Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 3 (99)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1917

Browse

Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 3 (99) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Економіко-математичне моделювання обсягу інвестицій в Україні
    (Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Гаркушенко, Оксана Миколаївна
    Інвестиції, насамперед виробничі, є запорукою того, що підприємства зможуть своєчасно оновити виробничі потужності та зберегти або, навіть, посилити свої позиції на ринках товарів та послуг. Втім, питання визначення факторів, які впливають на обсяги і динаміку інвестицій, є досить проблематичним, що ускладнює створення відповідних економіко-математичних моделей. Зарубіжні та українські вчені давно займаються визначенням таких факторів. Зазвичай до їх складу відносять: ВВП на душу населення країни; темпи економічного зростання; національні заощадження; курс валюти; інфляцію; облікову ставку; рівень податкового навантаження (в першу чергу – податку на прибуток підприємств); індекс цін на продукцію виробничого призначення; рівень доходів на вкладений капітал (коефіцієнт окупності інвестицій); заробітну плату; продуктивність праці тощо. Але в кожній країні сила впливу різних факторів може розрізнятися. Так само ускладнює процес моделювання інвестицій і те, що деякі фактори (наприклад, ВВП на душу населення) самі по собі є складними та залежать від інших чинників. Тому метою статті є визначення факторів впливу на інвестиції в Україні та розробка відповідних економіко-математичних моделей, які в подальшому передбачається використати для побудови комплексної системно-динамічної моделі впливу цифровізації на забезпечення сталого розвитку України. Така комплексна модель може стати не лише зручним інструментом визначення наслідків для промисловості зміни обсягів інвестицій під впливом дії різних факторів, але і рівня захворюваності трудящих та забруднення довкілля. За результатами дослідження було встановлено, що на обсяг інвестицій в промисловість України найбільше впливає облікова ставка НБУ. У роботі запропоновано відповідну модель інвестицій та обґрунтовано її адекватність. На інвестиції в цифровий капітал виробничого призначення певний вплив мають також фактори індексу долара США та податкового навантаження, а на інвестиції в цифровий капітал природоохоронного призначення – фактор податкового навантаження. Проте через дуже приблизні статистичні дані, на яких виконувалися розрахунки, відповідні моделі не є надійними. Зважаючи на результати проведеного дослідження обґрунтовано рекомендації щодо розробки методики збору та представлення статистичної інформації, яка стосується інвестицій в цифрові техніку та технології підприємствами країни та цифрового капіталу природоохоронного та виробничого призначення (за структурою). Це дозволить в подальшому проводити більш точні розрахунки та створювати надійніші економіко-математичні моделі, які можуть стати зручним інструментом для визначення напрямів розвитку економіки країни.
  • Thumbnail Image
    Item
    Європейський дослідницький простір: новий етап розвитку та можливості інтеграції України у воєнний та повоєнний періоди
    (Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Підоричева, Ірина Юріївна
    Євроінтеграційні спрямування України, надання нашій державі статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (ЄС), а також потреба у фінансовій, технологічній, управлінській та іншій допомозі з боку ЄС, зокрема щодо повоєнного відновлення сфери досліджень та інновацій, актуалізують завдання прискорення її інтеграції в Європейський дослідницький простір (ЄДП). Метою статті є аналіз поточного етапу розвитку Європейського дослідницького простору у контексті нових стратегічних цілей ЄС та, зважаючи на це та війну в Україні, визначення можливостей розширення співпраці між Україною та ЄС у сфері досліджень та інновацій, поглиблення її інтеграції в ЄДП як джерела повоєнного відновлення, стабілізації та випереджального інноваційного розвитку національної економіки. Показано, що війна, розв’язана РФ проти України, обумовила формування нової нормальності в міжнародному науковому співробітництві та послужила тригером розбудови самодостатньої пан’європейської інноваційної екосистеми, яка б тісніше з’єднувала науку та промисловість і була здатною вирішувати глобальні виклики. Висвітлено суть нового Європейського інноваційного порядку денного, в реалізації якого центральне місце посідає Європейський дослідницький простір. Розкрито ідею ЄДП та основні результати її реалізації в ЄС за двадцятирічний період. Визначено особливості поточного етапу розвитку ЄДП та його пріоритети у контексті нового стратегічного порядку денного ЄС. Проведено аналіз основоположних документів, якими наразі мають керуватися країни-члени ЄС у сфері досліджень та інновацій, – Пакту про дослідження та інновації та Політичного порядку денного ЄДП на 2022-2024 рр. Виявлено ключові особливості поточного програмного періоду розвитку ЄС, зроблено акцент на основних інструментах та ініціативах, покликаних наблизити ЄС до його стратегічних цілей: стратегіях смартспеціалізації, місієорієнтованій інноваційній політиці, Партнерствах для регіональних інновацій. За результатами узагальнення ініціатив на підтримку українських науковців і підприємців-інноваторів, запроваджених Європейською комісією у відповідь на військову агресію РФ проти України, враховуючи нові стратегічні плани та цілі ЄС в умовах світових геополітичних змін, визначено можливості та надано пропозиції щодо розширення співпраці між Україною та ЄС у сфері досліджень та інновацій у воєнний та повоєнний періоди. Їх реалізація дозволить збільшити присутність України в ЄДП як передумови забезпечення її повоєнного інноваційного зростання та процвітання у довгостроковій перспективі.