Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry» by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Чекіна, Вікторія ДенисівнаВиявлення впливу податків на економічне зростання набуває особливого значення в умовах загострення соціально-економічних, технологічних, екологічних та інших проблем сучасності. Податки на майно, як найменш спотворюючі економічну поведінку, привертають все більшу увагу багатьох дослідників і розглядаються з позицій потенціального інструменту фіскальної політики у забезпеченні позитивної динаміки економічного розвитку в умовах цифровізації. Метою статті є узагальнення сучасних підходів та результатів досліджень з питань впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання з метою виявлення можливостей використання податкових інструментів для стимулювання розвитку економіки. Встановлено, що зарубіжними дослідниками вплив податків на нерухомість зазвичай вивчається з позицій спотворення розподілу ресурсів у економіці, зміни рішень економічних агентів у питаннях інвестування, темпів зростання житлового фонду, вирівнювання нерівності доходів, підвищення стійкості податкових систем до зовнішніх потрясінь тощо. Визначено, що більшість авторів розглядає податок на нерухоме майно як один із найбільш неспотворюючих, що при правильно розробленому механізмі оподаткування практично не чинить негативного впливу на економічну діяльність, а отже, мало перешкоджає економічному зростанню, зате сприяє скороченню нерівності у доходах, зростанню зайнятості та доходів, ефективному використанню землі. Як місцевий податок найчастіше він розглядається з позицій фінансування місцевих бюджетів і відіграє роль корисного інструменту збільшення доходів і управління державними фінансами, оскільки підвищення ефективних ставок та розширення бази податку на майно може компенсувати скорочення інших податків, які більшою мірою спотворюють економічну поведінку. В Україні увагу авторів зосереджено на підвищенні ролі майнових податків у забезпеченні доходами місцевих юрисдикцій та зміцненні їхньої фінансової стійкості. Спостерігається значний дефіцит вітчизняних досліджень з питань впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. Подальші дослідження щодо функціонування податку на нерухоме майно в умовах зміни парадигм економічного розвитку та міжнародних відносин, та щодо впливу податку на нерухомість на економічне зростання в Україні могли б розкрити нові аспекти його використання у вітчизняній податковій системі.Item Екологічні податки в контексті викликів сучасності(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Гаркушенко, Оксана МиколаївнаВже понад 50 років питання необхідності охорони довкілля та запобігання його забрудненню привертають увагу широкої громадськості, наукових та урядових кіл. Особливо посилилася ця стурбованість у зв’язку із скороченням поставок та зростанням цін на природний газ та нафту в світовому масштабі, а також тим, що в енергетичному секторі утворюються значні обсяги викидів парникових газів. Зважаючи на це, екологічне регулювання набуває все більшої актуальності. Одним з інструментів його здійснення виступають екологічні податки. Поширення екологічних податків світом відбувалося в умовах їх активної підтримки науковцями, активістами руху за охорону довкілля, представниками бізнесу та урядових агенцій. Проте, якщо раніше в публікаціях висвітлювався позитивний бік цих економічних інструментів екологічного регулювання (стимулювання забруднювачів до зниження рівня забруднення довкілля, формування надходжень до бюджетів, за рахунок яких можна фінансувати екологічні та соціальні програми), то в останні 3-5 років почали з’являтися окремі наукові публікації, в яких ефективність екологічних податків для регулювання стану довкілля ставиться під сумнів. Метою статті є визначення факторів та особливостей застосування екологічних податків, що знижують їх ефективність як інструменту екологічного регулювання економіки. В результаті аналізу динаміки надходжень від екологічних податків, особливостей їх застосування в деяких країнах світу та динаміки викидів забруднюючих речовин, було в черговий раз підтверджено, що самі по собі екологічні податки не можуть вирішити всі екологічні проблеми. Їх слід доповнювати іншими інструментами та підходами екологічного регулювання. Окрім цього, підвищити ефективність екологічних податків можливо за рахунок усунення з податкових систем країн пільг, звільнень та субсидій, що негативно впливають на довкілля та здійснювати індексацію ставок екологічних податків відповідно до темпів інфляції. В ідеалі також доцільно провести в світовому масштабі гармонізацію ставок екологічних податків, проте наразі здійснення цього навіть в середньостроковій перспективі є малоймовірним. Реалізація зазначених рекомендацій на практиці дозволить не лише знизити рівень забруднення довкілля, але і отримати додаткові кошти на реалізацію природоохоронних та соціальних програм, наприклад – в сфері енергозбереження, що має скоротити залежність країн від імпорту палива.Item Економіко-математичне моделювання обсягу інвестицій в Україні(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Гаркушенко, Оксана МиколаївнаІнвестиції, насамперед виробничі, є запорукою того, що підприємства зможуть своєчасно оновити виробничі потужності та зберегти або, навіть, посилити свої позиції на ринках товарів та послуг. Втім, питання визначення факторів, які впливають на обсяги і динаміку інвестицій, є досить проблематичним, що ускладнює створення відповідних економіко-математичних моделей. Зарубіжні та українські вчені давно займаються визначенням таких факторів. Зазвичай до їх складу відносять: ВВП на душу населення країни; темпи економічного зростання; національні заощадження; курс валюти; інфляцію; облікову ставку; рівень податкового навантаження (в першу чергу – податку на прибуток підприємств); індекс цін на продукцію виробничого призначення; рівень доходів на вкладений капітал (коефіцієнт окупності інвестицій); заробітну плату; продуктивність праці тощо. Але в кожній країні сила впливу різних факторів може розрізнятися. Так само ускладнює процес моделювання інвестицій і те, що деякі фактори (наприклад, ВВП на душу населення) самі по собі є складними та залежать від інших чинників. Тому метою статті є визначення факторів впливу на інвестиції в Україні та розробка відповідних економіко-математичних моделей, які в подальшому передбачається використати для побудови комплексної системно-динамічної моделі впливу цифровізації на забезпечення сталого розвитку України. Така комплексна модель може стати не лише зручним інструментом визначення наслідків для промисловості зміни обсягів інвестицій під впливом дії різних факторів, але і рівня захворюваності трудящих та забруднення довкілля. За результатами дослідження було встановлено, що на обсяг інвестицій в промисловість України найбільше впливає облікова ставка НБУ. У роботі запропоновано відповідну модель інвестицій та обґрунтовано її адекватність. На інвестиції в цифровий капітал виробничого призначення певний вплив мають також фактори індексу долара США та податкового навантаження, а на інвестиції в цифровий капітал природоохоронного призначення – фактор податкового навантаження. Проте через дуже приблизні статистичні дані, на яких виконувалися розрахунки, відповідні моделі не є надійними. Зважаючи на результати проведеного дослідження обґрунтовано рекомендації щодо розробки методики збору та представлення статистичної інформації, яка стосується інвестицій в цифрові техніку та технології підприємствами країни та цифрового капіталу природоохоронного та виробничого призначення (за структурою). Це дозволить в подальшому проводити більш точні розрахунки та створювати надійніші економіко-математичні моделі, які можуть стати зручним інструментом для визначення напрямів розвитку економіки країни.Item Зміни трудового і податкового законодавства України в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи удосконалення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Новак, Ірина МиколаївнаПовномасштабна воєнна агресія проти України призвела до масового порушення ланцюжків створення вартості, скорочення робочих місць, росту безробіття та еміграції робочої сили. Законодавчі ініціативи з протидії соціально-економічним наслідкам війни мають недостатню ефективність. Метою статті є здійснення оцінки змін трудового та податкового законодавства під час воєнного стану та визначення перспектив його вдосконалення. З’ясовано, що зміни трудового законодавства в Україні ґрунтуються на ідеології неолібералізму, переважно відображають інтереси роботодавців та істотно обмежують права працівників. Це посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, втрати від чого за аналогією з сирійським конфліктом можуть перевищити втрати від руйнування фізичного капіталу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, особлива увага приділена нормам про призупинення дії трудового договору. Наголошено на необхідності пошуку нового формату взаємодії між державою та інститутами сфери праці, відповідної адаптації соціально-трудових відносин, використовуючи можливості цифровізації. Проаналізовано вплив змін податкового законодавства на зайнятість населення. Встановлено, що політика підтримки економіки, ключовим інструментом якої є податкові пільги, недостатньо сприяє збереженню зайнятості. На основі дослідження міжнародного досвіду протидії економічним шокам запропоновано бачення політики підтримки економіки, яка повинна поєднувати заходи зі збереження робочих місць, пільги для суб’єктів економічної діяльності та підтримку ліквідності. Розглянуто міжнародний досвід реалізації схем збереження робочих місць, які в країнах ЄС стали одним із основних інструментів підтримки бізнесу під час пандемії COVID-19. Зроблено висновки про актуальність дослідження можливостей їх використання в Україні із залученням коштів ЄС. Сформульовано відповідні пропозиції для органів влади.Item Потенціал використання систем моделювання при розробці державних заходів із фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Охтень, Олексій Олександрович; Дасів, Алла ФедорівнаУ статті представлено складові елементи системи фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості (і науково-технічного прогресу в цілому), основними з яких визначено монетарне (грошово-кредитне) та фіскальне (податково-бюджетне) стимулювання. Наведено результати аналізу існуючих на сьогодні програмних систем моделювання економіки, які можуть використовуватися для визначення напрямків стимулювання розвитку смарт-промисловості. До таких програмних продуктів з моделювання було віднесено: систему «Симулятор енергетичної політики» від американського аналітичного центру в галузі енергетики та клімату Energy Innovation, систему промислового прогнозування та форсайтингу Siforeca від Інституту економіки промисловості НАН України, глобальну модель промисловості (Global Industry Model) від консалтингової компанії Oxford Economics, систему Global Economic Data & Forecasts від консалтингової компанії Moody's Analytics. А також наведено особливості державних практичних заходів зарубіжних країн з фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості, які включають: табло ЄС з інвестицій у промислові дослідження та розробки; закон США про зниження інфляції; нову промислову стратегію ЄС; практичні механізми стимулювання смарт-промисловості в Китаї; державні ініціативи Японії зі стимулювання розвитку смарт-промисловості. Аналіз політик стимулювання розвитку смарт-промисловості у країнах і регіонах, які є лідерами цього напряму (США, ЄС, Китай та Японія), дозволив встановити, що між країнами-лідерами існує гостра конкуренція – вони намагаються закріпити за собою лідируючі позиції в сфері конкретних технологій та на ринку в цілому. Основними інструментами стимулювання розвитку смарт-промисловості є прямі фінансові вливання (з цільових державних фондів) та податкові пільги. Розвиток смарт-промисловості тісно переплетено з екологічним порядком денним і держави намагаються направити інвестиції в передові технології в екологічних сферах. Провідні держави докладають цілеспрямованих зусиль щодо стимулювання таких інвестицій. Виконаний аналіз дозволив виявити конкретні потенційні сфери застосування проаналізованих у роботі систем моделювання при розробці державної політики у сфері стимулювання смарт-промисловості провідних країн. Інструментарій моделювання може використовуватися на всіх етапах розробки та реалізації заходів щодо фінансово-економічного стиму-лювання розвитку смарт-промисловості – від вибору конкретного інструментарію стимулювання до визначення обсягів стимулюючих заходів та напрямків їх застосування.Item Інноваційні моделі оцінювання ефективності проєктів економічного розвитку в умовах цифрової трансформації(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Ткаченко, Алла Михайлівна; Межерицький, Данило АнатолійовичУ статті досліджено інноваційні підходи до оцінювання ефективності проєктів економічного розвитку в умовах інтенсивної цифрової трансформації економічних систем. Актуальність теми зумовлена необхідністю модернізації наявних методик оцінювання, які здебільшого обмежуються фінансовими індикаторами та не враховують цифрову зрілість, інноваційність, соціальні й екологічні ефекти. Практична цінність дослідження полягає в можливості застосування запропонованої моделі державними органами, інвесторами та донорами для прийняття обґрунтованих рішень щодо пріоритизації та фінансування проєктів.