Науковий журнал «Економіка промисловості», 2026, № 2 (114)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2026, № 2 (114) by Title
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Божик, Денис ПилиповичУ статті проаналізовано вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (Carbon Border Adjustment Mechanism — CBAM) на розвиток металургійної галузі України, який з 2026 р. суттєво посилює регуляторний тиск на експорт продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) до ЄС. Визначено такі ключові напрями адаптації діяльності ГМК з урахуванням часового горизонту та капіталомісткості: інформаційний (підвищення якості MRV та відмова від дефолтних значень), комерційний (диверсифікація експорту) та технологічний (перехід до DRI-EAF). Обґрунтовано, що ефективна адаптація потребує поєднання короткострокових заходів із довгостроковою технологічною модернізацією. CBAM є не лише загрозою, а й каталізатором декарбонізації та інтеграції галузі в європейські низьковуглецеві ланцюги.Item Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Сергієнко, Тетяна Іванівна; Сергієнко, Дар’я ВіталіївнаУ статті досліджено особливості розвитку електронної комерції, зокрема її складової — електронної торгівлі, у фармацевтичній промисловості. Визначено ключові економічні ризики функціонування цифрових каналів збуту (фінансові, правові, логістичні та репутаційні), а також окреслено їх вплив на ефективність діяльності підприємств галузі. Проаналізовано специфіку формування ризиків у процесі онлайн-реалізації фармацевтичної продукції. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до управління ризиками з використанням технічних, організаційних, правових та економічних механізмів, що підвищує безпеку цифрових каналів збуту та довіру споживачів. Запропоновано напрями мінімізації ризиків з урахуванням галузевої специфіки.Item Забезпечення суверенного ШІ з позицій загальної економічної теорії стратегування(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Vyshnevskyi, Oleksandr S.; Bozhyk, Maryna S.; Gulchuk, Taras O.The article explores digital sovereignty for small nations in the AI era. Using General Economic Theory of Strategizing (GETS), it justifies aligning interests between governments and global platforms. Key AI factors (energy, power, big data, and algorithms) are analyzed, identifying data scarcity as the primary challenge. A mechanism is proposed: trading market access for technology and investment. Th e study justifies regional digital alliances and local protectionism to pool resources. Scientific novelty lies in applying GETS to model state and platform-based TNCs interactions. This strategy shift s countries from passive consumers to active competitors, enhancing sovereignty through proactive big data management.Item Концептуальні засади реалізації інвестиційного потенціалу підприємств в умовах воєнного стану(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Юрчишена, Людмила Вікторівна; Кабаровська, Олена АнатоліївнаУ статті розкрито засади оцінювання та реалізації інвестиційного потенціалу підприємств вугледобувної галузі в умовах воєнного стану. Інвестиційний потенціал розглянуто як здатність трансформувати фінансові, виробничі та трудові ресурси у фінансову стійкість, операційну безперервність, модернізацію виробничої бази та відновлення інвестиційної активності. На основі аналізу чистого доходу, чистого прибутку, чистої рентабельності продажів і рентабельності активів за 2021—2025 рр. виявлено ключові обмеження його реалізації. Запропоновано концептуальний підхід до реалізації інвестиційного потенціалу підприємств вугледобувної галузі в умовах воєнного стану за базовим, операційним і стратегічним рівнями.Item Промислова політика України: можливості подолання пастки периферизації(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Підоричева, Ірина ЮріївнаДосліджено проблематику формування промислової політики країнами периферії та напівпериферії в умовах зовнішніх обмежень на прикладі України. Розкрито структурну слабкість української економіки та ризики її периферизації в міжнародному поділі праці. Систематизовано зовнішні обмеження формування державної промислової політики. Обґрунтовано доцільність застосування підходу економічної складності як аналітичної основи реалізації селективної промислової політики та окреслено споріднені напрями диверсифікації економіки України. Сформульовано стратегічні засади формування промислової політики України з урахуванням вимог Індустрій 4.0 та 5.0.Item Розвиток промисловості в епоху глобальної трансформації: стратегічна адаптація та освітній фокус(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Мальцев, Олександр ЮрійовичУ статті здійснено комплексне дослідження трансформації концепції промислового потенціалу в умовах глобальної трансформації та парадигми Індустрії 5.0. Обґрунтовано перехід від моделі «крихкої ефективності» до стратегій резильєнтності, сценарного планування, форсайту. Уточнено поняття потенціалу розвитку промисловості з акцентом на освітньо-професійному потенціалі як фундаменті інноваційного оновлення. Систематизовано ключові компоненти освітньо-професійного потенціалу, ідентифіковано стратегічні напрями розвитку промисловості в постіндустріальному суспільстві. Запропоновано інструменти оцінювання впливу освіти та державно-приватного партнерства на зміцнення економічної безпеки України.