Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/894

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 3 by Subject "HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::Economic history"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Cognitive Resources of New Economy
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Доронін, Андрій Віталійович; Дороніна, Майя Степанівна
    Світовий досвід свідчить, що для підвищення надійності функціонування і розвитку суспільства йому необхідно орієнтуватися на модель неоекономіки і рекомендації когнітології. Хоча в багатьох публікаціях частково надані варіанти вирішення цієї проблеми, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування комплексного вивчення резервів розвитку українського суспільства. Метою цієї статті обрано узагальнення передумов розробки теоретико-методичного забезпечення формування неоекономічної моделі суспільства з розвитком і використанням когнітивних ресурсів. У процесі дослідження проаналізовано тенденцію зміни моделей суспільства і чинники, які забезпечують перехід до використання нових знань, які здатні забезпечити програмування і реалізацію успішних реформ суспільства в цілому і його економічної системи зокрема. У статті запропонований варіант гіпотези колективного дослідження: «В умовах неухильного зростання ролі і значення новітніх знань в інноваційному розвитку економіки когнітивний капітал фірми, тобто знання про те, як виробляти новітні корпоративні знання, стає критичним фактором забезпечення масштабних і безперервних інновацій та в цілому прогресивного соціально-економічного розвитку країни». Майже всі вчені, які виконували дослідження резервів розвитку неоекономіки, визначали, що вона актуалізує розвиток знань. За допомогою поєднання наведених у роботах учених положень філософії, психології та менеджменту в статті сформовано теоретичне підґрунтя досліджень когнітивного потенціалу працівника. Обґрунтовано необхідність поетапного введення дослідницького компонента в освітню діяльність вищої школи. Наведено характеристику кожного етапу в координатах: мета навчального процесу, критерії оцінки його результату, особливості педагогічного супроводу учня.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перехід до економіки знань у межах модернізаційної парадигми для країн ядра та напівпериферії глобальної економічної системи
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Довгаль, Олена Андpiївна; Довгаль, Георгій Володимирович; Сердюк, Ганна Валеріївна
    У статті проведено узагальнення особливостей сучасного переходу від індустріальної економіки до постіндустріальної (економіки знань) у межах модернізаційної парадигми для країн ядра та напівпериферії глобальної економічної системи. Доведено, що серед історичного різноманіття національних феноменів модернізації можна виділити дві альтернативні моделі: інноваційну та наздоганяючу. Обґрунтовано, що інноваційна модель найбільшою мірою характерна для країн, що формували ядро світової економічної системи, водночас для країн, що знаходилися на напівпериферії світового розвитку, більш характерним є реалізація наздоганяючої моделі. Виявлено, що сучасне інтелектуальне виробництво охоплює, перш за все, галузі економіки, продукцією яких є інформація і знання. Водночас інтелектуальний капітал функціонує і в галузях матеріального виробництва, також впливаючи на їх показники. Саме тому працівники інтелектуальної праці, що формують інтелектуальні верстви суспільства, розглядаються як суб'єкти нематеріального інтелектуального виробництва, що становить ядро економіки знань. Їх основна функція полягає у виробництві інтелектуальних продуктів (соціально цінного знання), на відміну від груп, суспільна функція яких полягає у матеріалізації цих цінностей і знань. При цьому конкретно-історичні форми об'єктивації знань, способи їх відтворення і, відповідно, історичні типи інтелектуальних верств можуть значно відрізнятися. Робиться висновок, що економіка знань розглядається як сфера господарської діяльності, яка у сучасних умовах характеризується інтенсивним використанням інтелектуального капіталу як основного економічного ресурсу, в тому числі й у галузях матеріального виробництва.