Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/892

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 1 by Subject "TECHNOLOGY::Industrial engineering and economy"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Методи розподілу витрат на утримання і експлуатацію обладнання при визначенні собівартості промислової продукції
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Непран, Андрій Володимирович; Болотова, Тетяна Миколаївна; Голованова, Олена Миколаївна
    У статті розглянуто метод розподілу витрат з утримання та експлуатації обладнання. У багатьох підприємствах промисловості, де в результаті єдиного виробничого процесу виробляється складний асортимент продукції, дуже важливо правильно розподілити витрати за видами виробів. Калькулювання собівартості та кошторису витрат на виробництво є основними методами розрахунку собівартості одиниці продукції у промисловості. При розподілі непрямих витрат між окремими виробами або видами продукції слід застосовувати диференційовані методи – залежно від характеру тієї чи іншої витрати, економічної її природи, зв’язку її з процесом формування собівартості продукції. При калькулюванні собівартості продукції виділяються витрати по обслуговуванню виробництва і управління, які об'єднують досить різноманітний склад. У схемах калькуляції на підприємствах промисловості виділено в самостійну статтю велику групу витрат, пов’язаних із роботою обладнання (амортизація виробничого обладнання і транспортних засобів, поточний ремонт обладнання і цехового транспорту, знос малоцінних інструментів, заробітна плата робітників, зайнятих обслуговуванням обладнання, матеріали для утримання обладнання). Встановлено, що досить точні результати також застосовуються в ряді галузей промисловості. Наприклад, метод розподілу непрямих витрат дозволяє обґрунтовано розподілити витрати по утриманню та експлуатації обладнання, що дає можливість більш точно розрахувати собівартість продукції і прийняти на цій основі управлінські рішення. Слід зазначити, що, оскільки до непрямих затрат належить велика кількість різноманітних витрат виробництва, що розрізняються між собою багатьма економічними ознаками, не можна вважати правильним розподіл всіх непрямих витрат за якоюсь однією ознакою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Моніторинг електроенергетичної безпеки як інструмент державного регулювання ринку електроенергії України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Губарєва, Ірина Олегівна; Салашенко, Тетяна Ігорівна
    Статтю присвячено обґрунтуванню методичного підходу щодо моніторингу електроенергетичної безпеки та розробці практичних рекомендацій щодо його впровадження. Електроенергетична безпека – стан електроенергетичної системи, що забезпечує її існування та гарантує задоволення електроенергетичних інтересів її елементів. Забезпечити електроенергетичну безпеку означає досягти такого системного стану, за якого споживачі електроенергії усвідомлюють ефективний рівень власного споживання, що забезпечує їм обраний варіант функціонування, а виробники електроенергії здатні задовольнити їх електроенергетичні інтереси в необхідних обсягах. Моніторинг електроенергетичної безпеки має проводитися безперервно (щоденно) та носити оперативно-превентивний характер з метою швидкого виявлення ризиків і реагування на загрози виникнення електроенергетичних криз. Методичний підхід до моніторингу електроенергетичної безпеки включає: формування компонентів і синтез показників електроенергетичної безпеки; кількісне та якісне оцінювання компонент електроенергетичної безпеки; узагальнююче оцінювання та якісну інтерпретацію електроенергетичної безпеки. Запропоновано методичний підхід до моніторингу електроенергетичної безпеки, який передбачає щоденне оцінювання кількісного та якісного стану електроенергетичної безпеки за споживчою (запас адекватності), виробничою (запас надійності) та паливною (запас забезпечення) компонентами, що дає змогу оперативно визначати та реагувати на ризики, уникаючи електроенергетичних криз. Апробація запропонованого підходу дозволила встановити кризовий рівень реальної і передкризовий номінальної електроенергетичної безпеки. Такий стан вимагає невідкладного вжиття заходів центральними органами виконавчої влади задля недопущення збоїв в електропостачанні споживачів.