Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 2 (2026)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 8 of 8
Item Бенчмаркінг фінансової політики, орієнтованої на інновації в умовах глобальної нестабільності(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Зянько, В. В.; Нечипоренко, Т. Д.Вступ. У період геополітичних трансформацій інноваційний розвиток визначає стійкість національних економік, що актуалізує роль фінансової політики у підтримці науково-технічного прогресу та комерціалізації розробок. Так, бенчмаркінг постає дієвим інструментом порівняльного аналізу та імплементації передового міжнародного досвіду формування механізмів фінансового стимулювання інновацій. Проблематика. Посилення глобальної турбулентності та методична незавершеність інструментарію оцінювання результативності фінансової політики детермінують необхідність у системному бенчмаркінгу міжнародних практик для концептуалізації та ідентифікації ефективних механізмів підтримки інновацій. Мета. Здійснити бенчмаркінг фінансової політики, орієнтованої на інновації розвинених країн, для ідентифікації дієвих інструментів її формування та обґрунтування рекомендацій щодо їх імплементації у фінансову систему України. Матеріали й методи. Застосовано системний аналіз та багаторівневу концепцію дослідження, емпіричні (спостереження, порівняння) та логіко-методологічні методи (формалізація, аналіз, синтез, індукція, дедукція) для систематизації підходів до стимулювання інновацій в умовах нестабільності. Результати. Проаналізовано генезис фінансових механізмів стимулювання інновацій та проведено бенчмаркінг американської, європейської та азійської моделей за 2022—2024 рр. Після систематизації інструментарію та інституційно-управлінських підходів розвинених країн обґрунтовано рекомендації щодо інтенсифікації інноваційного розвитку України. Доведено, що результативність фінансової політики в умовах нестабільності визначається інтеграцією бюджетних і податкових важелів у межах цілісної інституційної архітектури. Виявлено синергетичний ефект від поєднання гнучких фінансових інструментів зі специфічними управлінськими моделями, що забезпечує прискорення комерціалізації розробок та підтримку науково-технічного потенціалу в умовах системних викликів. Висновки. Результати оцінювання глобальних бенчмарків, сформували підґрунтя для формулювання практичних рекомендацій щодо фінансової політики орієнтованої на інновації в Україні, спрямованої на подолання дисбалансів у фінансуванні та інтенсифікацію інноваційного розвитку.Item Біотестування забрудненних поверхневих вод річки Ворскли з використанням трьох індикаторів «тест-об’єктів»(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Тягній, Л. М.; Степова, О. В.Вступ. Відповідно Водно рамкової Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики» розроблено стандарти для моніторингу, обстеження, відбору проб та проведення лабораторно аналізу водних об’єктів. Проблематика. Проблемою в Україні є відсутність технологій захисту та методів контролю, які б передбачали стан водного об’єкта за токсикологічними параметрами на основі «токсикології». За допомогою біотестування можливо визначити вплив стічних вод за цими параметрами, відповідно до висновку про токсикологічний стан водних екосистем. Мета. Дослідження поверхневих вод водойм методом біотестування та визначення впливу стічних вод на біоценози, які беруть участь у процесах самоочищення водних об’єктів, за токсикологічними параметрами. Матеріали й методи. Використано метод «Bioindication Water Test», заснований на проведенні окремих постановочних тестів з використанням лабораторної культури Daphnia, та на природніх популяціях коловерток Rotaria rotatoria як «тест-об’єктах» з досліджуваних водойм. Застосовано: лабораторні, мікроскопічні, біотестування, статистичні методи. Результати. За результатами біотестування на рачках вода з річки Ворскла справила «гостру токсичну дію» на Daphnia та Rotaria rotatoria (зареєстровано 50% зниження виживання за 96 год спостережень), що вказує на невідповідність якості води за токсикологічними показниками встановленим нормам. За результатами токсикологічного аналізу поверхневих вод найбільш забрудненими є води взяті з місця скиду стоків у районі дощового колектору м. Полтави. Висновки. Біотестування як інтегральний метод оцінки токсичності водного середовища є обов’язковим доповненням до фізико-хімічного аналізу. Він дає змогу практичним шляхом проводити спостереження за реакцією живих організмів у водоймі, контролюючи скиди стічних вод, що призводять до руйнування унікальних екосистем, при цьому виконавши умови Водно Рамкової Директиви 2000/60/ЄС щодо покращення стану водойм в Україні.Item Дослідження стабільності процесу переносу електродного металу та формоутворення швів при підводному ручному дуговому зварюванні(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Ярос, Ю. О.; Бойко, І. О.; Максимов, С. Ю.Вступ. Підводне зварювання — це унікальний спосіб з’єднання металів під водою, але умови роботи водолаза-зварювальника надважкі, а налаштування оптимального для якості шва режиму зварювання ускладнено низкою специфічних чинників процесу. Окрім цього не кожен фахівець може оцінити якість зварювання органолептично. Проблематика. За умов роботи зварювальний струм, напруга та погонна енергія мають особливості впливу на стабільність дуги, формування і забрудненість металу зварного шва неметалевими включеннями. Порушення балансу параметрів режиму зварювання може привести до збільшення кількості дефектів шва та погіршенню його формоутворення. Мета. Дослідження переносу електродного металу, формоутворення швів, стабільності процесу підводного мокрого ручного дугового зварювання та визначення мінімальних зварювальних режимів, необхідних для забезпечення стабільності процесу та якості шва. Матеріали й методи. Дослідження проведено за допомогою установки плавлення електроду типу УПЕ 500, з використанням спеціалізованого джерела живлення для підводного зварювання НМ 1000П та спеціального обладнання, що забезпечує можливість зварювання під водою. Фіксування показників зварювального струму та напруги на дузі виконано за допомогою осцилографа та програмного забезпечення PicoScope, що дозволило отримати й математично обробити статистичні дані про електричні параметри процесу зварювання. Форми швів оцінено за допомогою темплетів, їх підготовки, протравлювання та подальшому дослідженні (×100). Результати. Для досягнення гарантованої технологічної стабільності в реальних умовах зварювання рекомендовано нижню межу з більш високими показниками (200 А, 27 В), а дотримання рекомендованих параметрів режиму зварювання дозволяє покращити якість формування швів, уникнути «трикутності» швів при підводному мокрому зварюванні та зменшити забрудненість металу шва неметалевими включеннями приблизно вдвічі. Висновки. Результати досліджень можуть бути використані при налаштуванні режимів підводного зварювання у складних умовах.Item Особливості діяльності сільськогосподарських підприємств та їхній вплив на побудову обліку в управлінні виробництвом продукції рослинництва(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Безверхий, К. В.; Хочай, В. О.; Поддубна, Н. М.Вступ. Сільське господарство є однією з ключових галузей економіки України, забезпечуючи значну частину ВВП, робочі місця і продовольчу безпеку країни. Ефективне управління сільськогосподарськими підприємствами вимагає інтеграції організаційних та технологічних аспектів. Проблематика. Дослідження організаційно-технологічних особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств та визначення їхнього впливу на обліково-аналітичне забезпечення управління виробництвом продукції рослинництва є актуальним з огляду на важливість цього сектору для економіки, потребу підвищення його конкурентоспроможності, впровадження інновацій та запровадження комплексного підходу до управління. Мета. Визначення організаційно-технологічних особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств і виявлення їхнього впливу на побудову обліково-аналітичного забезпечення управління виробництвом продукції рослинництва. Матеріали й методи. Інформаційною базою дослідження є наукові праці щодо визначення особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств та їхній вплив на побудову обліково-аналітичного забезпечення управління виробництвом продукції рослинництва, статистична інформація, національні рейтинги тощо. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження процесів і явищ у їхньому взаємозв’язку й розвитку: синтез і узагальнення, індукцію, дедукцію, графічний метод, моделювання, систематизацію, компаративний, бібліографічний і бібліометричний аналіз. Результати. Показано, що на побудову обліково-аналітичного забезпечення управління виробництвом продукції рослинництва суттєво впливають галузеві організаційно-технологічні особливості діяльності сільськогосподарських підприємств. Висновки. Урахування визначених особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств дасть змогу побудувати раціональне обліково-аналітичне забезпечення управління виробництвом продукції рослинництва, яка забезпечуватиме своєчасною й достатньою інформацією потреби управління підприємством.Item Інвестиційна привабливість будівельних підприємств: концептуальні положення та оцінка(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Мамонов, К. А.; Канівець, О. М.; Хайло, Я. М.; Гайденко, С. М.; Богінська, Л. О.Вступ. Трансформаційні процеси в економіці вимагають переосмислення підходів до визначення інвестиційної привабливості підприємств. Для забезпечення функціонування суб’єктів господарювання сформовано нормативно-правове та інформаційно-аналітичне забезпечення, яке надає можливості для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Проблематика. Існують певні суперечності щодо реалізації цього положення на будівельних підприємствах, а трансформації на них є індикаторами ефективності функціонування економіки держави. Мета. Розробка та реалізація теоретико-методичних підходів й практичних аспектів щодо визначення і оцінки інвестиційної привабливості будівельних підприємств. Матеріали й методи. Використано статистичні дані та матеріали господарської діяльності будівельних підприємств АТ «ХК «Київміськбуд», АТ «Трест Житлобуд-1», АТ «КДБК», АТ «Сумбуд», ТОВ «Житлобуд-2». Застосовано математичні та статистичні методи, методи оцінки й моделювання ситуації. Результати. Систематизовано теоретико-методологічні положення та запропоновано визначення інвестиційної привабливості будівельних підприємств як системи, що формується на основі фінансово-економічних, інноваційних, просторових, містобудівних, екологічних, стейкхолдерських, безпекових факторів, взаємодія яких призводить до створення кількісної основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у системі розвитку суб’єктів господарювання. Обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до оцінки інвестиційної привабливості будівельних підприємств та визначено напрямки розробки і впровадження їх у містобудуванні. Висновки. Запропонований підхід дозволяє системно враховувати ключові фактори та формувати об’єктивну кількісну базу для прийняття управлінських рішень. Розроблена система показників і застосування сучасних методів оцінювання дають змогу об’єктивно визначати рівень інвестиційної привабливості, виявляти проблемні зони та обґрунтовувати напрями підвищення ефективності діяльності підприємств. Результати мають практичну цінність для впровадження в управлінську та інвестиційну практику будівельної галузі.Item Аналіз термодинамічних та конденсаційних процесів в низкопотенційній частині парових турбін та засоби підвищення їх ефективності(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Тарелін, А. О.; Аннопольська, І. Є.; Хінєвіч, О. Є.Вступ. Питання підвищення ефективності роботи низькопотенційної частини потужних вологопарових турбоустановок, від якої суттєво залежить якість роботи турбоустановки загалом, є актуальним. Незважаючи на використання новітніх методів їх моделювання та проєктування, дотепер залишається низка невирішених питань. Проблематика. Обґрунтоване визначення нетрадиційних засобів зниження додаткових втрат енергії, які виникають тільки у низькопотенційній частині турбіни: на останніх ступенях циліндрів низького тиску (ЦНТ) і пов’язані з фазовим переходом та появою вологи (зарядоутворення і переохолодженням пари), а також у вихлопному патрубку й конденсаторі, акцентуючи увагу на вплив електризації потоку вологої пари. Мета. Розробка методики підвищення ефективності та надійності роботи низькопотенційної частини потужних паротурбінних установок на основі цілеспрямованого керування теплоелектрофізичними процесами. Матеріали й методи. Електризована та іонізована волога пара. Проведено аналіз літературних джерел, експериментальні дослідження на термодинамічному стенді ІЕМС НАН України, результати натурних експериментів, проведених на ТЕС і ТЕЦ України та США. Застосовано аналітичні методи, які базуються на класичних законах термодинаміки складних систем, електрофізики й теорії турбомашин. Результати. На основі розрахункових та експериментальних досліджень показано позитивні наслідки цільового керування електрофізичними впливами від останніх ступенів ЦНТ до конденсатору. Запропоновано використання іонізації потоку вологої пари для зменшення втрат від переохолодження й постійного електричного поля на вході в конденсатор для збільшення теплового навантаження і зниження нерівномірності поля швидкостей, а також нейтралізацію потоку за останнім ступенем для зниження тиску і збільшення теплоперепаду. Висновки. Вдосконалення теплоелектрофізичних процесів у низькопотенційній частині паротурбінної установки дозволить підвищити її ефективність роботи на 1,5—2%.Item Розроблення технології отримання біогазу та органічних добрив із відходів виробництва біоетанолу(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Кулічкова, Г. І.; Іванова, Т. С.; Баєр, О. О.; Блюм, Я. Б.; Циганков, С. П.Вступ. Одним із шляхів доповнення та заміни природного газу є біогаз. Його отримують з органічної сировини при біометаногенезі, він аналогічний природному газу. Проблематика. Виробництво 1 м3 біоетанолу супроводжується утворенням 10—15 м3 вінаси, відходу, що скидається на поля фільтрації. Її можна використовувати як сировину для отримання біогазу, що дає біоетанольним заводам енергонезалежність. Витрати на створення біогазових установок окуповуються через отримання енергії та уникнення штрафних санкцій за забруднення довкілля. Мета. Розробити біотехнологію використання вінаси та лігноцелюлозного ко-субстрату для отримання біогазу та органічних добрив на підприємствах біоетанолу, щоб вирішити проблеми альтернативних енергоносіїв біоетанольних заводів України й утилізації відходів. Матеріали й методи. Визначали вологість висушуванням при 105 oС, зольність — спалюванням при 550 oС, нітроген — методом К’єльдаля, сірку — комплексометричним методом, мікроелементний склад — атомно-абсорбційною спектрометрією. Досліджували сировину для біогазу: вінасу, багасу сорго, а також дигестат. Метанове ферментування вивчали у мезофільних умовах, при періодичному завантажуванні. Кількість біогазу визначали об’ємним витісненням соляного розчину та у Methane Tube, а вміст метану в біогазі — автоматичним газоаналізатором та газовим хроматографом Aglient 7890B GC System. Результати. Визначено фізико-хімічні показники нативної та концентрованої вінаси, багаси цукрового сорго, дигестату як сировини для отримання біогазу. Спільне використання бурякової вінаси та багаси цукрового сорго призводить до збільшення кількості активної метаногенної мікрофлори в реакторі й підвищує продуктивність процесу. Висновки. Створено технологічну схему виробництва біогазу та органічних добрив з вінаси та лігноцелюлозної біомаси з урахуванням сучасних техніко-економічних вимог підприємств України. Технологія є перспективною і може бути застосована на спиртових, біоетанольних та цукрових виробництвах.Item Міжнародна траєкторія розмінування територій з погляду сталого розвитку: інноваційне фінансування та просторові тренди у період війни та повоєнного відновлення(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Устименко, В. А.; Рогозян, Ю. С.; Трегуб, О. А.Вступ. Актуальність протимінної діяльності у глобальному масштабі стрімко зростає, оскільки значні площі наразі забруднені вибухонебезпечними предметами, а низка країн є відповідальними за знешкодження останніх. У сучасних умовах це питання потрібно розглядати у взаємозв’язку з екологічними, кліматичними, соціальними та іншими аспектами, спираючись на концепцію сталого розвитку. Проблематика. Ефективна реалізація проєктів, програм та інших інструментів з розмінування у різних країнах дедалі більше пов’язується з необхідністю інтеграції ключових аспектів сталого розвитку, що стає вирішальним чинником комплексного відновлення постраждалих територій. Мета. Вивчення міжнародного досвіду реалізації ключових проєктів, програм та інших інструментів у сфері розмінування територій задля з’ясування їхньої результативності, недоліків і перспектив масштабування з урахуванням вимог сталого розвитку, інноваційного фінансування та просторових трендів у контексті війни і повоєнного відновлення. Матеріали й методи. Методологічну основу становлять процесний, історичний і логічний підходи, порівняльний та структурно-логічний аналіз, догматичний метод, а також низка інших методів. Дослідження ґрунтується на ключових положеннях регіональної економіки й теорії просторового планування. Результати. Наведено досягнення, недоліки та можливості для розширення проєктів з розмінування, реалізованих організацією HALO Trust і Службою ООН з питань протимінної діяльності. Особливу увагу приділено механізмам інноваційного фінансування протимінної діяльності в Україні. Проаналізовано позитивні та негативні тенденції, пов’язані з реалізацією Стратегії ООН з протимінної діяльності на 2019—2023 роки. Висновки. Фінансування і реалізація заходів протимінної діяльності на засадах інноваційності та сталого розвитку, орієнтованих на досягнення конкретних результатів, можуть відігравати ключову роль у забезпеченні ефективної взаємодії між різними стейкхолдерами на міжнародному, національному та місцевому рівнях, сприяючи ефективному відновленню постраждалих територій.