Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 3 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Brexit: передумови, наслідки, інтереси та основні вектори міждержавних відносин Великої Британії у сфері торгівлі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Шкурупій, Ольга Всеволодівна; Світлична, Алла Василівна; Загребельна, Ірина Леонідівна; Світлична, Ольга АндріївнаПроведений аналіз відображає сутність і хід процесу брекзіту. За сутністю, вихід Великої Британії з ЄС слід вважати складним трансформаційним процесом, який у реально існуючій формі відтворює модель структурних змін, що відбуваються в рамках нерівноважної відкритої системи (дисипативної структури). Такий концептуальний підхід до трактування зазначеного процесу дозволяє конкретизувати визначення брекзіту як розв’язання внутрішньосистемної суперечності, що сформувалась усередині найскладнішої форми інтеграції, якою є Європейський Союз. За трансформації (перетворення форми) та структурних змін, що відбуваються разом з цим, утворюється нова якість базової системи та відокремлених від неї колишніх елементів, що набули статусу самостійних цілісних системних одиниць. У подальшому динаміка може набувати форм або прогресу, або регресу. Відповідно, брекзіт як результат трансформації економічного та політичного союзу країн Європи пов'язаний з ризиками для обох сторін – як для Великої Британії, так і для ЄС. Господарська система Великої Британії – з числа найбільших і найпродуктивніших у Європі та світі. Тому брекзіт істотно послабив економіку ЄС, але не спричинив критичного погіршення її стану. Так само втрата Великою Британією членства в ЄС, в якому вона перебувала від 1973 р., утруднила можливості зростання, але не викликала руйнівних змін у економіці. Аналогічно оцінюється ситуація у сфері міжнародної торгівлі. Для Великої Британії надзвичайно важким став перехідний період брекзіту, оскільки він значним чином збігався із затяжним періодом пандемії COVID-19. Як відповідь на виклики, що постали перед країною після брекзіту, Велика Британія реалізує модель міждержавних відносин, спрямовану на збереження партнерських зв’язків, набутих за часів членства в ЄС, і водночас на формування нових – не менш ефективних. У рамках цієї моделі, найбільш вірогідно, буде утворений формат рівнонаближених економічних (у тому числі торговельних) відносин «країни Європи – Велика Британія – США». Взаємовигідними для Великої Британії залишаються торговельні відносини з Китаєм, хоча їх контекст став істотно політично обумовленим, зважаючи на розбіжність інтересів США і Китаю та втрату Великою Британією ролі провідника китайських інтересів у ЄС. Великі перспективи відкриває перед Великою Британією напрям Індо- та Азійсько-Тихоокеанського співробітництва, що передбачає розбудову відносини з країнами, переважна більшість яких є учасниками Всебічного регіонального економічного партнерства (RCEP).Item Концептуальні передумови розвитку підприємства: державне регулювання цифровізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Голобородько, Альона ЮріївнаДослідження закордонного досвіду розвитку цифровізації на прикладі передових країн базується на двох основних моделях: модель еволюційного розвитку цифровізації на засадах ринкової конкуренції та адміністративна модель регулювання розвитку цифровізації. Автором дослідження запропоновано змішану модель, яка являє собою синтез моделі еволюційного розвитку цифровізації на засадах ринкової конкуренції з елементами адміністративного регулювання цієї діяльності. Всебічне дослідження світового досвіду державного регулювання цифровізації та особливостей і перспектив його розвитку дозволило сформувати модель державного регулювання Цифровізації України, яка являє собою систематизоване, узагальнене бачення ефективної політики державного регулювання Цифровізації в Україні. Запропонована авторська модель державного регулювання Цифровізації України – це взаємопов’язана система мети, завдань, функцій, методів, принципів та інфраструктури. Для досягнення мети – забезпечення сталого збалансованого розвитку цифровізації – державне регулювання має бути спрямоване на вирішення низки завдань: прискорення економічного зростання та залучення інвестицій; трансформація всіх сфер економічної діяльності та бізнес-процесів на засадах конкурентоспроможності та ефективності; розвиток інноваційних технологій, мереж і платформ; створення цифрових стратегічних партнерств; доступність і відкритість цифрових технологій; реалізація інтелектуального капіталу, трансформація системи суспільної продуктивності.Item Концепція конкурентного ринку електричної енергії України на постнеоліберальній основі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Салашенко, Тетяна ІгорівнаФормування конкурентного ринку електроенергії є міжнародним зобов’язанням України та національним інтересом її суспільства. Наразі в Україні відбувається імплементація європейської моделі ринку електроенергії, однак і в ЄС процес її перегляду для прискорення «зеленого» енергетичного переходу. У статті стверджується, що неоліберальна економічна парадигма, яка домінувала у світі протягом останніх 90 років, потребує перегляду для посилення взаємодії в інтересах суспільства та довкілля. Новою економічною парадигмою визнається постнеолібералізм, який передбачає стратегічне партнерство держави та бізнесу в інтересах суспільства та довкілля. Формування конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі здатне забезпечити результативність його функціонування, запобігти електроенергетичним кризам та сприяти сталому адекватному розвитку. Теоретичним підґрунтям формування конкурентного ринку електроенергії має бути теорія галузевого ринку, синергетика та теорія економічних механізмів, принципи яких мають бути закладені в основу конкурентного ринку електроенергії. Ринок електроенергії на постнеоліберальній основі будується на основі 3 функцій: результативності ринку, електроенергетичної безпеки та адекватності розвитку, – та передбачає впровадження 2 прямих економічних механізмів: товарного ринку, ринку потужностей (механізми ринку допоміжних послуг і пропускних потужностей є субсидіарними до них). У статті запропоновано концептуальну модель конкурентного ринку електроенергії на постнеоліберальній основі, виділено принципи, завдання, визначено ролі учасників; сформульовано систему гіпотез і положень її реалізації. Операційна модель впровадження конкурентного ринку електроенергії складається з чотирьох етапів: його ідентифікація за ключовими детермінантами, аналіз тенденцій розвитку, побудова економічного механізму, вибір інструментів діагностики.Item Локалізація глобальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів для зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Коляда, Тетяна Анатоліївна; Прозоров, Юрій ВолодимировичМетою статті є поглиблення та розвиток наукових засад локалізації глобальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів у контексті зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України у повоєнний період. У статті визначено сутність і значення фінансової спроможності територіальних громад у забезпеченні післявоєнної відбудови України; розкрито кращу практику локалізації глобальних механізмів для залучення кредитних та інвестиційних ресурсів на рівень територіальних громад / муніципалітетів; обґрунтовано напрями зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України у період післявоєнної відбудови за рахунок поєднання глобальних і локальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів. Здійснено структурний аналіз видатків місцевих бюджетів за економічною класифікацією з метою виявлення тенденцій зміни динаміки капітальних видатків за період 2014–2021 роки. Наголошено, що в сучасних умовах необхідно шукати альтернативні джерела надходжень для здійснення відповідних видатків місцевих бюджетів, оскільки кардинально змінилися їхні обсяги та напрями витрачання. На основі аналізу зарубіжного досвіду фінансування капітальних видатків бюджетів органів місцевого самоврядування доведено, що в умовах глобального зростання державного боргу в усіх країнах світу найбільш привабливими, з позиції залучення ресурсів для здійснення капітальних видатків, виглядають інвестиційні інструменти. Визначено основні макроекономічні та законодавчі ризики, що загрожують інвестиційному клімату України, крім військової агресії з боку рф. Доведено можливість залучення інвестицій через систему міжнародних фінансових організацій та банків розвитку як на локальному, так і регіональному рівнях, на фінансування відновлення інфраструктури територіальних громад України. Обґрунтовано пропозиції щодо синергетичного поєднання глобальних і локальних підходів до фінансування післявоєнного відновлення територіальних громад. У зв’язку із прогнозованою дефіцитністю місцевих бюджетів у післявоєнні роки громадам необхідно почати застосовувати механізми використання нових фінансових інструментів міжнародного ринку – соціальних, кліматичних, зелених облігацій, імпакт-бондів і гібридних фінансових інструментів. Доведено, що ключовою ланкою програми фінансового відновлення має стати новостворений після закінчення війни Український банк відбудови та розвитку (УБВР). Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є виявлення оптимальної структури капіталу локальних інститутів розвитку та аналіз пріоритетних напрямків інвестицій у сфері фінансово-кредитної підтримки післявоєнної відбудови територіальних громад Україні.Item Методичні підходи до типізації територій в Україні для відновлення та управління регіональною економікою(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Шевченко, Ольга Валеріївна; Кузьминчук, Наталія ВалеріївнаМетою дослідження є формування методичних підходів до поєднання різних класифікацій територій України задля вироблення інструментарію їх відновлення і довгострокового розвитку. Це передбачає втілення новітніх підходів до короткострокового управління територіями та їх стратегування. Розгляд робіт науковців продемонстрував брак узгодженої системи виокремлення територій (за наявності декількох класифікацій територій відповідно до рівнів їх розвитку) для потреб соціально-економічного відновлення та стимулювання розвитку. У роботі проаналізовано різні класифікації територій згідно з адміністративно-територіальним поділом, виділеними функціональними типами, рівнями економічної безпеки та виокремлено спільні риси різних класифікацій територій (регіонів і громад) України. Визначено цілі подальшого розвитку територій – дотримання визначених стандартів життя в регіонах, окреслено основи економічного зростання, вказано способи акумулювання додаткових коштах на територіях, продемонстровано вплив рівнів економічної безпеки регіональної економіки на можливості стимулювання її розвитку. Сформовано методичний підхід до групування територій за рівнями розвитку, потребами у відновленні, загрозами економічній безпеці в різних регіонах, на основі чого запропоновано узгоджену систему типізації територій України задля їх соціально-економічного відновлення і стимулювання розвитку. Доведено, що різні території можуть відноситися до різних типів, що робить класифікацію гнучкою, а цілі стимулювання розвитку територій – змінними. Це підкреслює необхідність застосування різного інструментарію активізації розвитку територій у різні періоди. Оригінальністю роботи є взаємне поєднання різних типів класифікацій територій України та розроблення їх згрупованої класифікації. Це дозволить розробити логічну систему заходів щодо управління регіональною та місцевою економікою на підставі нових засад їх короткострокового і стратегічного розвитку, потреб у відновленні та зростанні.Item Обґрунтування стратегічних напрямів розвитку деревообробної промисловості країн світу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Крячко, Євген Миколайович; Перепеліцин, Григорій БорисовичДля визначення стратегічних напрямів розвитку деревообробної промисловості країни пропонується структурно-логічна схема наукового дослідження, що містить у собі такі етапи: ідентифікація основних змістовних детермінант забезпечення розвитку деревообробної промисловості країн світу; оцінювання сировинного потенціалу та конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу; моделювання впливу сировинного потенціалу на конкурентоспроможність деревообробної промисловості країн світу; визначення пріоритетних напрямів розвитку деревообробної промисловості країн світу. Здійснено інтегральне оцінювання сировинного потенціалу деревообробної промисловості країн світу за складовими: лісистість території, запаси деревостану, загальний обсяг виготовлення деревини, обсяг виготовлення ділової деревини, що дозволило визначити рівень і диспропорції розвитку забезпечення сировиною деревообробної промисловості країн світу. За значенням інтегрального показника сировинного потенціалу деревообробної промисловості у 2020 р. зі 36 країн світу до країн з високим рівнем сировинного потенціалу деревообробної промисловості було віднесено Фінляндію, Канаду, Швецію, Латвію, Естонію, а до держав з найнижчим рівнем – Грецію, Мексику, Італію, Китай, Нідерланди й Україну. Оцінено рівень конкурентоспроможності деревообробної промисловості України та країн світу. До країн-лідерів за рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості у 2020 р. увійшли Бразилія, Росія, Україна, Канада, Фінляндія, а до країн з низьким рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості віднесено Нідерланди, Грецію, Велику Британію, Корею, Японію та Італію. Проведений аналіз дозволяє рекомендувати для групи країн-лідерів за рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості (в тому числі України) зосередити увагу на збільшенні експорту товарів деревообробки з високою доданою вартістю, таких як листові деревні матеріали. Здійснено моделювання впливу сировинного потенціалу на рівень конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу. Визначено, що стратегічними напрямами розвитку деревообробної промисловості країн світу є збільшення випуску продукції з високою доданою вартістю та впровадження заходів щодо раціонального використання лісових ресурсів.Item Теоретико-методологічні засади розвитку сільськогосподарської кооперації в розбудові аграрного устрою України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Гуторов, Андрій Олександрович; Гуторова, Олена ОлександрівнаМетою статті є узагальнення, систематизація і поглиблення теоретичних і методологічних засад розвитку сільськогосподарської кооперації в розбудові аграрного устрою України. Досліджено роль і місце кооперації в системі суспільної організації праці. Показано, що кооперація виступає об’єктивною передумовою інтеграції, а сам поділ праці викликає її необхідність. В інституціональній теорії вибір між вільними ринковими трансакціями і повною вертикальною координацією для економічних агентів обумовлений ринковою кон’юнктурою, алокативною ефективністю розміщення ресурсів і їх мінімальною вартістю. Проаналізовано динаміку та стан розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні. Розроблено орієнтовну трирівневу схему національної сільськогосподарської кооперативної системи. На першому рівні ієрархії мають розміщуватися сільськогосподарські кооперативи та кооперативні об’єднання, на другому – регіональні об’єднання (асоціації) сільськогосподарських кооперативів, на третьому – всеукраїнська асоціація сільськогосподарських кооперативів. За такої кооперативної системи оптимально поєднуються засади централізованого та децентралізованого управління, забезпечується самоврядність кооперативів і дотримання принципів кооперації. Базуючись на трирівневій схемі національної сільськогосподарської кооперативної системи, обґрунтовано концептуальні засади розвитку кооперативних відносин у сільському господарстві на регіональному рівні. При цьому функції управління зберігаються за кооперативним об’єднанням, до якого входять сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та господарства населення, консультаційні послуги і супровід здійснює регіональна дорадча служба, а розподіл коштів – кредитна спілка, заснована учасниками цього кооперативного об’єднання. Запропоновано модель розвитку кооперативних відносин в аграрному секторі економіки за участі господарств населення і малих товаровиробників, що передбачає створення споживчого сільськогосподарського кооперативу. У разі поглиблення інтеграції споживчого кооперативу з іншим виробничим, переробним чи збутовим підприємством аграрного сектора економіки кооперативна модель трансформується у кооперативно-інтегровану, зберігаючи при цьому переваги кооперування й отримуючи додаткові організаційно-економічні вигоди від інтеграції.