Економічний вісник Донбасу, 2026, № 1 (83)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Економічний вісник Донбасу, 2026, № 1 (83) by Title
Now showing 1 - 13 of 13
Results Per Page
Sort Options
Item Агентська проблема та розвиток бізнес-асоціацій у корпоративному середовищі(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Сердюк, Олександр Сергійович; Ануфрієв, Максим ЮрійовичУ статті досліджено еволюційні зміни у функціонуванні бізнес-асоціацій у контексті розвитку корпоративних форм організації бізнесу. Показано, що історично ці інститути формувалися як об’єднання власників капіталу для захисту їхніх економічних інтересів, проте з поширенням корпоратизації дедалі частіше представляли інтереси найманого управлінського корпусу. Це призвело до зміни характеру стимулів та пріоритетів у діяльності асоціацій: від орієнтації на довгостроковий розвиток та примноження капіталу – до зосередження на досягненні короткострокових фінансових і репутаційних результатів. У роботі підкреслено, що така трансформація посилює прояви агентської проблеми, яка зумовлює конфлікт інтересів між власниками та менеджментом і супроводжується зростанням трансакційних витрат на контроль. Зроблено висновок, що подальший розвиток бізнес-асоціацій потребує врахування цих суперечностей та пошуку інституційних рішень для мінімізації агентських ризиків і підвищення стійкості корпоративних структур.Item Безпекові та екологічні ризики інноваційного розвитку промисловості України в контексті забезпечення економічної безпеки та переходу до Індустрій 4.0 і 5.0(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Хандій, Олена ОлексіївнаДослідження присвячено критичному аналізу взаємопов’язаних безпекових та екологічних викликів, що супроводжують інноваційний розвиток та цифрову трансформацію промисловості України в умовах переходу до парадигм Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. Актуальність роботи зумовлена посиленням цих викликів на тлі повномасштабної війни, необхідності післявоєнного відновлення, завдань європейської інтеграції та участі в глобальній конкуренції. У роботі проведено систематизацію комплексних загроз, властивих кожній з концепцій. Для Індустрії 4.0 це, перш за все, технологічно детерміновані ризики: кібервразливість кіберфізичних систем та Інтернету речей, залежність від іноземних цифрових платформ, невизначеність регуляторного середовища та вразливість ланцюгів поставок. Екологічний вимір трансформації представлено через призму високої енергоємності, зростаючого вуглецевого сліду цифрової інфраструктури та проблеми електронних відходів. Індустрія 5.0 робить акцент на людиноцентричності, сталому розвитку та соціальній відповідальності, формує новий простір ціннісно орієнтованих ризиків. До них віднесено загрози, пов’язані з безпекою та етикою людино-машинної взаємодії, соціальною справедливістю трансформації, психофізіологічним добробутом працівників, а також необхідністю інтеграції принципів ESG (екологічні, соціальні, управлінські критерії) у промислову політику. В умовах війни ці структурні проблеми загострюються через масштабне руйнування інфраструктури, забруднення довкілля та критичну втрату людського та інтелектуального капіталу, що формує додаткові обмеження для модернізації. Обґрунтовано, що для реалізації потенціалу Індустрій 4.0 та 5.0, як драйверів довгострокової економічної безпеки, необхідна комплексна державна політика, що синхронізує післявоєнне відновлення з екологічною реабілітацією, прискореною декарбонізацією, розвитком «зеленої» енергетики, побудовою кіберстійких екосистем та системними інвестиціями в людський капітал.Item Використання економіко-математичних методів і моделей в досягнені глобалізаційних цілей зеленої економіки та управлінні екологічним розвитком біоресурсів аграрного сектору(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Ус, Галина Олександрівна; Марцішевський, Богдан РостиславовичУ статті досліджено роль економіко-математичних методів і моделей у досягненні глобалізаційних цілей зеленої економіки та забезпеченні ефективного управління екологічним розвитком біоресурсів аграрного сектору. Актуальність теми зумовлена посиленням міжнародних вимог до сталого виробництва, декарбонізації, раціонального природокористування та підвищення екологічної відповідальності агробізнесу в умовах глобальної конкуренції й кліматичних викликів. Розглянуто можливості застосування оптимізаційних, балансових, економетричних, імітаційних та прогнозних моделей для обґрунтування управлінських рішень у сфері використання земельних, водних і біологічних ресурсів, а також для оцінювання наслідків впровадження екологічних інновацій. Обґрунтовано, що використання кількісного моделювання сприяє підвищенню прозорості та результативності управління аграрними біоресурсами, дозволяє визначати пріоритети природоохоронних заходів, мінімізувати витрати та екологічні ризики, прогнозувати зміни продуктивності екосистем і формувати стратегії адаптації до кліматичних змін. Особливу увагу приділено інтеграції показників екологічної ефективності у систему економічного аналізу (викиди, втрати біорізноманіття, деградація ґрунтів, рівень відновлюваності ресурсів), що забезпечує комплексне бачення ефективності аграрного виробництва. Визначено, що впровадження економіко-математичних підходів дозволяє узгодити національні механізми управління біоресурсами з міжнародними стандартами сталого розвитку та ESG-принципами, а також підвищити рівень екологічної безпеки та ресурсної стійкості аграрного сектору. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою інтегрованих моделей оцінювання екологічних збитків і економічних вигод, а також цифровізацією моніторингу та управління біоресурсами.Item Економічна політика просторового розвитку територій: корпоративізація міських систем як інструмент смарт-спеціалізації в стратегічному плануванні, маркетингу та управлінні(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Наволокіна, Алла Сергіївна; Пузік, Оксана МиколаївнаУ статті досліджується економічна політика просторового розвитку територій у контексті трансформації міських систем та впровадження підходів смарт-спеціалізації. Обґрунтовано, що корпоративізація міських систем виступає ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності територій, концентрації ресурсів і координації стейкхолдерів розвитку. Розкрито сутність корпоративізації як форми інституційної організації управління міським розвитком, що поєднує публічні та приватні інтереси, сприяє залученню інвестицій, розвитку інноваційної інфраструктури та реалізації стратегічних пріоритетів територій. Проаналізовано взаємозв’язок між корпоративними моделями управління міськими системами та механізмами смартспеціалізації, зокрема через ідентифікацію унікальних активів, підтримку кластерних ініціатив, розвиток людського капіталу та цифрових рішень. Визначено роль місцевої влади у формуванні сприятливого інституційного середовища для корпоративізації, забезпеченні партнерств і підвищенні ефективності просторової економічної політики. Окрема увага приділена аналізу механізмів фінансування та стимулювання інновацій на рівні територіальних громад, зокрема через публічно-приватні партнерства, грантові програми, податкові стимули та інструменти розвитку смарт-інфраструктури. Запропоновано концептуальні підходи до інтеграції корпоративних інструментів у стратегії просторового розвитку територій з урахуванням принципів сталості, інклюзивності та інноваційності. Результати дослідження можуть бути використані при розробленні регіональних і міських стратегій розвитку, програм смарт-спеціалізації та вдосконаленні механізмів управління територіальним розвитком.Item Економічна футурологія як науковий напрям: сутність, підходи, інструменти(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Остапенко, Володимир ВалентиновичУ статті досліджено економічну футурологію як міждисциплінарний науковий напрям, спрямований на осмислення довгострокових трансформацій соціально-економічних систем у контексті глобальних викликів, технологічних зрушень та просторового розвитку. Розкрито сутність економічної футурології як системи наукових поглядів, методів і аналітичних інструментів, що забезпечують формування альтернативних уявлень про можливі, ймовірні та бажані траєкторії економічного розвитку. Обґрунтовано відмінність економічної футурології від традиційного економічного прогнозування та стратегічного планування, що полягає у фокусі на невизначеності, нелінійності розвитку та багатоваріантності майбутнього. Систематизовано основні підходи економічної футурології, зокрема сценарний, форсайтний, системний, інституційний та просторовий, які дозволяють комплексно аналізувати динаміку економічних процесів і взаємодію суб’єктів розвитку. Особливу увагу приділено інструментарію економічної футурології, серед якого виокремлено методи експертних оцінок, технологічного та соціально-економічного форсайту, економіко-математичного моделювання, аналізу трендів і «слабких сигналів», а також використання великих даних і цифрових платформ. Доведено, що економічна футурологія формує теоретико-методологічне підґрунтя для розроблення адаптивних стратегій просторового планування та розвитку територій, зокрема на засадах смарт-спеціалізації. Зроблено висновок, що застосування футурологічних підходів сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень, зменшенню ризиків та формуванню довгострокової конкурентоспроможності економічних систем.Item Екосистема економічного відновлення України: координація державних політик у парадигмі Індустрії 5.0.(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Азьмук, Надія АнатоліївнаУ статті обґрунтовано концептуальні засади формування екосистеми відновлення економіки України в парадигмі Індустрії 5.0. Запропоновано модель, що синхронізує темпи індустріалізації з освітніми, міграційними та цифровими процесами на основі координації державних політик. Визначено три засадничі компоненти резильєнтності екосистеми: інтелектуальну (Промисловість – Талант – Освіта – Цифровізація), соціальну (Промисловість – Талант – Захист (трудова політика) – Цифровізація) та мережеву (Промисловість – Талант – Міграція – Цифровізація). Проаналізовано узгодженість політик за кожною компонентою та надано рекомендації щодо посилення їхньої взаємодії. Результати дослідження створюють підґрунтя для стратегічного планування повоєнної модернізації та забезпечення довгострокової стійкості держави.Item Кластеризація партнерств університету як інструмент управління взаємодією в моделі «Education–Science–Industry»(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Кухар, Володимир Валентинович; Мойсеєнко, Костянтин Євгенійович; Малій, Христина ВасилівнаУ статті обґрунтовано управлінський підхід до формування та розвитку партнерської екосистеми корпоративного технічного університету в моделі «Education–Science–Industry» на основі кластеризації партнерств як інструменту інституціоналізації взаємодій у воєнний час та в період повоєнного відновлення. Метою дослідження є формування структурованої моделі партнерської екосистеми університету, що відображає перспективи розвитку співпраці та забезпечує керованість взаємодій між освітнім, науковим і індустріальним сегментами. Методологічною основою є системний та структурно-функціональний аналіз партнерських взаємодій із переходом від опису окремих угод до оцінювання цілісної мережі як керованої системи. Емпіричну базу становлять меморандуми та договори про співпрацю ТОВ «Технічний університет «Метінвест Політехніка» за 2021 – листопад 2025 рр., а також дані щодо реалізованих і поточних спільних освітніх, наукових та інноваційних проєктів. Застосовано контент-аналіз договірної бази, класифікацію партнерів за кластерами «Education–Science–Industry», матричний аналіз інтенсивності взаємодій у вигляді теплової карти за інноваційними пріоритетами MIX, OID, DTiK та кластерне моделювання для виокремлення інтеграційного ядра (R&D Core). Отримані результати засвідчили стале зростання партнерської мережі у 2021–2025 рр. із піком активізації у 2024–2025 рр., а також нерівномірність навантаження між сегментами мережі. На основі виявлених функціональних асиметрій ініційовано створення науково-технічної ради як постійного механізму прямої договірної взаємодії з виробничими активами Групи Метінвест та переведення фактичних запитів промислового партнера (орієнтовно 14–18 тем щороку) у керований портфель R&D-проєктів із визначеними пріоритетами та показниками результативності. Запропоновано комплекс напрямів удосконалення управління партнерською мережею, що включає інституціоналізацію кластера, формування пулу стратегічних партнерів, уніфікацію договірної бази з робочими пакетами R&D, посилення наукового сегмента, розвиток міжнародних проєктів і впровадження цифрової CRM-платформи управління партнерствами. Наукова новизна полягає у розвитку підходу до управління партнерствами університету, інтегрованого у бізнес-структуру, через кластеризацію мережі та оцінювання інтенсивності взаємодій між сегментами «Education–Science–Industry» з обґрунтуванням ролі університету як інтеграційного R&D-ядра.Item Місто як суб’єкт економічних і соціальних відносин в корпоративному середовищі(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Малишко, Сергій ОлександровичУ статті досліджується місто як активний суб’єкт економічних і соціальних відносин у сучасному корпоративному середовищі. Обґрунтовано, що в умовах децентралізації, глобалізації та трансформації публічного управління міста перестають виступати виключно як адміністративно-територіальні одиниці та набувають ознак повноцінних економічних агентів, здатних формувати власні стратегії розвитку, управляти активами та залучати інвестиційні ресурси. Розкрито сутність корпоративного середовища міста, яке поєднує механізми корпоративного управління, публічні інтереси громади та соціальну відповідальність міських інституцій. Особливу увагу приділено ролі муніципальних підприємств, публічно-приватного партнерства та корпоративізованих міських структур у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку. Доведено, що корпоративізація міського управління сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, прозорості прийняття рішень та формуванню нових форм соціального підприємництва. Водночас акцентовано на ризиках надмірної комерціалізації міських функцій і необхідності збереження балансу між економічною доцільністю та соціальним призначенням міста. Зроблено висновок, що місто в корпоративному середовищі виступає багатовимірним суб’єктом, який інтегрує економічні, соціальні та управлінські функції, формуючи нову модель взаємодії між владою, бізнесом і громадою.Item Особливості оцінки організаційної структури та бізнес-процесів підприємств галузі індустрії гостинності(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Височин, Валентина ВікторівнаУ статті досліджено особливості оцінки організаційної структури та бізнес-процесів підприємств галузі індустрії гостинності в умовах динамічного ринкового середовища та зростаючої конкуренції. Обґрунтовано, що ефективність функціонування готельних, ресторанних і туристичних підприємств значною мірою залежить від раціональної побудови організаційної структури управління та результативності бізнес-процесів, орієнтованих на створення якісного сервісного продукту. Проаналізовано специфічні риси організаційних структур підприємств індустрії гостинності, зокрема високий рівень клієнтоорієнтованості, сезонність діяльності, значну роль персоналу та необхідність швидкого реагування на зміни попиту. У роботі розглянуто основні підходи до оцінки організаційних структур і бізнес-процесів, серед яких функціональний, процесний, системний та клієнтоорієнтований підходи. Визначено ключові показники оцінки ефективності, зокрема рівень узгодженості управлінських рішень, швидкість обслуговування клієнтів, витратомісткість процесів, гнучкість організаційної структури та якість комунікацій між підрозділами. Окрему увагу приділено застосуванню сучасних інструментів аналізу бізнес-процесів, таких як BPM, KPI, CRM-системи та цифрові платформи управління. Зроблено висновок, що комплексна оцінка організаційної структури та бізнес-процесів дозволяє виявити «вузькі місця» в управлінні, підвищити ефективність використання ресурсів і сприяти сталому розвитку підприємств індустрії гостинності. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності підприємств галузі, а також у подальших наукових дослідженнях з проблем управління сервісними організаціями.Item Стале та стійке повоєнне відновлення на місцевому рівні(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Сущенко, Олександр Миколайович; Куліш, Ганна ІгорівнаУ статті досліджено підходи до стійкого та сталого повоєнного відновлення громад в умовах масштабних соціальних, економічних та екологічних втрат. Теоретичною основою дослідження є концепція стійкості (resilience), а також підходи building back better і building forward better, які розглядають відновлення як можливість не лише відтворення втрачених функцій, а й трансформаційного розвитку територій. Основну увагу зосереджено на відновленні громад як комплексних соціально-економічних систем, здатних протистояти майбутнім ризикам і забезпечувати довгостроковий розвиток на засадах сталості. На основі аналізу національних і міжнародних планів відновлення України визначено, що переважна більшість ініціатив орієнтована на формування стійкої операційної спроможності громад через інтеграцію екологічних, соціальних та управлінських (ESG) компонентів. Виявлено, що фрагментованість відновлювальних заходів знижує їхню ефективність та обумовлює потребу у створенні цілісної рамки сталого відновлення, узгодженої з принципами сталого розвитку, європейськими стандартами та Таксономією ЄС, зокрема принципом Do No Significant Harm. Обґрунтовано роль цифровізації, сталих технологій, інноваційних фінансових інструментів і багаторівневої взаємодії стейкхолдерів у підвищенні стійкості громад. Практичні результати дослідження можуть бути використані при розробці стратегій повоєнного відновлення громад, програм територіального розвитку та механізмів залучення сталого фінансування.Item Стратегічні й інституційні аспекти реалізації політики маркетингу територій в органах місцевого самоврядування(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Таранич, Андрій Володимирович; Хаджинов, Ілля ВасильовичВ роботі розкрито наукові та правничі засади розвитку маркетингу територій, висвітлено внесок провідних наукових шкіл (класичної маркетингової, регіонально-економічної, урбаністичної, соціокультурної та публічно-управлінської). Значну увагу приділено ролі брендингу територій як інструменту стратегічного управління, а також характеристиці механізмів та інструментів, які застосовують органи місцевого самоврядування для формування ідентичності, підвищення конкурентоспроможності та налагодження ефективних комунікацій. Проведено аналіз стратегічних і інституційних аспектів реалізації політики маркетингу територій у діяльності органів місцевого самоврядування, виявлено умови, що забезпечують формування конкурентоспроможного та впізнаваного бренду громади, а також визначено фактори, які підвищують ефективність маркетингової політики та її роль у соціально-економічному розвитку територій.Item Структурні проблеми та диспропорції розвитку промисловості України(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Чорна, Олександра Анатоліївна; Коритько, Тетяна ЮріївнаУ статті розглянуто структурні диспропорції та дисбаланси, пов'язані зі співвідношенням між експортом та імпортом, високою часткою торгівлі та фінансової діяльності у валовій доданій вартості, розривом між темпами зростання обсягів інвестицій та темпами зростання фінансових вкладень. Виявлено, що основними структурно-галузеві проблеми, які зумовлюють слабкі позиції України як виробника готової продукції на світовому ринку є деіндустріалізація та диспропорції у структурі промисловості; інвестиційно-фінансові бар’єри модернізації; технологічна відсталість та низька інноваційна активність; енергетичні обмеження, пов’язані з високою енергоємністю виробництва; соціально-демографічні дисбаланси трудових ресурсів в країні. Обґрунтовано, що структурні зрушення в економіці можуть призводити до позитивних результатів, які виражаються в оновленні технологій, появі нових технологічних можливостей, підвищенні продуктивності праці та забезпеченні, зрештою, стабільного та сталого економічного зростання.Item Формування інструментарію промислової політики на основі ідей неортодоксальних економічних шкіл(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Омельяненко, Олена МиколаївнаУ статті досліджено інструментарій промислової політики крізь призму неортодоксальних економічних шкіл. Показано, що неортодоксальні економічні школи пропонують ширший набір політичних інструментів, орієнтованих на розвиток інституцій, підтримку технологічних траєкторій та формування інноваційних екосистем. Особливу увагу приділено ролі держави як активного координатора промислового розвитку та каталізатора структурних змін. Зроблено висновок про доцільність використання гібридного інструментарію промислової політики для забезпечення довгострокової економічної трансформації та стійкого розвитку.