Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry» by Subject "HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::Economic history"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Еволюція концепції публічно-приватного партнерства у 1980-2020-х роках(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Петрова, Ірина ПавлівнаЕволюція змін концепції публічно-приватного партнерства має велику актуальність у сучасному світі. Зростання глобальних проблем, таких як фінансові кризи, зміни клімату, соціальні дисбаланси та економічні перетворення, створює необхідність у нових стратегіях та концепціях співпраці між різними секторами суспільства. Публічно-приватне партнерство є ключовим механізмом для вирішення цих викликів, оскільки воно забезпечує механізми взаємодії між державними та приватними суб’єктами для досягнення спільних цілей. Метою дослідження є обґрунтування еволюційних змін концепції публічно-приватного партнерства. Використовуючи бібліографічний аналіз та візуалізацію даних з Web of Science на основі VOSviewer, виділено та проаналізовано десять кластерів досліджень, які відображають різноманітні теми та їх взаємозв’язок, сприяючи систематизації змін у концепції публічно-приватного партнерства. Виявлено фази еволюційної трансформації концепції публічно-приватного партнерства: Public-Private Partnership 1.0. Традиційне публічно-приватне партнерство (Traditional Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 2.0. Публічно-приватне партнерство на користь людей (People-first Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 3.0. Кліматично-розумне публічно-приватне партнерство (Climate-smart Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 4.0. Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови (Sustainable PPPs for post-war reconstruction). Визначено, що у використанні публічно-приватного партнерства в промисловості спостерігається зміна ролі цієї сфери. У «Традиційному публічно-приватному партнерстві» промисловість має ключову роль у будівництві інфраструктури, забезпечуючи матеріали і передові технології для інфраструктурних проєктів; «Публічно-приватному партнерстві на користь людей» - забезпеченні якісної медичної допомоги та покращенні системи охорони здоров’я; «Кліматично-розумному публічно-приватному партнерстві» - зменшенні впливу змін клімату на виробництво шляхом інвестицій у екологічно чисті технології та забезпеченні сталості поставок харчових продуктів; «Сталому публічно-приватному партнерстві для повоєнної відбудови» - повоєнному відновленні, надаючи необхідні матеріали та ресурси для будівництва та реконструкції інфраструктури. Також, під час пандемії COVID-19, промисловість, зокрема фармацевтична, співпрацює з урядом та іншими секторами для розробки нових методів лікування та вакцин. Ці спільні зусилля допомагають подолати кризи та покращують умови життя на постраждалих територіях. Виявлено, що в Україні недостатній розвиток концепції публічно-приватного партнерства. «Традиційне публічно-приватне партнерство», незважаючи на 20 річне впровадження, так й не отримало активної реалізації проєктів в інфраструктурі. «Публічно-приватне партнерство на користь людей» тільки починає свій розвиток. Зазначено, що для повоєнних умов актуалізується «Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови», оскільки сприяє залученню міжнародних ресурсів для економічного та соціального відновлення, але вимагає системного підходу та адаптації до специфіки української ситуації. Впровадження ППП в Україні потребує системних рекомендацій та врахування міжнародного досвіду для ефективного використання у відновленні та відбудові інфраструктури й стратегічних об’єктів.Item Теоретичне осмислення реконструкції в контексті повоєнного розвитку територій України(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Підоричева, Ірина Юріївна; Баш, Антоніна СергіївнаНа основі аналізу динаміки частоти використання терміна «реконструкція» у друкованій англомовній літературі за 1860—2022 рр. виявлено його зв’язок із шоками, кризами та діями щодо подолання їх наслідків, а також із позитивними суспільними трансформаціями. Поглиблено розуміння сутності реконструкції шляхом визначення базових і комбінованих типів змін, які їй притаманні, розкрито контекстуальну багатозначність цього терміна. Дана типологія містить структурований набір варіантів реконструкції для практичного застосування при стратегічному плануванні відновлення територій. У результаті порівняльного аналізу реконструкції з низкою дотичних понять визначено їх спільну рису та змістовні розбіжності.Item Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Сердюк, Олександр СергійовичУ статті досліджено роль ключових технологічних інновацій, зокрема штучного інтелекту, Інтернету речей, блокчейну та 3D-друку, у зміні виробничих процесів, оптимізації ресурсокористування та формуванні нових економічних взаємозв’язків. Розглянуто соціально-економічні наслідки інтеграції інтелектуальних технологій у виробництво, а саме вплив автоматизації на ринок праці, зміну інституційних механізмів регулювання економіки, проблеми «наглядового капіталізму» та можливі шляхи їх вирішення.Item Трансформації капіталістичного розвитку та ренти в епоху цифровізації(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Залознова, Юлія Станіславівна; Булєєв, Іван Петрович; Брюховецька, Наталя ЮхимівнаДосліджено особливості сучасного етапу функціонування капіталістичного виробництва, виходячи з його європейського зародження, англосаксонського становлення, євроатлантичного лідерства. Розвиток характеризується випереджаючим зростанням технократичних факторів, збереженням менталітету європейських суспільств, відходом від світових цінностей та релігій, руйнуванням духовності. Фасад сучасного капіталізму становить його «ядро» (G-7, частина держав G-20). До 50 країн – союзники (сателіти) ядра. Більшість країн світу – це периферія світової глобальної системи капіталізму. Розглянуто основні моделі, які використані та використовуються капіталізмом у господарюванні, в інноваціях, від зародження до сучасності. Відзначено ризики, з якими стикаються країни, які механічно використовують моделі «ядра». Показано джерела фінансування моделей розвитку суб'єкти господарської діяльності (СГД), підприємств, використовуючи традиційні системи оподаткування, формування бюджетів. Доведено необхідність та доцільність використання ренти (економічної, природної, інтелектуальної та ін.) у формуванні бюджетів СГД усіх рівнів, зростання її значення та ролі в умовах цифровізації виробництва, СГД, підприємств. Як перспективну модель розвитку розглянуто нову інтегральну систему господарювання, у якій важливу роль відіграють духовність, цінності, рентні відносини, наука, ІКТ, цифровізація.