Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 2 (49)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1187

Browse

Now showing 1 - 20 of 27

Актуарна діяльність у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні): особливості теорії та практики генетичної дискримінації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У роботі проаналізовані сучасні тенденції особливостей теорії та практики генетичної дискримінації під час актуарної діяльності у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні). Систематизовано захворювання, генетична інформація про ймовірність розвитку яких наразі найбільш часто використовується страховими компаніями для оцінки страхових ризиків у страхуванні. Обґрунтовано, що для якісної інтерпретації генетичної інформації потрібно враховувати всі інші фактори про стан здоров’я заявника на страхування. При цьому, визначено, що наслідками неправильної інтерпретації генетичної інформації заявників на страхування можуть бути хибні актуарні розрахунки, генетична дискримінація, зростання/зниження вартості страхової послуги тощо.
Аналіз інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Шевчук, Олена Анатоліївна; Колеснiков, Михайло Олександрович
Дослідження присвячене комплексному аналізу інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення, спричиненого безпрецедентною військовою агресією. Внаслідок цілеспрямованих атак було втрачено понад 40 ГВт генеруючих потужностей, що вимагає фундаментальної трансформації системи. Особливу увагу приділено визначенню ключових пріоритетів інвестування: підвищенню енергоефективності, масштабному розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), модернізації мереж та створенню систем накопичення енергії. У роботі вперше здійснено системний аналіз багатоаспектних ризиків (політичних, економічних, технічних та соціальних), що супроводжують реалізацію цих амбітних проєктів. На основі проведеного аналізу обґрунтовано модель переходу до децентралізованої, низьковуглецевої енергосистеми з потенціалом до 40% «зеленої» генерації до 2030 року. Сформовано практичні рекомендації щодо посилення інвестиційної безпеки шляхом розширення міжнародних гарантій (ЕКА, MIGA, DFC) та завершення регуляторної модернізації для залучення приватного капіталу.
Бар’єри та драйвери стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Поп, Василь Володимирович
У статті розглянуто проблематику стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України в умовах сучасних трансформаційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у забезпеченні конкурентоспроможності бізнесу, формуванні позитивного іміджу підприємств, зміцненні довіри з боку стейкхолдерів та підвищенні рівня сталого розвитку економіки країни. Особлива увага приділяється виявленню бар’єрів, що ускладнюють інтеграцію принципів соціальної відповідальності у стратегічні рішення промислових компаній, а також аналізу драйверів, які можуть стати каталізаторами цього процесу. Визначено, що ключовими бар’єрами виступають: обмеженість фінансових ресурсів, відсутність довгострокових стратегій у сфері КСВ, недостатня нормативно-правова підтримка, низький рівень корпоративної культури та опір змінам з боку управлінського персоналу. Важливою перешкодою є також нерозвиненість інституційної інфраструктури та слабка мотивація підприємств до запровадження соціально відповідальних практик через невизначеність економічних вигід у короткостроковій перспективі. Серед основних драйверів стратегічної консолідації КСВ виокремлено глобалізаційні тенденції, інтеграцію України у міжнародні ринки, зростання суспільного запиту на прозорість та підзвітність бізнесу, посилення ролі екологічних стандартів, розвиток соціального партнерства, а також впровадження інноваційних управлінських інструментів. Підкреслено, що додатковим стимулом для промислових підприємств стає можливість зміцнити позиції у сфері міжнародної кооперації та підвищити інвестиційну привабливість. Наукова новизна роботи полягає у систематизації бар’єрів і драйверів стратегічного управління консолідацією КСВ, а також у розробці рекомендацій щодо посилення впливу позитивних чинників і нейтралізації перешкод. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками промислових підприємств для вдосконалення стратегій корпоративного розвитку, побудови партнерських відносин зі стейкхолдерами та формування довгострокових конкурентних переваг. У підсумку зроблено висновок, що ефективне стратегічне управління консолідацією соціальної відповідальності є важливим чинником підвищення стійкості промислових підприємств України до сучасних викликів та ключовою передумовою їх інтеграції у глобальний економічний простір.
Вибір систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластеру
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Шайновський, Роман Ростиславович
У даному дослідженні розглядаються підходи до вибору систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластера. Метою дослідження є визначення критеріїв та чинників, що впливають на ефективний вибір таких систем з урахуванням специфіки взаємодії в межах ІТ-кластера та потреб цифрової трансформації бізнес-процесів. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, нормативної бази, корпоративної практики ІТ-підприємств, а також результатах порівняльного аналізу сучасних платформ інформаційно-аналітичного забезпечення. У роботі здійснено характеристику ключових типів інформаційно-аналітичних систем, що використовуються в ІТ-кластерах, зокрема систем бізнес-аналітики (BI), управління ресурсами підприємства (ERP), управління даними (DMS), управління проєктами (PMS) та взаємовідносинами з клієнтами (CRM). У результаті встановлено, що вибір інформаційно-аналітичних систем для підприємств ІТ-кластера має враховувати не лише функціональні та технічні характеристики програмного забезпечення, а й рівень інтеграції в корпоративне середовище, масштабованість, безпеку даних та сумісність із інфраструктурою партнерських організацій. У процесі дослідження запропоновано використання методів системного аналізу, експертного оцінювання, кластерного моделювання та аналізу ієрархій (AHP). Загальним результатом дослідження є формування алгоритму прийняття рішень щодо вибору інформаційно-аналітичних систем з урахуванням стратегічних цілей ІТ-кластера, що може бути використано як методичне підґрунтя в подальших дослідженнях та практичній діяльності підприємств.
Дорожня карта для топ-менеджера від описової статистики до каузального менеджменту
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ткаченко, Алла Михайлівна; Чорний, Роман Степанович
За останнє десятиліття корпоративні системи аналітики швидко еволюціонували від ручної звітності до масштабованих платформ бізнес-інтелекту із розвинутими дашбордами, а також прогнозних і рекомендаційних моделей. Незважаючи на це, значна частина управлінських рішень і далі спирається на кореляційні залежності або евристики, які рідко відповідають на ключове контрфактичне питання: що станеться, якщо ми втрутимося і модифікуємо політику ціноутворення, рівень запасів, технологію, навчальні програми, маркетингові комунікації чи інституційні правила? Відсутність операційного мосту між «описом/прогнозом» і «причинністю» породжує системні ризики: помилкові атрибуції, масштабування «хибних перемог», надмірне довір’я до короткострокових кореляцій і хронічне недоінвестування в інтервенції з високою очікуваною цінністю, але слабким історичним слідом у даних. На цьому тлі зростає потреба в дорожній карті, яка переводить фірму з режиму «дивимося і здогадуємося» у режим керованої доречності. У статті наголошено на правилах back-door/front-door, ідентифікації через подієві дослідження та ваги у DiD для стагерованого впровадження, особливостях синтетичного контролю для одиничних втручань, суворих вимогах до інструментальних змінних (релевантність, екзогенність, LATE-інтерпретація), а також на перевагах doubly-robust і targeted learning оцінювачів, що поєднують модель результату та модель схильності до лікування. Окремо висвітлено каузальний ML (uplift-моделі, causal forests) як інструмент виявлення стабільної гетерогенності ефектів для управлінського таргетування.
Еволюція категорійного апарату інвестиційної привабливості в умовах сучасних економічних викликів та післявоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пожуєв, Дмитро Олександрович
Дослідження присвячено аналізу трансформації науково-теоретичних підходів до категорії “інвестиційна привабливість підприємства” під впливом сучасних економічних викликів, зокрема геополітичної нестабільності, декарбонізаційних трендів, цифрової трансформації та необхідності післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано еволюцію концепції від класичних фінансово-центрованих підходів Джона Мейнарда Кейнса та Майкла Портера до інтегрованих ESG-орієнтованих моделей. Методологічна база дослідження включає компаративний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів різних економічних шкіл, аналіз статистичних даних Національного банку України та Світового банку, вивчення регуляторних документів ЄС щодо декарбонізації та вуглецевої звітності. Виявлено три ключові періоди еволюції категорії: класичний (1936-1985 рр.), неокласичний (1990-2000-ні рр.) та сучасний (2010-ті – теперішній час), кожен з яких характеризується специфічним набором детермінант інвестиційної привабливості. Емпіричний аналіз засвідчує драматичні коливання прямих іноземних інвестицій в Україну: обвал на 97% у 2022 році внаслідок повномасштабної війни з подальшим відновленням на 1800% у 2023 році. Встановлено, що 58% корпоративних досліджень підтверджують позитивний зв’язок між ESG-факторами та фінансовими показниками, а 88% інституційних інвесторів вважають ESG-критерії важливішими за традиційні фінансові метрики при оцінці довгострокової привабливості підприємств. Проаналізовано вплив регуляторних змін ЄС, зокрема запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та стандартів IFRS S2 щодо кліматичних розкриттів, на формування нової парадигми інвестиційної привабливості металургійних підприємств. Виявлено критичний розрив між високою цифровою зрілістю ІТ-сектору України та застарілою матеріально-технічною базою металургії. Запропоновано оновлене визначення інвестиційної привабливості як динамічної інтегральної характеристики спроможності підприємства генерувати довгострокову вартість через синергію п’яти вимірів: фінансово-економічного, адаптивно-ризикового, технологічно-інноваційного, ESG-орієнтованого та інституційно-репутаційного. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної рамки для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення з урахуванням потреб у 524 мільярди доларів СШA.
Застосування штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами: тенденції переходу від точкових управлінських рішень до системної трансформації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гудзь, Петро Васильович; Бєліков, Єгор Вікторович
Досліджено моделі інтеграції штучного інтелекту у бізнес‑процеси («AI‑as‑a‑tool», «AI‑as‑a‑partner», «AI‑as‑a‑driver»). Доведено, що штучний інтелект виступає не лише інструментом автоматизації, а й драйвером цифрової трансформації, забезпечуючи нову логіку прийняття рішень, оптимізацію бізнес‑процесів та персоналізацію клієнтського досвіду. Проаналізовано кейси інтеграції AI у бізнес‑процеси провідних компаній (Amazon, Coca‑Cola, Siemens, Netflix, Unilever, Microsoft), проаналізовано глобальні практики, які свідчать про перехід від точкових рішень до системної трансформації. В процесі дослідження виявлено рельєфну тенденцію інтеграції АІ в інтелектуальну автоматизацію бізнес-процесів шляхом для створення наскрізних автономних процесів – виробничих, логістичних, маркетингових тощо. Використання генеративних моделей штучного інтелекту знаходить застосування у якості інструменту створення ефективного промптингу для управління бізнес-процесами та їх оптимізації, автоматизації окремих операцій як то «корпоративні чат-боти», сегментування клієнтів, оптимізування ланцюгами постачань, керування складською робототехнікою, економія витрат електроенергії тощо.
Конвергенція соціально-економічного розвитку регіонів та її вплив на сталий розвиток підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Іванова, Марина Іллівна; Архипенко, Тетяна Анатоліївна
У статті досліджено процеси конвергенції соціально-економічного розвитку регіонів України та їх вплив на сталий розвиток металургійних підприємств. Показано, що руйнування промислових потужностей посилює диспропорції між регіонами, а застосування інструменту кластеризації підприємств дозволило сформувати напрями можливої конвергенції між Дніпропетровською та Запорізькою областями шляхом інтеграції фінансово подібних металургійних підприємств, уніфікації кадрової політики та розвитку спільних інноваційно-інвестиційних стратегій. Це створює підґрунтя формування єдиного промислового простору металургійного виробництва на регіональному рівні.
Концептуальні засади гнучкого менеджменту змін у контексті забезпечення сталого розвитку підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Підгірна, Валентина Никифорівна; Пушак, Ярослав Ярославович; Зибарева, Оксана Василівна
Сформульовано проблему необхідності інтеграції гнучкого менеджменту змін у систему забезпечення сталого розвитку підприємств в умовах глобальної невизначеності та цифровізації економіки. Обґрунтовано, що адаптивність, швидкість реагування та орієнтація на цінності ESG (екологічні, соціальні та управлінські принципи) є ключовими чинниками стійкості бізнесу. Запропоновано концептуальне поєднання моделей Agile, Lean і Kaizen як основи для створення адаптивно-сталих підприємств, здатних ефективно функціонувати у VUCA/BANI-середовищі. Розкрито взаємозв’язок між управлінням змінами та сталим розвитком, визначено роль гнучкого лідерства й моделі кругової економіки у формуванні стратегії довгострокової конкурентоспроможності.
Концептуалізація SMART-стратегування та його адаптація до корпоративного сектору економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Милян, Юліан Володимирович
У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування концептуальних засад SMART-стратегування та його адаптації до потреб корпоративного сектору економіки. Розкрито сутність SMART-підходу як сучасної методики стратегічного управління, яка поєднує цільову орієнтацію на результат із чіткими критеріями оцінювання досягнення поставлених завдань. Зазначено, що ключовими принципами SMART-стратегування є специфічність, вимірюваність, досяжність, релевантність та обмеженість у часі, що забезпечує прозорість процесу стратегічного планування й підвищує його ефективність. Особлива увага приділяється структурі SMART-стратегії, що охоплює етапи формулювання цілей, вибору ключових показників ефективності (KPI), визначення ресурсного забезпечення та механізмів реалізації, а також моніторинг і коригування стратегічних рішень. Доведено, що використання SMART-методики в корпоративному секторі сприяє посиленню інноваційної активності, зростанню конкурентоспроможності підприємств і створенню передумов для їхнього сталого економічного розвитку. У дослідженні наголошується на необхідності адаптації SMART-індикаторів до особливостей корпоративних структур, врахування галузевих специфік, масштабів діяльності та рівня цифрової трансформації. Запропоновано узагальнену модель застосування SMART-стратегування у корпоративному управлінні, яка поєднує стратегічні цілі підприємства з вимогами динамічного ринкового середовища. Результати дослідження можуть бути використані як методична основа для розробки дієвих стратегій інноваційного та економічного розвитку корпоративних підприємств.
Крос-функціональні команди у внутрішньому середовищі підприємств малого та середнього бізнесу в кластерних структурах
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ярошевська, Оксана Володимирівна; Красноступ, Володимир Миколайович
Метою статті є удосконалити процес управління креативністю крос-функціональної команди на підставі теорії імпульсного процесу. Методами дослідження виступили загальнонаукові та спеціальні, зокрема: узагальнення, спостереження, графічний, порівняння, аналіз, абстрагування, сценарний, імпульсний, експертний. В ході дослідження сформовано матрицю суміжності методом експертних досліджень, яка відображає характер зв’язків у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда». Досліджено взаємодію суб’єктів у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» за допомогою теорії імпульсного процесу. Встановлено, що цей підхід дає змогу формулювати тактичні завдання для певної стратегічної мети розвитку крос-функціональної команди. Побудовано сценарії взаємодії суб’єктів у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» та проведеного їх аналіз. Виявлено можливість обрати найкращий варіант розвитку взаємовідносин у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» під час управління креативністю крос-функціональної команди.
Організаційно-економічні механізми розвитку промислових кластерних систем в умовах цифрової трансформації та смарт-спеціалізації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ареф’єва, Олена Володимирівна
У статті обґрунтовано організаційно-економічні механізми розвитку промислових кластерних систем в умовах цифрової трансформації та смарт-спеціалізації. Розкрито роль цифрових платформ, інноваційних екосистем і технологій Індустрії 4.0–5.0 у формуванні конкурентних кластерних структур. Систематизовано індикатори оцінювання кластерного потенціалу та визначено вплив МСП на модернізацію ланцюгів доданої вартості. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення кластерної політики та прискорення післявоєнної економічної модернізації України.
Особливості виникнення дестабілізаційних процесів, викликаних війною, в умовах управління сервісною інфраструктурою (організаційні чинники і механізми реалізації державної стратегії стабілізації суспільних процесів у воєнний та повоєнний періоди)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Гагалюк, Ольга Іванівна
В статті розглянуто особливості розвитку дестабілізаційних процесів в сервісній інфраструктурі, як об’єкті управління та одного із основних елементів забезпечення життєдіяльності населення України у цих складних, воєнних умовах. Неконтрольована, в окремих випадках активізація міграційних, мобілізаційних та ін. процесів, що викликані війною суттєво ускладнюють, як кадрове забезпечення функціонування сервісної інфраструктури, так і відновлення зруйнованої матеріальної бази та розвитку системи загалом. Ситуація ускладнюється адміністративно-територіальною реформою, порушеннями матеріально-технічного (логістичного) забезпечення та ін. В даному соціологічному дослідженні, власне, проаналізовано окремі дані щодо розвитку зазначених явищ в т. ч. і в умовах об’єднаних територіальних громадах, наявних та вкладених матеріальних ресурсів в її, як регіональну інфраструктуру для розуміння масштабів та методів управління, так і в умовах об’єднаних співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Акцентовано увагу на світовому досвіді у цій сфері суспільного життя та приватно – державному партнерстві. Під час соціологічного дослідження виявлено чинники впливу сервісного обслуговування на розвиток інших галузей національної економіки та життєзабезпечуючих галузях (сферах) і зокрема на об’єктах енергопостачання та транспорті. Розкрито особливості їх функціонування в умовах повномасштабної війни. Зроблено спробу акцентувати увагу на формуванні організаційного механізму визначення векторів розвитку та стратегії управління сервісною інфраструктурою (суб’єктами господарювання) у повоєнний періоди у контексті вступу України до ЄС. Дослідження виконано у відповідності до чинної нормативної та законодавчої бази, наявних державних стратегій з урахуванням загальної державної політики у сфері послуг на даний час.
Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Петрова, Ірина Павлівна; Рогоза, Микола Єгорович; Землянкін, Анатолій Іванович
У статті здійснено індикативне оцінювання смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність розгляду цифрової трансформації як необхідної, але недостатньої передумови смарт-розвитку громад, що потребує інтеграції з економічною модернізацією, інституційним посиленням та розвитком партнерських механізмів. Методичну основу дослідження становить використання Індексу цифрової трансформації територіальних громад / регіонів України як аналітичного проксі для оцінювання рівня цифрової зрілості та передумов смарт-трансформацій на місцевому рівні. Застосовано поєднання рейтингового, компонентного, квартильного та міжквартильного аналізу, що дозволило виявити просторову асиметрію цифрового розвитку, структурні дисбаланси між окремими складовими цифровізації та сформувати типологію смарт-профілів громад. Доведено наявність поляризації цифрового простору з формуванням відносно вузького ядра цифрово спроможних громад і широкої групи територій із низьким та середнім рівнем цифрової трансформації. Показано, що домінування адміністративно-сервісної цифровізації без належного розвитку цифрової економіки обмежує конверсію цифрових зусиль у стійкий соціально-економічний ефект. На основі отриманих результатів обґрунтовано доцільність переходу від уніфікованих програм цифровізації до диференційованих інструментів підтримки смарт-трансформацій, адаптованих до типу смарт-профілю громад. Особливу увагу приділено ролі публічно-приватного та міжнародно-публічно-приватного партнерства як інституційного механізму прискорення смарт-трансформацій у повоєнний період.
Професійна кваліфікація методом онлайн-захисту досвіду на ринку будівельників
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Охременко, Сергій Володимирович; Костюченко, Михайло Петрович
З’ясовано актуальність проблеми невідповідності процесу професійної кваліфікації працівників вимогам постіндустріальної економіки – економіки знань та послуг. Проведено аналіз поширених методів та схем професійної кваліфікації, а саме іспитів, тестування, виконання кваліфікаційних пробних робіт і асесмент-центру за показниками валідності, надійності, справедливості й ефективності. Окреслені сильні та слабкі сторони цих методів. Здійснено вербальне моделювання професійної кваліфікації методом «онлайн-захисту досвіду». Описано його завдання, процес, індикатори всіх складників професійної компетентності на основі даних, засоби їх верифікації та її оцінювання, методика визначення експертів та прокторів, схему кваліфікації з використанням онлайн-технологій. У схемі кваліфікації визначено її етапи та процес взаємодії її здобувачів: з кол-центром для верифікації їх даних з відповідного досвіду; з відповідними експертами, через кол-центр та веб-сайт, для рецензування презентованих робіт з їх досвіду; з роботодавцями та / або професійними об’єднаннями та / або страховиками їх професійної відповідальності для їх оцінювання та подальшої співпраці. Обґрунтовано високий ступінь валідності (змістової, конструктної та критеріальної) цього методу, його принципових: справедливості (розподілу, процесу та відносин), надійності, резильєнтності та ефективності. Основною відмінністю цього методу та схеми кваліфікації є те, що оцінювачами професійних умінь, здібностей та якостей здобувачів є відповідні роботодавці, а процес кваліфікації здійснюється кол-центром для верифікації даних та організацією онлайн-захисту досвіду здобувачів зі застосування відповідних технологій та онлайн-моніторинг досвіду освоєння нових дій і взаємодій з колегами. Новизною запропонованого методу – є оцінювання усіх індикаторів професійної компетентності будівельників: окрім професійних знань та навичок, ще й інтелектуальних та комунікативних здібностей, професійно важливих соціальних якостей (відповідальності, самостійності, чуйності, організованості та ініціативності) шляхом верифікації даних їх досвіду та опитувань їх менеджерів та колег. Здійснено експрес SWOT–аналіз впровадження цього методу та схеми професійної кваліфікації на ринку праці та освіти будівельників України.
Підходи до формування та оцінювання організаційно-економічного розвитку підприємств індустрії гостинності
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Височин, Валентина Вікторівна
У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до формування та оцінювання організаційно-економічного розвитку підприємств індустрії гостинності. Обґрунтовано важливість забезпечення комплексного розвитку підприємств, який охоплює взаємопов’язані організаційні та економічні складові, що дозволяє досягати конкурентних переваг у динамічному ринковому середовищі. Визначено, що ефективність функціонування готельно-ресторанних підприємств значною мірою залежить від узгодження організаційних структур, систем управління, бізнес-процесів та фінансово-економічних механізмів із сучасними викликами. Особлива увага приділяється інноваційним та цифровим інструментам, які сприяють підвищенню гнучкості та адаптивності підприємств до змін попиту, глобалізаційних тенденцій і трансформацій у сфері обслуговування. На основі аналізу наукових джерел і практичних підходів систематизовано критерії та показники оцінювання організаційно-економічного розвитку підприємств індустрії гостинності. Запропоновано розглядати оцінювання розвитку як багаторівневий процес, що включає аналіз ресурсного потенціалу, результативності управлінських рішень, інноваційної активності, фінансових результатів та якості надання послуг. Акцент зроблено на доцільності застосування інтегральних індикаторів, що дають змогу комплексно відобразити рівень розвитку підприємства. Доведено, що використання сучасних методів оцінювання та моделювання організаційно-економічних процесів сприяє формуванню ефективних стратегій і підвищенню конкурентоспроможності підприємств гостинності. Отримані результати мають практичне значення для власників, менеджерів та аналітиків галузі, оскільки дозволяють оптимізувати управлінські рішення, спрямовані на забезпечення сталого зростання та посилення ринкових позицій підприємств.
Ринок міжнародних автомобільних перевезень вантажів України в умовах інтеграції до єдиного європейського транспортного простору: тенденції розвитку, бар’єри та шляхи їх подолання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Бойченко, Микола Вікторович; Бояркін, Микола Олексійович; Осадчий, Олександр Олександрович
У статті обґрунтовано стратегічне значення у відновленні економіки України процесу інтеграції автомобільного сегменту ринку вантажних перевезень в єдиний європейський транспортний простір. Визначено основні проблеми сучасного розвитку цього сегменту, пов’язані з геополітичними процесами. Наведено перелік бар’єрів інтеграційного процесу що виникають як внаслідок внутрішньоукраїнських проблем так і з боку транспортної системи Європейського Союзу. Сформовано комплекс заходів для подолання бар’єрів в процесі інтеграції автотранспортних перевезень вантажів України в єдиний транспортний простір ЄС.
Розвиток корпоративізації smart-бізнесу та управління його інтелектуальною власністю в умовах економіки знань
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ус, Галина Олександрівна; Шишка, Ігор Васильович; Коханчук, Віталій Петрович; Власова, Яна Миколаївна
Стаття присвячена дослідженню трансформаційних процесів у сучасній економіці, викликаних досягненнями науки та інноваціями, які призвели до формування «суспільства знань» та, відповідно, «економіки знань». На основі аналізу праць світових та українських вчених розглядаються ключові аспекти переходу, де знання стають головним ресурсом і фактором конкурентоспроможності. Основна мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні необхідності та важливості ефективного управління інтелектуальною власністю для суб’єктів підприємницької діяльності в нових економічних реаліях. В результаті проведеного аналізу встановлено, що ключовим елементом, який виражає сутність «економіки знань» на мікрорівні, є інтелектуальна власність як немайновий актив, що створює додану вартість. З огляду на це, акцентовано увагу на тому, що наукові дослідження, втілені в інтелектуальній власності, стають головним джерелом економічного зростання. Досліджуючи управлінську складову інтелектуальної власності, розглядаючи її як багатогранний процес, що включає правову охорону, комерціалізацію та захист визначаються три основні функціональні підходи до управління ІВ на підприємстві: створення ІВ, купівля прав на ІВ, або змішана форма. Робимо висновок, що ефективна система управління інтелектуальною власністю (включаючи патентування або віднесення розробок до категорії комерційної таємниці) є критичною для інноваційної діяльності та прямо пропорційно впливає на дохідність суб’єкта господарювання в умовах «економіки знань».
Статистико-економічний аналіз розвитку туристичної галузі Італії та її гастрономічного сегмента як складових національного бренду
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Шелеметьєва, Тетяна Вячеславівна; Александрова, Вероніка Вікторівна
У статті здійснено статистико-економічний аналіз розвитку туристичної галузі Італії в контексті формування її національного бренду та визначено роль гастрономічного сегмента як чинника підвищення брендової привабливості країни. На основі офіційних статистичних даних розглянуто динаміку туристичних потоків Італії у період 2018–2024 рр., обсяги витрат на міжнародний туризм, а також кількісні показники відвідуваності країни за основними ринками-донорами у 2024 р. Проаналізовано вплив туристичної сфери на формування валового внутрішнього продукту Італії у 2019–2024 рр., а також зміну індексу розвитку туристичної галузі (TTDI) за 2019–2024 рр. Приділено увагу дослідженню гастрономічного туризму як перспективного напряму розвитку туристичного сектору. Визначено тенденції зростання та прогноз вартості ринку гастрономічного туризму Італії на 2020–2027 рр. Проаналізовано динаміку Глобального індексу продовольчої безпеки (GFSI) Італії у 2018–2022 рр. та здійснено порівняння позицій країни з провідними державами світу за рейтингом продовольчої безпеки у 2022 р. Розглянуто динаміку кількості закладів, відзначених зірками «Michelin», у 2018–2024 рр. Отримані результати дають змогу комплексно оцінити взаємозв’язок між розвитком туристичної галузі, гастрономічного сегмента та формуванням національного бренду країни, а також окреслити потенційні напрями для подальшого зміцнення конкурентоспроможності Італії на світовому туристичному ринку.
Структурні зміни переробної промисловості України в умовах воєнної економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Антонюк, Валентина Полікарпівна
В статті викладено результати комплексного аналізу стану та динаміки діяльності переробної промисловості України за 2021-2024 рр. Аналіз за функціональною структурою здійснено в розрізі двох секторів: виробництва продукції для економічної діяльності; виробництва продукції для народного споживання. Попри складні умови діяльності та втрати, у промисловості виявлено позитивні тенденції: зростання у 2023-2024 рр. обсягів реалізованої продукції (РП) у фактичних цінах у більшості галузей переробної промисловості, найвище у машинобудуванні; зростання частки РП машинобудування з 5,2% до 10,7% у загальному обсязі реалізації промисловості, де найвищі темпи зростання мали виробництва оборонно-промислового комплексу; зростання частки харчової промисловості, яка продемонструвала швидке відновлення діяльності в умовах війни та виконала стабілізаційну роль у розвитку економіки і підтримці добробуту населення; суттєву активізацію інноваційної діяльності промислових підприємств майже в усіх галузях. Систематизовано проблемні явища переробного сектору: стагнація металургійної, хімічної галузей та з виробництва коксу, пластмас, а також галузей легкої промисловості; зменшення обсягів РП машинобудування за межі країни. Виявлення позитивних тенденцій та проблемних секторів сприяє більш комплексному розумінні впливу війни на трансформаційні процеси у промисловості України.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 2 (49) by Title

Results Per Page

Sort Options