Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 4 (2025)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 9 of 9
Item «Зелені» технології як індикатор стійкості, сталого розвитку, зростання інноваційного потенціалу малих (середніх) підприємств(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Розгон, О. В.; Олюха, В. Г.Вступ. Через ризики глобального потепління важливим є сталий розвиток малих (середніх) підприємств (МСП), робота яких зосереджена на стійкості, впровадженні «зелених» технологій та зменшенні впливу діяльності на стан довкілля. Проблематика. Потреби охорони навколишнього середовища передбачають вимоги до розробки, впровадження «зелених» технологій із потенціалом значного покращення у діяльності МСП як учасника екокластеру. Мета. Виявити рівень поточного стану обізнаності МСП як учасника екокластеру щодо можливостей, переваг та бар’єрів для впровадження «зелених» технологій. Матеріали й методи. Використано комплекс загальнонаукових та спеціальнихметодів. Матеріалами для дослідження слугували публікації вітчизняних та зарубіжних учених, норми чинного законодавства України та ЄС. Результати. Компаративістський аналіз доктрини і практики України та ЄС дав можливість виявити основні МСП, за якими доцільно продовжувати зелену трансформацію регулювання МСП відповідно до стандартів, установлених у світовій спільноті, чинники, які зумовлюють виявити рівень поточного стану обізнаності МСП щодо можливостей, переваг, а також бар’єрів, які перешкоджають впровадженню «зелених» технологій у діяльності МСП. Досліджено екокластери як драйвер інноваційних можливостей для МСП та встановлено необхідні маркери стимулів для МСП як учасників екокластерів щодо сприяння впровадженню «зелених» технологій у контексті сталого розвитку та їхньої екологічної поведінки. Висновки. Впровадження концепції «зелених технології» як результату стійких інновацій для МСП у праві України потребує вдосконалення. Доцільність упровадження сформованих пропозицій обґрунтовується їхньою здатністю вирішити існуючі екологічні проблеми для зменшення впливу на навколишнє природне середовище та адаптацію до зміни клімату.Item Характерні особливості корозійного розчинення моделі біорозкладного імпланта зі сплаву NZ30K + 0,1 мас. % AG плакованого шаром срібла в розчині Рінгера-Локка(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Грешта, В. Л.Вступ. Для хірургічного лікування переломів останнім часом у травматології використовують біорозкладні імпланти з магнієвих сплавів. Проблематика. Неконтрольоване корозійне розчинення магнієвих сплавів та біологічні ускладнення, які можуть виникнути під час лікування переломів, стримують розвиток застосування біорозкладних імплантів. Мета. Встановити характерні особливості корозійного розчинення сплаву NZ30K + Ag плакованого шаром срібла в розчині Рінгера-Локка. Матеріали й методи. Магнієвий сплав NZ30K + Ag плакований шаром срібла товщиною 1200 нм досліджували в розчині Рінгера-Локка електрохімічним методом. Корозійні пошкодження вивчали, застосовуючи оптичну та електронну мікроскопію. Результати. У розчині Рінгера-Локка зразок зі сплаву NZ30K + Ag плакований шаром срібла товщиною 1200 нм піддався контактній та щілинній корозії. Це відбилося на характері встановлення стаціонарного значення потенціалу корозії Ecor на зразку. Зафіксовано, що на першій стадії цього процесу він зсувався у від’ємніший бік зі швидкістю 0,06 мВ/с, це в 1,5 і 1,8 рази швидше, ніж у зразків із товщиною покриття 900 і 500 нм. Але далі сповільнювався до 0,014 мВ/с, що пов’язано з «гальмуванням» щілинної корозії. Ця стадія випробувань закінчилася визначенням стаціонарного значення Ecor = –1,426 В, за якого поверхня локальних корозійних пошкоджень розчинялася селективно з утворенням корозійних пор і каналів, що притаманно селективному розчиненню основного компоненту сплаву. Висновки. Встановлено, що зразок із досліджуваного сплаву з товщиною покриття 1200 нм розчинявся селективно з утворенням пор у локальних корозійних пошкодженнях. У зразка з товщиною покриття 900 нм їх було менше і вони були дрібніші, тому для клінічних випробувань рекомендовані імпланти зі сплаву NZ30K + Ag з товщиною покриття 900 нм.Item Тенденції в управлінні багатонаціональними командами віддаленої технічної підтримки кінцевих користувачів у глобальному ІТ-підприємстві: впровадження практик ITSM та ITIL(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Кисса, О. В.; Краєвська, А. С.Вступ. Управління багатонаціональними командами віддаленої технічної підтримки користувачів є досить складним викликом для глобальних ІТ підприємств. Для ефективної взаємодії таких команд через платформи ServiceNow, Jira, MS Teams необхідні сучасні підходи до адміністрування та надання послуг. Проблематика. Традиційні стратегії управління часто не враховують складність крос-культурної віддаленої підтримки, що погіршує обслуговування, комунікацію та ефективність роботи команди. Ситуація ускладняється при координації багаторівневої підтримки у різних часових поясах. Мета. Вивчення сучасних тенденцій в еволюції віддаленої технічної підтримки та пошук ефективних способів управління глобальними командами підтримки за допомогою використання фреймворку ITIL 4 і практик культурного інтелекту. Матеріали й методи. Проаналізовано практики впровадження ITIL 4, стратегії культурної інтеграції та підходи до професійного розвитку в багатонаціональних командах технічної підтримки, зосереджуючись на програмах професійного розвитку, безпекових протоколах і управлінні інцидентами. Результати. Показано значне підвищення якості надання послуг завдяки поєднанню принципів ITIL 4 та тренінгів з культурного інтелекту. Організації, що впроваджують систематичний професійний розвиток, зокрема підвищення технічної кваліфікації та культурної обізнаності, досягають кращих результатів у вирішенні інцидентів і командній співпраці. Адаптовані до регіональних особливостей стандарти безпеки підвищують їх дотримання без втрати операційної ефективності. Висновки. Ефективне управління глобальними віддаленими командами підтримки потребує інтеграції ITIL 4 із розвитком культурного інтелекту. Ключовими чинниками успіху є професійний розвиток технічних і культурних компетенцій, безпекові протоколи з урахуванням культурних особливостей та адаптовані процедури управління інцидентами. Подальший розвиток ймовірно зосередиться на інтеграції штучного інтелекту в навчальні процеси та вдосконаленні культурної аналітики.Item Покращення фізико-механічних та фізико-хімічних властивостей шліфпорошків алмазу через застосування інноваційних методів їхнього розділення за міцністю(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Смоквина, В. В.; Ільницька, Г. Д.; Лавріненко, В. І.; Логінова, О. Б.; Старик, С. П.Вступ. Для підприємств машинобудівної галузі важливим є високопродуктивний алмазно-абразивний інструмент, для ефективної роботи якого характерним є застосування алмазних шліфувальних порошків, що мають високу однорідність за лінійними розмірами та міцністю. Проблематика. При виготовленні шліфувального інструменту, а також при його застосуванні, використовуються шліфпорошки алмазу, частинки якого мають різні розмірні та міцнісні характеристики, що, у свою чергу, суттєво впливає на його роботу та зносостійкість. Мета. Підвищення селективності сепарації для розділення алмазних шліфпорошків, отриманих у різних ростових середовищах, гравітаційними методами розділення у вигляді комбінованих схем, що включають магнітну та електричну сепарації. Матеріали й методи. Для досягнення однорідності порошкових матеріалів шляхом підвищення контрастності властивостей на зерна алмазного порошку марок АС20-АС32 адсорбцією з водних розчинів при різних рН наносили тонкодисперсні частинки міді та заліза. Останні суттєво посилювали електричні й магнітні властивості, на основі відмінностей яких проводили поділ зерен алмазу в магнітному або електричному полях. Результати. Розроблено метод адгезійно-магнітного сортування вихідних шліфпорошків алмазу, що дозволяє отримувати алмази зі збільшеною однорідністю за формою та розміром, а також із вищою термостійкістю. За показниками однорідності та міцності отримані шляхом адгезійно-магнітного сортування шліфпорошки алмазу можуть бути віднесені до елітних марок. Висновки. Застосування гравітаційних методів для розподілу за дефектністю поверхні шліфпорошків алмазу, одержаних в різних ростових системах, та покращення їхніх фізико-механічних та фізико-хімічних властивостей є дієвим методом, оскільки сепаровані шліфпорошки алмазу з високою термостійкістю та однорідні за характеристиками міцності й лінійними розмірами можуть мати суттєвий позитивний вплив на роботу алмазного інструменту.Item Застосування нейронних мереж зі зворотним розповсюдженням помилки в задачах електрометрії нафтогазових свердловин(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Миронцов, М. Л.Вступ. Кінцевим кроком електрометрії як основного методу геофізичного дослідження свердловин є кількісна інтерпретація, яка вимагає розв’язання нестійкої оберненої задачі визначення геоелектричних параметрів нашарування пластів, розкритих свердловиною. Проблематика. Необхідність розв’язувати обернені математичні задачі електрометрії нафтогазових свердловин супроводжується проблемою їхньої нестійкості. Для задач електричного каротажу не існує універсального регуляризаційного методу ефективного розв’язання нестійких обернених задач, створення регуляризаційних методів є технічно складним завданням. Мета. Продемонструвати можливість ефективного розв’язання оберненої задачі електрометрії (як методами електричного, так й індукційного каротажу) за допомогою використання нейронних мереж зі зворотним розповсюдженням похибки простої архітектури. Матеріали й методи. Для розв’язання поставленої задачі шляхом випробовування різних параметрів та архітектури нейронної мережі було обрано двошарову мережу із зворотнім поширенням помилки. Результати. Створено та навчено нейронну мережу (із розробкою структури та обчисленням відповідних масивів її навчання) для визначення становлення параметрів тришарового пласта, розкритого свердловиною. Це дозволило встановлювати радіальні геоелектричні параметри продуктивних пластів-колекторів і визначати їхні фільтраційні характеристики при подальшій кількісній інтерпретації. Висновки. Показано, що задача визначення радіального (вздовж пласта для вертикальних свердловин) розподілу питомого електричного опору може бути ефективно розв’язана за використання нейронних мереж із оберненим розповсюдженням помилки простої архітектури. Створено ефективний інструмент для надання швидкої та точної відповіді на головні питання замовника геофізичних робіт: де саме і в якій кількості знаходиться корисний флюїд.Item Удосконалення інституціонального середовища розвитку кластерів та індустріальних парків для підвищення резильєнтності підприємницького сектору України(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Підоричева, І. Ю.; Ляшенко, В. І.; Ліщук, О. В.Вступ. Деструктивний вплив війни на підприємницький сектор економіки України актуалізує пошук дієвих інструментів підвищення його резильєнтості, серед яких чільне місце посідають кластери та індустріальні парки. Проблематика. Результативність кластерів та індустріальних парків залежить, зокрема, й від якості інституційного середовища. В Україні кластеризація економіки законодавчо неврегульована та не підтримується державною політикою. Потребує удосконалення й базовий закон про індустріальні парки для уникнення різночитань та конкретизації державного стимулювання їхньої діяльності. Мета. Розробити пропозиції щодо удосконалення інституціонального середовища розвитку кластерів й індустріальних парків для підвищення резильєнтності підприємницького сектору економіки України у воєнний та повоєнний періоди. Матеріали й методи. Дослідження базується на положеннях інституціональної теорії, загальнонаукових методах — діалектики, логічного узагальнення, систематизації та порівняльного аналізу; використано напрацювання українських і зарубіжних учених з проблем інституціоналізації розвитку кластерів та індустріальних парків. Результати. Розроблено комплекс пропозицій щодо запровадження інституціональних механізмів кластеризації української економіки шляхом аргументування доцільності розроблення та визначення основних положень базового Закону України «Про розвиток і підтримку кластерів в Україні»; обґрунтувано необхідність ініціювання, структурування та організаційних засад реалізації національної кластерної програми; запропоновано зміни до базового закону про індустріальні парки. Визначено роль та місце кластерів у розширенні можливості зайнятості, поверненні українських мігрантів та реінтеграції ветеранів війни в суспільство й на ринок праці. Висновки. Практична реалізація наведених пропозицій дозволить підвищити якість інституціонального середовища розвитку кластерів та індустріальних парків, збільшити їхній внесок у відновлення й забезпечення резильєнтності економіки України.Item Досвід використання електронних реєстрів для дослідження демографічних процесів в Україні(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Пугачова, М. В.; Гладун, О. М.Вступ. За наявності системи електронних реєстрів доступ до узагальненої інформації про мешканців країни значно полегшується, що сприятиме відповідним розрахункам чисельності, статево-вікового складу, смертності, народжуваності, очікуваної тривалості життя тощо та підвищить їхню точність і якість. Особливо актуальними такі розрахунки стають під час та після закінчення війни. Проблематика. В Україні розпочато створення системи публічних електронних реєстрів, але ще не запроваджено усі необхідні ресурси, а наявні не мають відповідної структури та не наповнені інформацією, через відсутність певних ідентифікаторів ускладнена можливість зв’язування інформації з реєстрів. Мета. Узагальнення досвіду створення електронних реєстрів в Україні для дослідження демографічних процесів та формулювання пропозицій щодо запровадження нових реєстрів і певних ідентифікаторів. Матеріали й методи. Застосовано системний аналіз, наукове узагальнення та порівняльний аналіз, методи дослідження складних систем. Результати. Дослідження наявних в Україні певних електронних інформаційних ресурсів дало змогу визначити перелік електронних реєстрів, що можуть бути використані для проведення демографічного аналізу, запропонувати для удосконалення майбутньої системи електронних реєстрів запровадження нових ресурсів і певної системи ідентифікаційних ключів у цій системі, а також створення реєстрів для статистичних цілей. Висновки. Для створення повноцінної системи публічних електронних реєстрів необхідно провести інвентаризацію та здійснити необхідну модифікацію певного ряду наявних електронних ресурсів і створити нові у визначених сферах функціонування держави, актуалізувати інформацію в реєстрах і базах даних, запровадити необхідні ідентифікаційні ключі для об’єднання інформації з різних реєстрів. Більшість наявних реєстрiв потребують осучаснення та подальшого удосконалення.Item Розробка високодобротних одно та багатофазних діелектриків для нових мікрохвильових пристроїв(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Білоуc, А. Г.; В’юнов, О. І.; Коваленко, Л. Л.; Хитровський, В. А.; Годзішевський, К.; Ящишин, Ю. Є.Вступ. Мікрохвильові пристрої потребують високодобротних діелектриків для досягнення мініатюризації та покращення технічних характеристик різних пристроїв, зокрема радіофільтрів, твердотільних генераторів тощо. Проблематика. Розробка високодобротних діелектриків мікрохвильового діапазону в дециметровому, сантиметровому та міліметровому діапазонах є актуальною проблемою через їхню критичну роль у сучасних радіоелектронних системах. Мета. Розробити високодобротні мікрохвильові діелектрики на основі одно- та багатофазних систем і охарактеризувати їхній потенціал для вдосконалення пристроїв бездротового зв’язку. Матеріали й методи. Застосовано методи рентгеноструктурного аналізу та діелектричної спектроскопії для дослідження особливостей кристалічної структури та електрофізичних властивостей високодобротних матеріалів з різною кристалічною структурою (перовськіту, шпінелі тощо). Резонансні елементи на основі мікрохвильової кераміки випробували у пристроях бездротового зв’язку. Результати. Розроблено високодобротні термостабільні мікрохвильові діелектрики з діапазоном значень діелектричної проникності для дециметрових, сантиметрових та міліметрових хвиль, з яких виготовлено діелектричні резонатори для радіофільтрів і твердотільних генераторів. Застосування останніх забезпечує низький рівень шуму та покращену продуктивність порівняно з традиційними технологіями. Діелектричні резонатори суттєво ефективніші за кварцові генератори для зменшення шуму та значно мініатюрніші, що робить їх пріоритетнішими для малошумних мікрохвильових пристроїв у сучасних системах зв’язку. Показано, що розробку нових матеріалів (багатофазні та високоентропійні діелектрики) та методів отримання (низькотемпературне та наднизькотемпературне спікання) зумовлено потребою застосування більш високих частот у 5G і 6G зв’язку. Висновки. Розроблені високодобротні НВЧ-діелектрики і прилади на їх основі не поступаються світовим аналогам та є важливим вкладом у сектор національної економіки, безпеки й оборони.Item Соціальна стійкість vs вразливість: новативна методика ідентифікації точок біфуркації(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Мульска, О. П.; Васильців, Т. Г.; Лупак, Р. Л.; Бараняк, І. Є.; Левицька, О. О.; Пикус, І. О.Вступ. Системні дестабілізуючі впливи на розвиток соціально-економічних відносин ускладнюють імплементацію механізмів політики забезпечення соціальної стійкості територій. Проблематика. Макроекономічні шоки в умовах сьогодення призводять до посилення соціальної вразливості населення, екзистенційним механізмом мінімізації наслідків яких є забезпечення соціальної резильєнтності території як передумови підвищення якості життя, зниження соціальної нерівності й напруги та зростання рівня задоволеності інтересів громадян. Мета. Ідентифікація точок біфуркації у соціальній системі «стійкість-вразливість» (зон вразливості (небезпеки), запасу міцності та соціальної резильєнтності) в умовах трансформаційних змін (на прикладі областей Карпатського регіону). Матеріали й методи. Розрахунок емпіричного показника точок біфуркації соціальної стійкості території виконано на основі підходу динамічної рівноваги, побудову векторів порогових значень – відповідно до нормального, логнормального, експоненціального розподілу вихідних даних на основі методу екстремумів. Результати. Визначено порогові значення кожного індикатора усіх компонент соціальної резильєнтності за двома векторами — граничним та оптимальним. Встановлено, що верхньою граничною межею рівня зайнятості населення у віці 15—70 років є 69,0 %, а нижнім оптимальним порогом — 63,7 % (в Україні у 2021 р. рівень зайнятості склав 55,7 %). Емпіричні показники порогів індикаторів компоненти «Демографічна безпека» демонструють критичні демотенденції (кількість дітей, у розрахунку на 1 тис. населення, у 2021 р. у Львівській області становила 170,1 осіб, що на 48,2 особи менше, ніж нижній оптимальний поріг). Висновки. Встановлені точки біфуркацій соціальної стійкості території дозволили констатувати, що існує необхідність побудови сучасної моделі розвитку соціальної сфери на засадах цифровізації, рівного доступу до соціальних послуг та благ, високого рівня соціального захисту, безперешкодної участі усіх членів суспільства у життєдіяльності громад.