Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 19 № 6 (2023)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 3 of 3
Item Дія гена Gpc-B1 на вміст протеїну в зерні пшениці м’якої озимої на тлі генетичного оточення українських сортів(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2023) Моргун, Б. В.; Сандецька, Н. В.; Великожон, Л. Г.Вступ. Нагальною проблемою селекції пшениці є питання поліпшення якості зерна. Одним із напрямків генетичного поліпшення пшениці є перенесення генів від диких родичів. Особливий інтерес у цьому напрямку представляє ген Gpc-B1. Проблематика. Використання сучасних систем ДНК-маркерів для визначення гена Gpc-B1 від Triticum turgidum ssp. dicoccoides дасть можливість за короткий термін створити нові перспективні сорти-інновації з підвищеним вмістом протеїну у поєднанні з високими господарсько-цінними ознаками. Мета. Визначити ефективність дії гена Gpc-B1 в генетичному оточенні українського сорту ‘Куяльник’ на вміст протеїну в зерні, урожайність та хлібопекарські характеристики. Матеріали і методи. Виявлення гена Gpc-B1 проводили методом мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Джерело гена Gpc-B1 лінія Glu-Pro було схрещено із сортом Куяльник (Gpc-B1 × Куяльник). Вміст протеїну в зерні вимірювали методом інфрачервоної спектрометрії (NIR); визначення індексу седиментації за методом SDS30 здійснювали на автоматичному приладі. Результати. Розроблено домінантну та кодомінантну молекулярно-генетичні системи ДНК-маркерів для виявлення гена Gpc-B1 від T. turgidum ssp. dicoccoides у лініях пшениці м’якої озимої. Аналіз зерна рослин поколінь F5—F9 показав, що ген Gpc-B1 зумовлює підвищення вмісту протеїну на 3 % порівняно з вихідним сортом ‘Куяльник’. Проаналізовано врожайність ліній носіїв гена Gpc-B1 e польових умовах. Висновки. Показано, що вплив гена Gpc-B1 на урожай зерна практично відсутній на тлі генетичного оточення районованого українського сорту ‘Куяльник’. Досліджено вплив цього гена на хлібопекарські характеристики пшениці м’якої. Лінії з геном Gpc-B1 і без нього мали майже однаковий показник седиментації. Створено новітній селекційний матеріал пшениці м’якої озимої з підвищеним вмістом протеїну у зерні у поєднанні з високими господарськоцінними ознаками, який готовий до передавання на Державне сортовипробування.Item Згорткові нейронні мережі для визначення впливу іонного променя на об’єкт космічного сміття(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2023) Редька, М. О.; Хорошилов, С. В.Вступ. Сміття на навколоземних орбітах є серйозною проблемою, що заважає подальшій космічній діяльності людини у космосі, яку можна частково вирішити через активне видалення об’єктів космічного сміття (ОКС). Пастух з іонним променем (ПІП) — це концепція, яка дозволяє безконтактно видаляти ОКС за допомогою факелу електрореактивного двигуна (ЕРД). Для реалізації концепції видалення космічного сміття ПІП потрібні методи визначення сили, що передається від ЕРД до ОКС. Проблематика. Як ОКС розглядається верхня ступінь ракети-носія, що апроксимована за допомогою циліндра. Цей об’єкт підлягає видаленню з орбіти за допомогою факелу ЕРД космічного апарату-пастуха (КА-П). ОКС може змінювати орієнтацію та положення відносно КА-П. КА-П необхідно визначити силу, що передається ОКС від ЕРД, використовуючи тільки зображення ОКС як вхідну інформацію. Мета. Створенню нейромережевої моделі, яка за зображенням ОКС визначає силу, що передається факелом ЕРД цьому об’єкту, та визначенню точності таких моделей. Матеріали й методи. Методи фізики плазми використано для отримання еталонних значень сили іонного променю. Глибинне навчання — для створення нейромережевих моделей. Результати. Досліджено три різних підходи для визначення сили променя ЕРД. Перша модель використовує єдину згорткову нейронну мережу (ЗНМ). Друга модель є ансамблевою мережею і використовує чотири допоміжні моделі та класифікатор, що визначає необхідну допоміжну модель. Третя модель має таку саму архітектуру, як і перша, але для її навчання застосовано усі зображення, які використано для навчання другої моделі. Після навчання для всіх моделей визначено точність та швидкість визначення сили. Отримано прийнятні показники визначення сили за допомогою моделей, що використовують ЗНМ. Висновки. Показано, що ЗНМ можуть бути використані для визначення силового впливу ЕРД на ОКС без попередньої інформації щодо орієнтації та положення ОКС, та є суттєво швидшими за традиційні методи.Item Реструктуризація процесів соціалізації населення України в умовах нестабільності та у пост-стабілізаційному періоді(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2023) Геєць, В. М.Вступ. Війна 2022—2023 рр. з поки що незрозумілими термінами її закінчення, спричинила в Україні широкоформатні умови нестабільності у більшості, якщо не у всіх сферах життєдіяльності суспільства, держави, населення. Проблематика. Дослідження, зокрема й соціологічного характеру таких змін, дають підстави говорити про наявність суттєвої трансформації «укорінених» у довгостроковому відношенні культурологічних вимірів українського суспільства, зокрема, таких як дистанція влади та індивідуалізм на фоні значного підвищення довіри до влади, міжособистісної довіри, зниження фінансових вимог до життя тощо. Через зміни такого характеру відбулася реструктуризація процесів соціалізації населення України на фоні збігу особистих і суспільних інтересів. Мета. Дослідити причини та за яких умов пост-стабілізаційного періоду відновлення та реконструкції, зокрема економіки, не виникатимуть довоєнні протиріччя і не відбуватиметься падіння довіри до влади. Матеріали й методи. Використано матеріали та дані статистичних спостережень Державної служби зайнятості, Державного комітету статистики України, міжнародних та національних соціологічних обстежень; застосовано методи: абстрактно-логічний, монографічний, статистичних та соціологічних спостережень, порівняльний, балансовий, графічний. Результати. Охарактеризовано складові соціальної та економічної політики, що спрямовані на трансформацію процесів формування соціалізації населення з тим, щоб забезпечити соціальний і економічний прогрес у довгостроковій перспективі, використавши вікно можливостей, що відкривається і буде залишатися певний час у повоєнних умовах. Висновки. Загроза формування так званої «культури бідності» як одного із можливих процесів соціалізації в повоєнних умовах розвитку має розглядатися в економічній політиці як засаднича форма життєдіяльності через інтеріоризацію можливостей, які розширюють соціальну базу і мотивують до праці шляхом підвищення інтересів населення до більш високого рівня задоволення потреб.