Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 3 by Subject "TECHNOLOGY::Industrial engineering and economy"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Vectors of Increasing the Level of Innovation and Investment Attractiveness of the Transport and Logistics Infrastructure of the National Economy of Ukraine(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Бойко, Олена Володимирівна; Трушкіна, Наталія ВалеріївнаУ статті на основі методів угруповань і класифікації умовно систематизовано підходи до трактування транспортної та логістичної інфраструктури, які запропоновано різними науковими школами. Запропоновано авторський підхід до визначення змісту термінів «транспортна інфраструктура» і «логістична інфраструктура». Виявлено фінансові, економічні, соціальні та інформаційні чинники впливу на рівень інвестиційної привабливості транспортно-логістичних підприємств. Обґрунтовано підхід до оцінювання ефективності інноваційної діяльності у транспортній сфері, використання якого дозволить дослідити сучасний стан процесів державного регулювання, системи підтримки прийняття рішень і цілепокладання, інституційного забезпечення. Запропоновано організаційну модель національного інноваційного транспортного хабу та підхід до оцінювання його функціонування. Надано пропозиції щодо діагностики інвестиційної привабливості об’єктів транспортної інфраструктури, відбору пріоритетних проєктів для державного фінансування, формування моделей публічно-приватного партнерства для інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Розроблено інвестиційну стратегію, основні положення якої мають базуватися на підставі сформованої інвестиційної політики підприємств у сфері транспорту та логістики. Доведено актуальність проблеми модернізації транспортно-логістичної інфраструктури у контексті сталого розвитку та відновлення національної економіки України на сучасному етапі. Встановлено ключові вектори модернізації транспортно-логістичної інфраструктури, до яких віднесено зелену трансформацію (декарбонізація, впровадження механізму зеленої логістики і зеленого інвестування як нетрадиційного джерела фінансового забезпечення реалізації інфраструктурних проєктів), інноваційні технології, публічно-приватне партнерство, кластеризацію, діджиталізацію (цифрова логістика, цифрові транспортні технології).Item Концепція конкурентного ринку електричної енергії України на постнеоліберальній основі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Салашенко, Тетяна ІгорівнаФормування конкурентного ринку електроенергії є міжнародним зобов’язанням України та національним інтересом її суспільства. Наразі в Україні відбувається імплементація європейської моделі ринку електроенергії, однак і в ЄС процес її перегляду для прискорення «зеленого» енергетичного переходу. У статті стверджується, що неоліберальна економічна парадигма, яка домінувала у світі протягом останніх 90 років, потребує перегляду для посилення взаємодії в інтересах суспільства та довкілля. Новою економічною парадигмою визнається постнеолібералізм, який передбачає стратегічне партнерство держави та бізнесу в інтересах суспільства та довкілля. Формування конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі здатне забезпечити результативність його функціонування, запобігти електроенергетичним кризам та сприяти сталому адекватному розвитку. Теоретичним підґрунтям формування конкурентного ринку електроенергії має бути теорія галузевого ринку, синергетика та теорія економічних механізмів, принципи яких мають бути закладені в основу конкурентного ринку електроенергії. Ринок електроенергії на постнеоліберальній основі будується на основі 3 функцій: результативності ринку, електроенергетичної безпеки та адекватності розвитку, – та передбачає впровадження 2 прямих економічних механізмів: товарного ринку, ринку потужностей (механізми ринку допоміжних послуг і пропускних потужностей є субсидіарними до них). У статті запропоновано концептуальну модель конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі, виділено принципи, завдання, визначено ролі учасників; сформульовано систему гіпотез і положень її реалізації. Операційна модель впровадження конкурентного ринку електроенергії складається з чотирьох етапів: його ідентифікація за ключовими детермінантами, аналіз тенденцій розвитку, побудова економічного механізму, вибір інструментів діагностики.Item Методика оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств в умовах цифрової економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Гавриленко, Наталія ГригорівнаУ статті проведено аналітичний огляд наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження методики оцінювання інноваційного потенціалу, який показав, що вона недостатньо опрацьована, зокрема, на рівні промислового підприємства в умовах цифрової економіки. Доведено, що в наукових працях, як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів, завдання оцінювання інноваційного потенціалу промислового підприємства зводиться до застосування однієї з двох можливих методик оцінювання: детальної або діагностичної. Проведений у статті аналітичний огляд наявних методів показав, що розглянуті методи мають певні переваги та недоліки. Найбільш повна, глибока й об'єктивна оцінка інноваційного потенціалу системи можлива лише при правильному виборі комплексу показників, що дозволяють характеризувати інноваційний потенціал за різними ознаками і в розрізі складових його компонентів. Таким чином, запропоновано авторську методику оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства з урахуванням цифровізації економіки. У рамках методики розроблена система індикаторів для проведення аналізу, що підрозділена на чотири проєкції: виробничо-технологічні ресурси, фінансово-управлінські ресурси, фактори інноваційної активності та показники інформаційної забезпеченості. Запропонована методика включає розрахунок узагальнених індексів інноваційного потенціалу кожної проєкції, інтегрального показника інноваційного потенціалу підприємства для позиціонування підприємства за рівнем інноваційної активності. Такий комплекс показників відповідає вимогам універсальності та простоти використання, але водночас дає об'єктивну та повну інформацію про стан інноваційного потенціалу промислового підприємства, зокрема в умовах цифровізації.