Консолідація банківського сектора: детермінанти та наслідки
Loading...
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України
Abstract
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад дослідження консолідації банків та оцінюванні її наслідків із метою виявлення взаємозв’язку між консолідацією і структурою банківського ринку. Систематизовано й узагальнено основні передумови та пріоритети консолідації, з урахуванням теорії фінансової інтеграції та синергетичної взаємодії. Такий підхід сприятиме більш глибокому розумінню мотивів і тенденцій консолідації в сучасних умовах. Зазначено, що транснаціоналізація і концентрація капіталу формують підґрунтя для консолідації ринку, яка проходить певний життєвий цикл, наведений авторами. Зроблено висновок, що все більшого розповсюдження набуває універсальний, інтегрований характер фінансового бізнесу, формування екосистем фінансового бізнесу. Сформульовано основні форми прояву трансформаційних перетворень фінансового посередництва. Наведено статистику концентрації банківського сектора України. Проаналізовано динаміку показників концентрації за період з 01.01.2000 р. по 01.08.2020 р., виявлено що ринок є помірно концентрованим. Висунуто припущення, що чим вища сукупна частка п’яти великих банків у банківському секторі, тим менш вірогідним є злиття та поглинання всередині країни. Відповідно, вітчизняний банківський ринок, порівняно з європейськими ринками, має значний потенціал. Зроблено висновок, що високе значення показників рентабельності характеризує ситуацію перевищення попиту над пропозицією на банківському ринку, відповідно, інтенсивність конкуренції за таких умов мінімальна, навіть за умови виведення більшої частини банків з ринку. Маємо номінальну конкуренцію. У подальшому варто очікувати посилення непроцентної конкуренції. Зазначено, що інтенсивність конкуренції залежить від концентрації, динаміки та рентабельності банківського ринку. Оцінка конкуренції за допомогою неструктурних індикаторів Н-статистики, індикаторів Буна та індексу Лернера показала, що, оскільки нарощення масштабів діяльності окремого банку відбувається не через консолідацію, тобто не за рахунок перерозподілу ринкової частки серед учасників, а за рахунок зростання попиту на банківські послуги, особливо дистанційні, конкуренція фактично зменшується. Результати досліджень підтвердили, що між процесами концентрації, консолідації та конкуренції існує зв’язок, і він має бути виявлений для кращого розуміння формування функціональної стратегії банків та вибору ними бізнес-моделі діяльності.
Description
Keywords
SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics, SOCIAL SCIENCES::Business and economics, SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies, LAW/JURISPRUDENCE::Financial law
Citation
Краснова І. В., Нікітін А. В., Шевалдіна В. Г. Консолідація банківського сектора: детермінанти та наслідки. Проблеми економіки. 2021. №1. C. 98–106. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-1-98-106