Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 2 (106)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 5
Item Інтеграція механізму цифрового економічного форензіку в систему управління підприємствами(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Мисник, Катерина ПавлівнаДосліджено питання впровадження в систему управління підприємствами інструментів економічного форензіку в умовах становлення цифрової економки. Економічний форензік має великий потенціал використання для забезпечення економічної безпеки підприємств шляхом виявлення, попередження та ліквідації наслідків економічних і фінансових порушень, проте його масовому впровадженню заважають великі витрати часу та ресурсів, яких потребує традиційний форензік. Аргументовано, що реалізація економічного форензіку у форматі інформаційної системи з використанням сучасних інформаційних технологій, зокрема штучного інтелекту, блокчейну та машинного навчання, дозволить інтегрувати інструменти економічного форензіку в практику управління підприємствами. Формалізовано механізм цифрового економічного форензіку як системи, що поєднує внутрішній взаємозв'язок і порядок здійснення процесів та процедур, а також їх методичне, організаційне, інформаційне, правове та ресурсне забезпечення, функціонування якої спрямоване на підвищення економічної безпеки підприємств із використанням інструментів форензіку та цифрових технологій. Механізм реалізується як послідовність етапів збору та аналізу інформації, виявлення ризиків / підозрілих дій, реагування на підприємстві (з подальшим контролем за виконанням) або звернення до правоохоронних органів. На кожному етапі задіяні відповідні відділи та застосовуються відповідні цифрові інструменти, зокрема для виявлення підозрілих дій та операцій шляхом їх співставлення з базою даних аналогічних дій за минулі періоди. До переваг запропонованого механізму належать: забезпечення систематизованого збору та аналізу інформації про господарські операції, які можуть нести в собі ризики для економічної безпеки підприємства; автоматизоване виявлення ризиків і надання попереджень керівництву підприємства; можливість запобігання збиткам або їх компенсації на ранніх етапах; можливість вирішення кризової ситуації без звернення до правоохоронних органів, відповідних витрат та шкоди репутації; постійне підвищення якості виявлення та класифікації ризиків за рахунок використання інструментів штучного інтелекту. Усе це в сукупності сприяє підвищенню економічної безпеки підприємств.Item Концептуальне бачення смарт-енергосистеми(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Сердюк, Олександр Сергійович; Андрієнко, Богдан ЯрославовичУ сучасних наукових і політичних колах смарт-енергосистема розглядається як складова Індустрії 4.0, оскільки в широкому розумінні вона має на меті підвищення ефективності виробництва шляхом упровадження технологій штучного інтелекту. Однак наразі не існує єдиного усталеного бачення щодо поняття «смарт-енергосистема». Як правило, її розглядають через призму окремих, найчастіше не пов’язаних між собою технологічних процесів, що ускладнює розроблення несуперечливих теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо розвитку Індустрії 4.0. Метою статті є систематизація наукових поглядів на окремі аспекти застосування цифрових технологій у сфері енергетики та розроблення цілісного концептуального бачення смарт-енергосистеми. Визначено ключові елементи смарт-енергосистеми: смарт-енергогенерація – комплекс заходів цифровізації системи управління енергогенеруючими установками, спрямований на підвищення питомого виробництва електроенергії (кВт·год. на одиницю палива), а також коригування навантаження в межах вузлів виробництва електроенергії з відновлюваних джерел із метою стабілізації енергетичного потоку; смарт-синхронізація – розподілення навантаження серед секторів енергетики на засадах інтелектуального оцінювання потреб і спроможностей системи; смарт-дистрибуція – оптимізація роботи розподільчих мереж на основі аналізу даних щодо часових і просторових тенденцій у системі передачі електроенергії; смарт-споживання – технологічні заходи, що створюють умови для економного споживання електроенергії. Обґрунтовано цілісне бачення концепції «смарт-енергосистема», яка передбачає комплексну реалізацію заходів у рамках мікроконцепцій смарт-енергогенерації, смарт-синхронізації, смарт-дистрибуції та смарт-споживання. Аргументовано, що імплементація концепції «смарт-енергосистема» забезпечуватиме синергетичний ефект економного споживання енергетичних ресурсів.Item Про економіку кооптування в енергетиці(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Череватський, Данило ЮрійовичМетою роботи є формулювання основних положень економіки кооптування та їх деталізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Концепцію мьобіусних організаційних форм висунули Е. Воткінс і Д. Старк із Колумбійського університету (США). На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створюють, не придбають і не використовують кооперативно потрібні їм активи ‒ вони кооптують активи, які їм не належать. У 2019 р. було запропоновано термін «нахлібництво», який повістю відображає суть теорії, але за назвою більше відповідає онлайн-енциклопедії Global Informality Project (Cherevatskyi, 2019). Економіка кооптування є суспільною наукою про виробництво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг із ненасильницьким, але некооперативним привласненням належних іншим активів для задоволення власних потреб. Оригінальна формула економіки кооптування: гроші-товар-гроші зі штрихом і безкоштовно отриманий додатковий товар (благо), який вироблено за допомогою активів, що належать іншим власникам. Теоретичні дослідження виконано із застосуванням методу кейсів. Дію економіки кооптування продемонстровано на прикладі рудника «Суха балка» (м. Кривий Ріг). Рудник має у складі шахти, оснащені підйомними установками. У процесі переміщення вантажів підйомні установки генерують електроенергію – відбувається рекуперація електрики з віддачею її в мережу. Введено умовну категорію «Механіки», яка має активом підйомні установки, і категорію «Енергетики», активом якої є мережі з розподілення електроенергії. Одержаний Механіками додатковий енергетичний ресурс мережею перетікає до Енергетиків і стає їх власністю. У такий спосіб відбувається кооптація активів, що не належать Енергетикам, з отриманням продукту, який вони використовують для задоволення власних потреб. Така віртуальна електростанція не належить будь-якій енергетичній компанії, але сприяє подоланню дефіциту електроенергії в часи максимуму навантаження. Енергетики і тут дотримуються економіки кооптації, тому що генеруючі активи, які вони використовують, не перебувають у їхній власності. Держава шляхом ухвалення законодавчих актів щодо введення категорії активного споживача опосередковано сприяє розвитку економіки кооптування.Item Сучасне розподілене виробництво (мануфактура) як важлива частина української національно укоріненої промисловості майбутнього(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Амоша, Олександр Іванович; Амоша, Олена ОлександрівнаЗапропоновано варіант розвитку частини промисловості, яка є вільною від проблем браку і ризикованості великих інвестицій та загроз збитковості на тлі інновацій. До повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 р., промисловість України була потужною частиною радянської важкої промисловості, переважно третього технологічного укладу. Сьогодні підприємства, які були утворювачами ВВП національної економіки, здебільшого розташовані на тимчасово окупованій або прифронтовій території. Промислові регіони зазнали суттєвих пошкоджень виробничого фонду та об’єктів інфраструктури. Повоєнне відновлення вітчизняної індустрії потребує великих капіталовкладень, які національне господарство не в змозі здійснити. До того ж існує обмеження щодо тривалості інвестиційних проєктів, обумовлене стрімким розвитком сучасних технологій. Ризиковим є будь-який проєкт, реалізація якого перевищує 3 роки. Крім того, має місце марксівська тенденція норми прибутку до зменшення, викликана зміною структури капіталу, зокрема зменшенням витрат на придбання праці. Сучасні процеси механізації виробництва, нарощування інноваційних складових (комп’ютеризація, Інтернет речей, цифровізація та ін.) посилюють ризики збитковості. Наведено приклад закриття вуглевидобувних підприємств у європейських країнах на тлі науково-технічного прогресу. На основі аналізу літературних джерел виявлено тенденцію поширення феномену DIY 4.0 (Do it yourself) – застосування найсучасніших технологічних елементів у процесі виготовлення виробів, призначених для задоволення власних потреб виробників. У США дістав розвитку Рух творців, який є новою культурою промислової діяльності. Обґрунтовано, що технологічна база DIY 4.0 і культура Руху творців є базою нової розподіленої мануфактури, вільної від «прокляття» масових інвестицій і збитковості інновацій. Саме розподілена мануфактура здатна принципово змінити структуру промисловості, забезпечити національне укорінення промислового виробництва.Item Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Підоричева, Ірина Юріївна; Баш, Антоніна СергіївнаПромислові регіони України, особливо прифронтові (Донецька, Луганська, Харківська і Запорізька області), зазнали найбільших збитків і втрат внаслідок повномасштабної війни. Потреби на їх відновлення, за спільною оцінкою міжнародних інституцій та уряду України, складають половину (50,46% або 207,2 млрд доларів США) потреб на відбудову України. Зважаючи на структурну відсталість економіки промислових регіонів, у якій переважають галузі зі слабкою інноваційною активністю та низькою технологомісткістю, продовження довоєнних траєкторій їх розвитку є абсолютно неприйнятним і неконкурентним на тлі розгортання у світі Індустрії 4.0-5.0. В умовах істотної зміни профілів промислових регіонів через війну з’являється шанс відродити їх економіку, але вже на принципово нових, інноваційних, засадах. Для цього може бути використаний підхід смарт-спеціалізації, націлений на структурну трансформацію економіки та розвиток на цій основі нових конкурентних переваг регіонів і країн. Наголошено на необхідності проведення критичного аналізу та переосмислення напрямів імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України, що зумовлено різним ступенем врахування його основних засад в стратегіях регіонального розвитку на 2021-2027 рр. та потребою у структурній перебудові їх економік, подоланні наслідків війни для місцевого населення. Метою статті є ідентифікація ключових проблем у сфері організаційно-економічного забезпечення реалізації підходу смарт-спеціалізації у промислових регіонах України та визначення шляхів їх вирішення з урахуванням суто українських викликів і досвіду ЄС. Обґрунтовано роль організаційно-економічного супроводу імплементації підходу смарт-спеціалізації в національних умовах. Поглиблено наукові уявлення про основні організаційно-економічні проблеми та недоліки імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України. Звернуто увагу, що замороження цих проблем та відсутність відповідних дій щодо їх усунення унеможливить структурно-інноваційні перетворення в економіці регіонів на засадах сталого розвитку і, як наслідок, виключить можливість подолання їх структурної відсталості. Обґрунтовано пропозиції щодо шляхів вирішення існуючих організаційно-економічних проблем з урахуванням суто українських викликів, а також знань, одержаних в країнах-членах ЄС при реалізації цього підходу протягом останніх десяти років. Практична реалізація цих пропозицій дасть змогу скоригувати смарт-орієнтовані цілі та секторальні фокуси стратегій регіонального розвитку, спрямувати стратегії на трансформацію економіки промислових регіонів через підтримку секторів і галузей, які мають потенціал розвитку нових конкурентних переваг.