Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 20 of 20
Item Моделювання змінення цін на стандартні номери в польських готелях(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Лисенко, Олена ВікторівнаСвітовий ринок готельних послуг постійно змінюється, має динамічну структуру, розвивається у взаємодії з іншими ринками товарів і послуг, піддається впливу ринкового середовища. Тому сучасним готелям доводиться пристосовуватися під новий вид туристів з досить високими вимогами до умов розміщення. В Європі є тенденція – заселятися в готелі 1* та 2*. Дослідження охоплює дані з таких міст Польщі, як Вроцлав, Познань, Гданськ. Вони являють собою просторові ряди, на базі яких побудовано регресійні математичні моделі для оцінювання тенденцій змінення рівня цін на відповідні готельні номери. Ряди є просторовими, тому що дані зібрано в певний момент часу, але з різних об’єктів, розташованих географічно в різних точках. Побудовані моделі не є репрезентативними, але вони дають змогу оцінити тенденції зростання чи спадання цін і можливість входження в кризові економічні явища. Роботу присвячено аналізу тенденцій змінення цін на готельні номери й оцінювання цих змін за допомогою побудови регресійних економіко-математичних моделей просторово-часових рядів. Актуальність і значущість дослідження полягає в аналізі й оцінюванні тенденцій зміни цін на готельні номери типу «СТАНДАРТ» популярного сегмента готелів 1*, 2* Польщі. Ця країна є найближчою сусідкою України, тому дослідження економічних тенденцій розвитку її готельного господарства є актуальним не тільки для тенденцій стосовно Європи, але і для майбутнього готельного сегмента нашої держави. Проаналізовано тенденції розвитку готельного господарства Європи та саме Польщі. Зібрано великий статистичний матеріал, який є сучасним, бо цифри взято з сайтів бронювання станом на 11.2022 р. Найчастіше аналіз економічних тенденцій розвитку готельної індустрії проводиться на основі експертних оцінок або статистичних даних туристичних агенцій. Проведений аналіз зроблено на основі підходів до математичного моделювання і використання математичних та статистичних засобів Microsoft Excel. Проведений аналіз показав наявність математично означеної тенденції до зростання цін на готельні номери типу «СТАНДАРТ». Функція цін на ці готельні номери є такою, що зростає, і вона перетинає межу зростання – відповідну експоненційну функцію, побудовану на базі того ж самого просторового числового ряду.Item Роль фіскальної політики в забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Якушко, Інна ВалеріївнаУ статті розглянуто питання ролі фіскальної політики в забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки. Зокрема, визначено сутність фіскальної політики та проаналізовано базові наукові підходи до розуміння вченими змісту конкурентоспроможності економіки. Обґрунтовано, що така конкурентоспроможність безпосередньо пов’язана з конкурентоспроможністю фіскальної системи. Розглядаючи структуру фіскальної системи та основні напрямки фіскальної політики, у статті було визначено, що вагому роль у формуванні такої політики відіграє податкова система. Обґрунтовано, що загальний рівень конкурентоспроможності економіки країни залежить частково й від ефективності податкової конкуренції в країні. З цією метою у статті поглиблено теоретичні положення розуміння сутності цього виду конкуренції, що реалізовано на основі аналізу сформованих у науковій літературі підходів до її розгляду. Загалом встановлено, що податкова конкуренція є в сучасних реаліях важливим та невід’ємним компонентом усього процесу формування належного рівня конкурентоспроможності країни на світових ринках товарів, послуг, сировини й особливо капіталу. Як засвідчує досвід багатьох країн, прозора й ефективно функціонуюча податкова система в країні сприяє залученню іноземних інвестицій до реального сектора господарства, зокрема у високотехнологічні сфери. При цьому конкретизовано специфічні риси такого виду конкуренції та з’ясовано, що конкурентоспроможність податкової системи визначається через компаративний аналіз її параметрів з показника функціонування податкових систем в інших країнах. Аналізуючи сутність фіскальної політики, особливості її розробки та реалізації, у статті розширено теоретичні засади онтологічного взаємозв’язку між такою політикою та загалом рівнем конкурентоспроможності національної економіки. Визначено, що, з одного боку, така політика є компонентною економічної політики держави і, відповідно, невід’ємною частиною господарських відносин, а з іншого – може активно впливати на функціонування інших підсистем та об’єктів, які мають здатність здійснювати зовнішній вплив на розвиток національного господарства.Item Доходи місцевих бюджетів як інструмент забезпечення соціально-економічного розвитку територій(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Канєва, Тетяна Володимирівна; Карпенко, Максим ЮрійовичМетою статті є розкриття та поглиблення теоретичних положень щодо сутності та ролі доходної частини місцевих бюджетів у забезпеченні соціально-економічного розвитку територій. Державна фінансова політика має орієнтуватись не лише на вирішення актуальних поточних проблем і завдань, а мати перспективний характер, що полягає у формуванні передумов для соціально-економічного розвитку. У статті концептуалізовано роль доходів місцевих бюджетів у забезпеченні соціально-економічного розвитку територіальних громад. Визначено основні функції місцевих бюджетів. Досліджено поняття сталого розвитку, сукупність індикаторів, які його характеризують. Розкрито теоретичні аспекти впливу доходної частини місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток. Визначено переваги бюджетної децентралізації, розглянуто показники бюджетної децентралізації у сфері доходів. Узагальнено положення щодо впливу децентралізації на соціально-економічний розвиток. Авторами застосовано системний підхід. Також використано діалектичний метод, методи синтезу й аналізу, порівняння і узагальнення. Обґрунтовано, що місцеві бюджети відіграють значущу роль у регулюванні соціально-економічних процесів, виконуючи розподільну та регулюючу функцію. Місцеві інституції мають мати у власному розпорядженні достатні фінансові ресурси для фінансування суспільних послуг і розвитку інфраструктури. Трансформація міжбюджетних відносин покликана підвищити фіскальну відповідальність та мотивацію акумулювати власні бюджетні доходи для покриття витрат. Визначено, що бюджетна децентралізація спрямована на покращання якості публічного управління та формування фінансово спроможних територіальних громад. Процеси децентралізації покликані підвищити якість публічного управління та сформувати фінансово спроможні територіальні громади, у яких базовий набір суспільних послуг буде максимально наближеним до споживача, а якість цих послуг буде відповідати встановленим критеріям.Item Аналіз тенденцій розвитку грошово-кредитної системи України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Благун, Семен ІвановичВід успішності функціонування національної грошово-кредитної системи залежать ефективність організації в країні грошового обігу, дієвості проведення заходів монетарного регулювання з боку центрального банку країни і можливість задовольняти потреби споживачів у різноманітних фінансових послугах, а також дієвість заходів щодо відбудови нашої економіки у повоєнний період і можливість нормального функціонування в умовах воєнного стану. Метою статті є аналіз тенденцій розвитку грошово-кредитної системи України, визначення етапів її становлення, а також основних проблем у поточний період. У роботі досліджено становлення та етапи розвитку грошово-кредитної системи в Україні, а саме визначено такі ключові етапи: з 1991 р. – започаткування інституційного становлення грошово-кредитної системи; з 1996 р. – введення національної грошової одиниці; з 1999 р. – подолання світової фінансової кризи 1998 р. та розбудова національної грошово-кредитної системи; з 2009 р. – подолання наслідків світової фінансової кризи 2008 р.; з 2015 р. – подолання наслідків російсько-української війни 2014 р.; з 2020 р. – подолання наслідків світової фінансової кризи 2019 р., прискореної пандемією коронавірусу; з 2022 р. – стабілізація та подолання наслідків активної фази агресії росії проти України. Проаналізовано деякі ключові показники, що характеризують грошово-кредитну систему країни, а саме: динаміку грошової бази країни, зміни облікової ставки, щорічний приріст індексу споживчих цін, динаміку кількості діючих банків та їх активів, динаміку та структуру кредитів, що надані банківськими установами, зміни рентабельності активів та капіталу банківських установ. Проаналізовано основні ризики та причини їх виникнення у грошово-кредитній системі України під час війни. Визначено основні поточні проблеми грошово-кредитної системи України у воєнний період, а також запропоновано деякі напрями їх подолання. Запропоновано для оздоровлення банківського сектора вивести з ринку недієздатні банки; для забезпечення інфляційної стабільності необхідно забезпечити повернення до реалізації політики інфляційного таргетування; для відбудови економіки, зокрема реального сектора, необхідно пом’якшити вимоги регулювання кредитної діяльності, впроваджувати інструменти цільового стимулювання кредитної активності банківських установ.Item Монетизація глобальної економіки: тенденції та особливості(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Аржевітін, Станіслав Михайлович; Макаров, Олег Юрійович; Краснова, Ірина ВікторівнаМонетарне забезпечення економіки постає необхідною передумовою для забезпечення сталого економічного розвитку, що є пріоритетним стратегічним напрямом політики будь-якої держави. Мета статті полягає у виявленні особливостей та тенденцій монетарного забезпечення світової економіки загалом та в розрізі груп країн, що сприятиме кращому розумінню взаємозв'язку між економічним розвитком і процесом монетизації економіки. Поняття «монетизація економіки» розрізняється як стан та як процес. У контексті управління монетизацію економіки слід розглядати як процес, що є продуктом реакції на заходи державних політик з управління попитом і пропозицією на гроші, що виражається у ремонетизації та демонетизації економіки, тоді як стан монетизації економіки запропоновано розглядати як критерій достатності забезпечення економіки грошима. Зазначено, що достатній рівень монетарного забезпечення економіки позитивно впливає на економічний розвиток, домінантною складовою якого визначено економічне зростання. З аналізу монетизації світової економіки у динаміці за 2000–2020 рр. виявлено загальну тенденцію до монетарного розширення економік світу. Базуючись на даних по 133 країнах, виявлено посилення кореляційного зв'язку між рівнем монетизації економіки та економічним розвитком за 2000, 2010 та 2020 роки, що засвідчує важливість забезпечення процесів ремонетизації економік для економічного розвитку глобальної економіки. Визначено, що монетизація світової економіки має загальну тенденцію до зростання, яке посилюється після проходження економічних криз. Підтверджено гіпотезу про наявність зв’язку між рівнем монетарного забезпечення економіки та економічним розвитком в інших країнах. Виявлено наявність позитивного зв’язку протягом останніх 20 років, що з часом посилюється. Окремі країни мають загалом високий рівень монетизації, однак не мають відчутного прогресу в економічному розвитку, що спричинено, передусім, немонетарними особливостями розвитку цих країн.Item Роль і місце парадигми сталого розвитку у наукових дослідженнях(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Салашенко, Тетяна Ігорівна; Самойленко, Владислав СергійовичПарадигма сталого розвитку однією з домінуючих у світі після закінчення Другої світової війни, для поширення якої створюються міжнародні організацій, що скеровують суспільство на шлях соціо-еколого-економічного розвитку. Провідною з них є ООН, яка і затвердила 17 Цілей сталого розвитку тисячоліття. Проблематикою сталого розвитку займаються вчені зі всього світу із різних галузей досліджень, що надає йому міждисциплінарного статусу. Кількість наукових досліджень зі сталого розвитку за останні 50 років зростає у геометричній прогресії та у 2022 р. склала більше 0,5 млн. Ключовим поняттям парадигми сталого розвитку у світових наукових досліджень є «сталість» (sustainability), тоді як безпосередньо поняття «сталий розвиток» (sustainable development) є підлеглим до нього, а поняття «стале зростання» (sustainable growth) не отримало загальновизнаного поширення. Провідними напрямами досліджень сталого розвитку у світі стали природничі та технічні науки, пов’язані із безпекою та покращенням життєдіяльності, економіку як суспільну науку було визнано як необхідну організаційно-економічну оболонку для реалізації проєктів сталого розвитку. Україна, хоча й прийняла на нормативно-правовому рівні курс на реалізацію цілей сталого розвитку, однак тенденції проведення наукових досліджень відстають від загальносвітових. Проблемне поле досліджень сталого розвитку в Україні є більш вузьким, існує зміщення акцентів в понятійному апараті, а також невідповідність за напрямами наукових досліджень порівняно із загальносвітовими. Водночас проблемне поле досліджень України має й унікальність та визначає необхідність дослідження сталого розвитку не тільки на загальнонаціональному рівні, але й на рівні регіонів, зважаючи на їх унікальність. Агресія росії в Україні поставила нові виклики перед сталим розвитком, до цього часу основний акцент робився на адаптацію до уразливості, тоді як питання опору мало віддалене місце у полі досліджень. Означене й вимагає переосмислення проблемного поля досліджень сталого розвитку в Україні, акцентуючи увагу на сталому розвитку її регіонів, враховуючи різний ступінь руйнації внаслідок російської агресії.Item Мотивні основи формування й активізації державотворчого патріотизму нації на засадах стратегіології розвитку держави(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Карпінський, Борис Андрійович; Карпінська, Олена БорисівнаМета статті полягає у виділенні й систематизації наукових поглядів на мотиви, які стають дієвим стратегіологічним трендом становлення і розвитку держави, синтезуючись і проявляючись через державотворчий патріотизм нації (ДТПН) із його домінантами: якісною та кількісною (податковою). Акцентовано й обґрунтовано, що мотиви мають свою характерну ієрархічність у системі прояву як ДТПН, так і стратегіології розвитку, оскільки орієнтуються на конкретну особистість чи спільноту держав загалом. Наголошено, що для вибору та детального аналізу прояву характерних мотивів за розглядуваною проблематикою творення держави і їх подальшої активізації необхідно провадити градацію щодо класифікації громадян на засадничих положеннях соціології, зокрема, через субкультури (тобто групи людей, які визнають певну систему цінностей та об’єднані за характерними соціальними особливостями). Обгрунтовано, що ДТПН – це все, що народ загалом і кожен громадянин зокрема роблять в інтересах творення незалежної, суверенної, цивілізованої держави. Зазначено, що податки є кількісною ознакою і вимірником мотивно-фактичного ДТПН щодо конкретизації реальної участі (нинішніх і майбутніх) платників податків у формуванні фінансової складової життєзабезпечення й розвитку держави. Наголошено, що платник податків не просто сплачує податки, а саме тим він творить власну цивілізовану державу – для себе й своїх нащадків. Саме через цілеспрямовану стратегіологічну активізацію мотивності ДТПН, змінюючи лише на 1 % рівень тінізації світової економіки, можливо забезпечити до 350 млрд дол. США додаткових податкових надходжень у бюджет держав. Виділено мотивний механізм активізації процесу державотворення виходячи з парадигми ДТПН та стратегіології розвитку держави. Мотивна фундаментальність активізації кількісного підходу ДТПН як дієвого стратегіологічного напряму розвитку кожної держави забезпечує, зокрема: зростання надходжень у бюджет; зниження як рівня тіньової економіки за рахунок активізації патріотичних настроїв платників, так і витрат на адміністрування податків; накопичення ефективніших можливостей у держави вирішувати та забезпечувати конституційні права громадян.Item Неопротекціонізм у сфері торговельно-економічного співробітництва: сутність і рушійні еволюційні чинники(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Калюжна, Наталія Геннадіївна; Степічєва, Ольга ВіталіївнаСтаттю присвячено визначенню сутності та систематизації рушійних чинників еволюції неопротекціонізму у сфері торговельно-економічного співробітництва. Аналіз і систематизація підходів до трактування поняття «неопротекціонізм» дозволили визначити та систематизувати його ключові характеристики, до яких віднесено термінологічну основу, інструменти, об’єкти впливу та мету. На основі узагальнення та обґрунтування змістового наповнення ключових характеристик неопротекціонізму та констатації його об’єктивного неусувного характеру в умовах глобалізаційних викликів неопротекціонізм визначено як комплексний механізм стимулювання економічного зростання та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації шляхом застосування сукупності принципів, правил і методів регуляторної політики, які у сфері торговельно-економічного співробітництва передбачають використання гнучких і результативних інструментів захисту зовнішньої торгівлі. На основі узагальнення результатів досліджень науковців щодо передумов виникнення та поширення концепції неопротекціонізму у міжнародних економічних відносинах визначено та систематизовано рушійні еволюційні чинники, які обумовлюють її дотримання в торговельно-економічній сфері. Обґрунтовано, що сукупний вплив визначених чинників зумовлює трансформацію зовнішньоторговельної ліберальної політики в політику неопротекціонізму та дозволяє розглядати неопротекціонізм як об’єктиву тенденцію розвитку міжнародної торгівлі. Обґрунтовано, що об’єктивізація неопротекціонізму як сучасної неусувної характеристики торговельно-економічного співробітництва створює додаткові виклики на шляху успішної інтеграції України до глобальної економіки в умовах переорієнтації та скорочення зовнішньоторговельних потоків внаслідок військової агресії рф. За таких умов подальша інтеграція України до глобального та європейського економічного простору потребує всебічного сприяння з боку торговельно-економічних партнерів, в тому числі – шляхом усунення торговельних бар’єрів та мінімізації використання ними протекціоністських інструментів торговельного захисту для забезпечення вільного доступу українських товарів на свої внутрішні ринки.Item Управління скороченням браку продукції промислового підприємства: теоретичний і практичний аспекти(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Ястремська, Олена МиколаївнаКонкурентоспроможність підприємств залежить не тільки від ефективного використання економічних ресурсів, просування бренду продукції, а й від задоволення потреб споживачів у якісній продукції. Тому суб’єкти господарювання повинні приділяти увагу виробництву продукції без відхилень від стандартів і норм, без браку, що дозволить їм вигравати у конкурентній боротьбі на ринку. Це підтверджує актуальність тематичної спрямованості статті та її своєчасність. Метою статті є узагальнення теоретичних понять процесу управління якістю продукції та розроблення рекомендацій на прикладі промислового підприємства потокового типу виробництва зі зменшення браку продукції. Об’єктом є процес управління якістю продукції та зменшенням браку. Предметом є теоретичні положення, методи, методичні та практичні рекомендації з управління якістю продукції промислових підприємств, спрямованих на зменшення відсотку бракованої. Основними методами, використаними у статті, є загальнонаукові методи пізнання: аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення, монографічний, структурно-логічний та системний аналізи, спеціальні методи дослідження: статистичного аналізу, експертного опитування, правило Парето, метод Ісікави, графічний метод. Основними результатами, викладеними у статті, є такі. На основі узагальнення наукової літератури запропоновано визначення поняття якості. Під якістю доцільно розуміти забезпечення якості кожного виду економічного ресурсу, що дозволяє здійснити якісний перебіг бізнес-процесів і здійснити виробництво продукції, що задовольняє потреби споживачів і забезпечена їх платоспроможним попитом. Тобто продукція, яка має брак, за своїми технічними або якісним характеристиками не відповідає її стандарту і не здатна виконувати передбачувані функції. Бракованою може бути визнана продукція на будь-якій стадії виробництва і операціях виробничого циклу. На прикладі досліджуваного промислового підприємства розглянуто статистику невідповідності та браку продукції у найважливішому виробничому підрозділі, робота якого характеризується суттєвим відсотком браку, за поопераційним і вихідним контролем. За правилом Парето виявлено основні причини браку та побудовано діаграми Ісікави за найсуттєвішими двома причинами. Відповідно до діаграмами Ісікави запропоновано заходи з попередження невідповідності і браку продукції за двома основними причинами і п’ятьма розділами: обладнання; система контролю; персонал; сировина; умови праці. Розроблено уніфіковану типову послідовність визначення причин відхилень і браку за 16 етапами. Запропоновано використання методів навчання персоналу промислового підприємства для покращення якості продукції та зменшення браку.Item Управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Панченко, Володимир АнатолійовичУ статті обґрунтовано загальну наукову основу управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора як систему об’єктивних економічних законів, що визначають характеристики діяльності підприємств, враховуючи стан і тенденції ринку, конкуренції, макроекономічного розвитку країни й ін. Значну увагу приділено визначенню взаємозв’язків управління фінансово-економічними результатами та ресурсним забезпеченням ІТ-підприємств. Проведено аналіз наукових публікацій і зроблено висновки, що дослідження фінансово-економічної результативності підприємств ІТ-сектора пов’язують з характеристиками державного регулювання економіки та галузі, протидії ризикам і загрозам, забезпечення економічної безпеки та конкурентоспроможності. Наголошено, що існує безліч підходів до управління фінансово-економічними результатами, і виходячи із цього виділено ті, згідно з якими можливо достовірно обґрунтувати особливості діяльності підприємств ІТ-сектора – системний, процесний, ситуаційний, господарський, ідеологічний. Зроблено висновок, що правильно обраний підхід до управління є першочерговим результатом діяльності підприємств ІТ-сектора і водночас дієвим інструментом забезпечення та підвищення до очікуваного рівня фінансово-економічної результативності. Доведено, що управління фінансово-економічними результатами є не відокремленим процесом, а формує активну частину загальної системи управління ІТ-підприємством. Визначено інструментарій управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора з урахуванням напрямів їх формування та використання. Виходячи з того, що управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора дозволяє сформувати необхідні ресурси для вирішення завдань тактичного і стратегічного розвитку, виділено основні вимоги до його формування та подальшого удосконалення.Item Інноваційний капітал і інноваційна культура в управлінні інноваційним розвитком підприємств в умовах технологічних трансформацій(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Шипуліна, Юлія Сергіївна; Ілляшенко, Наталія СергіївнаМетою статті є розроблення підходу до визначення стратегічних напрямів і в їх руслі стратегій інноваційного розвитку підприємства в умовах технологічних трансформацій, залежно від співвідношення рівнів його інноваційного капіталу й інноваційної культури, що розглядаються, відповідно, як сукупність інтелектуальних ресурсів і здатність їх реалізувати. Уточнено структуру інтелектуального капіталу та структуру інноваційної культури підприємства в частині коригування складу їх елементів та їх характеристик з метою урахування специфіки інноваційного розвитку в нестабільних умовах зміни технологічних укладів і четвертої промислової революції. Визначено схему взаємодії інтелектуального капіталу і інноваційної культури підприємства в процесі обґрунтування вибору перспективних напрямів, орієнтованого на знання його інноваційного розвитку і розроблення відповідних інноваційних стратегій. Вона дозволила уточнити роль базових передумов інноваційного розвитку: інтелектуального капіталу, в якому сконцентровано інтелект і знання персоналу, що є основними засобами і результатами інноваційної діяльності, а також інноваційної культури, яка забезпечує сприйняття, сприяє створенню і використанню інновацій. Запропоновано методичний підхід до оцінювання за вербально-числовою шкалою рівня інтелектуального капіталу і інноваційної культури підприємства, що розвивається інноваційним шляхом. Розроблено таблицю рішень для визначення перспективних напрямів і відповідних їм стратегій інноваційного розвитку підприємства, залежно від співвідношення оцінок рівнів його інтелектуального капіталу й інноваційної культури. Отримані результати у сукупності поглиблюють засади інноваційного менеджменту в частині удосконалення системи управління за формалізованими процедурами процесами визначення перспективних напрямів і стратегій інноваційного розвитку підприємств, з урахуванням наявних інтелектуальних ресурсів і можливостей їх реалізації в умовах зміни технологічних укладів і четвертої промислової революції. Подальші дослідження мають бути спрямовані на визначення ролі та місця інноваційного капіталу та інноваційної культури підприємств інноваційного бізнесу різних сфер і галузей діяльності.Item Гармонізація соціальних та економічних складових розвитку інфраструктури територіальних громад(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Монастирський, Григорій Леонардович; Волосюк, Марина ВалеріївнаМетою статті є визначення складових інфраструктури територіальних громад, дослідження стану інфраструктури територіальних громад Миколаївського регіону в контексті стратегічного планування та надання рекомендацій щодо гармонізації соціальних та економічних складових розвитку інфраструктури територіальних громад. У статті здійснено огляд вітчизняної нормативно-правової бази щодо продовження розпочатих у 2014–2015 рр. реформ задля повоєнного відновлення України та європейської інтеграції. Розглянуто наукові підходи до визначення сутності «громадської інфраструктури», «місцевої інфраструктури» та надано характеристику їх складових. Визначено роль системи охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства та сфери культури у місцевому економічному розвитку. Досліджено територіальні громади Миколаївської області України в розрізі соціальних та економічних складових розвитку їхньої інфраструктури та його гармонізації із місцевим економічним розвитком, на основі чого з’ясовано, що лише у 23 % територіальних громад, які мають затверджену стратегію розвитку, реалізуються програми модернізації та розвитку системи освіти, системи охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та культурного і духовного середовища. Надано рекомендації щодо узгодженості стратегічних напрямів розвитку територіальної громади та місцевих інфраструктурних підприємств. Задля залучення коштів у великі інфраструктурні проєкти рекомендовано для органів місцевого самоврядування: 1) долучатися до процесу стратегічного планування, коригуючи існуючі напрацювання на повоєнне відновлення для якісного життєзабезпечення населення; 2) забезпечити реалізацію програм модернізації та розвитку системи освіти, системи охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та культурного і духовного середовища; 3) враховувати у цих програмах як «жорстку», так і «м’яку» складові інфраструктурного проєкту. Рекомендовано для інфраструктурних підприємств територіальних громад розробити власні стратегії розвитку з метою залучення додаткового фінансування на основі власних конкурентних переваг.Item Threats and Prospects for Attracting Foreign Investment in the Ukrainian Territorial Communities’ Activities(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Єфімова, Ганна Вікторівна; Павлова, Марія ДмитрівнаThe process of reforming local self-government in Ukraine began recently and faces a large number of threats that require detailed study and determination of development prospects. The study aims at identifying the threats and prospects for attracting foreign investment in the Ukrainian territorial communities’ (UTC) activities. It provides an overview of the current state of foreign investment in Ukraine and analyzes the legal and regulatory framework for attracting foreign investment. The research is based on a comprehensive analysis of existing literature and UTCs’ reports, as well as primary data collected by the official website of the decentralization of Ukraine. The study finds that Ukraine has significant potential for attracting foreign investment, but there are several threats that hinder this process. These threats include a lack of transparency, corruption, an unstable political and economic environment, acts of war, and a weak legal and regulatory framework. These factors make it difficult for foreign investors to operate in Ukraine and negatively affect the country’s investment climate. Despite these threats, there are several prospects for attracting foreign investment in Ukrainian territorial communities’ activity. These prospects include the decentralization of power, which has created a favorable environment for local economic development and investment. Additionally, Ukraine has a highly educated workforce, abundant natural resources, and a strategic location at the crossroads of Europe and Asia, making it an attractive investment destination. To realize these prospects, the study recommends that the Ukrainian government take steps to improve the investment climate, including strengthening the legal and regulatory framework, combating corruption, and providing greater transparency. It also recommends that territorial communities develop investment strategies, promote their investment potential, and establish partnerships with foreign investors. By means of SWOT and TOWS analyses, taking into account trends, information provided about the strengths and weaknesses of the community, its capabilities, and threats, in order to attract foreign investment in Ukrainian territorial communities’ activities, the "strengths-opportunities" strategy was chosen. The research emphasizes the common features of UTCs, but developing an investment strategy for each region takes into account its peculiarities. Thus, the choice of a strategic goal is based on the community’s position regarding its advantages and capabilities, existing strengths, and a parallel focus on solving the most pressing problems. This combination will give a powerful impetus to the UTCs’ development and, if implemented, the opportunity to eliminate weaknesses and threats. Overall, the study concludes that Ukraine has the potential to attract significant foreign investment, but this requires a concerted effort from the government and territorial communities to address the threats and capitalize on the prospects.Item The IT Industry as a Driver of the Strategic Development of Ukraine's Economy in the Context of Digital Transformation(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Прохорова, Вікторія Володимирівна; Дяченко, Катерина Сергіївна; Бабічев, Анатолій ВалерійовичThe purpose of the article is analyze the current state of the IT industry of Ukraine and determine its promising directions as a driver of the strategic development of Ukraine's economy in the context of digital transformation. By analyzing, systematizing and summarizing the scientific works of leading domestic and foreign scientists, the destabilizing factors of the development of the IT industry were determined, both the pre-war and the current state of the IT industry was analyzed, and the challenges and advantages of its operation in the strategic development of Ukraine were outlined. During the research, it was found that in the pre-war period, the IT industry of Ukraine was one of the largest exporters of IT services in European countries, with the growth by 25–30% every year, generating more than 4% of Ukraine's GDP. The current state of the IT industry in Ukraine, which is complicated by the state of war, economic instability, and systematic blackouts, is also analyzed. As a result of the research, the challenges that have a significant impact on the activities of the companies in the IT industry as a whole were identified and formulated. The advantages of the IT industry from the point of view of the global economy, for the State, for other branches of the economy, and for those employed in the field of IT technologies, are determined. Prospects for further research in this direction are the development of a set of measures to stimulate and develop the IT sphere of Ukraine, in particular at the State level, which would ensure sustainable development in both the long-term and the short-term perspective.Item Формування інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Кондратенко, Наталія Олегівна; Добрянський, Олег ІвановичУ статті сформовано інтегровану систему економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Зазначено, що нові загрози національній безпеці України сьогодні викликані бойовими діями на її території та певними проблемами в економіці країни. У зв’язку із цим спостерігається різке відставання техніко-технологічного, організаційно-управлінського, маркетингового, кадрового потенціалів практично у всіх галузях національного господарства, що суттєво впливає на рівень економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Зазначено, що при формуванні інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні потрібно враховувати певні об'єктивні обставини, нехтування якими може призвести до втрати контролю над національними інтересами. Визначено, що в умовах сьогодення економічна безпека країни є фундаментом для функціонування всіх елементів, які відносяться до цієї системи: політичної, соціальної, військової, екологічної, технологічної, інформаційної безпеки тощо. Тобто можна впевнено стверджувати, що вона займає центральне місце в системі національної безпеки, оскільки її забезпечення гарантує життєдіяльність практично всіх сфер існування суспільства та сприяє соціально-економічному розвитку держави. Запропоновано структуру економічної безпеки держави. Провівши аналіз запропонованої інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні зазначено тісний взаємозв’язок усіх видів загроз та їхнього впливу на реалізацію національних інтересів держави. Зроблено висновок, що формування інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні, яка поєднує в собі ідентифікацію загроз національній безпеці та рівень забезпечення економічної безпеки країни, може забезпечити стійкість всіх галузей економіки, довгострокове економічне зростання та високу якість життя населення країни. При побудові інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні були виокремлені основні види загроз: загальнонаціонального рівня, внутрішньоекономічних зв’язків, територіального рівня та загрози для суспільних відносин, наявність та актуальність яких доводить необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення економічної безпеки.Item Стратегія ефективності використання експортно-імпортного потенціалу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Малярець, Людмила Михайлівна; Денисюк, Ольга Василівна; Куліков, Олексій Петрович; Фатьянов, Даніїл ВолодимировичМетою статті є дослідження ефективності використання експортно-імпортного потенціалу в сучасних умовах обмеженості діяльності та формування теоретичного, інформаційного й аналітичного забезпечення відповідної стратегії. У статті коротко проаналізовано сучасний стан економіки в країні. На основі узагальнення думок провідних вчених і практичної діяльності суб’єктів господарювання наведено основні характеристики умов, які обмежують їх діяльність. Формування стратегії ефективності використання експортно-імпортного потенціалу передбачає розроблення інформаційного забезпечення, основою якого є відповідна система показників, яка відображає стан, використання та фактори впливу на цей потенціал. Аналітичне забезпечення формування стратегії містить аналіз тенденцій змін значень показників ефективності використання експортно-імпортного потенціалу, який рекомендовано проводити інструментами описової статистики. У формуванні стратегії важливо визначати взаємозв’язок тенденцій змін значень показників ефективності використання експортно-імпортного потенціалу в оцінці рівнів факторів впливу на ефективність та планування і прогнозування значень цих показників. Рекомендовано до аналітичного методу визначення механізму взаємозв’язку тенденцій розвитку факторів впливу на ефективність використання експортно-імпортного потенціалу додати такі етапи, а саме: діагностику тенденцій часових рядів показників інструментами описової статистики, визначення взаємозв’язку між факторами впливу та виявлення найбільш значущих факторів за допомогою багатовимірного факторного аналізу, діагностику стаціонарності часових рядів, перевірку гіпотези про коінтеграцію часових рядів за критерієм Енгеля-Грангера. Така логіка застосування математичних інструментів сприяє науковому обґрунтуванню стратегії ефективності використання експортно-імпортного потенціалу та виявленню нових знань про цей потенціал.Item Європейський зелений курс на шляху реалізації національних економічних інтересів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Зінченко, Ольга Анатоліївна; Апальков, Сергій СергійовичСтаттю присвячено обґрунтуванню напрямів реалізації Європейського зеленого курсу в системі забезпечення національних економічних інтересів. Автори наводять характеристику Європейського зеленого курсу та визначають актуальні напрями його реалізації в умовах повоєнної розбудови України. Серед національних економічних інтересів щодо відбудови України у векторі Європейського зеленого курсу автори виділяють «зелену» відбудову, забезпечення сировинної та енергетичної безпеки, «зелений» перехід, відновлення промисловості на засадах циркулярної економіки, подолання негативних екологічних наслідків воєнних дій, поширення засад свідомого споживання та соціальної відповідальності, забезпечення продовольчої стабільності з дотриманням екостандартів, підтримку «зелених» проєктів у всіх сферах суспільної діяльності, «зелену» освіту та екологічну культуру у вихованні молоді, ефективне функціонування та прозоре використання цільових і донорських фондів розбудови «зеленої» економіки, децентралізацію управління та залучення громадськості та громад до прийняття управлінських рішень. В статті обґрунтовується кожен з цих напрямів, визначаються поточний стан і перспективи його реалізації. Автори доводять, що для успішності відновлювальних процесів необхідна зміна парадигми мислення від егоцентричного ставлення до природи до свідомого споживання та соціальної відповідальності. А активна участь громадськості в обговоренні концепції відбудови країни, залучення громад до прийняття важливих рішень відновлення територій, інформаційна прозорість та інклюзивність влади є запорукою прийняття суспільством всіх подальших адміністративних, економічних, соціальних змін на шляху реалізації Європейського зеленого курсу. У якості перспективних напрямів майбутніх досліджень автори виділяють розробку механізмів реалізації «зеленого» курсу з ракурсом на повоєнне відновлення, методологічне наповнення цих механізмів, розробку їх інструментарію.Item Оцінка динаміки світового та українського ринків продукції деревообробної промисловості(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Крячко, Євген Миколайович; Перепеліцин, Григорій БорисовичУ статті проведено аналіз динаміки світового й українського ринків продукції деревообробної промисловості. Проаналізовано товарну структуру торгівлі продукцією з деревини за видами: круглий ліс, діловий круглий ліс, паливна деревина, пиломатеріали, шпон, фанера, листові матеріали, стружкові плити, орієнтовно-стружкові плити, деревоволокнисті плити, тверді плити. Здійснено порівняння динаміки світового й українського ринків продукції деревообробної промисловості за показниками: обсяг виробництва, експорт, імпорт, внутрішнє споживання, експортоорієнтованість та імпортозалежність. Виявлено порівняльні конкурентні переваги продукції деревообробної промисловості України із країнами світу. Проведене дослідження засвідчило, що розвиток ринків продукції деревообробної промисловості України здебільшого відповідають загальносвітовим тенденціям. Серед видів продукції деревообробної промисловості Україні загальносвітовим тенденціям розвитку переважно відповідають такі: пиломатеріали, шпон, листові деревні матеріали, стружкові плити, деревоволокнисті плити та тверді плити, причому темпи приросту виробництва та ємності ринку цих видів продукції перевищували загальносвітові. До видів продукції деревообробної промисловості, що неповною мірою відповідали загальносвітовим тенденціям, відносилися круглий ліс, діловий круглий ліс, паливна деревина, фанера, орієнтовано-стружкові плити, характерним для цих видів продукції було зниження об’ємів експорту й імпорту, а також коливання об’ємів виробництва та ємності ринків. На світовому й українському ринках спостерігається зниження об’ємів реалізації продукції деревообробної промисловості з низькою часткою доданої вартості та помірне зростання продукції з високою часткою доданої вартості. В Україні відбулося зростання експортоорієнтованості лише у двох видів продукції деревообробної промисловості – пиломатеріали та шпон, однак за цими видами продукції також відбулося і суттєве зростання імпортозалежності. Найбільш сильні темпи зниження експортоорієнтованості спостерігалися у таких видів продукції деревообробної промисловості: діловий круглий ліс (86,6 %), круглий ліс (48,5 %), деревоволокнисті плити (39,9 %), паливна деревина (36,2 %) та тверді плити (25,3 %), водночас за цими видам продукції відбулося й суттєве зниження імпортозалежності. Враховуючи тенденції на світовому ринку продукції з деревини, виділено шляхи забезпечення розвитку деревообробної промисловості України у повоєнний період.Item Світовий досвід дослідження і впровадження цифрової валюти центрального банку: інституційний аспект(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Корнівська, Валерія ОлегівнаМетою цієї статті є розкриття впливу інституційних факторів на формування ефектів впровадження цифрової валюти центрального банку й обґрунтування передумов можливого введення цифрової валюти центрального банку (ЦВЦБ) в українській системі фінансово-інституційних координат. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що у середовищі світової регуляторної спільноти немає остаточної визначеності щодо самого факту створення такого революційного платіжного механізму. При цьому підходи щодо дизайну, цілей та можливих результатів введення в обіг ЦВЦБ сконцентровані на функціональних напрямках аналізу, водночас більш ретельного дослідження потребує питання впливу інституційного середовища на формування ефектів цифрової трансформації монетарного простору. Пошук відповідей на питання щодо використання ЦВЦБ для формування керованого, інклюзивного, прозорого, ефективного фінансово-інституційного простору як істотну складову має включати аналіз довіри до дій уряду та центробанку на кожному етапі розробки ЦВЦБ. Небагатий і складний досвід введення ЦВЦБ демонструє, що у випадку відсутності достатнього рівня довіри відбувається дестабілізація фінансово-економічного та соціального становища. Досвід впровадження ЦВЦБ у нестабільному економічному середовищі показує, що цифрову валюту центрального банку можливо впроваджувати лише за високого рівня довіри до національної валюти, здійснюваної центробанком монетарної політики, та низького рівня інфляції; переведенню національної валюти в цифрову форму має передувати ефективна монетарна політика, спрямована на підвищення надійності національної грошової одиниці. Зроблено висновок, що, зважаючи на революційність реформи, впровадження цифрової валюти не може використовуватися як елемент стабілізаційних заходів і не може розглядатися як монетарний експеримент; його перспективи мають бути зумовленими загальноекономічною та монетарною стабілізацією.Item Оцінка і порівняльний аналіз військової сили України та рф з урахуванням структури та складу їх збройних сил(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Костенко, Дмитро МиколайовичМетою статті є аналіз та оцінка структур і стану Збройних сил України та країни-агресора рф, а також розробка методичного підходу, який дозволить оцінити та порівняти військові сили держав. У статті оцінено стан і структуру ЗС України та країни-агресора рф за видами та родами військ. Зосереджено увагу на оцінці та порівнянні Збройних сил України та рф за такими показниками, як: чисельність військовослужбовців, кількість і якість танків, БМП, БТР, літаків і гелікоптерів, кораблів і катерів ВМС, ППО Повітряних сил України. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки військової сили держав, який ґрунтується на таких положеннях: при оцінці військової сили країн світу необхідно здійснювати як загальну оцінку військової сили ЗС, так і видів і родів військ; при оцінці військової сили видів і родів військ країн світу необхідно враховувати як кількість озброєння та військової техніки (ОВТ), що їм належать, так і якість їх структури; оцінка військової сили ЗС повинна здійснюватися для країн, між якими можливі воєнний конфлікт або повномасштабна війна; оцінка військової сили ЗС країн світу повинна враховувати можливість їх участі у тому чи іншому поколінні війни. Запропоновано формулу інтегральної оцінки військової сили ЗС країни. На основі розробленого методичного підходу та запропонованої формули оцінено та порівняно військову силу України та рф.