Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/892

Browse

Now showing 1 - 6 of 6

Адаптація міжнародних підходів до формування системи статистичних показників аналізу використання водних ресурсів на рівні міста
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Чала, Тетяна Георгіївна; Славута, Олена Іванівна; Корепанов, Георгій Сергійович; Черненко, Дарина Ігорівна
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування уніфікованої системи статистичних показників і проведенні статистичного аналізу використання водних ресурсів на рівні міста. Визначено переваги стандартизованих показників у сфері санітарії та водопостачання на рівні міста та надано їх характеристику відповідно до ISO 37120 : 2014 «Сталі міста та громади – показники міських послуг та якості життя». Систематизовано основні та допоміжні показники міських послуг і якості життя за темою «Вода й санітарно-гігієнічні умови» та «Стічні води» в частині формул їх розрахунку, особливостей застосування та джерел даних. Встановлено, що на території України, за даними Фільтру водних ризиків (Water Risk Filter), містяться регіони з чотирма рівнями водного ризику: низький, помірно середній, середній, підвищений рівень водного ризику. Відповідно до них було обрано міста з Глобального реєстру міст Всесвітньої ради з питань міських даних (World Council on City Data – WCCD): Амстердам (Amsterdam, Netherlands), Барселона (Barcelona, Spain), Дубай (Dubai, United Arab Emirates), Гвадалахара (Guadalajara, Mexico) і здійснено аналіз показників у сфері санітарії та водопостачання. Встановлено, що наведені міста характеризуються високим рівнем забезпеченості населення послугами водопостачання та водовідведення, а також достатньо високим рівнем доступу до якісних санітарно-гігієнічних умов. Гіршою є ситуація із якісними показниками водокористування. Так, третинна очистка усіх міських стічних вод здійснюється тільки в м. Дубай. У м. Гвадалахара 21 % міських стічних вод взагалі не проходить очистку. Встановлено, що в цілому за основними показниками стану якості послуг водопостачання і санітарії явним лідером є м. Дубай, а містом-аутсайдером з найнижчими рівнями більшості досліджуваних показників є м. Гвадалахара. Встановлено доцільність розширення національної системи показників шляхом включення в неї такого показника, як «Середньорічна тривалість відключень водопостачання в розрахунку на 1 домогосподарство».
Бар'єри в системі транскордонного співробітництва Україна-ЄС: аналіз та рекомендації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Чеботарьов, Вячеслав Анатолійович; Цеханович, Виктор Борисович
У контексті сучасних геополітичних процесів розвиток транскордонного співробітництва (ТКС) є надзвичайно актуальним. Процес входження України у європейський інтеграційний простір і визнання її європейськими партнерами потребує координації зусиль з розвитку співпраці з країнами – членами ЄС і в першу чергу – сусідами України. З метою використання потенціалу єврорегіонів у межах ТКС виникає необхідність розкриття сутності співробітництва між прикордонними регіонами України та країн – членів ЄС у процесі формування та розвитку спільних єврорегіонів. Постала необхідність виявлення різних бар’єрів активізації ТКС. Однак одним із загальних елементів прикордонних регіонів Україна-ЄС є той факт, що транскордонне співробітництво має давню традицію у старих державах – членах ЄС, і воно швидко набуває значення для нових прикордонних регіонів. Це має нові виклики та конкретні передумови в кожному конкретному випадку, що призводять до розробки конкретних рішень цих питань. Транскордонне співробітництво є важливим інструментом розвитку прикордонних територій, формування на них центрів зростання через переваги територіального поділу і кооперації, а також важливою складовою євроінтеграційного процесу. На цьому наголошено в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони. Водночас роль та ефективність єврорегіонального співробітництва в українському прикордонні є значно меншою, ніж у країнах – членах ЄС, що передусім пов’язано з низкою причин інституційного, економіко-організаційного та фінансового характеру. Активізація транскордонного та єврорегіонального співробітництва є шляхом виявлення та подолання стримуючих факторів, що розширять можливості для розвитку прикордонних регіонів України.
Концептуалізація інноваційного ландшафту в контексті сталого розвитку регіону
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Омельяненко, Віталій Анатолійович
В умовах України особливого значення набуває забезпечення сталого розвитку на рівні окремих територій. При цьому удосконалення управління процесами сталого розвитку має здійснюватися з урахуванням ключових аспектів, пов'язаних інноваціями. У цих умовах концепція інноваційного ландшафту допомагає зосередитися на формуванні конкурентних переваг і на їх основі розробити стратегії сталого розвитку. Проведений аналіз існуючих досліджень дозволив зробити висновок, що теоретико-методологічні та практичні аспекти вироблення інноваційної політики в контексті сталого розвитку потребують подальшої конкретизації. Метою цього дослідження є концептуалізація інноваційного ландшафту контексті сталого розвитку територій. На основі проведеного аналізу інноваційний ландшафт визначено як інтеграційну сукупність показників, включаючи соціально-економічні умови, результативність діяльності державних органів управління, використовувані інноваційні інструменти управління, інноваційні господарюючі суб'єкти, наявність і якість інноваційної інфраструктури, ступінь розвитку кластерних взаємозв'язків тощо, що спрямовані на вирішення проблем соціально-економічного розвитку. На основі узагальнення досліджень і результатів досліджень автора визначено, що використання концепції інноваційного ландшафту та розвиток відповідного прикладного підходу відкриває широкі можливості формування та управління просторово вкоріненими структурами інноваційних взаємодій науки, освіти, бізнесу та громад. Обґрунтовано, що інноваційний ландшафт варто розглядати на регіональному рівні та рівні територій. Визначено, що для формування інноваційного ландшафту сталого розвитку регіону необхідно використовувати нові інноваційні практики, можливості та виклики, що виникають на локальному рівні відповідно до цих тенденцій, що можливо здійснити в рамках механізму інноваційного аудиту, який визнає ці тенденції та підтримує управління інноваціями.
Модель оцінки справедливої ціни фондових індексів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Чернова, Наталя Леонідівна; Полякова, Ольга Юріївна
При формуванні ризикової частини інвестиційного портфеля до неї можуть бути включені як акції окремих компаній, що представляють різні сектори економіки в різних регіонах, так і похідні фінансові інструменти, наприклад, ф'ючерси на фондові індекси. Останні є чудовим інструментом вкладення капіталу в акції певної країни, позбавляючи інвестора необхідності вирішення нетривіальної задачі визначення оптимального набору привабливих активів, тому що, як правило, фондовий індекс включає в себе найбільш успішні компанії з більшості галузей. Якщо приймати рішення про включення фондових індексів у портфель лише на підставі даних щодо їх поточної ціни, можна припустити, що в моменті потрібно інвестувати в активи, які не виросли або виросли недостатньо. Однак така оцінка не є об’єктивною, тому що індекси мають різну волатильність, а отже, абсолютні розміри просадок у моменти кризи і показників приросту в посткризовий період некоректно порівнювати між собою, щоб визначити переоцінені і недооцінені активи. Очевидно, що, приймаючи остаточне рішення про включення фондових індексів в портфель, необхідно спиратися додатково на результати фундаментального аналізу цих активів. Мета дослідження – визначити структуру ризикової частини інвестиційного портфеля шляхом визначення інструментів, які є недооціненими щодо своїх фундаментальних характеристик. Для реалізації сформульованої мети в рамках дослідження вирішені такі основні задачі: визначено вихідну множину екзогенних факторів, що впливають на динаміку фондових індексів; оцінено параметри моделей залежності фондових індексів від факторів, що на них впливають, розраховано відповідні прогнозні значення; визначено набір інструментів для включення в інвестиційний портфель на підставі порівняння реального і модельного значень фондових індексів. Побудовані моделі дозволили визначити оптимальну структуру інвестиційного портфеля, який включає ф’ючерси на фондові індекси таких країн, як Тайвань, Мексика, Бразилія, Велика Британія, Німеччина та США.
Сутність конкурентоспроможності приморських регіонів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Безхлібна, Анастасія Павлівна
Метою статті є визначення ключових теоретичних понять, пов’язаних із забезпеченням конкурентоспроможності приморських регіонів – дослідження сутності дефініцій «приморський регіон», «конкурентоспроможність», «конкурентоспроможність приморського регіону». Визначено ознаки та характеристики приморського регіону, розширено класифікацію конкурентоспроможності регіону, що допомогло у визначенні авторського трактування дефініції «приморський регіон». Приморський регіон – це адміністративно-територіальна одиниця, що географічно має вихід до морського узбережжя з власною акваторією, спеціалізується на приморських видах економічної та екосистемної діяльності, створюючи власний морегосподарський комплекс галузей з відповідною інфраструктурою, має специфічні соціальні проблеми й екологічні вимоги, культурну й історичну спадщину, в якій відображається морська тематика. Запропоновано розуміння приморського регіону за двома рівнями: приморські регіони як області та приморські регіони як територіальні громади, адміністративні межі яких поширюються до зрізу морського узбережжя. Встановлено, що конкурентоспроможність приморського регіону – це індикатори, які підкреслюють здатність регіону реагувати на зовнішні виклики, забезпечуючи використання екосистемного підходу до побудови оптимальної структури економіки регіону, подолання сезонності в туризмі та рекреації, ураховуючи специфіку морегосподарського комплексу, з метою підвищення валової доданої вартості, вирішення соціальних та екологічних проблем регіону, зберігаючи культурну та ментальну самобутність регіону для створення сприятливих умов для мешканців регіону. Для визначення концепції забезпечення конкурентоспроможності приморських регіонів необхідно здійснення не лише теоретичних узагальнень, а й проведення комплексної діагностики сучасного стану конкурентоспроможності, що неможливо без обговорення визначення елементів і складових конкурентоспроможності, за якими буде здійснюватися комплексне оцінювання.
Імплементація зарубіжного досвіду мотивації праці у діяльність українських підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Кифяк, Вікторія Іванівна; Тодоріко, Ірина Миколаївна
Актуальність теми зумовлена новими викликами функціонування ринку праці та трансформацією суспільних відносин, пов’язаними з COVID-19, що змушує переглянути механізм мотивації праці у напрямі застосування новітніх інструментів використання та управління трудовими ресурсами. Вважаємо, що обґрунтована імплементація дієвих інструментів мотивації праці, розроблених успішними підприємствами, призведе до досягнення високопродуктивної трудової діяльності працівників на підприємствах та зростання ефективності використання людських ресурсів. Метою статті є аналіз мотиваційних моделей провідних країн світу та формування принципів імплементації їх досвіду у практику господарювання українських підприємств. У результаті дослідження виділено дієві інструменти зарубіжної практики, які найбільш ефективні в умовах функціонування українських підприємств: мотивація інноваційної активності через оцінки результатів працівників; залучення працівників до управління, стратегічного планування та розподілу прибутку підприємств, гнучкість і соціальна орієнтованість оплати праці, використання бальної та рейтингової оцінок ефективності праці робітників, стимулювання конкуренції та командної роботи працівників. Сформовано принципи впровадження ефективної моделі мотивації праці на основі зарубіжного досвіду. Зроблено висновок, що використання дієвих інструментів зарубіжного досвіду мотивації праці на підприємствах України за умов системності та комплексності призведе до економічного зростання на підприємствах і соціального розвитку країни.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Results Per Page

Sort Options