Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 3 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив «сірої» тіньової економіки на соціально-економічну безпеку міста(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Романовська, Юлія АнатоліївнаМетою статті є виклад положень методологічних засад оцінювання впливу «сірої» тіньової економіки на соціально-економічну безпеку міста. Актуальність таких методологічних засад зумовлена зростанням ролі міст у соціально-економічному розвитку України і відсутністю будь-яких методологічних положень щодо впливу «сірої» тіньової економіки на соціально-економічну безпеку міста. Наявні офіційні Методичні рекомендації розрахунку рівня тіньової економіки спрямовані на отримання оцінок «сірої» тіньової економіки на макрорівні, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) щодо вимірювання неспостережуваної економіки застосування в Україні практично не знайшли. У статті викладено розроблені методологічні засади оцінювання впливу «сірої» тіньової економіки на бюджет міста, які поєднують взаємозумовлені концепти, принципи та категорії оцінювання, операціоналізація яких у вигляді розробленого алгоритму дозволила створити операційне середовище оцінювання. Методологічні засади оцінювання впливу неспостережуваної економіки на бюджет міста базуються на наданих принципах і передбачають внаслідок особливостей об’єкта оцінювання використанням низки припущень. Розрахунок величини ненадходжень коштів до бюджету кількох міст України за розробленим алгоритмом оцінювання показав, що бюджети досліджених міст через приховування доходів бізнесу, числа працюючих і виплати заробітної плати «у конвертах» протягом вибраного періоду недоотримали значні суми, які становлять помітну частину офіційних трансфертів. Звичайно, доцільно визнати деяку умовність величини коштів, які не надійшли до бюджету досліджених міст через наявність «сірої» тіньової економіки, навіть якщо наполовину зменшити їхню величину, то і тоді показники втрат міських бюджетів залишаться значними. Проте негативний вплив тіньової економіки у місті не зводиться лише до недоотримання міським бюджетом чималої суми коштів. Необхідно враховувати ще й віддалені загрози соціально-економічній системі міста через наявність тіньової економіки: свідоме обмеження потенціалу розвитку економіки міста та спотворення економічної конкуренції.Item Детермінанти споживчої поведінки в умовах пандемії COVID-19(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Микитенко, Неля Володимирівна; Білявська, Юлія ВікторівнаМетою статті є виявлення типових детермінант споживчої поведінки за умов пандемії COVID-19 та визначення сучасних споживчих тенденцій і пріоритетів у процесі придбання товарів. У статті зроблено спробу ідентифікації головних змін у поведінці сучасних споживачів підприємств торгівлі та з’ясовано, як змінилися їх переваги щодо купівлі товарів. Визначено споживчу поведінку як складний соціально-економічний феномен, який перебуває на стику багатьох наук і в якому акумулюється цілий спектр детермінант. Авторами ідентифіковано ключові чинники, які детермінують споживчу поведінку за умов пандемії COVID-19. Підтверджено, що нинішня пандемія та пов’язана з нею рецесія економіки позначаються на чутливості до економічного фактору, розшаровуючи споживачів на чотири типи: вразливі, консерватори, оптимісти та вимушені аскети. Обґрунтовано появу нової моделі покупця – діджитал-споживача. Виявлено тенденцію значного збільшення в 2020 році обсягу споживчого кошика та зменшення частоти покупок з орієнтиром на задоволення первинних людських потреб. Визначено нові тренди споживчої поведінки: ставка на домашнє готування і споживання їжі вдома, здоровий спосіб життя, захист здоров’я та відчуття власної безпеки і безпеки своїх рідних. Особливу увагу приділено огляду товарних категорій, яким віддає перевагу сучасний споживач. Доведено погіршення психологічної стабільності споживачів і підвищення рівня напруги та конфліктності в процесі обслуговування в торговельних точках. У статті узагальнено особливості еволюції споживчих настроїв за етапами світового розвитку пандемії COVID-19. Обґрунтовано можливості, які відкриває пандемія для сучасного споживача та процесу споживання в цілому.Item Динаміка мотиваційних важелів під впливом пандемії(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Вонберг, Тетяна Вікторівна; Мотчана, Евеліна МиколаївнаМетою статті став аналіз мотиваційних важелів до ефективної праці, котрі були дієвими до та стали дієвими після початку пандемії COVID-19. У статті обґрунтовано актуальність дослідження мотиваційних чинників і ймовірних змін у мотиваційних складових працівників компаній, котрі виникли у відповідь на появу нового вірусу та необхідність масово змінювати звичний формат роботи. Аналізуючи й узагальнюючи наукові дослідження вчених у царині мотивації та стимулювання працівників до ефективної праці, незважаючи на наявні численні розробки, було доведено, що питання зміни мотиваційних важелів під впливом пандемії все ще лишається недостатньо розкритим. Проведене дослідження дозволяє зробити певні висновки: пандемія вплинула, звичайно, на мотивацію та продуктивність праці працівників, але несуттєво. Так, з початком пандемії зменшилася питома вага респондентів, які мали середній рівень задоволеності своєю роботою, при цьому збільшилася питома вага як респондентів, які мали найвищий рівень задоволеності, так і респондентів, які були не задоволені роботою. Також з початком пандемії зменшилась питома вага респондентів, які були продуктивними, тоді як збільшилася питома вага респондентів, які мали високий та низький рівні продуктивності. Дослідженням було доведено, що для людей з початком пандемії більш значущими стали стабільність, комфортні умови на робочому місці та перспектива додаткового доходу; водночас такі фактори, як конкурентна зарплата та можливості кар’єрного зростання, поступово почали втрачати свої лідерські позиції в переліку важливих мотиваційних складових до продуктивної праці. Опитування підтвердило, що протягом останнього року працівники все більше почали цінувати стабільність і соціально відповідальну позицію роботодавця щодо своїх працівників; а компанію все частіше працівники почали оцінювати саме за її відношенням до персоналу в період розквіту пандемії, за готовністю змінюватися разом із змінами навколишнього середовища, за готовністю підтримати персонал і допомогти за потреби.Item Забезпечення професійної працездатності персоналу в умовах нової соціоекономічної реальності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Василик, Алла Володимирівна; Білик, Ольга Миколаївна; Пітько, Ірина ЮріївнаУ роботі досліджено сутність і чинники професійної працездатності, а також її роль у забезпеченні високої продуктивності праці. Основною метою дослідження стали аналіз чинників, що впливають на працездатність сучасних працівників, виявлення рівня їх задоволеності умовами та організацією праці, а також обґрунтування напрямів підвищення працездатності працівників на підприємствах з урахуванням сучасних загроз, спричинених пандемією COVID-19. На основі проведеного соціологічного опитування проаналізовано рівень задоволеності працівників українських підприємств існуючими заходами із забезпечення і підтримання працездатності персоналу на робочому місці, зокрема, умовами праці, режимом праці та відпочинку, іншими заходами. Здійснено оцінку суб’єктивного відчуття втоми працівників, виявлено здебільшого відсутність на підприємствах системи моніторингу працездатності та самопочуття працівників, що унеможливлює обґрунтоване запровадження якісних заходів щодо підтримки та підвищення працездатності і усунення наслідків втоми. Виявлено наслідки пандемії COVID-19 на умови й організацію праці на підприємствах, на працездатність працівників, їх відчуття фізичного та психологічного благополуччя. На основі здійсненого дослідження систематизовано основні напрями підвищення працездатності персоналу на робочому місці в нових соціоекономічних умовах, які відображають очікування та потреби працівників. Пріоритетні заходи, які доцільно впроваджувати на підприємствах для підтримання та підвищення професійної працездатності персоналу, включають: чітку регламентацію посадових обов'язків і раціональний розподіл навантаження на всіх учасників трудового процесу; зменшення міри небезпечного впливу умов праці на людський організм; захист працівників від наявних і можливих небезпек; компенсацію надмірних навантажень заходами матеріальної мотивації, нематеріального заохочення, удосконаленням режимів праці та відпочинку; урахування індивідуальних характеристик людини при плануванні трудового навантаження; організацію психологічної допомоги та консультування співробітників, тренінгів з Tіme-management і Team-building, покращення соціально-психологічного клімату.