Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 3 (107)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 5
Item Експериментальні дослідження генеруючих можливостей шахтних підйомів у промислових умовах(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Божик, Денис Пилипович; Баш, Віталій Олександрович; Баш, Антоніна Сергіївна; Чейлях, Дмитро ДмитровичСтаттю присвячено актуальній тематиці розподіленої генерації електричної енергії. Як генератори електричної енергії розглянуто клітьові та скіпові шахтні підйомні установки підприємства з видобутку залізної руди. Метою статті є співставлення теоретичних й експериментальних даних щодо генерації електроенергії шахтними підйомними установками рудника «Суха Балка» (м. Кривий Ріг). У процесі дослідження застосовано теоретичні методи з перетворення потенційної енергії твердого тіла на електричну при його переміщенні шахтним стволом, а також інструментальні вимірювання споживання і генерації електричної енергії клітьовими та скіповими підйомними установками під час промислової експлуатації. Регламент дослідження: збір та обробка інформації про функціонування клітьової та скіпової підйомних установок шахти ім. Фрунзе та аналогічних показників клітьової та скіпової підйомних установок шахти «Ювілейна» за період з 1 вересня по 31 грудня 2021 р. Запропоновано інструментальне вимірювання електричних параметрів шахтних підйомних установок у реальних умовах експлуатації (залізорудна промисловість). Встановлено, що обсяги генерації електроенергії шахтними клітьовими підйомними установками суттєво перевищують результати скіпових підйомних установок. Реально одержані показники щодо генерації електроенергії клітьовими підйомними установками є набагато меншими, ніж за результатами теоретичних оцінок. Виявлено дисбаланс між генерацією та споживанням енергетичних ресурсів: 9% по клітьовому підйому шахти ім. Фрунзе; близько 2% по клітьовому підйому шахти «Ювілейна»; менше 1% по скіпових установках. Доведено існування кореляційного статистично значимого зв’язку між генерацією і споживанням електроенергії клітьовою підйомною установкою шахти ім. Фрунзе та відсутність статистично значимого зв’язку між генерацією та споживанням електроенергії клітьовою підйомною установкою шахти «Ювілейна». Електроенергії, одержаної протягом добової експлуатації двох клітьових і двох скіпових установок рудника «Суха Балка» (приблизно 400 кВт·год.), достатньо для живлення 58 середньостатистичних українських домогосподарств.Item Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Череватський, Данило Юрійович; Бойко, Оксана Василівна; Смірнов, Роман ГеоргійовичАктуальність дослідження. Ціль Сталого Розвитку № 12 стосується зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах. Відомий німецький вчений Фрідрих Шмідт-Блік запропонував поняття екологічного рюкзака як характеристику прихованих матеріальних потоків, що супроводжують весь життєвий цикл товару. Окремою складовою рюкзака є біотична частина, яка була достатньо вагомою, коли на старих шахтах, наприклад, застосовувався гужовий транспорт. Харчове самозадоволення персоналу з використанням зарплатні призвело до того, що споживання їжі в процесі виробництва товару залишилося за межами аналізу матеріальних пчотоків підприємства. Метою дослідження є доведення/спростування справедливості гіпотези щодо суттєвої залежності біотичної складової матеріального рюкзака від національних традицій і матеріальних доходів працівників промислових підприємств. Методи досліджень: математичної статистики. База досліджень – багаторічні спостереження за споживанням харчових продуктів в Україні і за її межами, зокрема показниками споживачів із Польщі та Китаю. Основні результати. В ході досліджень виявлено певні традиції, властиві українським реаліям: - споживання середньостатистичним українцем харчових продуктів із вірогідністю 0,95 складає 58,75±0,04 кг на місяць (698±0,5 кг на рік); - структура споживчого кошику в Україні містить 33% – молоко та молочні продукти, 15% – овочі; 14% – хлібобулочні продукти та крупи, 11% – картопля, 8% – м'ясо та м’ясопродукти; - пересічна людина в Україні споживає більше їжі, ніж за рекомендаціями МОЗ України (приблизно на 5%); - жителі сільської місцевості споживають більше продуктів харчування, ніж городяни (майже на 6% – 57,9 кг на місяць проти 54,7 кг). Статистично доведено, що річні обсяги споживання харчових продуктів жителями України (689 кг) є суттєво більшими, ніж властиві жителям Польщі (456 кг) і, тим паче, Китаю (413 кг). Виявлено національні відмінності, що стосуються продуктових вподобань. Кількісні відмінності національного споживання харчових продуктів виробниками обумовлюють різне наповнення матеріального рюкзака промислової продукції, що надає певні конкурентні переваги/недоліки суб’єктам міжнародної ринкової діяльності. Окрім національних традицій споживання харчових продуктів є закономірності, що обумовлюють вплив середньодушового по домогосподарству еквівалентного загального доходу на масу продуктового кошику. На підставі офіційних статистичних даних запропоновано математичну залежність логарифмічного виду кількості споживання харчових продуктів від середньодушового доходу члена домогосподарства.Item Розвиток стратегічних галузей промисловості України в контексті національної економічної безпеки: теоретичні засади(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Козаченко, Ганна Володимирівна; Погорелов, Юрій СергійовичУ статті показано необхідність визначення стратегічних галузей промисловості для соціально-економічного розвитку держави, що надає змогу сконцентрувати увагу та обмежені ресурси держави на підтримці розвитку саме тих галузей, які забезпечують національну економічну безпеку. В межах епістемологічного контекстуалізму визначено зміст поняття «стратегічна галузь». Для віднесення галузі промисловості до категорії стратегічних запропоновано відповідні критерії залежно від об’єктивних обставин сталого характеру, що мають місце в економіці країни, та контексту дослідження – національної економічної безпеки. Надано визначення змісту поняття «національна економічна безпека». Критерії визнання стратегічного характеру галузі промисловості у контексті національної економічної безпеки визначено шляхом операціоналізації конструктів пропонованого визначення змісту поняття «стратегічна галузь промисловості». Для кількісного опису міри (інтенсивності) вираженості критерію визнання стратегічного характеру галузі промисловості у контексті національної економічної безпеки запропоновано кількісні індикатори. Розвиток стратегічної галузі промисловості у контексті національної економічної безпеки забезпечують критично важливі підприємства галузі. Для визнання підприємств стратегічних галузей промисловості критично важливими для розвитку галузі у контексті національної економічної безпеки запропоновано низку критеріїв. За характером розвиток критично важливих підприємств галузі має бути безпекоорієнтованим. Підтримка та регулювання безпекоорієнтованого розвитку підприємств стратегічного промислового комплексу України, до якого мають увійти визнані у контексті національної економічної безпеки за пропонованими критеріями стратегічними галузі промисловості, мають здійснюватися з використанням комплексного механізму державного регулювання стратегічного промислового комплексу держави. Важливим елементом комплексного механізму державного регулювання стратегічного промислового комплексу держави є механізм державної підтримки, що приводиться в дію за допомогою різноманітних інструментів, розподілених за складовими механізму.Item Імпортозаміщення ліфтового обладнання у публічних закупівлях: проблеми та напрями стимулювання(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Снігова, Олена ЮріївнаПотреба імпортозаміщення є актуальною для будь-якої країни з точки зору необхідності забезпечення її економічної самодостатності, незалежності від ситуації на зовнішніх ринках та геополітичних змін. Для України в умовах повномасштабної війни таке завдання є важливим з позиції забезпечення економічної стійкості та безпеки. З цією метою уряд визначив серед пріоритетних завдань своєї діяльності заміщення у публічних закупівлях імпортної складової. Його вирішення буде важливим і для реалізації проектів, пов’язаних із закупівлями для відбудови інфраструктурних об’єктів у повоєнний період. Значний виробничий потенціал для повоєнної відбудови інфраструктурних об’єктів України має сфера виготовлення ліфтового обладнання. Необхідність розширення виробничих потужностей цього сегменту машинобудування для задоволення потреб внутрішнього ринку у період повоєнної відбудови обумовить створення нових робочих місць та буде мати мультиплікаційний ефект від розвитку суміжних підприємств-постачальників компонентної бази виробництва. Проте низка проблем заважає вітчизняним виробникам ліфтового обладнання перемагати у публічних закупівлях. Метою статті є обґрунтування доцільності та визначення напрямів і заходів стимулювання імпортозаміщення ліфтового обладнання у публічних закупівлях в Україні. Проаналізовано ринок ліфтового обладнання України. Оцінено здатність вітчизняних виробників ліфтового обладнання конкурувати на внутрішньому ринку по ціні, терміну гарантії, вартості гарантійного обслуговування, якості обладнання. Проаналізовано публічні закупівлі ліфтового обладнання та послуг з технічного обслуговування ліфтів через систему «Prozorro». Встановлено, що близько 70% публічних закупівель ліфтового обладнання припадає на закупівлю ліфтового обладнання у імпортерів з Туреччини та Китаю. Виявлено проблеми вітчизняних виробників ліфтової продукції, які заважають брати участь/перемагати у публічних закупівлях: Здійснено розрахунок мультиплікативного ефекту від зростання обсягів державних закупівель ліфтового обладнання у вітчизняних виробників, який свідчить про доцільність стимулювання імпортозаміщення ліфтового обладнання у публічних закупівлях. Запропоновано напрями та заходи щодо стимулювання імпортозаміщення ліфтового обладнання у публічних закупівлях в Україні.Item Штучний інтелект як ядро нової промислової революції: перспективи та обмеження(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Вишневський, Олександр Сергійович; Ануфрієв, Максим Юрійович; Божик, Марина Сергіївна; Гульчук, Тарас ОлеговичМетою статті є визначення перспектив та обмежень штучного інтелекту як ядра нової промислової революції. Визначення поняття ШІ в науковому співтоваристві залишається предметом гострих дискусій. Водночас у нормативно-правовій площині формується тенденція до уніфікації поняття ШІ. Можна виділити наступні перспективи ШІ на теоретичному та практичному рівнях. На теоретичному рівні: (1) відчуження неявних знань від індивіда (працівника та підприємця); (2) оптимізація системи планування; (3) перегляд дебатів про соціалістичний розрахунок; (4) зменшення інформаційної асиметрії. На практичному рівні: (1) формування нових продуктів і ринків; (2) підвищення продуктивності праці та капіталу; (3) масове створення нових робочих місць; (4) оптимізація бізнес-процесів; (5) можливість швидкого зростання для малого бізнесу та стартапів. Обмеження, пов’язані з ШІ: (1) тривале структурне безробіття; (2) завищені очікування від ШІ і, як наслідок, можливе утворення спекулятивної бульбашки на світовому фондовому ринку; (3) енергоємність ШІ; (4) застаріла корпоративна культура та нормативне середовище, яке було сформоване в епоху до ШІ. Подальше вдосконалення ШІ (включаючи перехід від ШІ до загального ШІ) і розширення його використання може зробити значний внесок у вирішення проблем, пов’язаних з економічним розрахунком і мінімізацією інформаційної асиметрії, а отже, оптимізацією трансакційних витрат в економіці. ШІ, безумовно, виступаючи локально корисним інструментом на рівні окремих підприємств та організацій, спричиняє прискорення залучення коштів на фондовий ринок, що може призвести до утворення бульбашки на глобальному рівні. Якщо ця бульбашка лопне, очікування щодо економічної ефективності штучного інтелекту будуть переглянуті, а деякі компанії, пов’язані зі штучним інтелектом, зазнають значного зниження маржі (можливо, збитків і банкрутств). Але це, у свою чергу, започаткує наступний етап розвитку ШІ, прискорить його перехід від нинішньої вузької спеціалізації до створення повноцінного загального штучного інтелекту, який має більший потенціал для зміни економіки на всіх рівні. У результаті ШІ стане ядром нової промислової революції.