Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry» by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market research"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Гнучкі форми зайнятості в системі інжинірингу бізнес-процесів управління персоналом вітчизняних підприємств у сучасних умовах(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Олійник, Олександр Миколайович; Головань, Ольга Олексіївна; Бікулов, Дамір ТагіровичУ статті комплексно досліджено роль гнучких форм зайнятості як інструменту збереження робочих місць і стабілізації ринку праці України в умовах війни. Проаналізовано соціально-економічні наслідки воєнних дій, що спричинили зміну традиційних трудових відносин, масову міграцію кадрів, мобілізацію та економічну нестабільність. Визначено основні моделі гнучкої зайнятості, а саме: дистанційна зайнятість, часткова зайнятість (гнучкий графік), проєктна зайнятість (тимчасові контракти) та внутрішній аутсорсинг (ротації персоналу), їхні особливості та структурні елементи. Сформовано механізми впливу форм зайнятості на ринок праці в умовах воєнного часу. Розкрито роль та основну проблему економічного бронювання працівників, а також важливість застосування методів інженерії бізнес-процесів управління персоналом в умовах воєнного часу. Проаналізовано тенденції зміни рівня безробіття, структури доходів за різними формами працевлаштування, динаміки ринку праці та чинників, що спричинили прискорений перехід до гнучких моделей зайнятості. Визначено, що попри загальне зниження рівня безробіття, ринок праці залишається нестабільним, а частина працездатного населення перейшла в неформальний сектор. Розглянуто проблему дефіциту кваліфікованих кадрів та стратегії підприємств щодо його подолання, включаючи перекваліфікацію співробітників, автоматизацію процесів і залучення молодих фахівців. Досліджено міжнародний досвід державної підтримки нестандартних форм зайнятості, зокрема механізми субсидування заробітної плати, кредитування бізнесу за умови збереження штату та програми перекваліфікації працівників. Окреслено можливості адаптації цих практик до українських реалій для забезпечення соціального захисту нестандартно зайнятих працівників. Запропоновано комплексні заходи щодо вдосконалення законодавчого регулювання гнучких трудових відносин, розширення програм соціального страхування для фрілансерів і тимчасово зайнятих, а також стимулювання бізнесу до використання цифрових платформ для управління персоналом. Встановлено, що гнучкі форми зайнятості є не лише кризовим механізмом, а й перспективним напрямом трансформації ринку праці, здатним забезпечити стійкість економіки та її адаптацію до нових викликів. Мова статті - английська.Item Економічна поляризація та цифрова трансформація ринку праці: роль штучного інтелекту(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Логвіненко, Богдан ІгоровичСтаттю присвячено визначенню впливу автоматизації та технологій штучного інтелекту на структуру праці та явище економічної поляризації в умовах цифрової трансформації ринку праці. Мета — перевірити гіпотезу, згідно з якою модель співпраці людини та штучного інтелекту є найбільш ефективною та безпечною траєкторією суспільного розвитку. На основі комплексного підходу проаналізовано сучасні теоретичні концепції, а також проведено власне онлайн-опитування серед української молоді. Підтверджено, що потенціал штучного інтелекту (ШІ) може бути використаний в економіці України для прискореного зростання лише за умови інвестування в людський капітал і формування кадрів, здатних ефективно співпрацювати з технологіями.Item Модернізація системи прогнозування потреби в кадрах для промисловості України(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Новікова, Ольга Федорівна; Цимбал, Олександр Іванович; Остафійчук, Ярослав ВасильовичДосліджено проблеми забезпечення промисловості України кадрами в умовах війни та визначено напрями модернізації державної системи прогнозування потреби у фахівцях. Проаналізовано міжнародні підходи та чинну українську методику прогнозування, виявлено її обмеження щодо деталізації, сценарності й інтеграції даних із різних джерел. Обґрунтовано необхідність оновлення методики та створення спеціалізованого аналітичного центру з прогнозування ринку праці, а також упровадження нової моделі прогнозування, що базується на багаторівневому моделюванні, сценарному аналізі та використанні великих даних.Item Напрями взаємодії сторін соціально-трудових відносин щодо подолання кадрового дефіциту у вітчизняній промисловості в умовах воєнних небезпек(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичПроаналізовано й оцінено поточний стан взаємодії сторін соціально-трудових відносин щодо вирішення проблем кадрового забезпечення вітчизняної промисловості в умовах воєнних небезпек. Розкрито можливості та перспективи залучення наявного, але ще недостатньо задіяного кадрового потенціалу (жінки, молодь, люди старшого віку, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій та ін.), що поліпшило б кадрове забезпечення промисловості. Визначено та обґрунтовано ключові напрями взаємодії сторін соціально-трудових відносин і соціального діалогу, орієнтовані на подолання кадрового дефіциту вітчизняної промисловості в умовах воєнних небезпек, а також низку практичних заходів, необхідних для реалізації цих напрямів у державній політиці. Мова статті - українська.Item Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Антонюк, Валентина ПолікарпівнаВ статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій стосовно проблем промисловості вітчизняними дослідниками. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинену промисловість, яка була повністю інтегрована в союзну економіку. Розрив виробничих ланцюгів, втрата ринків збуту й відсутність ефективної промислової політики в період незалежності обумовила деіндустріалізацію та технологічний занепад промислового потенціалу України, що стало вагомим чинником розв’язання збройної агресії. Досліджено негативний вплив війни на стан вітчизняній промисловості: руйнування, закриття та релокація багатьох підприємств, згорнення бізнесу і примітивізація виробництва призвели до скорочення обсягів реалізованої продукції майже на третину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. показав повільне і нестабільне відновлення промислового виробництва, якому перешкоджає низка чинників. Відзначено, що зростаючим стримуючим чинником є нестача кваліфікованих кадрів. Систематизовано основні загрози кадровому забезпеченню промислового сектору України у воєнний та повоєнний час: фізичні та міграційні втрати населення, відтік мізків, міграційна політика країн ЄС по створенню резерву кваліфікованої робочої сили для своїх економік, низький рівень оплати праці на вітчизняних підприємствах, руйнування системи освіти та невідповідність професійної підготовки потребам ринку праці, слабка участь бізнесу у взаємодії з системою професійної підготовки та у підвищенні кваліфікації кадрів. На сучасному етапі основними завданнями у сфері кадрового забезпечення промисловості є: підвищення рівня безпечності умов життя і праці в Україні; удосконалення організаційно-правових засад зайнятості на принципах гідної праці; розробки дієвих механізмів і стимулів повернення вимушених зовнішніх мігрантів; залучення у сферу економічної діяльності пасивної частини працездатного населення, в тому числі інвалідів; використання різноманітних і гнучких форм організації праці; модернізація і розвиток системи професійно-технічної та інженерної освіти.Item Проблеми соціальної та правової захищеності платформних зайнятих та пріоритети регуляторної політики України в умовах воєнного стану(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичУ статті на основі аналізу та узагальнення результатів експертного опитування, у підготовці та проведенні якого автори приймали безпосередню участь, досліджено і розкрито проблеми та можливості створення системи соціального та правового захисту працюючих в платформному сегменті зайнятості з урахуванням умов воєнного стану та потреб післявоєнного відновлення України. Визначено основні причини, що перешкоджають правовій та соціальній захищеності платформних зайнятих. Ключовими серед них виявились такі: правова невизначеність статусу суб’єктів трудових платформ (як платформних працівників, так і самих трудових платформ); низькі можливості колективного представництва інтересів зайнятих на платформах; небажання працівників офіційно реєструватись та декларувати свої доходи тощо. Також в ході дослідження розкрито сукупність чинників соціального, інформаційно-комунікативного, організаційно-управлінського та технічного характеру, що виникають в процесі взаємодії суб’єктів платформної економіки і посилюють соціальну та правову незахищеність платформних зайнятих. Отримані результати проінтерпретовано авторами в контексті введення воєнного стану в Україні. Встановлено, що базовою вимогою формування дієвої системи соціального та правового захисту платформних зайнятих є створення законодавчо регламентованої системи взаємодії суб’єктів платформного сегменту зайнятості, що потребує відповідного нормативно-правового, організаційно-управлінського забезпечення, формалізації та виходу з «тіні» відносин на трудових платформах, створення механізмів сталого представництва інтересів суб’єктів платформної економіки. Обґрунтовано візію основних якісних характеристик дієвої системи забезпечення правового та соціального захисту зайнятих на цифрових платформах, пріоритетність ключових заходів для забезпечення ефективності процесу їхнього соціального захисту. На основі узагальнення результатів проведеного дослідження авторами розроблено схему концептуалізації процесу формування регуляторної політики, що зорієнтована на можливості забезпечення соціальної та правової захищеності зайнятих на платформах працівників. Авторська розробка узгоджується з основними настановами Директиви про покращення умов праці працівників цифрових платформ для європейських країн. Також авторами визначено та обґрунтовано пріоритетні напрями регуляторної політики щодо пом’якшення впливу воєнного стану на ринок праці та перспектив подальшого післявоєнного відновлення України.Item Промислова політика України: впровадження професійних стандартів для забезпечення кваліфікованим персоналом(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Новак, Ірина МиколаївнаУ статті розглянуто місце та роль професійних стандартів у забезпеченні промисловості кваліфікованим персоналом, визначено основні завдання і проблеми їх упровадження в Україні. Проаналізовано підходи до формування сучасної промислової політики, акцентовано увагу на головних детермінантах промислової політики ЄС – створенні сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу і рівних можливостей в умовах конкуренції, що означає боротьбу за досягнення кращих умов доступу до обмежених ресурсів. Показано роль кваліфікованого персоналу як найбільш дефіцитного ресурсу, що визначає конкурентоспроможність промисловості. Висвітлено проблему дефіциту кваліфікованої робочої сили для промисловості в Україні, вирішення якої потребує формування умов для розвитку конкуренції та забезпечення підготовки професійних кадрів згідно з потребами промисловості, зокрема шляхом осучаснення професійних стандартів промислових спеціальностей. Визначено місце та значення впровадження професійних стандартів у забезпеченні промисловості кваліфікованим персоналом, їх взаємозв’язок із системою освіти і ринком праці, основні проблеми впровадження. Доведено, що прийняття роботодавцями рішення про впровадження професійних стандартів «зачіпає» найбільш чутливі основи трудових відносин – зайнятість (відповідність працівника вимогам щодо кваліфікації, освіти та ін.), оплату (тарифікацію робіт і нормування праці), умови і безпеку праці. Обґрунтовано необхідність розроблення Методики впровадження професійних стандартів, наявність широкого поля для спільної діяльності соціальних партнерів на засадах забезпечення прозорості переходу на професійні стандарти для працівників, використання існуючих механізмів соціального діалогу для участі персоналу, зокрема через представництво профспілок, у діяльності робочої групи з упровадження професійних стандартів.Item Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичАвторами статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергійного впливу таких чинників: 1) цифровізація (світовий тренд), 2) повномасштабна збройна агресія; 3) вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014 р. по 2022 р.; 4) євроінтеграційний вектор розвитку України, та інтенсифікація цих процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.). Авторами виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діалогу, готовності до змін в нинішній період з боку вищого керівництва державою, соціальних партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроінтеграції. Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП при аналітиці стану і втрат трудової сфери внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досягнення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу у забезпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлюється необхідністю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення роботи спільного представницького органу національного рівня - Національної тристоронньої соціально-економічної ради, відповідно, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чинної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим європейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better). Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифровій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів на міждержавному та внутрідержавному рівнях для реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості і повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому, для досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів.Item Формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості: стан і перспективи(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичУ статті обґрунтовано необхідність формування та реалізації стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо створення сприятливих умов для забезпечення кадровим потенціалом повоєнного відновлення вітчизняної промисловості. Дослідження побудовано на засадах структурно-функціонального підходу. Його метою є визначення та обґрунтування можливостей формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості на основі аналізу стану і специфіки їхньої діяльності та взаємодії в умовах повномасштабної збройної агресії. Зміст і логіка статті передбачають: 1) оцінювання загального стану вітчизняної промисловості, ключових викликів і загроз, що на неї впливають в умовах воєнного стану; 2) виявлення динаміки змін у забезпеченні промисловості робочою силою, наявних гострих протиріч, а також позитивних змін у відновленні певних галузей промисловості; 3) визначення ключових орієнтирів щодо оновлення системи інститутів та механізмів, які регулюють зайнятість у промисловості, впливають на обґрунтування пріоритетів щодо формування кадрового потенціалу відновлення вітчизняного виробництва; 4) аналіз стану системи колективно-договірного регулювання, діяльності ключових суб’єктів партнерства, функцій Національної тристоронньої соціально-економічної ради та діяльності профільних державних структур у контексті формування стратегічного партнерства держави, роботодавців і профспілок щодо перспектив кадрового забезпечення відновлення промисловості України; 5) розроблення концептуальної схеми формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості з визначенням пріоритетних завдань. Обґрунтовано, що базовим інструментом досягнення взаємоузгодженості та синергії щодо реалізації стратегічного партнерства в Україні виступає модернізована система соціального діалогу, спрямована на розв’язання стратегічно важливих питань щодо забезпечення кадровим потенціалом повоєнної розбудови промислового сектору. Ключовими орієнтирами щодо оновлення системи інститутів і механізмів є: зорієнтованість на концепт гідної праці, дотримання принципу Міжнародної організації праці (МОП) «відбудувати краще, ніж було» (build back better), зорієнтованість не на показники довоєнного рівня, а на досягнення якісно нового рівня функціонування економіки, соціально-трудової сфери, вітчизняної промисловості; реалізація євроінтеграційного курсу й забезпечення відповідності системи цих інститутів у промисловості вимогам і стандартам ЄС.