Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 3 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Corona-test of the Real Economy and Financial and Economic Imperatives to Overcome the Effects of the COVID-19 Pandemic(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Прянишникова, Маргарита Валентинівна; Гуденко, Олександр ДмитровичМетою статті є висвітлення фінансово-економічних імператив і семантики практичних заходів щодо подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 в розрізі країн і потенційних можливостей їх імплементації в Україні з урахуванням результатів корона-тесту реальної економіки, вираженої в традиційній комбінації макроекономічних вимірників сталого й всеохоплюючого розвитку. У статті проаналізовано стан інституційно-секторальних ланок реального сектора економіки в період світової пандемії COVID-19, систематизовано ключові фактори негативного впливу на сталість економічного зростання на базі критеріальної інваріантності вимірників кількісно-якісних параметрів виробництва, логістики, наявності (вивільнення) робочої сили та банкрутства. В результаті дослідження запропоновано виокремлення двох видів заходів щодо подолання наслідків пандемії: на рівні підприємств і держави. До першої групи запропоновано віднести декомпозицію стратегії компаній щодо скорочення витрат, перепрофілювання їх діяльності, продуктову диверсифікацію з урахуванням потреб внутрішнього ринку, забезпечення мобільності співробітників, їх залучення в інтерактивно-дистанційному режимі (онлайн-обслуговування). Друга виражена у допомозі (підтримці) підприємствам і найманим працівникам, відстрочці податкових платежів, державних гарантіях по кредитах, надання безвідсоткових позик, одноразової фінансової допомоги, разових грантів для визначених секторів, які відносяться до найбільш чутливих у подоланні наслідків пандемії COVID-19. Проведений критичний аналіз кращих практик подолання наслідків пандемії у таких країнах, як: Франція, США, Німеччина, Велика Британія, Італія, Туреччина, Японія, Китай, Південна Корея та ін. Запропоновано практичні кроки щодо можливості їх застосування в Україні.Item Грошово-кредитна політика в умовах економічних перетворень(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Коровій, Валерій ВікторовичМетою цієї статті є удосконалення теоретико-методологічних і практичних засад реалізації грошово-кредитної політики в умовах економічних перетворень. Визначено, що основними задачами грошово-кредитного регулятора для трансформаційних економік є забезпечення тривалої стабільності національної грошової одиниці, гарантування стійкості фінансової системи держави, опосередковане стимулювання економічного розвитку. Охарактеризовано необхідність перманентного удосконалення методичного інструментарію реалізації грошово-кредитної політики, зокрема, застосування нестандартних інструментів кількісного та кредитного пом’якшення. Визначено роль процентної політики як основного інструменту монетарного регулювання в країнах з розвиненою та трансформаційною економіками. Обґрунтовано доцільність використання правила Тейлора для посилення ефективності вітчизняної грошово-кредитної політики. Доведено, що для відкритих економік у стратегічній перспективі грошово-кредитна політика з метою посилення власної ефективності повинна базуватися на комбінації плаваючого валютного курсу (різних модифікацій), інфляційного таргетування, адаптивного застосування іншого інструментарію (відсоткової ставки, грошово-кредитних агрегатів тощо) задля наближення до проміжних і кінцевих цілей. Окреслено методологічні та прикладні особливості реалізації стримуючої та стимулюючої грошово-кредитної політики. З’ясовано, що протягом 2005–2020 рр. монетарний регулятор застосував в Україні переважно стримуючу грошово-кредитну політику, однак у складних соціально-економічних умовах – пом’якшував її. Зазначено основні особливості реалізації таргетування інфляції, обґрунтовано його застосування в трансформаційних економіках, зокрема в Україні.Item Криптовалютні активи у системі фінансового обліку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Макурін, Андрій АндрійовичУ статті було розглянуто побудову процесу обліку активу та алгоритм визнання об’єкта активом. Проаналізовано основні підходи до відображення криптовалюти у фінансовому обліку. Проведене дослідження показало, що в Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ) досі відсутні спеціальні роз’яснення щодо правильності ведення обліку та визнання криптовалют. З одного боку, пропонується визнавати її як нематеріальний актив, з іншого – як запаси. Дослідження показало: щоб започаткувати процес обліку будь-якого активу, необхідно визначити, чи відповідає такий ресурс визначенню активу. У статті обґрунтовано належність криптовалюти до активів. Проте визначити приналежність до певної групи активів стає досить дискусійним питанням. Проаналізовано основні підходи до визначення певної групи активів. За формальними ознаками криптовалюту відносять до грошових коштів або їх еквівалентів. У дослідженні проведено порівняння грошових коштів і криптовалют. Розглянуто основні відмінні риси цих двох активів. Встановлено, що оцінювати криптовалюту необхідно за справедливою вартістю, при цьому зазначати дату оцінки з метою фіксації ринкових умов. Вимірником криптовалют при відображенні у фінансовій звітності є долари США або еквівалент національної валюти на дату складання балансу. Дослідження показало, що залежно від виду діяльності підприємства криптовалюту у фінансовій звітності, у «балансі» варто визначати за статтею «Нематеріальні активи» (код рядка 1000) та первісну вартість такого активу за рядком 1001 або як запаси (код рядка 1100). Також, якщо в обліковій політиці підприємства зазначено, що криптовалюта виступає фінансовою інвестицією, її варто відображати у рядку 1160.Item Механізм державного регулювання розвитку страхової системи України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Войтович, Людмила МирославівнаМетою дослідження є обґрунтування наукових підходів до необхідності державного регулювання, побудова механізму державного регулювання розвитку страхової системи та пошук можливостей його удосконалення з метою розвитку як страхової системи, так і національної економіки. У статті проаналізовано понятійно-категорійний апарат теорії державного регулювання страхової системи та розглянуто підходи вчених до розуміння поняття «механізм державного регулювання» у страховій сфері. Виділено основні відмінні риси між державним регулюванням страхового ринку та державним регулюванням страхової системи. Визначено, що на розвиток страхової системи впливає сукупність різних чинників, тому її державне регулювання набуває специфічних ознак залежно від часу, країни та обраної економічної політики. Запропоновано стисле та ширше бачення поняття державного регулювання розвитку страхової системи, під яким розуміємо застосування державою комплексу заходів впливу на сукупність елементів, які забезпечують ефективне функціонування страхової системи з метою досягнення її стабільного розвитку та економічного зростання держави в цілому. Побудовано механізм державного регулювання розвитку страхової системи, до якого запропоновано включати: стратегічну мету, завдання, суб’єкти, об’єкти, принципи, функції, методи й інструменти, форми державного регулювання та чинники впливу на розвиток страхової системи. Виокремлено такі принципи державного регулювання розвитку страхової системи: достатності, адекватності, послідовності, відкритості, справедливості, доцільності, ефективності, стабільності. Досліджено такі форми державного регулювання: нормативно-правове регулювання, організаційне регулювання, конкурентне регулювання, податкове регулювання, цінове регулювання, фінансовий моніторинг.Item Роль банківського кредитування у розвитку економіки України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Кремень, Вікторія Михайлівна; Кремень, Ольга Іванівна; Гуляєва, Людмила ПетрівнаМетою статті є дослідження стану банківського кредитування реального сектора та його впливу на розвиток економіки України. Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання: проведено аналіз динаміки загального обсягу банківського кредитування реального сектора, проаналізовано структуру банківських кредитів нефінансовим корпораціям за строками надання та валютою, визначено обсяги наданих банками кредитів нефінансовим корпораціям нефінансовим корпораціям на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості. Для поглибленого оцінювання впливу банківського кредитування реального сектора на розвиток економіки проведено кореляційно-регресивний аналіз, який дозволив встановити, що нарощення обсягів кредитування банками нефінансових корпорацій призводить до зростання ВВП, обсягу реалізованої промислової продукції (товарів, послуг), експорту, капітальних інвестицій та середньомісячної заробітної плати, а також до зниження чисельності зайнятого населення, що може бути свідченням інтенсифікації та автоматизації виробництва як результат використання кредитних коштів. Найбільш адекватно взаємозв’язок між обсягами кредитування банками нефінансових корпорацій та ВВП, експортом і чисельністю зайнятого населення за 2005–2019 рр. описує поліноміальна функція, а зв'язок між обсягами кредитування банками нефінансових корпорацій та капітальними інвестиціями і середньомісячною заробітною платою – експоненційна функція.Item Стійкість банківської системи у контексті взаємозв’язку банків і держави(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Корнівська, Валерія ОлегівнаУ статті наведено результати дослідження стійкості банківської системи в умовах активізації фінансової підтримки з боку держави під час фінансово-економічної дестабілізації. З метою оцінки перспектив монетарного та фінансового розвитку в Україні подано характеристику стійкості банківської системи єврозони. Європейський досвід доводить згубність зростаючого взаємозв’язку банків і держави в умовах фінансіалізації. Цей зв'язок розглядається в роботі як замкнена циклічна проблема державно-фінансової циркуляції ліквідності, яка призводить до фінансового знекровлення реального сектора, порушення системної стабільності та потребує вирішення через обмеження операцій банків з державними цінними паперами. У статті показано, що пошук напрямів вирішення цієї проблеми у європейському фінансовому просторі став одним із факторів фінансово-інституційних трансформацій у єврозоні та ЄС і створення банківського союзу; доведено, що запроваджена новітня законодавча база не стимулювала ефективного розподілу фінансових ресурсів в економіці. Обґрунтовано, що державно-фінансова циркуляція ліквідності призводить до глибинного переформатування функціонування банківської системи, яка втрачає здатність ефективно перерозподіляти фінансові ресурси в реальному секторі економіки.