Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 3 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Dominant Impact of Structural Transformation of the Economy of Ukraine on the Efficiency of the Investment Potential Development of Enterprises under Conditions of Uncertainty(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Прохорова, Вікторія Володимирівна; Юхман, Ярина ВасилівнаУ статті визначено, що структурна трансформація економіки має для держави велике значення, вона визначає потенціал її розвитку на довгострокову перспективу, унаслідок чого стає стратегічним чинником загального розвитку не тільки для підприємств певної галузі, але й країни загалом. Саме тому структурна трансформація економіки України має домінантний вплив на ефективність розвитку інвестиційного потенціалу усіх промислових підприємств, оскільки сьогодні є спад виробництва, який напряму залежить від новітніх інноваційних заходів стратегічного розвитку держави. На основі структурних пріоритетів соціально-економічного розвитку України та наявного науково-технічного й інноваційного потенціалів вітчизняної економічної галузі, з метою забезпечення конкуренції в науковій сфері, ефективної концентрації матеріально-технічних і фінансових ресурсів для вирішення актуальних проблем у економічній галузі України потрібне формування довгострокових інноваційних програм у загальній промисловості в ринкових умовах господарювання, де зазначені основні аспекти наукової та інноваційної діяльності промислових підприємств. На сьогодні в економічній галузі інновації реалізуються не надто ефективно на дієвих промислових підприємствах. Зроблено висновок, що недостатність обсягу фінансово-економічних ресурсів є однією з основних причин, що стримують освоєння нових видів продукції та технологій у процесі впровадження інноваційних розробок на теренах нашої країни. Фінансові установи неохоче кредитують ризикові інноваційні проєкти, а наявний фінансово-кредитний механізм є недосконалим і забезпечує впровадження результатів прикладних наукових досліджень на вітчизняному ринку та на ринках розвинених країн світу, де створюються кредитні установи за участю державних органів влади з метою надання гарантій, зменшуючи обсяг використання бюджетних коштів і розподіляючи ризик між позичальником, банком і гарантом для фінансування інноваційних програм та реалізації інноваційних проєктів. Розвиток промисловості на інноваційних та наукових засадах потребує підготовки нового покоління дослідників і висококваліфікованих фахівців, готових до здійснення інноваційної діяльності в умовах ринку.Item Концептуальні передумови розвитку підприємства: державне регулювання цифровізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Голобородько, Альона ЮріївнаДослідження закордонного досвіду розвитку цифровізації на прикладі передових країн базується на двох основних моделях: модель еволюційного розвитку цифровізації на засадах ринкової конкуренції та адміністративна модель регулювання розвитку цифровізації. Автором дослідження запропоновано змішану модель, яка являє собою синтез моделі еволюційного розвитку цифровізації на засадах ринкової конкуренції з елементами адміністративного регулювання цієї діяльності. Всебічне дослідження світового досвіду державного регулювання цифровізації та особливостей і перспектив його розвитку дозволило сформувати модель державного регулювання Цифровізації України, яка являє собою систематизоване, узагальнене бачення ефективної політики державного регулювання Цифровізації в Україні. Запропонована авторська модель державного регулювання Цифровізації України – це взаємопов’язана система мети, завдань, функцій, методів, принципів та інфраструктури. Для досягнення мети – забезпечення сталого збалансованого розвитку цифровізації – державне регулювання має бути спрямоване на вирішення низки завдань: прискорення економічного зростання та залучення інвестицій; трансформація всіх сфер економічної діяльності та бізнес-процесів на засадах конкурентоспроможності та ефективності; розвиток інноваційних технологій, мереж і платформ; створення цифрових стратегічних партнерств; доступність і відкритість цифрових технологій; реалізація інтелектуального капіталу, трансформація системи суспільної продуктивності.Item Локалізація глобальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів для зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Коляда, Тетяна Анатоліївна; Прозоров, Юрій ВолодимировичМетою статті є поглиблення та розвиток наукових засад локалізації глобальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів у контексті зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України у повоєнний період. У статті визначено сутність і значення фінансової спроможності територіальних громад у забезпеченні післявоєнної відбудови України; розкрито кращу практику локалізації глобальних механізмів для залучення кредитних та інвестиційних ресурсів на рівень територіальних громад / муніципалітетів; обґрунтовано напрями зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України у період післявоєнної відбудови за рахунок поєднання глобальних і локальних механізмів залучення кредитних та інвестиційних ресурсів. Здійснено структурний аналіз видатків місцевих бюджетів за економічною класифікацією з метою виявлення тенденцій зміни динаміки капітальних видатків за період 2014–2021 роки. Наголошено, що в сучасних умовах необхідно шукати альтернативні джерела надходжень для здійснення відповідних видатків місцевих бюджетів, оскільки кардинально змінилися їхні обсяги та напрями витрачання. На основі аналізу зарубіжного досвіду фінансування капітальних видатків бюджетів органів місцевого самоврядування доведено, що в умовах глобального зростання державного боргу в усіх країнах світу найбільш привабливими, з позиції залучення ресурсів для здійснення капітальних видатків, виглядають інвестиційні інструменти. Визначено основні макроекономічні та законодавчі ризики, що загрожують інвестиційному клімату України, крім військової агресії з боку рф. Доведено можливість залучення інвестицій через систему міжнародних фінансових організацій та банків розвитку як на локальному, так і регіональному рівнях, на фінансування відновлення інфраструктури територіальних громад України. Обґрунтовано пропозиції щодо синергетичного поєднання глобальних і локальних підходів до фінансування післявоєнного відновлення територіальних громад. У зв’язку із прогнозованою дефіцитністю місцевих бюджетів у післявоєнні роки громадам необхідно почати застосовувати механізми використання нових фінансових інструментів міжнародного ринку – соціальних, кліматичних, зелених облігацій, імпакт-бондів і гібридних фінансових інструментів. Доведено, що ключовою ланкою програми фінансового відновлення має стати новостворений після закінчення війни Український банк відбудови та розвитку (УБВР). Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є виявлення оптимальної структури капіталу локальних інститутів розвитку та аналіз пріоритетних напрямків інвестицій у сфері фінансово-кредитної підтримки післявоєнної відбудови територіальних громад Україні.Item Оцінювання фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Куницька-Іляш, Марта ВасилівнаМетою статті є розробка та апробація методичного підходу до аналізування фінансової безпеки пріоритетних галузей національного господарства. У статті акцентовано на актуальності розгляду проблематики економічної та, зокрема, фінансової безпеки на рівні галузевої економічної системи. Розроблено авторську методику аналізування та оцінено вагові коефіцієнти індикаторів фінансової безпеки сільського господарства, промисловості, будівельної сфери та транспорту, складського господарства, поштової і кур’єрської діяльності України. Визначено структуру фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки – інвестиційна, кредитна, боргова, грошова, виробничо-господарська, системно-структурна компоненти та за цими складовими безпеки оцінено вагові коефіцієнти індикаторів. Такий підхід дозволив ідентифікувати індикатори, які меншою мірою, та індикатори, які більшою мірою позначаються на загальному стані субіндексів, а отже, і визначають загальний рівень фінансово-економічної безпеки пріоритетних галузей національної економіки України. Розраховано інтегральні значення фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки України за 2010–2020 рр. Результати оцінювання дозволили ідентифікувати, по-перше, стан фінансової безпеки аналізованих галузей; по-друге, динамічні характеристики зміни рівня фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки; по-третє, міру диференціацій у стані фінансової безпеки з-поміж аналізованих видів економічної діяльності; по-четверте, сформувати висновки відносно чинників впливу на параметри фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки України; по-п’яте, визначити стратегічні напрями та розробити комплекс інструментів державної політики, орієнтованої на посилення фінансової безпеки з урахуванням існуючої специфіки для сільського господарства, промисловості, будівельної сфери та транспорту, складського господарства, поштової і кур’єрської діяльності України. Перспективи подальших наукових досліджень в аналізованій сфері стосуються формування рекомендацій відносно ув’язки результатів аналізу з формуванням заходів у сфері зміцнення фінансово-економічної безпеки пріоритетних галузей економіки України.Item Цифрові трансформації: ризики клієнтоорієнтованих фінансів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Корнівська, Валерія ОлегівнаУ роботі представлено сучасні уявлення про світ цифрових фінансових послуг як непомітно, зручно й ефективно інтегрованих у повсякденне буття споживачів на основі клієнтоорієнтованого підходу; показано механізми його реалізації та перспективи розвитку у бізнес-середовищі та споживчому просторі. Зроблено висновок, що в умовах домінування цифрової фінансової індустрії надавач послуг, володіючи виключною інформацією про споживача, маючи мобільну та гнучку систему поєднання професійних аналітиків і розумних інформаційний панелей, використовуючи спектр інноваційних фінансових рішень, стає неодмінною, вбудованою частиною операційної активності клієнта, який все більше покладатиметься у прийнятті рішень на таких інтегрованих координаторів своєї діяльності. Показано процеси втрачання фінансової суб’єктності споживачами фінансових послуг внаслідок делегування прийняття фінансових рішень надавачам послуг (платформам). Обґрунтовано соціоінституційні трансформації, які зробили можливим клієнтоорієнтований прорив у фінансовій діяльності, а саме сприйняття прозорості життя, конфіденційності інформації та її захисту, що кардинальним чином змінило уяву про інформаційну асиметрію, її зміст та ефекти впливу. Визначено особливості локалізації цифрового кредитування, а саме: операції на ринках, де традиційний банкінг недоступний через нерозвиненість країни, регіону, банківської інфраструктури, віддаленість банківських установ від безпосередніх клієнтів; операції серед верств населення, які не мають доступу до кредитування у традиційних банках через відсутність кредитної історії. Показано ризики активізації цифрового кредитування, що полягають у зростанні боргового навантаження та монополізації. Охарактеризовано завдання державної політики у фінансовій сфері у зв’язку із реалізацією цифрової стратегії розвитку в Україні.Item Інвестування бізнесу у Львівському регіоні в період війни(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Ватаманюк-Зелінська, Уляна Зеновіївна; Дербіна, Рома ВіталіївнаМета статті полягає у дослідженні проблем релокації та функціонування бізнесу у Львівському регіоні, а також визначенні пріоритетів його інвестування в період воєнного стану. Аналізуючи нормативно-правову документацію з питань інвестування економіки Львівського регіону у воєнний час, встановлено потребу удосконалення стратегічного планування регіонального розвитку з урахуванням інвестиційної підтримки релокованих підприємств залежно від виду їх діяльності та пріоритетів соціально-економічного розвитку Львівщини. У результаті дослідження було виділено нові стимули для активізації підприємницьких ініціатив серед безробітних, у тому числі тимчасово переміщених осіб, що забезпечувало б економічний ефект підприємницької діяльності, нівелюючи ризики, пов’язані із започаткуванням ними власної справи. Для цього запропоновано використовувати нефункціонуючі об’єкти комунальної власності, розташовані на промислових землях у межах Львівського регіону, шляхом надання їх в оренду новозареєстрованим ФОПам з числа безробітних. Орендна плата за використання таких площ може компенсуватися обсягом допомоги по безробіттю, у тому числі одноразовою її виплатою для організації безробітними підприємницької діяльності. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення економічної ефективності інвестиційних вкладень у розвиток релокованого бізнесу Львівського регіону в поствоєнний період.