Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/893

Browse

Now showing 1 - 20 of 21

The Effect of Emotional Intelligence and Work-related Strain on the Employee’s Organizational Behavior Factors
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Йилдирим, Осман; Іляш, Ольга Ігорівна; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Челіксулар, Арзу
Метою цього дослідження було визначити вплив емоційного інтелекту працівника та пов’язаного з роботою навантаження на тривогу та депресію. Для збору даних було проведено особисте анкетування 210 медичних працівників, які погодилися заповнити необхідну інформацію. Опитування проводилось методом простої вибірки. Згідно з результатами: (1) на змінну «тривога/депресія» (HAD) позитивно вплинула змінна «навантаження», пов’язана з роботою; (2) на змінну HAD негативно вплинув емоційний інтелект; (3) коли HAD (залежна змінна) і дві інші змінні (незалежні) були піддані поетапному множинному регресійному аналізу, 45 % дисперсії у змінній HAD було пояснено емоційним інтелектом і змінними, пов’язаними з роботою. Дослідження обмежувалося 210 людьми, які є робітниками закладів охорони здоров’я, що працюють у регіоні Стамбула.
Наслідки війни в Україні для національного ринку праці та напрями підтримки зайнятості
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Перегудова, Тетяна Вячеславівна
Зараз українське суспільство зіткнулося з новою проблемою збереження соціального та економічного капіталів, підтримки соціально-економічного балансу та формування стратегій подальшого повоєнного відновлення країни, що потребує оцінки стану на національному ринку праці з розробкою пропозицій щодо забезпечення зайнятості населення. Тому метою статті стало оцінювання наслідків війни в Україні щодо зниження рівня зайнятості та визначення напрямів збереження / створення робочих місць з урахуванням умов, у яких опинилася Україна внаслідок військових дій, з урахуванням принципів формування конкурентоспроможної економіки. Статтю присвячено окресленню основних загроз війни для національного ринку праці з визначенням основних напрямів підтримки зайнятості. Проаналізовано втрати трудового потенціалу, що є однією з гострих гуманітарних проблем. На основі розрахунку коефіцієнта еластичності зайнятості здійснено прогноз зниження рівня зайнятості у 2022 р. як наслідок спаду в економіці через військові дії на території України. Найбільші падіння у зайнятості можливі при падінні ВВП на 50 % та при посиленій сенситивності між падінням ВВП і зайнятістю. Тому державне регулювання ринку праці має відбуватися з урахуванням того, що під час спаду варто зменшити таку сенситивність, а при подальшому відновленні економіки після війни важливо, навпаки, посилити сенситивність між зростанням ВВП і зайнятістю для забезпечення максимального соціально-трудового залучення населення України, що є цілком можливим при масштабній відбудові країни та розвитку економіки, що супроводжуватиметься збільшенням попиту на робочу силу. Запропоновано заходи з підтримки зайнятості відповідно до умов національної економіки військового часу, що сприятиме підвищенню рівня ВВП та рівня доходів населення. Визначено роль нестандартних форм зайнятості у злагодженні негативних наслідків економічної кризи в Україні. Запропоновано використовувати такі програми захисту отримувачів заробітної плати, як «розподіл праці» (work-sharing), субсидіювання заробітної плати тощо.
Загальні тенденції розвитку ринку електронних платіжних послуг і проблематика забезпечення економічної ефективності їх надання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Ханін, Ігор Григорович; Сопін, Євген Олегович
У контексті розбудови цифрової економіки посилюється використання цифрових технологій у фінансовому секторі (FinTech) та для забезпечення платежів (PayTech). Інтенсивно розвивається світовий ринок електронних платіжних послуг (ЕПП), що актуалізує проблематику його ефективності. Метою дослідження є: визначення загальних тенденцій розвитку ринку ЕПП та основних проблем забезпечення економічної ефективності їх надання. Дослідження базується на аналітичному фреймі, який визначив блоки аналізу та послідовність матеріалу. Використано статистичний, структурний, функціональний, інституціональний, логіко-історичний аналіз. У роботі показано позитивну світову динаміку розвитку ринку ЕПП у тісному зв’язку з розвитком електронної комерції. Виокремлено структурні тенденції розвитку ринку ЕПП. Встановлено специфіку й обґрунтовано особливості функціонування цього ринку; акцентовано увагу на специфічності ринку ЕПП у ЄС та його елементах. Показано особливості формування систем регулювання ринку ЕПП, у тому числі у ЄС. Наголошується на розвитку ринку ЕПП в Україні та його інтеграції у міжнародний простір. Виокремлено стратегії надання ЕПП, типи стратегій розширення діяльності підприємств-надавачів цих послуг і стадії їх зростання. Визначення проблем ефективності надання ЕПП охопило: адаптацію до регуляторних вимог, конкурентоспроможність (визначено детермінанти), управління ризиками, інноваційну діяльність (визначено різновиди інновацій), створення платіжних екосистем. Результати мають теоретичну цінність, можуть бути використані у практичній діяльності надавачів ЕПП, у державному регулюванні цього ринку та підприємцями стартапів. У перспективі планується виокремити напрями підвищення рівня економічної ефективності надання ЕПП, що сприятиме розбудові цифрової економіки та матиме позитивні соціальні ефекти.
Оцінка фінансових показників діяльності територіальних громад України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Стойко, Олег Якович; Шубенко, Інна Андріївна
Метою статті є моніторинг основних фінансових показників діяльності територіальних громад і визначення напрямів відновлення їх фінансового потенціалу. Відмічено позитивну динаміку збільшення загального обсягу доходів місцевих бюджетів України за 2015–2021 рр., крім 2020 р., у якому надійшов найменший обсяг міжбюджетних трансфертів до місцевих бюджетів за останні п’ять років. Виявлено тенденцію до збільшення частки власних доходів місцевих бюджетів (загальний фонд без трансфертів) у ВВП і доходах зведеного бюджету України впродовж 2015–2021 рр., що свідчить, з одного боку, про нарощування дохідної бази місцевих бюджетів, а з іншого – про зниження концентрації фінансових ресурсів на центральному рівні. Встановлено, що питома вага видатків місцевих бюджетів у ВВП і Зведеному бюджеті України протягом 2015–2021 рр. зменшилися, що вказує на домінуючу роль видатків державного бюджету, які забезпечують фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку нашої держави. Проаналізовано доходи і видатки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів України за 2021 р., перевищення у цьому році доходів над видатками місцевих бюджетів забезпечило профіцит цих бюджетів. Досліджено структуру місцевих бюджетів України за видами доходів і податкових надходжень у розрізі обласних бюджетів і бюджетів територіальних громад за січень-грудень 2021 р. Проаналізовано питому вагу власних доходів і загального фонду областей у загальному обсязі надходжень місцевих бюджетів у розрізі регіонів України за січень-листопад 2021 р. Досліджено динаміку доходів місцевих бюджетів у розрахунку на 1 мешканця у розрізі областей України за січень-листопад 2020–2021 рр., яка свідчить про зростання фінансового потенціалу усіх областей України за вказаний період. Проаналізовано видатки місцевих бюджетів (загальний та спеціальний фонди) за функціональною класифікацією за січень-грудень 2021 р. Досліджено динаміку загальних і капітальних видатків місцевих бюджетів у розрахунку на 1-го мешканця у розрізі областей України за січень-листопад 2020–2021 рр. Проаналізовано питому вагу видатків на утримання органів місцевого самоврядування у видатках загального фонду місцевих бюджетів України за січень-листопад 2021 р. Проведений аналіз фінансових показників за січень-листопад 2021 р. засвідчив наявність значної диференціації у ресурсному забезпеченні регіонів і спроможності надавати необхідні публічні послуги своїм громадянам на відповідних територіях. Визначено, що головне завдання державної політики на місцевому рівні у повоєнний період полягає у сприянні відновленню фінансового потенціалу територій, які постраждали внаслідок воєнних дій, та забезпеченні їх громадян належним рівнем публічних послуг. Виокремлено основні принципи відновлення і розбудови України на основі концепції сталого розвитку, Європейського зеленого курсу та з урахуванням ключової ролі у цьому процесі місцевого самоврядування.
Вплив фіскального механізму на інвестиційний розвиток суб’єктів господарювання у країнах ЄС і в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Мельник, Віктор Миколайович; Руденко, Вікторія Василівна
Фіскальний механізм, який слугує засобом реалізації фіскальної політики, завдяки організації фіскальних відносин шляхом зміни механізмів формування надходжень і витрат бюджету спрямовує встановлені фіскальні взаємозв’язки, управляє каналами проходження та напрямами фіскальних потоків, уточнює пропорції розподілу фінансових ресурсів і, таким чином, забезпечує регулювання інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання. Для України в контексті її євроінтеграційних прагнень дослідження впливу ключових елементів фіскального механізму на здійснення інвестицій підприємств у країнах ЄС набуває особливої актуальності. Тому метою статті є формування цілісного уявлення про елементи фіскального механізму, які обумовлюють зміни в інвестиційних процесах на мікрорівні в країнах ЄС і в Україні, а також проведення кореляційно-регресійного аналізу для виявлення кількісного впливу фіскального механізму на інвестиційний розвиток суб’єктів господарювання. У ході дослідження розглянуто вітчизняну та європейську практику оподаткування підприємств, здійснено розрахунок загального податкового навантаження на юридичних осіб, здійснено оцінку масштабів надання капітальних трансфертів і державних гарантій для підприємств у країнах ЄС і в Україні. Також проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу елементів фіскального механізму на інвестиційний розвиток суб’єктів господарювання у країнах ЄС і в Україні, який засвідчив, що найбільший вплив на здійснення інвестицій підприємств здійснювали масштаби оподаткування підприємств, а також їх узагальнене податкове навантаження. Оскільки капітальні трансферти та державні гарантії надавалися лише окремим юридичним особам, то значного впливу на загальні інвестиції підприємств у країнах ЄС і в Україні вони не мали. У результаті дослідження встановлено, що в Україні для забезпечення інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання необхідно враховувати досвід країн ЄС та вдосконалювати ті елементи фіскального механізму, які мають найбільший регулювальний вплив на інвестиції. Такою складовою фіскального механізму виступають податки, особливо в частині ефективного надання податкових пільг.
Національний банк України та його роль у реалізації грошово-кредитної політики у воєнний час
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Дорошенко, Надія Олександрівна; Кравченко, Світлана Сергіївна
У статті досліджено мету, методи й інструменти грошово-кредитної політки Національного банку України. Визначено, що НБУ є основною уповноваженою державою інституцією в Україні, що відповідає за планування та реалізацію грошово-кредитної політики. Грошово-кредитна політика є комплексом заходів у галузі грошового обігу та кредиту, які покликані забезпечити стабільність грошової одиниці України за рахунок впровадження регламентованих законом засобів і методик. Встановлено, що ключовим елементом національної економіки країни виступає фінансовий сектор, його життєдіяльність забезпечує сталий розвиток економіки, створення та розподіл фінансових ресурсів і послуг, накопичення інвестиційного капіталу, а також покращення макроекономічних і монетарних показників. У скрутних умовах сьогодення, таких як: зростання інфляції, знищення транспортної інфраструктури, бізнесу, зменшення посівних територій, блокування портів, девальвація гривні, зростання бюджетного дефіциту, питання монетарного регулювання стають надзвичайно актуальними. Війна в економіці країни стала складним викликом для Національного банку в питаннях вдосконалення та підлаштування діючої грошово-кредитної політики, пошуку інноваційних механізмів для її реалізації. Проведення активної зовнішньої політики, залучення коштів від МВФ, Світового та Європейського банків, відкриття спеціального рахунку для задіяння коштів фізичних осіб – це частина інструментів, які використовує НБУ в умовах війни. З іншого боку, тиск на світову спільноту направлений на припинення торговельних відносин із країною-агресором, сприяння мінімізувати будь-які залучення коштів у бюджет РФ, таким чином позбавляючи їх можливості фінансувати війну. Також важливим інструментом є аналіз світового досвіду країн у питаннях вирішення післявоєнної кризи та перейняття їх інструментів і механізмів відтворення економіки – все це має на меті дана стаття.
Сучасні підходи до пруденційного регулювання на страховому ринку України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Віленчук, Олександр Миколайович; Дема, Дмитро Іванович; Куровська, Наталія Олександрівна
У статті віддзеркалено сучасні підходи до організації та здійснення пруденційного регулювання у сфері страхування. З наукової позиції конкретизовано доцільність вжиття державних регуляторних заходів для зростання ділової активності учасників страхового процесу та підвищення фінансової спроможності компаній виконувати свої договірні зобов’язання. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування процесів пруденційного регулювання на страховому ринку України. У процесі дослідження виявлено досить позитивну динаміку розвитку ключових індексаторів ринку страхових послуг за 2016–2020 рр. Це стосується, насамперед, показників загальних активів і сформованості страхових резервів, виявлена тенденція спостерігалася на фоні суттєвого скорочення страхових компаній на ринку. Водночас встановлено, що станом на початок 2021 р. три чверті страхових компаній дотримуються вимог платоспроможності та фінансових нормативів. Натомість наголошено, що сучасні умови ризикогенності ринкового середовища вимагають здійснення збалансованої регуляторної та наглядової діяльності на страховому ринку відповідно до загальноєвропейських вимог «Solvency I» та «Solvency II». Критичний аналіз ключових статей Закону України «Про страхування» (2021 р.) щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності свідчить про їх інноваційний характер і спрямованість інтеграції національного ринку у загальноєвропейський страховий простір. Сформульовано авторське бачення пруденційного регулювання, яке полягає у системній координації дій державних і недержавних інституцій страхового ринку для ефективної нейтралізації ймовірних ризиків, пов’язаних з життєдіяльністю суспільства. Визначено концептуальне бачення подальшого розвитку пруденційного регулювання в Україні, яке ґрунтується на трьох складових, а саме: підвищення прозорості в діяльності страхових компаній, зростання вимог до платоспроможності страховиків як гарантії виконання ними договірних зобов’язань, удосконалення системи корпоративного управління як основи забезпечення конкурентоспроможності страховика на ринку. Перспективами подальших досліджень є цифровізація регуляторних процесів на страховому ринку України.
Інтегрований підхід до формування ефективного просторово-процесного управління економічним потенціалом в умовах неотехнологічного відтворення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Титикало, Володимир Сергійович
Метою статті є розробка інтегрованого підходу до формування ефективного просторово-процесного управління економічним потенціалом в умовах неотехнологічного відтворення. Визначено, що створення умов для впровадження просторово-процесного управління має стратегічне значення та пов’язано з підвищенням ролі інноватизації управління як основної передумови розвитку економічного потенціалу підприємства, від якого залежить ступінь оновленості й інтегрованості, здатності до насичення новим якісним змістом цілісності комерційно-виробничого процесу, а також здатність керуючої системи активізувати внутрішні можливості і інтенсивність змін визначається здатністю елементів до інтеграції. Запропонований інтегрований підхід формування ефективного просторово-процесного управління економічним потенціалом в умовах неотехнологічного відтворення ґрунтується на забезпеченні дієвості просторово-процесного управління підприємства, складових комплексного підходу формування можливостей економічного потенціалу підприємства в інтеграційному процесі, схемі розробки моделі просторово-процесного управління економічним потенціалом підприємства, певних етапах його побудови. Розроблені елементи як єдине ціле дозволяють за потреби впливати на зовнішній та внутрішній простори, обирати необхідні елементи економічного потенціалу й інтегрувати їх задля оптимізації використання ресурсів, забезпечення здійснення управлінських інновацій. Багаторівневий характер оптимізаційних процесів діяльності підприємств при актуалізації складових потенціалу і специфіка об’єкта впливу за просторовою структурою потребують залежно від переважної кількості ключових елементів підтримання його конкурентоспроможності.
Науково-методичні засади оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу: кібербезпека та інтелектуальна власність
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Бондар-Підгурська, Оксана Василівна; Хоменко, Ірина Іванівна
Метою статті є дослідження науково-методичних засад оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу та розробка рекомендацій щодо підвищення його ефективності в умовах зростання викликів і загроз їх кібербезпеці та інтелектуальній власності. При цьому основними методами дослідження стали: аналіз, синтез, узагальнення, табличні, графічні, а також комплексний підхід. Актуалізовано важливість і необхідність своєчасної оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу через зростання кіберзагроз їх інтелектуальній власності як основи інноваційного розвитку в умовах пандемії, війни, діждиталізації. Обґрунтовано процес управління інформаційною безпекою щодо захисту об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) як надійне підґрунтя для забезпечення інноваційного розвитку підприємств малого та середнього бізнесу. При цьому наголошено на зростанні важливості, ролі та значущості кібербезпеки для функціонування та розвитку підприємств малого та середнього бізнесу в умовах нових викликів і загроз. Розроблено та запропоновано до використання науково-методичний підхід щодо оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою в контексті захисту ОІВ підприємств малого та середнього бізнесу в умовах зростаючої кількості викликів і загроз. Наголошено на доцільності детального дослідження напрямів удосконалення нормативно-законодавчої бази з питань інформаційної безпеки щодо захисту ОІВ підприємств малого і середнього бізнесу в умовах протистояння кіберзагрозам. Висвітлено перспективні напрями досліджень цієї проблематики: розробка стратегії інформаційної безпеки щодо захисту ОІВ у контексті попередження нових викликів і загроз; удосконалення організаційних аспектів управління інформаційною безпекою щодо захисту ОІВ; розвиток цифрової культури підприємств малого та середнього бізнесу як чинника підвищення ефективності процесу управління інформаційною безпекою в умовах викликів діджиталізації.
Управління інформаційним забезпеченням підприємств туристського та готельного бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Богдан, Наталія Миколаївна; Писаревський, Ілля Матвійович; Сегеда, Ірина Василівна; Колонтаєвський, Олег Петрович
У статті досліджено проблематику інформаційного забезпечення туристських і готельних підприємств. Незважаючи на достатньо велику кількість досліджень в зазначеній сфері, проблематику інформаційного забезпечення підприємств туріндустрії майже не пророблено, у зв’язку з чим дослідження цього питання є актуальним. Мета статті – дослідження існуючого стану інформаційного забезпечення підприємств туристського та готельного бізнесу та розробка напрямів його удосконалення. На основі аналізу й узагальнення підходів до визначення інформаційного забезпечення (ІЗ) сформульовано його сутність, основні принципи та склад. Доведено, що в складних умовах сьогодення особливого значення набуває економічна інформація, тому створення економічної інформаційної системи є умовою і фактором ефективної роботи та досягнення максимальної прибутковості, визначено етапи створення економічної інформаційної системи для підприємства туріндустрії. Запропоновано показники, які можуть формувати інформаційну базу підприємства, що подаються як найбільш ефективний і маючий особливе значення інструмент для здійснення моніторингу економічної діяльності підприємства туристського та готельного бізнесу. Визначено завдання інформаційної діяльності підприємства туріндустрії, що полягає в отриманні, систематизації та використанні максимально достовірної, точної інформації про стан зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Розроблено концепцію управління інформаційним забезпеченням підприємства туріндустрії, що передбачає управління зовнішньою та внутрішньою інформацією, інформаційно-аналітичну базу та впровадження інформаційних засад у процес удосконалення діяльності підприємства. В результаті проведеного дослідження встановлено, що, незважаючи навіть на забезпечення діяльності підприємства туріндустрії повною, достовірною, оперативною інформацією, управління інформаційним забезпеченням підприємства неможливе без впровадження інструментарію автоматизації та комп’ютеризації.
Теоретико-методичні основи стратегічного планування розвитку регіонів України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кондратенко, Наталія Олегівна; Чечетова, Наталя Федорівна; Оболенцева, Лариса Володимирівна; Красноносова, Олена Миколаївна
У статті узагальнено теоретико-методичні основи стратегічного планування розвитку регіонів України та розроблено механізм стратегічного планування (СП) розвитку територій. Встановлено, що стратегічне планування розвитку регіонів є дуже вагомим інструментом державного регулювання, який допомагає тримати усі необхідні економічні пропорції, забезпечує планомірне функціонування усіх ланок економічної системи суспільства. Для економіки України стратегічне планування є дуже актуальним і важливим, оскільки дозволяє прогнозувати процеси приватизації та демонополізації, формування різних форм володіння активами, наслідки технологічного оновлення виробництва та багато іншого. У міру стабілізації економіки поширюються можливості виявлення тенденцій та закономірностей регіонального розвитку, підвищується ступінь передбачуваності змін та поведінки різних суб’єктів господарювання. Зазначено, що у сучасному регіональному управлінні відчувається дефіцит в науковому забезпеченні концепцій розвитку, цільового планування регіонального господарства. Недостатньо розроблені технології формування сценаріїв соціально-економічного розвитку, а також інструменти державно-приватного партнерства. Вимагають подальшого теоретичного та методичного розроблення питання прикладного характеру, присвячені застосуванню в практиці стратегічного планування та механізму формування стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Зроблено висновок, що наявні проблеми підвищення ефективності стратегічного планування розвитку регіонів України можуть бути вирішені на основі впровадження дієвого механізму, який сьогодні знаходиться у стадії зародження. Запропонований механізм стратегічного планування розвитку територій дозволить як у теорії, так і на практиці покращити рівень якості життя населення, вплине на зниження рівня смертності, підвищить рівень екологічної безпеки, сприятиме розвитку пріоритетних галузей промисловості й взагалі підвищить конкурентоспроможність регіональних економічних систем.
Чинники просторового розвитку територіальних громад у системі публічного управління територіями
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Семигуліна, Ірина Борисівна; Ярошенко, Ігор Васильович
Притаманні сучасному світу процеси глобалізації економіки і інтернаціоналізації взаємовідносин змінили значення та ролі учасників усередині суспільства кожної країни, призвели до перерозподілу зобов’язань і відповідальності між ними в процесі управління просторовим соціально-економічним розвитком на місцях. Наразі спостерігається тенденція до зменшення ролі держави в процесах організації управління територіальним розвитком, натомість суб’єктами зовнішніх і внутрішніх соціально-економічних відносин частіше виступають регіони та територіальні громади. Організація ефективного публічного управління на місцях задля поліпшення добробуту власних громад і забезпечення сталого розвитку потребує більш продуманих, стратегічних, планованих, амбітних, інноваційних тощо рішень. Аналіз теоретико-методичних підходів щодо визначення чинників (факторів) розвитку регіонів, територій, громад для використання у практичній діяльності безпосередньо впливає на ефективність функціонування системи територіального місцевого самоврядування, спроможність виконувати покладені повноваження, забезпечувати високий рівень якості життя громадян і сталий розвиток території. Автори теорій і моделей просторового розвитку розглядали розвиток територій з позиції широкого кола факторів впливу: географічних, адміністративних, економічних, соціальних, політичних, інноваційних тощо. Ефективне управління територіальним розвитком у сучасних умовах набуває актуальності не лише з позиції необхідності вирішення існуючих проблем, а й розширення можливостей для саморозвитку територій. Проте питання щодо пошуку сучасних ефективних теоретико-методичних підходів для визначення чинників просторового розвитку регіонів (територій, громад) та використання їх у системі публічного управління різних рівнів, зокрема місцевого, в Україні залишаються надалі актуальними.
Транскордонне співробітництво сільських територій у контексті конвергенційно-інтеграційних процесів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Головня, Олена Михайлівна; Потапов, Віталій Петрович
У статті розкрито значення транскордонного співробітництва українських сільських територій у контексті конвергенційно-інтеграційних процесів в Україні в умовах європейського вектора розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Проаналізовано нормативно-правову базу й особливості такої співпраці на прикладі Закарпатської області. Запропоновано засоби підвищення ефективності співпраці з метою поглиблення і розвитку транскордонних економічних зв’язків. Сучасні європейські країни перебувають у стані постійних інтеграційних змін через глобалізацію та велику взаємозалежність, особливо в економічному сенсі. Таким чином, транскордонне співробітництво є важливою складовою процесів конвергенції, яка значною мірою формує порядок денний європейської інтеграції нашої країни. Україна має значний потенціал в аграрному секторі, співпраця з європейськими сусідами в сільській місцевості та сільськогосподарських районах заслуговує на увагу та детального вивчення. Крім того, відбувається формування якісно нової транскордонної зони з державами – членами Європейського Союзу. Тому вважається доцільним дослідити процеси взаємопроникнення та інтеграції українських прикордонних сільських територій. Останнім часом Україна поширює та реалізує ініціативи та проєкти, спрямовані на зміцнення відносин України із сусідніми країнами, зокрема з Європейським Союзом. Для сприяння такій співпраці на прикордонних територіях розпочато формування відповідної інфраструктури, що є важливим елементом для успішної реалізації запланованих проєктів. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає широкий спектр можливостей для модернізації регіональної політики, здійснення транскордонного співробітництва та розвитку сільських територій. Водночас інтеграція та конвергенція прикордонних сільських територій є запорукою зміцнення торговельних, економічних та інших відносин між країнами.
Макроекономічний аналіз ефективності регулювання економіки України: ретроспектива та сучасний фінансово-економічний стан
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Семенча, Ілона Євгенівна; Ковальов, Михайло Сергійович
З початком широкомасштабної війни РФ проти України 24 лютого 2022 року економіка України зазнала шокових впливів, що з боку основних органів державного управління викликало нагальну необхідність оперативно реагувати на різкі зміни та динаміку подій, що відтоді розгорталися. Крім того, потрібно було зрозуміти, чому та за яких причин фінансово-економічна система України саме так себе поводила, саме так відреагувала. Отже, представлене дослідження мало на меті визначити й оцінити дієвість впровадження попередньої системної політики та проаналізувати оперативні дії Національного банку України як основного фінансово-економічного регулятора в умовах воєнного стану економіки. Такий аналіз надає можливість у подальшому скоригувати тактику управління фінансово-економічними процесами, враховуючи визначені недоліки впровадження рішень попередніх періодів. У дослідженні використаний комплексний підхід до макроекономічного аналізу, методи структурного аналізу та аналізу динаміки фінансово-економічних показників в ретроспекції. Дослідження побудовано в два етапи. На першому етапі за допомогою методів ретроспективного фінансово-економічного аналізу зроблено оцінювання ефективності реалізації визначеної Стратегії розвитку фінансових ринків в Україні за період з 2016 по 2021 роки. На другому етапі дослідження зафіксовано дії центрального банку, що призвели до стабілізації макроекономічної кризи в країні, визначено основні напрями оперативного регулювання в період воєнного стану в Україні, оцінено їх ефективність. Ретроспективний аналіз дій Національного банку України у 2016–2022 роках показав, що за цей період було досягнуто такі найважливіші результати у забезпеченні фінансової, цінової стабільності, стабільності грошової одиниці: доволі успішно використано монетарний режим у проведенні інфляційного таргетування, підвищено нормативи діяльності комерційних банків, проведено програму щодо накопичення міжнародних резервів, проводилось регулювання валютного курсу з метою його зростання. Оцінювання дій Національного банку України в період воєнного стану після 24 лютого 2022 року показало, що було здійснено такі заходи оперативного регулювання: застосовано низку зовнішніх і внутрішніх вхідних і вихідних фінансових бар’єрів, проведено регулювання облікової ставки, постійно проводилась робота по забезпеченню фінансово-економічних резервів фінансової системи України, розроблено нові механізми фінансових важелів на кредитну ситуацію. В подальшому було б доцільно розглянути ефективність регулювання фінансово-економічної ситуації в більш віддаленому періоді, щоб мати можливість оцінити правильність і помилковість прийнятих рішень та скоригувати дії регулятора на утримання стабільного стану економіки та подальшого поступового виходу з кризового стану. Суспільству цей аналіз дає змогу усвідомити комплексність, послідовність дій центральних органів регулювання економіки, зрозуміти наслідки та доцільність таких дій. Це дослідження є оригінальним та комплексним, що торкається всіх макроекономічних аспектів діяльності головного фінансового регулятора України, його впливів на фінансово-економічний стан країни.
Особливості системного забезпечення безпеки газового ринку України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Матійчук, Любомир Павлович
У статті окреслено шляхи імплементації основних засад функціонування ринку газу Україною за європейським сценарієм. Визначено, що Україна наразі застосовує системи співпраці з європейською асоціацією операторів газотранспортних систем ЄС – ENTSO–G, а також європейською асоціацією операторів електричних мереж ЄС – ENTSO–S. З’ясовано виклики, що стоять перед газовою галуззю, серед яких: газорозподільчі і газопостачальні компанії переважно провели формальне розділення сфер діяльності, залишившись фактично власністю тих самих акціонерів і вертикально інтегрованими підприємствами; пільгове ціноутворення на природний газ для окремих категорій споживачів (населення, теплопостачальні компанії, релігійні організації) у поєднанні зі спеціальним режимом гарантованого постачання створює передумови для накопичення боргів і маніпуляцій на рівні газорозподільчих і газопостачальних компаній; незавершеність процесу встановлення систем обліку газу й існування нормативних обсягів споживання залишає можливості для маніпуляцій, зловживань і формування заборгованості між учасниками ринку, перш за все газорозподільчих компаній, перед оператором; нестабільність на ринку природного газу є однією з причин, які стоять на перешкоді нарощуванню вітчизняного видобутку та, відповідно, зменшення залежності від імпорту; на постійній основі зберігається загроза припинення транзиту російського газу через територію України після завершення терміну дії чинних контрактів між російським «Газпромом» і НАК «Нафтогаз України», що внесе суттєві зміни у режим роботи газотранспортної системи. Досліджено структуру газової сфери, що охоплює управління корпорацією НАК «Нафтогаз України», яка структурно є поєднаною з державною газовидобувною компанією АТ «Укргазвидобування» та оператором газосховищ. Виділено ряд критеріїв, що сприятимуть забезпеченню належного рівня безпеки ринку природного газу в Україні, серед яких низька купівельна спроможність споживачів. На сьогодні зазначено ряд криз, які супроводжуються темпами зростання цін і тарифів на енергоресурси. В Енергетичній стратегії України на період до 2030 року передбачено збільшення власного видобутку обсягів природного газу в Україні. Основу в цьому напрямі має скласти розвідка щодо знаходження та видобутку покладів сланцевого газу. Слід зазначити, що нафтогазовидобувна галузь характеризується низкою відмінностей, в перш чергу, що стосується аналізу й оцінки ефективності інвестиційних проєктів. Використання системності критеріїв енергетичної безпеки нафтогазового сегмента забезпечить можливість суб’єктам даних ринкових структур динамізувати відповідні складові задля отримання енергетичного ефекту з подальшим приведенням в дію механізмів адаптації усієї системи до нових умов функціонування. Узагальнюючи, слід зазначити, що під системою розуміється певна кількість взаємопов’язаних елементів, які взаємодіють між собою та утворюють цілісність і доцільність свого існування з огляду на синергію. Застосування системності дозволяє вирішити проблему стратегії довгостроковості та сталості енергетичної безпеки з можливістю узгодженості цілей, виваженої енергетичної політики, інституційної трансформації системи. Синергетичність системності відбуватиметься за умови адекватної оцінки основним компонентам на предмет їх функціонального призначення. Використання методу системності передбачає опис можливих змін у структурі системи енергетичного сектора України, а саме: поетапної зміни права власності на активи енергетичного сектору, збільшення частки приватного сектору на функціонування енергетики країни.
War in Ukraine: Analysis of the Prerequisites, Lessons of the Infighting, and Conclusions for the Future
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шликова, Вікторія Олександрівна
On February 24, 2022, russia launched an all-out invasion of Ukraine. This situation has radically changed the relations between the states, marked a point of no return in the relations between the once fraternal peoples, changed the vectors and priorities for the further development of Ukraine, and created new challenges in all spheres of its life. Moreover, the war in the center of Europe affected the world economy as a whole and the economy of many individual countries, as well as migration and sociopolitical processes. All this was reflected in the change in the research priorities in the world and, in particular, in Ukraine. The purpose of this study is to formulate generalized proposals on ways to counter russia’s military aggression. The article analyzes: World Military Strength Ranking 2022, losses of the russian armed forces as of 15.06.2022; changes in the number of personnel, weapons and equipment of Ukraine’s Armed Forces in 1991-2021. Also a comparative quantitative assessment of the armed forces of Ukraine and russia in 2021 was carried out, considering weaknesses and miscalculations in the formation and development of independent Ukraine that had allowed a full-scale war to take place on its territory. The military potential of the Ukrainian and Russian armies in 1991 and 2021 is compared, new types of weapons developed in Ukraine are considered. The results of Delphi analysis of the Ukrainian defense industry clusters necessary for asymmetric deterrence against an external aggression over the time horizon until 2030 are presented. The ways to provide Ukraine’s Armed Forces with the main types of weapons and military equipment are defined. The conducted research has allowed us to determine that russia, being a country with geopolitical ambitions, will always present a threat to Ukraine, so the national security of our country must be built with consideration for the military and economic strength of the aggressor country. Сonsequently Ukraine must enter into at least one military and economic alliance with other European and world countries. Moreover, Ukraine must have a strong diversified defense industry complex, which will produce its own competitive weapons and military equipment both independently and jointly with other European and world countries or under licenses from foreign manufacturers. Ukraine’s Armed Forces must have such a structure of their services and branches that would allow them to withstand threats from the russian armed forces or asymmetric types of weapons and military equipment that would make it possible to conduct the 2nd, 3rd and 6th generation war.
Labor Market in Ukraine: Current Situation and Development Prospect
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Дмитришин, Леся Ігорівна; Романчукевич, Мар’яна Йосипівна
The labor market is one of the main and most complex elements of a market economy. It is a system of organization of wage labor based on market laws, which includes employers who demand labor, employees who form the supply of labor in this market, as well as mechanisms and institutions to reconcile the interests of workers and employers. The purpose of the article is a statistical and expert analysis of the labor market in Ukraine and the formation of promising areas of its development in terms of postwar expectations and the impact of global processes. Statistical analysis of the main indicators of the labor market showed that the share of employees and the wage fund by type of economic activity are approximately the same. While the level of average wages in Ukraine differs significantly from them by type of economic activity. This is the reason for the formation of demand for the relevant professions. Based on expert analysis, it is established that the most popular in Ukraine are specialties in the field of services. There are significant differences in the expectations of employers and the wishes of job seekers. There is a shortage of staff and a gradual alleviation of the problem of ageism. Globalization processes have shifted the importance of the profession towards the acquired skills. On the one hand, the acceleration of automation and the growth of cyber risks have increased the interest of employers in such new specialties related to artificial intelligence. On the other hand, skills such as critical thinking, the ability to analyze, the ability to solve problems, the ability to learn, endurance, resilience to stress, flexibility become more relevant. Russia’s military aggression has changed the list of professions that will be most in demand in the postwar period. The main professional directions for the reconstruction of the country’s economy are analyzed. These include both highly intelligent (engineers, architects, doctors, lawyers, psychologists, programmers, managers and marketers) and working professions.
Історико-теоретичні аспекти дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Панова, Ірина Олексіївна; Жеваго, Олександр Костянтинович
Метою статті є висвітлення історико-теоретичних аспектів дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран. Зовнішня політика Ісламської республіки Іран на сучасному етапі будується на основі поєднання історично сформованих інтересів держави та ідеології ісламської революції – так званого «хомейнізму». Балансування прагматичного та революційного підходу закріплено в самій політичній системі країни та завдяки значній економічній, демографічній та військовій базі дозволяє Ірану посідати міцні позиції на міжнародній арені. Водночас першопочатковий курс на конфронтацію з низкою регіональних і глобальних акторів укупі з розвитком власної ядерної програми створює перепони для повноцінного функціонування Ірану на міжнародній арені. Геополітичне положення Ісламської Республіки є настільки ж вигідним, як досить складним. Знаходження на перехресті декількох світових регіонів і наближення до ключових енергетичних басейнів світу надає Тегерану широкі можливості для просування власного впливу та співпраці з сусідніми державами. Водночас Іран є оточеним зонами регіональної нестабільності та своїми суперниками чи конкурентами. Для протидії зовнішнім загрозам Тегеран розробив гнучку стратегію, що спирається на широке коло про-іранських недержавних організацій – так звана «Вісь спротиву» – та інструментарій асиметричних дій, які включають використання як методів жорсткої, так і м’якої сили. Наразі ступінь протистояння з регіональними супротивниками (Ізраїль та країни Перської затоки) та глобальним опонентом (США) набирає загрозливого масштабу. Однак для Ірану взагалі характерна періодична зміна циклів загострення напруження та розрядки у відносинах зі своїми супротивниками. При цьому прагматизм Тегерану має свій вияв у підтриманні відносин і діалогу зі своїми супротивниками задля досягнення певних цілей, незважаючи на конфронтаційний дискурс офіційних заяв. Окрім діяльності суто по периметру держави на Близькому Сході, Південному Кавказі, Центральній та Південній Азії, Іран у міру власних можливостей та режиму міжнародних санкцій налагоджує відносини з багатьма країнами світу, від членів Ради Безпеки ООН – РФ та КНР до країн Африки та Латинської Америки. Для просування свого дискурсу на міжнародній арені Тегеран використовує широку мережу культурно-релігійних, просвітницьких та благодійних організацій. Такий підхід дозволяє завойовувати прихильників та генерувати фінансові потоки задля регіональної діяльності ІРІ у всьому світі.
Українська воєнна криза як частина глибинного світового трансформаційного процесу: фінансові механізми стабілізації та відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Корнівська, Валерія Олегівна
Метою статті є характеристика сучасної, викликаної російсько-українською війною, кризи як частини глибинного світового трансформаційного процесу, та теоретико-методологічне обґрунтування фінансових механізмів стабілізації та відновлення української економіки. В результаті проведеного дослідження показано, що сучасна воєнна криза в Україні є складовою світового трансформаційного переходу на тлі формування інформаційно-цифрової економіки. На поверхні економічних явищ цей перехід представлений як: дестабілізація внаслідок конфліктної адаптації мережевої людини та соціального спрощення класичного ринкового суб’єкта; зіткнення згасаючої ліберальної моделі світоустрою та зачатків нового цифрового суспільства; криза глобалізації та локалізації. Етапами розгортання кризи глобалізації та локалізації є: світовий фінансово-економічний крах 2007–2009 рр., пандемія COVID-19 2020–2021 рр., етап максимальної ентропії під час російської воєнної агресії проти України 2022 року. В умовах кризи глобалізації та локалізації зростає роль державних інститутів, які поглинають глобальні коливання та приймають максимум відповідальності на себе, створюючи ризики формування авторитарних суспільств. Водночас за зростаючої кризової невизначеності це найбільш ймовірний варіант забезпечення відносної стабільності та усталеності. Фінансові механізми стабілізації та відновлення української економіки мають впроваджуватися на основі використання цифрових технологій забезпечення попиту та пропозиції шляхом введення цифрової валюти, інституту безумовного доходу, розвитку програм автоматичної допомоги малим та середнім підприємствам в умовах кризи, створення фінансових інститутів розвитку у форматі цифрового банку. Цифрові технології підвищуватимуть ризики остаточного нівелювання ринкових принципів економічної діяльності та зумовлюватимуть надмірну зарегульованість, тому подальші дослідження у цьому напрямі будуть сконцентровані на мінімізації ризиків тоталітаризації фінансового простору за цифрової економіки.
The Socioeconomic and Political Level of Development of Countries in View of Digitalization of Public Administration
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Гур’янова, Лідія Семенівна; Гавкалова, Наталія Леонідівна; Лола, Юлія Юріївна; Прокопович, Світлана Валеріївна; Михайленко, Дар’я Геннадіївна
In the twenty-first century, the information revolution has led to the global digitalization of modern society, encompassing all countries of the world and leading to change in all spheres of human life, including economic, social and political. E-government makes the administrative process convenient, transparent, and fully accountable to the community, improving sociopolitical and democratic processes in the countries, and creating an effective information and technology platform for developing the business environment. In line with the administrative reform e-government is a strategic choice for the country, which aims to increase the competitiveness of the State and improve the well-being of its people. The article examines the influence of the level of digitalization on the level of socioeconomic and political development of countries. To test hypotheses, hierarchical agglomerative and iterative methods of cluster analysis, econometric models were used. The E-Government Development Index, Doing Business, The Global Competitiveness Index, The Social Progress Index for 114 countries for 2014–2019 were considered as the research information base. The results showed a significant positive effect of increasing the level of digitalization on the socioeconomic development and quality of political institutions of countries, which manifests itself with a different time lag. In addition, the results of an econometric analysis show that there is no difference in the intensity of the influence of the factor of digitalization in countries with different income levels. The results can be useful in the formation and adaptation of a strategy of socioeconomic development and competitiveness, in the assessment and systematic analysis of a digitalization strategy.

Browse

Recent Submissions