Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 13 of 13
Item Вплив інноваційно-інформаційних технологій фінансових установ на трансформацію фінансової поведінки домогосподарств(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Попело, Ольга Володимирівна; Холявко, Наталія Іванівна; Дубина, Максим Вікторович; Тарасенко, Артем ВалерійовичСтаттю присвячено виявленню зміни фінансової поведінки домогосподарств і проведенню її аналізу внаслідок застосування інноваційно-інформаційних технологій фінансовими установами. У дослідженні розглянуто провідні інноваційні технології у фінансовій сфері, окреслено напрями їх застосування з позиції домогосподарств. Виявлено й охарактеризовано переваги, нові та (або) додаткові можливості, які з’являються у домогосподарств від використання фінансовими установами інноваційно-інформаційних технологій. Доведено, що для досягнення успіху на фінансовому ринку фінансові установи повинні швидко адаптуватися до змін у потребах споживачів та оперативно відповідати на клієнтські запити та побажання. Досліджено, що фінансовий ринок сьогодні стає більш сегментованим, його учасниками стають нові групи клієнтів, які донедавна не були пріоритетними для фінансових установ – домогосподарства з низьким рівнем доходу, молодь і підлітки, люди пенсійного віку. Доведено, що в умовах активізації та поширення фінансових технологій, домогосподарства отримують не тільки можливість долучитися до нових, розроблених для них, фінансових продуктів, послуг та інструментів, а і до нових методів, підходів, форм їх обслуговування, комунікації, взаємодії, що приводять до позитивних наслідків (стратегічного соціально-економічного ефекту). Обґрунтовано залежність успішності запровадження інноваційно-інформаційних технологій від готовності клієнтів користуватися ними завдяки володінню необхідними знаннями, вміннями, навичками, а також здатність їх компетентно й успішно застосовувати. З урахуванням факторів, які сприяють і стримують використання інноваційних технологій домогосподарствами, та таких, що впливають на їх застосування фінансовими установами, виокремлено й окреслено основні трансформації фінансової поведінки домогосподарств.Item Аналіз науково-методичних підходів і концепцій інноваційних спільнот(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Омельяненко, Олена МиколаївнаІнновації все більше з більшою швидкістю входять в наше життя, а темпи їх зростання змушують створювати інноваційні спільноти для більш швидшого розвитку та впровадження. Метою дослідження є аналіз концепції інноваційних спільнот, визначення їх завдань і підкреслення важливості їх розвитку. У статті проаналізовано науково-методичні підходи до визначення сутності інноваційної спільноти. Інноваційну спільноту визначено як групу людей, що вирішує нагальні питання та об’єднана спільною метою для досягнення поставлених цілей. Розглянуто загальні складові та риси інноваційних спільнот. Обґрунтована актуальність їх створення. Визначено, що інноваційні спільноти дозволяють вирішувати проблеми, спираючись на думку соціально активного населення, що дає змогу підійти до вирішення актуальних питань більш детально та приймати правильні та узгоджені рішення. Розглянуто принципи розвитку інноваційних спільнот. Визначено етапи розвитку інноваційних спільнот, зокрема, робочі групи, спільноти практики, інноваційні спільноти. Акцентовано увагу на сильних сторонах і перевагах інноваційних спільнот (створення відкритої комунікації, сприяння навчанню, зменшення ризиків при вирішенні питань надто великих або ризикованих проєктів, збільшення рівня довіри шляхом урахування ідей кожного, що, своєю чергою, формує комфортну атмосферу, створення відкритої комунікації за рахунок дискусій та генерації спільних узгоджених ідей). Наведено приклад інноваційної спільноти та розглянуто обов’язки кожного з учасників (розвідники тенденцій, технологічні розвідники, конкурентні розвідники, дослідники контенту, галузеві експерти, клієнти, провідні користувачі, генератори ідей, аналітики). Коротко дано характеристику кожному з учасників та його завдання.Item Інформаційні технології як фактор удосконалення функціонування підприємств(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Шаповалова, Інга Олексіївна; Завгородній, Андрій Володимирович; Маркова, Тетяна Дмитрівна; Трішин, Федір АнатолійовичУ статті досліджено шляхи вдосконалення діяльності підприємств на основі інформаційних технологій. Встановлено, що для всіх підприємств, незалежно від того, які вони переслідують цілі та які реалізують стратегії, ключовим фактором успіху, що забезпечує їх успішне функціонування, є розвинені інформаційні системи та інформаційні технології в корпоративному управлінні. Інформаційні системи та інформаційні технології проникають у всі сфери діяльності підприємства. Відмічено, що для ефективного забезпечення роботи підприємств використовують інформаційні системи, що включають засоби Internet, які дозволяють здійснювати ефективне керівництво в режимі on-line. Наголошено на тому, що основними дієвими шляхами застосування інформаційних технологій є автоматизація документообігу в електронному офісі, створення телекомунікаційних мереж і систем, розвиток інформаційних систем, баз даних і знань у фінансово-економічній сфері, у менеджменті та маркетингу, розробка сучасних систем підтримки прийняття управлінських рішень. Підкреслено, що основні зміни бізнесу під впливом інформаційних технологій: електронні транзакції безпосередньо між учасниками угод без посередників, обслуговування клієнтів як визначальна функція у всіх галузях бізнесу, необхідність переведення внутрішніх бізнес-процесів компанії на електронну основу. За допомогою інформаційних систем можна змінити будь-яку організацію, зробивши її динамічнішою за рахунок удосконалення трьох основних складових будь-якої діяльності – відносин з клієнтами, партнерами та співробітниками. Бурхливий розвиток інформаційних технологій зробив сучасний бізнес надзвичайно динамічним. Підприємства, які встигають йти в «ногу» з вимогами часу, набувають явних конкурентних переваг. Найважливішим завданням управління є встановлення та підтримання динамічної взаємодії підприємства з навколишнім середовищем, покликане забезпечити їй переваги у сучасних умовах. Доведено, що інформаційні технології необхідно розглядати як один із факторів удосконалення функціонування підприємств, оскільки в сучасних умовах точність і оперативність прийняття управлінських рішень на підприємствах стає життєвою необхідністю, оскільки всі рішення приймаються на основі одержуваної інформації, а інформаційні технології є високоефективним інструментом обробки інформаційних потоків.Item COVID-19 Crisis Management on the Example of Hospitality Industry Enterprise in Latvia(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Корюгіна, Катерина; Шамшина, Тетяна; Живітере, Марг; Рященко, Вікторія; Гришова, Інна ЮріївнаУ статті визначено, шо основною проблемою, з якою сьогодні стикається вся індустрія гостинності, є пандемія COVID-19 та її наслідки. Під час пандемії багато готелів закрили свої двері, і деякі з них більше не працюватимуть. Більшість працівників індустрії гостинності втратили роботу, а прибутки впали. Наведене дослідження проводилося з метою аналізу стратегії, яку один із відомих латвійських готелів Pullman Riga Old Town реалізував у відповідь на кризу COVID-19 щодо своїх зацікавлених сторін. Дослідження спрямоване на розробку шляхів допомоги підприємству у подоланні труднощів, викликаних COVID-19, та надання пропозицій щодо подолання кризи. У статті проаналізовано кризові явища, а також концептуальні основи антикризового управління з урахуванням поточної ситуації в індустрії гостинності Латвії в контексті кризи, спричиненої COVID-19 загалом та готелю Pullman Riga Old Town. Дослідження проводилося з 1 квітня 2020 р. по 17 жовтня 2020 р. В ньому було використано методи аналізу даних, такі як: аналіз теоретичних джерел, збір та узагальнення статистичних даних, інтерв’ю з фахівцями.Item Теоретичні передумови формування організаційно-економічного забезпечення реорганізації діяльності суб’єкта господарювання(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Александрова, Вікторія Олександрівна; Манойленко, Олександр ВолодимировичРозглянуто основні теоретичні підходи до визначення сутності поняття «реорганізація діяльності суб’єкта господарювання». Дослідження сучасного інструментарію та підходів до реформування соціально-економічних систем (реінжиніринг, реструктуризація, модернізація, оптимізація та інші) показало їх обмеженість і концентрацію на певних компонентах їх діяльності або систем управління. Проведено теоретико-морфологічне дослідження пов’язаних дефініцій, що характеризують перетворення та реформування суб’єктів господарювання, визначено їх взаємозв’язок і взаємообумовленість. Обґрунтовано теоретико-методичний базис та компонентний склад проведення реорганізації суб’єкта господарювання з урахуванням особливостей побудови технологічних мереж і ланцюгів створення споживчої цінності, системи управління, фінансових потоків та ключових компетенцій його діяльності. Розроблено ключові елементи організаційно-економічного забезпечення проведення реорганізації діяльності суб’єкта господарювання з точки зору виділення контурів: управління, основної та допоміжної діяльності, діагностики та оцінки, формування складу засобів та інструментарію проведення реорганізації. Зважаючи на ключовий параметр діяльності господарюючих суб’єктів – віддачі капіталу, що вкладено інвесторами, доведено необхідність використання показника економічної доданої вартості як цільового критерію оцінки функціонування та розвитку суб’єкта господарювання при прийнятті а отже, й потреби у проведенні реорганізації його діяльності. Крім того, такий підхід дозволяє прогнозувати наслідки запровадження інструментарію реорганізації діяльності, що дозволяє оцінювати її доцільність та формувати найбільш ефективні організаційно-економічні заходи.Item «Зелені» та соціальні інвестиції як інструмент забезпечення водної безпеки населених пунктів України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Левковська, Людмила Володимирівна; Чередніченко, Юлія Григорівна; Добрянський, Олег ІвановичУ статті науково обґрунтовано використання «зелених» і соціальних облігацій для вирішення екологічних проблем у системах водозабезпечення, виявлено низку фактів, які спонукають до застосування у високодохідному водному секторі інструментарію соціального інвестування. Зокрема, відкриваються передумови для активізації економічної діяльності у сфері будівництва оскільки очевидно, що в умовах постійної загрози ракетних обстрілів по всій території нашої держави вимоги до житлових умов, в тому числі систем водопостачання, будуть змінені. Акцентовано увагу на тому, що реалізація концепції запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні дасть змогу: утворити мультиплікатор залучення фінансування для реалізації проєктів екологічного спрямування; підвищити гарантії інвесторам, що вкладають кошти в проєкти екологічного спрямування. Встановлено негативні та позитивні чинники запровадження практики соціального інвестування проектів модернізації систем водопостачання в Україні. Зроблено висновок про необхідність активізації розробки нормативно-правової бази регулювання «зеленого» та соціального інвестування з метою нівелювання тенденцій щодо зацікавлення у накопиченні боргів підприємствами, які експлуатують системи водозабезпечення населених пунктів, займаючи монопольне положення на ринку.Item Вплив пандемії COVID-19 на регіональні ринки праці України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Бєлікова, Надія Володимирівна; Леванда, Олена Михайлівна; Дороніна, Майя СтепанівнаУ березні 2019 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що спалах COVID-19 у світі має характер пандемії. Імовірним осередком зародження вірусу стало м. Ухань (Китай), звідки він швидко розповсюдився по усіх країнах світу. За даними експертів, з початку пандемії в Україні до ІІ кварталу 2022 р. зафіксовано 5,04 млн випадків зараження. А частка людей, які отримали хоча б одну дозу вакцини проти COVID-19, складає 36,4 %, що робить Україну найменш вакцинованою країною у Європі. Високий рівень захворюваності призвів до необхідності застосування карантинних заходів, які негативно вплинули на соціально-економічний розвиток регіонів України в цілому та регіональних ринків праці. Метою дослідження є оцінка впливу пандемії коронавірусу на регіональні ринки праці України. Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання: аналіз динаміки розвитку COVID-19 у розрізі регіонів України з урахуванням загострення гуманітарної кризи; ідентифікація ситуації на регіональних ринках праці за показниками економічної активності; аналіз державного регулювання щодо дотримання державних соціальних гарантій у трудових відносинах. Визначено, що найбільш негативна епідемічна ситуація щодо COVID-19 склалася у регіонах, до складу яких входять основні великі міста країни з чисельністю населення від 1 029 049 до 2 611 327 осіб. Це свідчить про особливо негативний вплив пандемії на ринки праці регіонів, що мають високу економічну активність і потужний економічний потенціал. Встановлено, що пандемія призвела до скорочення рівня зайнятості в усіх регіонах на фоні підвищення рівня неформально зайнятого економічно активного населення. Зростання безробіття та заборгованості за заробітної платою також є ознаками негативного впливу пандемії COVID-19 на ринки праці регіонів України. Проведений аналіз довів, що ключовими проблемами, які потребують управлінських рішень, є інклюзивне відновлення економіки після COVID та додержання державних соціальних гарантій на ринку праці практично по усіх регіонах країни, враховуючи вплив воєнного конфлікту та необхідність економічного відновлення після його завершення.Item Методичний підхід до ідентифікації проблем функціонування територіальних громад в умовах нестабільності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Іванов, Юрій Борисович; Іванова, Ольга Юріївна; Лаптєв, В’ячеслав ІгоровичСтаттю присвячено актуальній проблемі просторового розвитку територіальних громад. Метою статті є розробка методичного підходу до ідентифікації проблем функціонування територіальних громад в умовах нестабільності та формування напрямів просторового розвитку територій на основі проблемно-орієнтованого підходу. Обґрунтовано використання проблемно-орієнтованого підходу до просторового розвитку територіальних громад, який передбачає сукупність дій з публічного управління та впливів, спрямованих на вирішення теоретичних або практичних завдань стосовно ефективного використання ресурсів територіальної громади за рахунок отримання нових конкурентних переваг, створення сприятливих умов життєдіяльності громади, забезпечення лояльності населення за допомогою активних практичних дій з вирішення наявних і перспективних проблем функціонування громади. З позиції проблемно-орієнтованого підходу просторовий розвиток об’єднаних територіальних громад передбачає підхід, що базується на гіпотезі існування проблем використання стратегічного потенціалу територіальної громади, які вимагають аналізу і прийняття обґрунтованих управлінських рішень на рівні громади в рамках компетенцій місцевих органів влади. Розроблено методичний підхід до ідентифікації проблем функціонування територіальних громад в умовах нестабільності, який передбачає проведення аналізу стану розвитку об’єднаних територіальних громад на основі оцінки їх ресурсного забезпечення та проведення самооцінки їх розвитку, а отже, ефективного використання наявних в громаді ресурсів; аналізу законодавчого забезпечення просторового розвитку територіальних громад; аналізу наявних механізмів, методів, інструментів державної політики щодо просторового розвитку територій. Розроблено когнітивну карту взаємозв’язку проблем просторового розвитку територіальних громад з виокремленням чотирьох груп проблем: проблеми просторового розвитку територіальних громад та адміністративно-територіального устрою; проблеми соціально-економічного розвитку на основі самодостатності; проблеми системи місцевого самоврядування; проблеми розвитку сільських територій.Item Стратегічні пріоритети державної політики стимулювання промислово-технологічного розвитку національної економіки України на засадах маркетингу в цілях забезпечення економічної безпеки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Іляш, Ольга Ігорівна; Смоляр, Любов Гаврилівна; Дученко, Марина Михайлівна; Джадан, Ірина МиколаївнаМетою статті є обґрунтування стратегічних пріоритетів державної політики стимулювання промислово-технологічного розвитку національної економіки на засадах маркетингу в цілях забезпечення економічної безпеки. Стратегічними пріоритетами забезпечення економічного зростання визначено інвестиційну привабливість країни, розвиток людського капіталу, сприятливе науково-освітнє середовище, науково-технічний прогрес, технологічний потенціал, високу наукоємність промислового виробництва, екоінноваційність національної економіки, міжнародні партнерські зв’язки тощо. Запропоновано модель, яка визначає стратегічні орієнтири зміцнення економічної безпеки держави, а також передумови створення системних стратегічних рішень на засадах маркетингового забезпечення промислово-технологічного розвитку. Наведена модель відображає стратегічні пріоритети підвищення конкурентоспроможності національної економіки у глобальному світі шляхом маркетингового забезпечення промислово-технологічного у розрізі восьми оперативних цілей державної політики: міжнародного, інвестиційного, екологічного, промислового, інноваційного, технологічного, освітнього та наукового маркетингу. Обґрунтовано взаємозв’язок між головною метою економічної безпеки та оперативними цілями стратегії маркетингового забезпечення промислово-технологічного розвитку національної економіки. Обґрунтуванню сприяла систематизація складових стратегічного маркетингу щодо промислово-технологічного розвитку національної економіки. Визначено, що стратегічною метою державної політики в аналізованій сфері має стати забезпечення здатності національної економіки до розширеного самовідтворення шляхом забезпечення ефективної діяльності державних, економічних, суспільних інститутів у напрямі захисту від зовнішніх і внутрішніх загроз. Оперативні цілі національної стратегії доречно вибудовувати відповідно до забезпечення належного рівня складників маркетингового забезпечення промислово-технологічного розвитку національної економіки.Item Детермінанти забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості в Україні у повоєнний період(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Губарєва, Ірина Олегівна; Зінченко, Володимир Анатолійович; Манойленко, Олександр Володимирович; Благун, Семен ІвановичПредметом дослідження є теоретичні положення та практичні рекомендації щодо обґрунтування детермінант розвитку деревообробної промисловості України у повоєнний період. Здійснено систематизацію та узагальнення наявних наукових публікацій, що проіндексовані наукометричними базами Scopus та Web of Science за проблемою забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості країни. В результаті проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу на основі застосування інструментарію бібліометричного аналізу (за допомогою VOSviewer v.1.6.10). Виділено 4 контекстних кластери досліджень, присвячених конкурентоспроможності деревообробної промисловості, які включають найбільшу кількість публікацій. Здійснено інтегральне оцінювання конкурентоспроможності окремих видів економічної діяльності деревообробної промисловості України і країн світу. Наведено основні заходи державної підтримки, що буди спрямовані на забезпечення функціонування промислового сектора України під час війни. Визначено проблеми в організації діяльності підприємств деревообробної в умовах військового часу: нестача кваліфікованих кадрів; втрата логістичної інфраструктури, ланцюгів постачання сировини та збуту в регіонах, в яких проводились активні бойові дії; обмеженість доступу до сировини для підприємств, що розташовані в менш заліснених областях України; втрата клієнтської бази; обмеженість із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами, запчастинами, обладнанням підприємств у Центральних, Східних і Південних регіонах України; зниження ділової активності в окремих регіонах України тощо. Сформовано драйвери забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості України у повоєнний період.Item Роль інвестування у забезпеченні розвитку сільських територій України як туристичних дестинацій(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Дзюрах, Юрій Михайлович; Кулиняк, Ігор ЯрославовичВ умовах незадовільного стану розвитку сільських територій України розвиток туризму є одним з перспективних напрямів подолання проблем занепаду сільських територій, трудової міграції, безробіття та підвищення рівня зайнятості селян, а також відновлення та розширення туристичної інфраструктури у сільській місцевості тощо. Проте розвиток туризму у сільських територіях потребує збільшення обсягів капіталовкладень шляхом залучення нових інвестицій. У статті авторами розглянуто окремі теоретичні та методологічні аспекти ролі інвестування у забезпеченні розвитку сільських територій як туристичних дестинацій. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат у сфері туризму й уточнено категорію «інвестиційна діяльність». Беручи до уваги те, що інвестиційна діяльність значною мірою залежить від форми впливу на об’єкти інвестування та визначених цілей його здійснення, авторами наведено типологію форм інвестиційної діяльності залежно від об’єктів інвестування (інноваційна діяльність, капітальне будівництво, лізинг, корпоративна форма інвестування), які можуть реалізовуватися при забезпеченні розвитку сільських територій як туристичних дестинацій. На основі розглянутих загальних характеристик інвестиційної діяльності, її різноманітних ознак, наявних видів і форм здійснення сформовано класифікацію видів інвестування у забезпеченні розвитку сільських територій як туристичних дестинацій за такими класифікаційними ознаками: джерела надходження (та відповідна форма власності); об’єкти інвестування; рівень інвестиційного ризику; рівень дохідності; рівень соціальної відповідальності. Висвітлено пріоритетні напрями залучення інвестицій у розвиток туризму у сільських територіях. Зроблено акцент на вдосконаленні інструментарію державного регулювання інвестиційною діяльністю та механізму залучення інвестиційних ресурсів у розвиток сільського туризму.Item Виставково-ярмаркова діяльність як інтеграційний інструмент реалізації інтересів АПК(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Головня, Олена МихайлівнаРозглянуто питання про стан сучасних виставок, які є важливим засобом комунікації між виробниками та споживачами на ринку України в умовах ринкової економіки. Виставки стали відображенням матеріально-технічного та інформаційно-комунікативного розвитку, стандартизованим показником цін, економічно-політичною платформою прогнозованих змін попиту та пропозиції на світовому аграрному ринку, а також глобалізованим явищем з економічно-політичним і соціально-культурним змістом. Автор доводить, що міжнародні аграрні виставки та ярмарки є найбільш ефективним інструментом вивчення кон’юнктури агропромислового ринку, пошуку потенційних споживачів, встановлення ділових та коопераційних контактів, налагодження ділового співробітництва та інтеграційних зв’язків, підбору потенційних інвесторів та іншого. Охарактеризовано такі провідні міжнародні аграрні виставки, як: Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки та обладнання «Agritechnica» у Ганновері; найбільша платформа для експонування обладнання та продуктів харчової промисловості, сільського господарства та садівництва – виставка IGW Berlin (International Green Week); Міжнародний Зелений тиждень (International Green Week (IGW)); Міжнародна виставка тваринництва та птахівництва EuroTier Hannover; аграрна виставка у Парижі – SIMA Simagena Simavip; Паризький агросалон, що спеціалізується на тваринництві, садівництві та продуктах харчування – SIA (Salon International de L'agriculture); Міжнародна виставка сучасного сільськогосподарського обладнання та техніки AgriEquip у Шанхаї; Міжнародна виставка Warsaw Food Expo у Польщі; Міжнародна агропромислова виставка в Києві. Аргументовано, що виставкова діяльність сприяє зміцненню конкурентних позицій аграрного підприємства на ринку, створенню тривалих взаємовигідних партнерських відносин, збільшенню внутрішньої та зовнішньої торгівлі підприємства та просуванню аграрних і продовольчих товарів на інші сегменти ринку.Item Перспективні напрямки розвитку IT-сфери в світі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Решетняк, Олена Іванівна; Хаустов, Микита МиколайовичДослідження перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери є дуже важливим не тільки для пошуку конкурентних переваг для керівників підприємств сфери IT, а й з причин впливу на інші сфери економічної діяльності, включаючи клієнтів, покупців, екосистему. Метою цієї роботи є визначення перспективних напрямків розвитку IT-сфери у світі на основі дослідження тенденцій, що склалися, та прогнозування публікаційної та патентної активності дослідників. Методичною базою статті є: огляд літератури, аналіз загальних трендів розвитку IT-сфери, бібліометричний та патентний аналіз, а також графічний та статистичний аналіз. У статті пропонується загальний підхід до визначення перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери у світі, який, на відміну від наявних, носить комплексний характер. Досліджено основні тренди розвитку ІТ-сфери на основі огляду літературних джерел і звітів технологічного розвитку галузі. Зокрема, проаналізовано Цикл хайпа для нових технологій компанії Gartner. Проаналізовано світові технологічні форсайти, зокрема країн ЄС, США, південної Кореї, Японії, що дозволило визначити найбільш ймовірні тренди у розвитку ІТ-галузі у світі. Досліджено динаміку та структуру публікаційної активності науковців світу за тематикою «Комп’ютерні науки» за даними бібліометричних показників порталу SCImago Journal & Country Rank та опублікованих патентних заявок в галузі інформаційних технологій за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO). Проаналізовано зміни у структурі кількості публікацій та патентних заявок за період 1996–2020 рр. Визначено найбільш перспективні напрямки наукових досліджень у ІТ-сфері. Угрупування отриманих результатів дозволило визначити перспективні напрямки розвитку ІТ-сфери у світі, а саме: штучний інтелект, хмарні технології, технологія блокчейн, інформаційно-комунікаційні технології, великі дані, обчислювальна пам'ять, чат-боти, кібербезпека, розпізнавання мови, цифровий зв'язок, комп’ютерні мережі, IT-методи управління. Отримані результати дослідження можуть виступати основою для визначення пріоритетів наукового розвитку України в ІТ-сфері.