Загрози розвитку критичної інфраструктури: сутність і класифікація
Loading...
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України
Abstract
У статті здійснено комплексне наукове дослідження сутності та класифікації загроз розвитку критичної інфраструктури в умовах трансформації безпекового середовища, зумовленої гібридною війною, цифровізацією і глобальною нестабільністю. Обґрунтовано, що критична інфраструктура є багаторівневою соціо-економіко-технічною системою, від функціонування якої залежать життєздатність держави, сталий розвиток економіки та рівень національної безпеки. Мета статті полягає у теоретичному розкритті природи та структури загроз розвитку критичної інфраструктури, їх систематизації і формуванні науково обґрунтованої класифікації, адаптованої до сучасних безпекових викликів і європейських стандартів резильєнтності. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного аналізу, бібліометричного та контент-аналізу, методів класифікації, типологізації, експертного оцінювання, порівняльного аналізу та структурно-логічного узагальнення. Таке поєднання дало змогу глибше виявити взаємозв’язки між типами загроз, чинниками їх ескалації та механізмами впливу на стійкість і керованість інфраструктурних систем. Результати дослідження відображають еволюцію наукових підходів до трактування поняття «загрози розвитку критичної інфраструктури» – від ризик-орієнтованих моделей до інтегрованих концепцій резильєнтності до всіх небезпек (all-hazards resilience). Удосконалено дефініцію цього поняття як сукупності реальних і потенційних чинників природного, техногенного, соціально-економічного, воєнного чи кібернетичного походження, що через уразливості системи можуть порушити її безперервність, цілісність і функціональну керованість. Запропоновано розширену класифікацію загроз, яка охоплює 14 типів – від воєнних, терористичних і кібернетичних до організаційно-кадрових, економічних та екологічних. Розкрито взаємозалежність фізичних, цифрових і когнітивних вимірів загроз та їх каскадний характер. Висновки підтверджують, що сучасне управління критичною інфраструктурою має базуватися на принципах проактивної резильєнтності, інтегрованого ризик-менеджменту та міжсекторальної координації. Серед ключових пріоритетів державної політики безпеки визначено розроблення Національної стратегії розвитку критичної інфраструктури, гармонізованої з вимогами Директив ЄС 2022/2557 (Critical Entities Resilience) і NIS2, створення національної таксономії загроз, а також упровадження стандартів аудиту резильєнтності та системи моніторингу індикаторів стійкості. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих теоретико-методичних положень для удосконалення нормативно-правового регулювання, стратегічного планування та оцінювання ризиків, підвищення рівня кібер-, енергетичної та організаційної стійкості, а також у формуванні наукових засад Національної стратегії резильєнтності критичної інфраструктури України у повоєнний період.
Description
Keywords
SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics, TECHNOLOGY::Industrial engineering and economy::Industrial organisation, administration and economics, TECHNOLOGY::Industrial engineering and economy::Other industrial engineering and economics
Citation
Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Загрози розвитку критичної інфраструктури: сутність і класифікація. Проблеми економіки. 2025. №3. C. 89–104. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-3-89-104