою та зберігає свою структурну цілісність попри дію деструктивних зовнішніх чинників. Важливою ознакою стійкості під час дії воєнного стану є академічна безперервність. Визначено, що освітня система визначається різними типами закладів освіти, широким спектром освітніх програм, різноманітністю підходів до побудови індивідуальної освітньої траєкторії. Обґрунтовано, що національна освітня система характеризується достатньою стійкістю та різноманітністю, проте це не є достатньою умовою для забезпечення її резільєнтності. Досліджено ресурсне забезпечення національної системи вищої освіти. Акцентовано на фінансових ресурсах освітньої системи та доведено їх недостатність для забезпечення резільєнтності системи. За результатами кореляційного аналізу визначено, що існує тісний зв’язок між рівнем фінансування та вибором потенційних студентів країни навчання. За результатами дослідження визначено напрямки посилення резільєнтної національної системи вищої освіти. Запропоновані заходи систематизовано за трьома основними чинниками забезпечення резільєнтності освітньої системи.