Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry» by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Private law::Labour law"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Гнучкі форми зайнятості в системі інжинірингу бізнес-процесів управління персоналом вітчизняних підприємств у сучасних умовах(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Олійник, Олександр Миколайович; Головань, Ольга Олексіївна; Бікулов, Дамір ТагіровичУ статті комплексно досліджено роль гнучких форм зайнятості як інструменту збереження робочих місць і стабілізації ринку праці України в умовах війни. Проаналізовано соціально-економічні наслідки воєнних дій, що спричинили зміну традиційних трудових відносин, масову міграцію кадрів, мобілізацію та економічну нестабільність. Визначено основні моделі гнучкої зайнятості, а саме: дистанційна зайнятість, часткова зайнятість (гнучкий графік), проєктна зайнятість (тимчасові контракти) та внутрішній аутсорсинг (ротації персоналу), їхні особливості та структурні елементи. Сформовано механізми впливу форм зайнятості на ринок праці в умовах воєнного часу. Розкрито роль та основну проблему економічного бронювання працівників, а також важливість застосування методів інженерії бізнес-процесів управління персоналом в умовах воєнного часу. Проаналізовано тенденції зміни рівня безробіття, структури доходів за різними формами працевлаштування, динаміки ринку праці та чинників, що спричинили прискорений перехід до гнучких моделей зайнятості. Визначено, що попри загальне зниження рівня безробіття, ринок праці залишається нестабільним, а частина працездатного населення перейшла в неформальний сектор. Розглянуто проблему дефіциту кваліфікованих кадрів та стратегії підприємств щодо його подолання, включаючи перекваліфікацію співробітників, автоматизацію процесів і залучення молодих фахівців. Досліджено міжнародний досвід державної підтримки нестандартних форм зайнятості, зокрема механізми субсидування заробітної плати, кредитування бізнесу за умови збереження штату та програми перекваліфікації працівників. Окреслено можливості адаптації цих практик до українських реалій для забезпечення соціального захисту нестандартно зайнятих працівників. Запропоновано комплексні заходи щодо вдосконалення законодавчого регулювання гнучких трудових відносин, розширення програм соціального страхування для фрілансерів і тимчасово зайнятих, а також стимулювання бізнесу до використання цифрових платформ для управління персоналом. Встановлено, що гнучкі форми зайнятості є не лише кризовим механізмом, а й перспективним напрямом трансформації ринку праці, здатним забезпечити стійкість економіки та її адаптацію до нових викликів. Мова статті - английська.Item Зміни трудового і податкового законодавства України в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи удосконалення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Новак, Ірина МиколаївнаПовномасштабна воєнна агресія проти України призвела до масового порушення ланцюжків створення вартості, скорочення робочих місць, росту безробіття та еміграції робочої сили. Законодавчі ініціативи з протидії соціально-економічним наслідкам війни мають недостатню ефективність. Метою статті є здійснення оцінки змін трудового та податкового законодавства під час воєнного стану та визначення перспектив його вдосконалення. З’ясовано, що зміни трудового законодавства в Україні ґрунтуються на ідеології неолібералізму, переважно відображають інтереси роботодавців та істотно обмежують права працівників. Це посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, втрати від чого за аналогією з сирійським конфліктом можуть перевищити втрати від руйнування фізичного капіталу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, особлива увага приділена нормам про призупинення дії трудового договору. Наголошено на необхідності пошуку нового формату взаємодії між державою та інститутами сфери праці, відповідної адаптації соціально-трудових відносин, використовуючи можливості цифровізації. Проаналізовано вплив змін податкового законодавства на зайнятість населення. Встановлено, що політика підтримки економіки, ключовим інструментом якої є податкові пільги, недостатньо сприяє збереженню зайнятості. На основі дослідження міжнародного досвіду протидії економічним шокам запропоновано бачення політики підтримки економіки, яка повинна поєднувати заходи зі збереження робочих місць, пільги для суб’єктів економічної діяльності та підтримку ліквідності. Розглянуто міжнародний досвід реалізації схем збереження робочих місць, які в країнах ЄС стали одним із основних інструментів підтримки бізнесу під час пандемії COVID-19. Зроблено висновки про актуальність дослідження можливостей їх використання в Україні із залученням коштів ЄС. Сформульовано відповідні пропозиції для органів влади.Item Напрями взаємодії сторін соціально-трудових відносин щодо подолання кадрового дефіциту у вітчизняній промисловості в умовах воєнних небезпек(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичПроаналізовано й оцінено поточний стан взаємодії сторін соціально-трудових відносин щодо вирішення проблем кадрового забезпечення вітчизняної промисловості в умовах воєнних небезпек. Розкрито можливості та перспективи залучення наявного, але ще недостатньо задіяного кадрового потенціалу (жінки, молодь, люди старшого віку, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій та ін.), що поліпшило б кадрове забезпечення промисловості. Визначено та обґрунтовано ключові напрями взаємодії сторін соціально-трудових відносин і соціального діалогу, орієнтовані на подолання кадрового дефіциту вітчизняної промисловості в умовах воєнних небезпек, а також низку практичних заходів, необхідних для реалізації цих напрямів у державній політиці. Мова статті - українська.Item Проблеми соціальної та правової захищеності платформних зайнятих та пріоритети регуляторної політики України в умовах воєнного стану(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичУ статті на основі аналізу та узагальнення результатів експертного опитування, у підготовці та проведенні якого автори приймали безпосередню участь, досліджено і розкрито проблеми та можливості створення системи соціального та правового захисту працюючих в платформному сегменті зайнятості з урахуванням умов воєнного стану та потреб післявоєнного відновлення України. Визначено основні причини, що перешкоджають правовій та соціальній захищеності платформних зайнятих. Ключовими серед них виявились такі: правова невизначеність статусу суб’єктів трудових платформ (як платформних працівників, так і самих трудових платформ); низькі можливості колективного представництва інтересів зайнятих на платформах; небажання працівників офіційно реєструватись та декларувати свої доходи тощо. Також в ході дослідження розкрито сукупність чинників соціального, інформаційно-комунікативного, організаційно-управлінського та технічного характеру, що виникають в процесі взаємодії суб’єктів платформної економіки і посилюють соціальну та правову незахищеність платформних зайнятих. Отримані результати проінтерпретовано авторами в контексті введення воєнного стану в Україні. Встановлено, що базовою вимогою формування дієвої системи соціального та правового захисту платформних зайнятих є створення законодавчо регламентованої системи взаємодії суб’єктів платформного сегменту зайнятості, що потребує відповідного нормативно-правового, організаційно-управлінського забезпечення, формалізації та виходу з «тіні» відносин на трудових платформах, створення механізмів сталого представництва інтересів суб’єктів платформної економіки. Обґрунтовано візію основних якісних характеристик дієвої системи забезпечення правового та соціального захисту зайнятих на цифрових платформах, пріоритетність ключових заходів для забезпечення ефективності процесу їхнього соціального захисту. На основі узагальнення результатів проведеного дослідження авторами розроблено схему концептуалізації процесу формування регуляторної політики, що зорієнтована на можливості забезпечення соціальної та правової захищеності зайнятих на платформах працівників. Авторська розробка узгоджується з основними настановами Директиви про покращення умов праці працівників цифрових платформ для європейських країн. Також авторами визначено та обґрунтовано пріоритетні напрями регуляторної політики щодо пом’якшення впливу воєнного стану на ринок праці та перспектив подальшого післявоєнного відновлення України.Item Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичАвторами статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергійного впливу таких чинників: 1) цифровізація (світовий тренд), 2) повномасштабна збройна агресія; 3) вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014 р. по 2022 р.; 4) євроінтеграційний вектор розвитку України, та інтенсифікація цих процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.). Авторами виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діалогу, готовності до змін в нинішній період з боку вищого керівництва державою, соціальних партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроінтеграції. Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП при аналітиці стану і втрат трудової сфери внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досягнення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу у забезпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлюється необхідністю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення роботи спільного представницького органу національного рівня - Національної тристоронньої соціально-економічної ради, відповідно, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чинної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим європейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better). Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифровій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів на міждержавному та внутрідержавному рівнях для реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості і повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому, для досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів.