Науковий журнал «Економіка промисловості», 2025, № 4 (112)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 6 of 6
Item Роль маркетингу у формуванні конкурентоспроможності промислових підприємств на міжнародних ринках: методологія GMC(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Георгіца, Владислав ОлександровичУ статті розкрито роль маркетингу у формуванні міжнародної конкурентоспроможності промислових підприємств України. Обґрунтовано, що маркетингова спроможність є ключовим чинником успіху на зовнішніх ринках, особливо в умовах воєнного стану. Запропоновано авторську методологію Global Marketing Competitiveness (GMC), яка поєднує три індекси (Product & Technology, Marketing Strategy та Digital Promotion) із коефіцієнтом конвергенції на основі нормалізованих індикаторів та об’єктивного зважування. Методологія забезпечує комплексне оцінювання маркетингової конкурентоспроможності, орієнтоване на використання при стратегічному плануванні, у бенчмаркінгу, а також для підвищення ефективності управлінських рішень.Item Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Сердюк, Олександр СергійовичУ статті обґрунтовано концепцію краудінвестингової платформи як інструменту зниження трансакційних витрат, що обмежують інвестиційну активність у сфері смарт-виробництва. Проаналізовано ключові бар’єри залучення інвестицій — інформаційну асиметрію, складність контрактів й адміністративні перешкоди. Запропоновано функціонал цифрової платформи, спроможної забезпечити прозорість, довіру між контрагентами та ефективну взаємодію з державними органами.Item Модернізація системи прогнозування потреби в кадрах для промисловості України(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Новікова, Ольга Федорівна; Цимбал, Олександр Іванович; Остафійчук, Ярослав ВасильовичДосліджено проблеми забезпечення промисловості України кадрами в умовах війни та визначено напрями модернізації державної системи прогнозування потреби у фахівцях. Проаналізовано міжнародні підходи та чинну українську методику прогнозування, виявлено її обмеження щодо деталізації, сценарності й інтеграції даних із різних джерел. Обґрунтовано необхідність оновлення методики та створення спеціалізованого аналітичного центру з прогнозування ринку праці, а також упровадження нової моделі прогнозування, що базується на багаторівневому моделюванні, сценарному аналізі та використанні великих даних.Item Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Ткач, Дмитро КостянтиновичСтаттю присвячено аналізу сучасних підходів до формування енергетичного суверенітету України в контексті європейських і глобальних тенденцій. Розглянуто ключові чинники, що впливають на енергетичну незалежність країни, а саме: впровадження євроінтеграційних реформ, розвиток відновлюваних джерел енергії та зміцнення енергетичної безпеки. Особливу увагу приділено викликам воєнного часу та перспективам подальшої інтеграції України в європейський енергетичний простір. Підкреслено важливість стратегічного планування для забезпечення стабільного та сталого розвитку енергетичного сектору країни.Item Галузевий аспект промислової політики в умовах Індустрії 4.0 та 5.0 (на прикладі приладобудування)(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Омельяненко, Віталій АнатолійовичСучасне приладобудування розвивається на основі глобальних індустріальних трендів конвергенції цифрових технологій і є важливою складовою кіберфізичних систем, що підтримують Індустрію 4.0 та поступовий перехід до Індустрії 5.0. Інтеграція «розумних» сенсорів, штучного інтелекту, цифрових двійників і рішень Інтернету речей фундаментально змінила логіку функціонування приладів, забезпечуючи збір даних у реальному часі, автономний аналіз, прогнозне обслуговування та оптимізацію виробничих і дослідницьких процесів. Це сприяє формуванню «розумних», взаємопов’язаних екосистем, де фізичні вимірювання безпосередньо інтегруються у віртуальні моделі для підтримки процесу прийняття рішень. Розвиток приладобудівної промисловості в контексті Індустрії 4.0 та 5.0 формує нову логіку функціонування галузі, де аналітичні системи стають невід’ємною частиною кіберфізичного простору, сприяючи сталому, технологічно гнучкому та орієнтованому на людину розвитку. Проєкти у приладобудуванні є ключовим інструментом розвитку галузі в контексті переходу до Індустрії 4.0 та 5.0. Створення експериментальних фабрик, освітньо-наукових кластерів, інноваційних і технологічних парків, ініціатив «розумних міст» і публічно-приватних партнерств дозволяє одночасно впроваджувати передові технології та вдосконалювати організаційні й управлінські моделі. Розвиток приладобудування визначається не лише технологічними інноваціями, а й специфікою національної промислової політики. Досліджено моделі розвитку приладобудівної індустрії крізь призму промислової політики в контексті переходу до Індустрії 4.0 та 5.0. Аналіз моделей розвитку галузі (американської, європейської, японської та китайської) свідчить, що кожна країна формує унікальний підхід до розвитку приладобудування, який поєднує стратегічні пріоритети держави, роль приватного бізнесу, наукові школи та міжнародну інтеграцію. Для України перспективним є формування гібридної моделі, що поєднуватиме європейські підходи до стандартизації та «зеленої» трансформації, американсько-японську орієнтацію на комерціалізацію, китайський підхід до масштабного виробництва. Така модель дозволить інтегрувати українське приладобудування у глобальні ланцюги Індустрії 4.0 і підготувати його до вимог Індустрії 5.0. Для забезпечення ефективного розвитку приладобудівної галузі України доцільно реалізувати промислову політику, що поєднує підтримку наукових досліджень, розвиток людського потенціалу та створення сучасної нормативно-інституційної бази, адаптованої до вимог Індустрії 4.0 та 5.0. Промислова політика має охоплювати стимулювання міжнародної кооперації, підтримку цифрової трансформації виробництва та інтеграції у глобальні інноваційні мережі, а також оновлення галузевих стандартів. При цьому важливо орієнтувати розвиток приладобудування на принципи сталого розвитку, поєднуючи індустріальне зростання з екологічною відповідальністю та «зеленою» модернізацією.Item Вплив штучного інтелекту як підривної та закриваючої технології на економіку промисловості: перелік завдань для наукового осмислення та вирішення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Залознова, Юлія Станіславівна; Вишневський, Олександр Сергійович; Череватський, Данило Юрійович; Божик, Марина СергіївнаУ статті розглянуто вплив штучного інтелекту (ШІ) на економіку промисловості з двох різних позицій: як підривної та закриваючої технології. Визначено такі ключові поняття: економіка промисловості, ШІ, підривна та закриваюча технологія. Здійснено порівняльний аналіз впливу ШІ на ринки, продукти, домінуючі компанії на ринку, інститути й інвестиційну привабливість. Обґрунтовано, що ШІ має ознаки обох технологій, і сформульовано перелік ключових завдань для наукового осмислення та вирішення проблем визначення впливу ШІ на економіку промисловості, зокрема щодо розроблення відповідної економічної теорії, методики оцінювання впливу, мінімізації ризиків та актуалізації державної промислової політики.