Практичні аспекти використання методології інституційно-інноваційного проєктування в контексті узгодженості інноваційної політики для сталого розвитку
| dc.contributor.author | Омельяненко, Віталій Анатолійович | |
| dc.date.accessioned | 2026-03-17T09:25:25Z | |
| dc.date.available | 2026-03-17T09:25:25Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description.abstract | Необхідність розгляду інституційної складової вирішення проблем сталого розвитку формує нову площину аналізу за рахунок значного розширення спектра факторів впливу. При цьому постає завдання вироблення практичних аспектів обґрунтування найбільш важливих напрямків інституційного проєктування. Метою цього дослідження є аналіз інституційних аспектів вироблення інноваційної політики в контексті сталого розвитку. Для вироблення інноваційної політики важливо, що інновації охоплюють не тільки технологічні зміни, але й зміни в організаційній, трудовій та соціальній практиці як такі, що можуть забезпечити потенційний вплив на перехід до сталого розвитку. Автором наведено узагальнення інноваційного аспекту цілей сталого розвитку. Для ідентифікації складових національної системи «сталий розвиток – безпека» автором адаптовано підхід експертів OECD (OECD Well-being Framework) до класифікації складових сталого розвитку шляхом систематизації 17 цілей сталого розвитку за видами капіталу з додаванням інституційного капіталу. За результатами розрахунків визначено, що саме інституційний капітал є найбільш проблемною складовою національної системи «сталий розвиток – безпека». Інституціонально-мережевий підхід до інноваційної політики припускає розгляд сукупності інститутів і закономірностей їх взаємодії в рамках активних мереж (інституціональних кластерів), що забезпечують перетворення ресурсів на реальні результати ефективними методами відповідно до національного контексту та запитів соціуму. У дослідженні окремі аспекти вказаного підходу вивчені на прикладі галузевого кейс-дослідження розвитку приладобудування. Автором розроблено схему інституційно-інноваційного проєкту розвитку приладобудування. При реалізації проєкту можливо реалізувати потенціал інноваційної мережі, в рамках якої можливо виявити перспективні напрямки інновацій, удосконалити механізм залучення приватного капіталу на основі публічно-приватного партнерства. Також з’являється потенціал розвитку нових напрямків активізації інноваційних процесів, що передбачають підвищення ефективності науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, зростання конкурентоспроможності продукції та збільшення ефективності державної підтримки. | |
| dc.identifier.citation | Омельяненко В. А. Практичні аспекти використання методології інституційно-інноваційного проєктування в контексті узгодженості інноваційної політики для сталого розвитку. Проблеми економіки. 2020. №4. C. 67–74. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-4-67-74 | |
| dc.identifier.uri | https://www.problecon.com/article/?year=2020&abstract=2020_4_0_67_74 | |
| dc.identifier.uri | https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1601 | |
| dc.publisher | Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України | |
| dc.subject | SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics | |
| dc.subject | SOCIAL SCIENCES::Business and economics | |
| dc.subject | SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies | |
| dc.subject | SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Public sector research | |
| dc.title | Практичні аспекти використання методології інституційно-інноваційного проєктування в контексті узгодженості інноваційної політики для сталого розвитку | |
| dc.title.alternative | Practical Aspects of Using the Institutional and Innovation Design Methodology in the Context of Innovation Policy Coherence for Sustainable Development | |
| dc.type | Article |