Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/890

Browse

Now showing 1 - 20 of 20

Надання послуг бухгалтерського обліку на засадах аутсорсингу в сучасних умовах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Романів, Євген Миколайович; Приймак, Світлана Вікторівна; Сподарик, Тетяна Ігорівна
У статті досліджено основні аспекти впровадження та використання бухгалтерського обліку на засадах аутсорсингу. Зазначено, що метою статті є дослідження та оцінка сучасного стану надання послуг бухгалтерського обліку на засадах аутсорсингу, а також визначення ефективності, доцільності та впливу від його застосування на діяльність підприємств, зокрема, у розрізі скорочення витрат компанії. Виокремлено поняття аутсорсингу, бухгалтерського аутсорсингу, його види, цілі та причини виникнення. Наведено декілька факторів відбору компаній-аутсорсерів, на які слід звернути увагу, обираючи суб’єкта господарювання для ведення бухгалтерського обліку. Розглянуто окрему ситуацію із розрахунку економічної ефективності від застосування бухгалтерського аутсорсингу, на прикладі поданого підприємства доведено, що його застосування є ефективним та економічно обґрунтованим. Встановлено, що найоптимальнішим застосування бухгалтерського аутсорсингу є для малих і середніх підприємств. Зазначено, що аутсорсинг бухгалтерських послуг дозволяє не лише фокусувати увагу на достовірному відображенні фактів господарської діяльності компаній, але й раціональному використанні їх ресурсів. Визначено та порівняно ряд переваг, недоліків ведення бухгалтерського обліку на підприємстві за різних форм організації обліку. Окреслено ряд проблем, з якими стикається сучасне підприємство при виборі використання послуг бухгалтерського обліку на засадах аутсорсингу та які уповільнюють застосування практики аутсорсингу на сучасних підприємствах. Досліджено фінансову вигоду вітчизняного підприємства від застосування аутсорсингу бухгалтерських послуг, зроблено відповідні узагальнення, висновки та пропозиції. Обґрунтовано необхідність подальшого удосконалення та визначено перспективи використання аутсорсингу бухгалтерських послуг у роботі вітчизняних підприємств.
Цифрові трансформації: ризики клієнтоорієнтованих фінансів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Корнівська, Валерія Олегівна
У роботі представлено сучасні уявлення про світ цифрових фінансових послуг як непомітно, зручно й ефективно інтегрованих у повсякденне буття споживачів на основі клієнтоорієнтованого підходу; показано механізми його реалізації та перспективи розвитку у бізнес-середовищі та споживчому просторі. Зроблено висновок, що в умовах домінування цифрової фінансової індустрії надавач послуг, володіючи виключною інформацією про споживача, маючи мобільну та гнучку систему поєднання професійних аналітиків і розумних інформаційний панелей, використовуючи спектр інноваційних фінансових рішень, стає неодмінною, вбудованою частиною операційної активності клієнта, який все більше покладатиметься у прийнятті рішень на таких інтегрованих координаторів своєї діяльності. Показано процеси втрачання фінансової суб’єктності споживачами фінансових послуг внаслідок делегування прийняття фінансових рішень надавачам послуг (платформам). Обґрунтовано соціоінституційні трансформації, які зробили можливим клієнтоорієнтований прорив у фінансовій діяльності, а саме сприйняття прозорості життя, конфіденційності інформації та її захисту, що кардинальним чином змінило уяву про інформаційну асиметрію, її зміст та ефекти впливу. Визначено особливості локалізації цифрового кредитування, а саме: операції на ринках, де традиційний банкінг недоступний через нерозвиненість країни, регіону, банківської інфраструктури, віддаленість банківських установ від безпосередніх клієнтів; операції серед верств населення, які не мають доступу до кредитування у традиційних банках через відсутність кредитної історії. Показано ризики активізації цифрового кредитування, що полягають у зростанні боргового навантаження та монополізації. Охарактеризовано завдання державної політики у фінансовій сфері у зв’язку із реалізацією цифрової стратегії розвитку в Україні.
Локалізація глобальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів для зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Коляда, Тетяна Анатоліївна; Прозоров, Юрій Володимирович
Метою статті є поглиблення та розвиток наукових засад локалізації глобальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів у контексті зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України у повоєнний період. У статті визначено сутність і значення фінансової спроможності територіальних громад у забезпеченні післявоєнної відбудови України; розкрито кращу практику локалізації глобальних механізмів для залучення кредитних та інвестиційних ресурсів на рівень територіальних громад / муніципалітетів; обґрунтовано напрями зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України у період післявоєнної відбудови за рахунок поєднання глобальних і локальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів. Здійснено структурний аналіз видатків місцевих бюджетів за економічною класифікацією з метою виявлення тенденцій зміни динаміки капітальних видатків за період 2014–2021 роки. Наголошено, що в сучасних умовах необхідно шукати альтернативні джерела надходжень для здійснення відповідних видатків місцевих бюджетів, оскільки кардинально змінилися їхні обсяги та напрями витрачання. На основі аналізу зарубіжного досвіду фінансування капітальних видатків бюджетів органів місцевого самоврядування доведено, що в умовах глобального зростання державного боргу в усіх країнах світу найбільш привабливими, з позиції залучення ресурсів для здійснення капітальних видатків, виглядають інвестиційні інструменти. Визначено основні макроекономічні та законодавчі ризики, що загрожують інвестиційному клімату України, крім військової агресії з боку рф. Доведено можливість залучення інвестицій через систему міжнародних фінансових організацій та банків розвитку як на локальному, так і регіональному рівнях, на фінансування відновлення інфраструктури територіальних громад України. Обґрунтовано пропозиції щодо синергетичного поєднання глобальних і локальних підходів до фінансування післявоєнного відновлення територіальних громад. У зв’язку із прогнозованою дефіцитністю місцевих бюджетів у післявоєнні роки громадам необхідно почати застосовувати механізми використання нових фінансових інструментів міжнародного ринку – соціальних, кліматичних, зелених облігацій, імпакт-бондів і гібридних фінансових інструментів. Доведено, що ключовою ланкою програми фінансового відновлення має стати новостворений після закінчення війни Український банк відбудови та розвитку (УБВР). Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є виявлення оптимальної структури капіталу локальних інститутів розвитку та аналіз пріоритетних напрямків інвестицій у сфері фінансово-кредитної підтримки післявоєнної відбудови територіальних громад Україні.
Принципи моральної економіки у протестантизмі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Чаплинський, Володимир Григорович
У суспільстві завжди живуть установки світоглядного характеру. У світогляді людей ми знаходимо культурні особливості різних народів, що, своєю чергою, має відношення до розвитку матеріальної історії, а також виникнення та організації тих чи інших способів суспільного виробництва. Переконання, у яких виражений основний сенс життєвих цінностей, впливають на громадську організацію господарської діяльності людини. Культурні засади формують поведінку людей у суспільстві, а тому завжди несуть моральні норми, тобто моральні підстави, що становлять здійснення моральних принципів у конкретних формах поведінки людей. Моральні принципи не обмежується сферою індивідуальної свідомості, вони пронизують суспільство й організують суспільне життя. Якщо звернутися до ролі етичних засад господарської діяльності суспільства, то ми дійдемо ведення цієї діяльності, пов’язану з культурними традиціями, світоглядними установками, взагалі зі світом мотивацій та цінностей. Моральність – це Альфа та Омега суспільно корисної економіки. Моральність визначає світогляд. Світогляд, своєю чергою, формує концепцію суспільства, у якій кристалізується культура та її складова – правова культура, зокрема економічна. Свої надії в економічному житті християни поклали на застосування моральних засад, сформувавши принципи моральної економіки. Християнський ідеал народного господарства ґрунтується на справедливості. Християни оцінюють господарські відносини за критерієм служіння людям. Тому економіка сприймається як явище духовного життя, як духовна творчість, що дають місце свободі особистості. Тут необхідне осмислення ідей, завдань, цінностей та традицій економічної діяльності з погляду християнства.
Облік кредиторської заборгованості та її аналіз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Рибалко, Олена Михайлівна; Бондаренко, Анастасія Вікторівна
На сьогодні кредиторська заборгованість є одним із фундаментальних елементів, необхідних для оцінки ефективності та рентабельності діяльності будь-якого підприємства. Це дослідження присвячене питанням обліку й аналізу кредиторської заборгованості на вітчизняних підприємствах. У статті обґрунтовано теоретичні засади та проаналізовано практичний досвід обліку кредиторської заборгованості в Україні згідно із головною метою. Окреслено диференційованість і подібність у питанні трактування поняття «кредиторської заборгованості» великої кількістю науковців і дослідників. Проаналізовано умови недоліків підвищення рівня кредиторської заборгованості до рівня вище нормованого. Досліджено процедуру проведення аналізу кредиторської заборгованості. Виокремлено модель управління кредиторською заборгованістю на підприємстві. Описано методологічні правові засади управління цим видом зобов’язань в Україні. Також у статті продемонстровано позитивні перспективи проведення ефективного аналізу кредиторської заборгованості. Прораховано статистичні зміни у динаміці обсягів поточної кредиторської заборгованості на підприємствах різних форм власності та розмірів, у тому числі великого, середнього, малого та мікробізнесу України протягом 2013–2020 рр. На основі тенденції підвищення рівня заборгованостей та наявної офіційної інформацію з цього питання сформульовано припущення щодо динаміки поточної кредиторської заборгованості протягом 2021–2022 рр. Також було окреслено перелік пропозицій щодо вдосконалення організації аналітичного обліку розрахунків із позичальниками. Напрямком подальших досліджень визначено пошук новітніх шляхів постійного вдосконалення процесу управління кредиторською заборгованістю на вітчизняних підприємствах, що сприятиме розвитку економіки в цілому.
Сучасні підходи до формування маркетингових інструментів управління підприємством
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Райко, Діана Валеріївна; Подрез, Ольга Іванівна; Черепанова, Вікторія Олександрівна
Метою статті є уточнення теоретичних засад формування та застосування маркетингових інструментів, визначення їх місця в системі управління підприємством, класифікація за видами маркетингової діяльності та розподіленням на традиційні і новітні. Інструменти управління відіграють велику роль у виконанні місії та досягненні цілей, які поставлені перед підприємством, оскільки вони є способами, засобами, прийомами задля конкретної реалізації цілей управління суб’єктом господарювання. Маркетингові інструменти – основа ефективності маркетингової діяльності підприємства. У статті маркетингові інструменти розподілено на три групи: за видами маркетингових досліджень; за комплексом маркетингу; за аналізом результативності й ефективності маркетингової діяльності. Запропоновано третю групу інструментів формувати за трьома напрямами – оцінка використання комплексу маркетингу з позиції його активності, результативності й ефективності маркетингової діяльності, та її впливу на рівень соціальної відповідальності підприємства. Кожна група містить як традиційні інструменти, що охоплюють традиційні методи дослідження, елементи та політики маркетингу, так і новітні, які базуються на сучасних інформаційних технологіях, психологічних прийомах, економіко-математичних моделях і методах.
Засоби управління логістичною компонентою економічної безпеки підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Панченко, Володимир Анатолійович
Обґрунтовано концептуальні положення та актуальність проблематики виокремлення, а також управління логістичною компонентою економічної безпеки підприємств. Показано, що у висококонкурентному середовищі, коли для забезпечення виживання підприємствам необхідно постійно просувати на ринок продукцію, успіх бізнесу багато в чому залежить від здатності підприємства ефективно управляти відносинами з постачальниками в системі одночасної мінімізації ризиків і загроз логістичної безпеки підприємств. Своєю чергою, залежність підприємств від постачальників сировини і матеріалів, субпідрядників і партнерів вимагає вміння швидко знаходити надійних постачальників (здатних задовольнити потреби виробництва) і встановлювати з ними ефективні робочі відносини. Розроблено порівняльну характеристику складових управління постачальниками за двома напрямами: (1) довгострокові відносини; (2) стратегічне партнерство. Узагальнено схему інструментів стратегічного менеджменту в контексті управління стратегічним партнерством підприємства з постачальниками в системі зміцнення логістичної компоненти його економічної безпеки. Виділено чотири типи відносин з постачальниками, яких повинно дотримуватися підприємство для забезпечення логістичної компоненти його економічної безпеки в стратегічній взаємодії вертикального типу (з постачальниками та споживачами). Узагальнено економічні ризики у межах логістичної складової підприємства в системі постачання. Констатовано, що в умовах війни та критичної нестабільності однією з ключових складових забезпечення економічної безпеки підприємств стає логістична. Її формування потребує впровадження на підприємствах механізму гарантування логістичної компоненти безпеки, спрямованого на формування належного її рівня в ході здійснення фінансово-господарської діяльності як в поточному періоді, так і в майбутньому. Доведено, що зміцненню логістичної безпеки підприємств сприятиме досягнення низки параметрів техніко-технологічного розвитку, а саме створення нових організаційно-виробничих структур, використання лізингу, активна участь у промоційно-комунікаційних заходах, впровадження передового досвіду та технологій логістики.
Методика оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств в умовах цифрової економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Гавриленко, Наталія Григорівна
У статті проведено аналітичний огляд наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження методики оцінювання інноваційного потенціалу, який показав, що вона недостатньо опрацьована, зокрема, на рівні промислового підприємства в умовах цифрової економіки. Доведено, що в наукових працях, як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів, завдання оцінювання інноваційного потенціалу промислового підприємства зводиться до застосування однієї з двох можливих методик оцінювання: детальної або діагностичної. Проведений у статті аналітичний огляд наявних методів показав, що розглянуті методи мають певні переваги та недоліки. Найбільш повна, глибока й об'єктивна оцінка інноваційного потенціалу системи можлива лише при правильному виборі комплексу показників, що дозволяють характеризувати інноваційний потенціал за різними ознаками і в розрізі складових його компонентів. Таким чином, запропоновано авторську методику оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства з урахуванням цифровізації економіки. У рамках методики розроблена система індикаторів для проведення аналізу, що підрозділена на чотири проєкції: виробничо-технологічні ресурси, фінансово-управлінські ресурси, фактори інноваційної активності та показники інформаційної забезпеченості. Запропонована методика включає розрахунок узагальнених індексів інноваційного потенціалу кожної проєкції, інтегрального показника інноваційного потенціалу підприємства для позиціонування підприємства за рівнем інноваційної активності. Такий комплекс показників відповідає вимогам універсальності та простоти використання, але водночас дає об'єктивну та повну інформацію про стан інноваційного потенціалу промислового підприємства, зокрема в умовах цифровізації.
Методичні підходи до типізації територій в Україні для відновлення та управління регіональною економікою
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Шевченко, Ольга Валеріївна; Кузьминчук, Наталія Валеріївна
Метою дослідження є формування методичних підходів до поєднання різних класифікацій територій України задля вироблення інструментарію їх відновлення і довгострокового розвитку. Це передбачає втілення новітніх підходів до короткострокового управління територіями та їх стратегування. Розгляд робіт науковців продемонстрував брак узгодженої системи виокремлення територій (за наявності декількох класифікацій територій відповідно до рівнів їх розвитку) для потреб соціально-економічного відновлення та стимулювання розвитку. У роботі проаналізовано різні класифікації територій згідно з адміністративно-територіальним поділом, виділеними функціональними типами, рівнями економічної безпеки та виокремлено спільні риси різних класифікацій територій (регіонів і громад) України. Визначено цілі подальшого розвитку територій – дотримання визначених стандартів життя в регіонах, окреслено основи економічного зростання, вказано способи акумулювання додаткових коштах на територіях, продемонстровано вплив рівнів економічної безпеки регіональної економіки на можливості стимулювання її розвитку. Сформовано методичний підхід до групування територій за рівнями розвитку, потребами у відновленні, загрозами економічній безпеці в різних регіонах, на основі чого запропоновано узгоджену систему типізації територій України задля їх соціально-економічного відновлення і стимулювання розвитку. Доведено, що різні території можуть відноситися до різних типів, що робить класифікацію гнучкою, а цілі стимулювання розвитку територій – змінними. Це підкреслює необхідність застосування різного інструментарію активізації розвитку територій у різні періоди. Оригінальністю роботи є взаємне поєднання різних типів класифікацій територій України та розроблення їх згрупованої класифікації. Це дозволить розробити логічну систему заходів щодо управління регіональною та місцевою економікою на підставі нових засад їх короткострокового і стратегічного розвитку, потреб у відновленні та зростанні.
Інвестування бізнесу у Львівському регіоні в період війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Ватаманюк-Зелінська, Уляна Зеновіївна; Дербіна, Рома Віталіївна
Мета статті полягає у дослідженні проблем релокації та функціонування бізнесу у Львівському регіоні, а також визначенні пріоритетів його інвестування в період воєнного стану. Аналізуючи нормативно-правову документацію з питань інвестування економіки Львівського регіону у воєнний час, встановлено потребу удосконалення стратегічного планування регіонального розвитку з урахуванням інвестиційної підтримки релокованих підприємств залежно від виду їх діяльності та пріоритетів соціально-економічного розвитку Львівщини. У результаті дослідження було виділено нові стимули для активізації підприємницьких ініціатив серед безробітних, у тому числі тимчасово переміщених осіб, що забезпечувало б економічний ефект підприємницької діяльності, нівелюючи ризики, пов’язані із започаткуванням ними власної справи. Для цього запропоновано використовувати нефункціонуючі об’єкти комунальної власності, розташовані на промислових землях у межах Львівського регіону, шляхом надання їх в оренду новозареєстрованим ФОПам з числа безробітних. Орендна плата за використання таких площ може компенсуватися обсягом допомоги по безробіттю, у тому числі одноразовою її виплатою для організації безробітними підприємницької діяльності. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення економічної ефективності інвестиційних вкладень у розвиток релокованого бізнесу Львівського регіону в поствоєнний період.
Vectors of Increasing the Level of Innovation and Investment Attractiveness of the Transport and Logistics Infrastructure of the National Economy of Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Бойко, Олена Володимирівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна
У статті на основі методів угруповань і класифікації умовно систематизовано підходи до трактування транспортної та логістичної інфраструктури, які запропоновано різними науковими школами. Запропоновано авторський підхід до визначення змісту термінів «транспортна інфраструктура» і «логістична інфраструктура». Виявлено фінансові, економічні, соціальні та інформаційні чинники впливу на рівень інвестиційної привабливості транспортно-логістичних підприємств. Обґрунтовано підхід до оцінювання ефективності інноваційної діяльності у транспортній сфері, використання якого дозволить дослідити сучасний стан процесів державного регулювання, системи підтримки прийняття рішень і цілепокладання, інституційного забезпечення. Запропоновано організаційну модель національного інноваційного транспортного хабу та підхід до оцінювання його функціонування. Надано пропозиції щодо діагностики інвестиційної привабливості об’єктів транспортної інфраструктури, відбору пріоритетних проєктів для державного фінансування, формування моделей публічно-приватного партнерства для інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Розроблено інвестиційну стратегію, основні положення якої мають базуватися на підставі сформованої інвестиційної політики підприємств у сфері транспорту та логістики. Доведено актуальність проблеми модернізації транспортно-логістичної інфраструктури у контексті сталого розвитку та відновлення національної економіки України на сучасному етапі. Встановлено ключові вектори модернізації транспортно-логістичної інфраструктури, до яких віднесено зелену трансформацію (декарбонізація, впровадження механізму зеленої логістики і зеленого інвестування як нетрадиційного джерела фінансового забезпечення реалізації інфраструктурних проєктів), інноваційні технології, публічно-приватне партнерство, кластеризацію, діджиталізацію (цифрова логістика, цифрові транспортні технології).
Концепція конкурентного ринку електричної енергії України на постнеоліберальній основі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Салашенко, Тетяна Ігорівна
Формування конкурентного ринку електроенергії є міжнародним зобов’язанням України та національним інтересом її суспільства. Наразі в Україні відбувається імплементація європейської моделі ринку електроенергії, однак і в ЄС процес її перегляду для прискорення «зеленого» енергетичного переходу. У статті стверджується, що неоліберальна економічна парадигма, яка домінувала у світі протягом останніх 90 років, потребує перегляду для посилення взаємодії в інтересах суспільства та довкілля. Новою економічною парадигмою визнається постнеолібералізм, який передбачає стратегічне партнерство держави та бізнесу в інтересах суспільства та довкілля. Формування конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі здатне забезпечити результативність його функціонування, запобігти електроенергетичним кризам та сприяти сталому адекватному розвитку. Теоретичним підґрунтям формування конкурентного ринку електроенергії має бути теорія галузевого ринку, синергетика та теорія економічних механізмів, принципи яких мають бути закладені в основу конкурентного ринку електроенергії. Ринок електроенергії на постнеоліберальній основі будується на основі 3 функцій: результативності ринку, електроенергетичної безпеки та адекватності розвитку, – та передбачає впровадження 2 прямих економічних механізмів: товарного ринку, ринку потужностей (механізми ринку допоміжних послуг і пропускних потужностей є субсидіарними до них). У статті запропоновано концептуальну модель конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі, виділено принципи, завдання, визначено ролі учасників; сформульовано систему гіпотез і положень її реалізації. Операційна модель впровадження конкурентного ринку електроенергії складається з чотирьох етапів: його ідентифікація за ключовими детермінантами, аналіз тенденцій розвитку, побудова економічного механізму, вибір інструментів діагностики.
Dominant Impact of Structural Transformation of the Economy of Ukraine on the Efficiency of the Investment Potential Development of Enterprises under Conditions of Uncertainty
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Прохорова, Вікторія Володимирівна; Юхман, Ярина Василівна
У статті визначено, що структурна трансформація економіки має для держави велике значення, вона визначає потенціал її розвитку на довгострокову перспективу, унаслідок чого стає стратегічним чинником загального розвитку не тільки для підприємств певної галузі, але й країни загалом. Саме тому структурна трансформація економіки України має домінантний вплив на ефективність розвитку інвестиційного потенціалу усіх промислових підприємств, оскільки сьогодні є спад виробництва, який напряму залежить від новітніх інноваційних заходів стратегічного розвитку держави. На основі структурних пріоритетів соціально-економічного розвитку України та наявного науково-технічного й інноваційного потенціалів вітчизняної економічної галузі, з метою забезпечення конкуренції в науковій сфері, ефективної концентрації матеріально-технічних і фінансових ресурсів для вирішення актуальних проблем у економічній галузі України потрібне формування довгострокових інноваційних програм у загальній промисловості в ринкових умовах господарювання, де зазначені основні аспекти наукової та інноваційної діяльності промислових підприємств. На сьогодні в економічній галузі інновації реалізуються не надто ефективно на дієвих промислових підприємствах. Зроблено висновок, що недостатність обсягу фінансово-економічних ресурсів є однією з основних причин, що стримують освоєння нових видів продукції та технологій у процесі впровадження інноваційних розробок на теренах нашої країни. Фінансові установи неохоче кредитують ризикові інноваційні проєкти, а наявний фінансово-кредитний механізм є недосконалим і забезпечує впровадження результатів прикладних наукових досліджень на вітчизняному ринку та на ринках розвинених країн світу, де створюються кредитні установи за участю державних органів влади з метою надання гарантій, зменшуючи обсяг використання бюджетних коштів і розподіляючи ризик між позичальником, банком і гарантом для фінансування інноваційних програм та реалізації інноваційних проєктів. Розвиток промисловості на інноваційних та наукових засадах потребує підготовки нового покоління дослідників і висококваліфікованих фахівців, готових до здійснення інноваційної діяльності в умовах ринку.
Розвиток підходів до трактування поняття «продовольча безпека»
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Павловська, Ірина Геннадіївна
Метою статті є дослідження і аналіз історичних передумов розвитку підходів до трактування та визначення продовольчої безпеки у XX ст. та на початку XXI ст. Розглянуто наявні підходи до кількості та змісту історичних етапів розвитку підходів до визначення продовольчої безпеки. Зроблено висновок, що сучасними авторами еволюція трактування продовольчої безпеки сприймається як лінійний процес розвитку, під час якого поступово виділяються додаткові складові. При цьому для ранніх етапів характерним є акцент на проблемах наявності продовольства та продовольчої самозабезпеченості, пізніше актуалізується проблема запасів продовольства та контролю світових цін, поступово виокремлюючи проблеми бідності, фізичної та економічної доступності продовольства. І на останньому етапі виникають питання поживності та безпеки продовольства. У результаті дослідження було розроблено власну періодизацію, яка вплинула на еволюцію та розвиток підходів до трактування та визначення дефініції «продовольча безпека», а також виділено ключові публікації, які вплинули на трактування цього поняття. Розглянуто запропоновані шість етапів більш детально. Зазначено, що не всі тенденції знайшли своє відображення у вітчизняних нормативно-правових актах і на цей момент широко не відображені в роботах українських дослідників, що означає, що Україна на сьогодні знаходиться на п'ятому етапі розуміння продовольчої безпеки і відстає у плані від світового співтовариства. Був зроблений висновок про те, що розвиток підходів до трактування та визначення поняття продовольчої безпеки багато в чому був обумовлений поглибленням поділу праці, розвитком товарно-грошових відносин, змінами рівня життя населення, а також науково-технічним прогресом і вдосконаленням методів збору й обробки статистичної інформації.
Оцінювання фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Куницька-Іляш, Марта Василівна
Метою статті є розробка та апробація методичного підходу до аналізування фінансової безпеки пріоритетних галузей національного господарства. У статті акцентовано на актуальності розгляду проблематики економічної та, зокрема, фінансової безпеки на рівні галузевої економічної системи. Розроблено авторську методику аналізування та оцінено вагові коефіцієнти індикаторів фінансової безпеки сільського господарства, промисловості, будівельної сфери та транспорту, складського господарства, поштової і кур’єрської діяльності України. Визначено структуру фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки – інвестиційна, кредитна, боргова, грошова, виробничо-господарська, системно-структурна компоненти та за цими складовими безпеки оцінено вагові коефіцієнти індикаторів. Такий підхід дозволив ідентифікувати індикатори, які меншою мірою, та індикатори, які більшою мірою позначаються на загальному стані субіндексів, а отже, і визначають загальний рівень фінансово-економічної безпеки пріоритетних галузей національної економіки України. Розраховано інтегральні значення фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки України за 2010–2020 рр. Результати оцінювання дозволили ідентифікувати, по-перше, стан фінансової безпеки аналізованих галузей; по-друге, динамічні характеристики зміни рівня фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки; по-третє, міру диференціацій у стані фінансової безпеки з-поміж аналізованих видів економічної діяльності; по-четверте, сформувати висновки відносно чинників впливу на параметри фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки України; по-п’яте, визначити стратегічні напрями та розробити комплекс інструментів державної політики, орієнтованої на посилення фінансової безпеки з урахуванням існуючої специфіки для сільського господарства, промисловості, будівельної сфери та транспорту, складського господарства, поштової і кур’єрської діяльності України. Перспективи подальших наукових досліджень в аналізованій сфері стосуються формування рекомендацій відносно ув’язки результатів аналізу з формуванням заходів у сфері зміцнення фінансово-економічної безпеки пріоритетних галузей економіки України.
Військово-тактичні та економічні передумови розвитку оборонної промисловості України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шпілєвський, Володимир Вікторович; Шпілєвський, Олексій Володимирович
Суттєвою передумовою успіху у сучасній війні є військова перевага над противником, основою якої є тактико-технологічний рівень тактичних угруповань збройних сил і економічна достатність його забезпечення. Ця дефініція стала основою дослідження закономірностей причинно-наслідкового ланцюга формування військової переваги над противником і економічних передумов її забезпечення. У статті висвітлено залежність стратегічних цілей, оперативних дій, тактики, засади формування системи військових переваг над противником; проаналізовано особливості формування військових витрат країн залежно від їх геополітичного й економічного стану; визначено необхідні методичні засади створення економічних і суспільних передумов формування достатніх для забезпечення обороноздатності України військових витрат. У дослідженні використано положення: військової справи; загальної тактики; бойових статутів збройних сил; нормативно-правових актів регулювання відносин у сферах національної безпеки; воєнної економіки; забезпечення обороноздатності країн; наукової методології.
Теоретико-методологічні засади розвитку сільськогосподарської кооперації в розбудові аграрного устрою України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Гуторов, Андрій Олександрович; Гуторова, Олена Олександрівна
Метою статті є узагальнення, систематизація і поглиблення теоретичних і методологічних засад розвитку сільськогосподарської кооперації в розбудові аграрного устрою України. Досліджено роль і місце кооперації в системі суспільної організації праці. Показано, що кооперація виступає об’єктивною передумовою інтеграції, а сам поділ праці викликає її необхідність. В інституціональній теорії вибір між вільними ринковими трансакціями і повною вертикальною координацією для економічних агентів обумовлений ринковою кон’юнктурою, алокативною ефективністю розміщення ресурсів і їх мінімальною вартістю. Проаналізовано динаміку та стан розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні. Розроблено орієнтовну трирівневу схему національної сільськогосподарської кооперативної системи. На першому рівні ієрархії мають розміщуватися сільськогосподарські кооперативи та кооперативні об’єднання, на другому – регіональні об’єднання (асоціації) сільськогосподарських кооперативів, на третьому – всеукраїнська асоціація сільськогосподарських кооперативів. За такої кооперативної системи оптимально поєднуються засади централізованого та децентралізованого управління, забезпечується самоврядність кооперативів і дотримання принципів кооперації. Базуючись на трирівневій схемі національної сільськогосподарської кооперативної системи, обґрунтовано концептуальні засади розвитку кооперативних відносин у сільському господарстві на регіональному рівні. При цьому функції управління зберігаються за кооперативним об’єднанням, до якого входять сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та господарства населення, консультаційні послуги і супровід здійснює регіональна дорадча служба, а розподіл коштів – кредитна спілка, заснована учасниками цього кооперативного об’єднання. Запропоновано модель розвитку кооперативних відносин в аграрному секторі економіки за участі господарств населення і малих товаровиробників, що передбачає створення споживчого сільськогосподарського кооперативу. У разі поглиблення інтеграції споживчого кооперативу з іншим виробничим, переробним чи збутовим підприємством аграрного сектора економіки кооперативна модель трансформується у кооперативно-інтегровану, зберігаючи при цьому переваги кооперування й отримуючи додаткові організаційно-економічні вигоди від інтеграції.
Концептуальні передумови розвитку підприємства: державне регулювання цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Голобородько, Альона Юріївна
Дослідження закордонного досвіду розвитку цифровізації на прикладі передових країн базується на двох основних моделях: модель еволюційного розвитку цифровізації на засадах ринкової конкуренції та адміністративна модель регулювання розвитку цифровізації. Автором дослідження запропоновано змішану модель, яка являє собою синтез моделі еволюційного розвитку цифровізації на засадах ринкової конкуренції з елементами адміністративного регулювання цієї діяльності. Всебічне дослідження світового досвіду державного регулювання цифровізації та особливостей і перспектив його розвитку дозволило сформувати модель державного регулювання Цифровізації України, яка являє собою систематизоване, узагальнене бачення ефективної політики державного регулювання Цифровізації в Україні. Запропонована авторська модель державного регулювання Цифровізації України – це взаємопов’язана система мети, завдань, функцій, методів, принципів та інфраструктури. Для досягнення мети – забезпечення сталого збалансованого розвитку цифровізації – державне регулювання має бути спрямоване на вирішення низки завдань: прискорення економічного зростання та залучення інвестицій; трансформація всіх сфер економічної діяльності та бізнес-процесів на засадах конкурентоспроможності та ефективності; розвиток інноваційних технологій, мереж і платформ; створення цифрових стратегічних партнерств; доступність і відкритість цифрових технологій; реалізація інтелектуального капіталу, трансформація системи суспільної продуктивності.
Brexit: передумови, наслідки, інтереси та основні вектори міждержавних відносин Великої Британії у сфері торгівлі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Шкурупій, Ольга Всеволодівна; Світлична, Алла Василівна; Загребельна, Ірина Леонідівна; Світлична, Ольга Андріївна
Проведений аналіз відображає сутність і хід процесу брекзіту. За сутністю, вихід Великої Британії з ЄС слід вважати складним трансформаційним процесом, який у реально існуючій формі відтворює модель структурних змін, що відбуваються в рамках нерівноважної відкритої системи (дисипативної структури). Такий концептуальний підхід до трактування зазначеного процесу дозволяє конкретизувати визначення брекзіту як розв’язання внутрішньосистемної суперечності, що сформувалась усередині найскладнішої форми інтеграції, якою є Європейський Союз. За трансформації (перетворення форми) та структурних змін, що відбуваються разом з цим, утворюється нова якість базової системи та відокремлених від неї колишніх елементів, що набули статусу самостійних цілісних системних одиниць. У подальшому динаміка може набувати форм або прогресу, або регресу. Відповідно, брекзіт як результат трансформації економічного та політичного союзу країн Європи пов'язаний з ризиками для обох сторін – як для Великої Британії, так і для ЄС. Господарська система Великої Британії – з числа найбільших і найпродуктивніших у Європі та світі. Тому брекзіт істотно послабив економіку ЄС, але не спричинив критичного погіршення її стану. Так само втрата Великою Британією членства в ЄС, в якому вона перебувала від 1973 р., утруднила можливості зростання, але не викликала руйнівних змін у економіці. Аналогічно оцінюється ситуація у сфері міжнародної торгівлі. Для Великої Британії надзвичайно важким став перехідний період брекзіту, оскільки він значним чином збігався із затяжним періодом пандемії COVID-19. Як відповідь на виклики, що постали перед країною після брекзіту, Велика Британія реалізує модель міждержавних відносин, спрямовану на збереження партнерських зв’язків, набутих за часів членства в ЄС, і водночас на формування нових – не менш ефективних. У рамках цієї моделі, найбільш вірогідно, буде утворений формат рівнонаближених економічних (у тому числі торговельних) відносин «країни Європи – Велика Британія – США». Взаємовигідними для Великої Британії залишаються торговельні відносини з Китаєм, хоча їх контекст став істотно політично обумовленим, зважаючи на розбіжність інтересів США і Китаю та втрату Великою Британією ролі провідника китайських інтересів у ЄС. Великі перспективи відкриває перед Великою Британією напрям Індо- та Азійсько-Тихоокеанського співробітництва, що передбачає розбудову відносини з країнами, переважна більшість яких є учасниками Всебічного регіонального економічного партнерства (RCEP).
Обґрунтування стратегічних напрямів розвитку деревообробної промисловості країн світу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Крячко, Євген Миколайович; Перепеліцин, Григорій Борисович
Для визначення стратегічних напрямів розвитку деревообробної промисловості країни пропонується структурно-логічна схема наукового дослідження, що містить у собі такі етапи: ідентифікація основних змістовних детермінант забезпечення розвитку деревообробної промисловості країн світу; оцінювання сировинного потенціалу та конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу; моделювання впливу сировинного потенціалу на конкурентоспроможність деревообробної промисловості країн світу; визначення пріоритетних напрямів розвитку деревообробної промисловості країн світу. Здійснено інтегральне оцінювання сировинного потенціалу деревообробної промисловості країн світу за складовими: лісистість території, запаси деревостану, загальний обсяг виготовлення деревини, обсяг виготовлення ділової деревини, що дозволило визначити рівень і диспропорції розвитку забезпечення сировиною деревообробної промисловості країн світу. За значенням інтегрального показника сировинного потенціалу деревообробної промисловості у 2020 р. зі 36 країн світу до країн з високим рівнем сировинного потенціалу деревообробної промисловості було віднесено Фінляндію, Канаду, Швецію, Латвію, Естонію, а до держав з найнижчим рівнем – Грецію, Мексику, Італію, Китай, Нідерланди й Україну. Оцінено рівень конкурентоспроможності деревообробної промисловості України та країн світу. До країн-лідерів за рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості у 2020 р. увійшли Бразилія, Росія, Україна, Канада, Фінляндія, а до країн з низьким рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості віднесено Нідерланди, Грецію, Велику Британію, Корею, Японію та Італію. Проведений аналіз дозволяє рекомендувати для групи країн-лідерів за рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості (в тому числі України) зосередити увагу на збільшенні експорту товарів деревообробки з високою доданою вартістю, таких як листові деревні матеріали. Здійснено моделювання впливу сировинного потенціалу на рівень конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу. Визначено, що стратегічними напрямами розвитку деревообробної промисловості країн світу є збільшення випуску продукції з високою доданою вартістю та впровадження заходів щодо раціонального використання лісових ресурсів.

Browse

Recent Submissions