Журнал «Бізнес Інформ»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1748

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Political science::Research on Europe"

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    EU Regulatory and Technical Foundations for Construction Materials: Economic Rationale for Integrating Standards and Regulations into Architectural and Construction Projects
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Михалко, Анастасія Олегівна; Кубанов, Руслан Анатолійович; Денисюк, Ольга Василівна; Макатьора, Дмитро Анатолійович
    У статті досліджуються нормативно-технічні основи використання будівельних матеріалів у Європейському Союзі та обґрунтовується економічна ефективність інтеграції європейських стандартів і регламентів у діяльність архітектурно-будівельних компаній України. Показано, що сучасний розвиток галузі відбувається в умовах глибокої інтеграції до європейського економічного простору, проте існує розрив між чинними національними стандартами та вимогами ЄС. Це ускладнює вихід українських компаній на міжнародний ринок і знижує їхню конкурентоспроможність. У роботі проаналізовано еволюцію європейської політики у сфері будівництва, починаючи з «Нового підходу» 1985 року, який заклав основи спрощення доступу до внутрішнього ринку та переходу від детальних технічних специфікацій до загальних вимог. Визначено, що подальший «Глобальний підхід» доповнив ці принципи, зосередивши увагу на оцінці відповідності продукції стандартам. Це створило сприятливі умови для інновацій, розвитку конкурентного середовища та формування єдиної системи вимог до будівельних матеріалів. Особливу увагу приділено ключовим стандартам ЄС: EN Eurocodes (EN 1990–1999), EU RegulationNo 305/2011 (CPR), EN 206 (Concrete), EN 771 (MasonryUnits), EN 13163 (Thermalinsulationproducts), EN 14081 (Timberstructures), EN 1090 (Steelstructures), EN 15804 (EnvironmentalProductDeclarations) та EN 13501 (Fireclassification). Вони визначають вимоги до міцності, довговічності, енергоефективності, екологічності та безпеки будівельних матеріалів. Для українських компаній їхнє впровадження означає не лише підвищення якості продукції, але й доступ до європейського ринку, участь у міжнародних тендерах та формування позитивного іміджу. У статті наведено приклади гармонізації стандартів ЄС з українськими ДСТУ, що вже охоплюють бетон, мурувальні вироби, теплоізоляцію, деревину, сталь, пожежну безпеку та екологічні декларації. Водночас підкреслено, що процес адаптації Eurocodes та CPR залишається неповним і потребує системного підходу. Відсутність єдиної дорожньої карти інтеграції стандартів призводить до хаотичних дій компаній, які не завжди усвідомлюють стратегічні вигоди від сертифікації, CE маркування чи екологічних декларацій. Методологічна основа дослідження ґрунтується на системному, порівняльному та економіко-аналітичному підходах. Використано методи контент-аналізу нормативних документів, експертних оцінок та case-study для аналізу практичних прикладів гармонізації. Застосовано статистичний аналіз даних щодо впровадження стандартів EN 206, EN 771, EN 1090 та EN 15804, що дозволило кількісно оцінити ефективність їх використання. Результати дослідження доводять, що інтеграція стандартів ЄС у діяльність архітектурно-будівельних компаній України забезпечує чотири ключові переваги: технічну якість (довговічність і безпека конструкцій), довіру клієнтів (прозорість процесів, CE маркування, екологічні декларації), доступ до ринку (участь у міжнародних тендерах і проєктах) та економічну вигоду (зниження витрат на обслуговування, оптимізація ресурсів, відповідність ESG вимогам). Таким чином, стандарти ЄС виступають не лише як формальна нормативна вимога, а як стратегічний інструмент розвитку, що дозволяє українським компаніям діяти впевнено, прозоро й ефективно на внутрішньому та зовнішньому ринку. Впровадження цих стандартів є економічно доцільним, репутаційно вигідним і стратегічно необхідним для сталого розвитку будівельної галузі України в умовах європейської інтеграції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуальні проблеми розвитку туризму та сфери гостинності в країнах Європейського Союзу (на прикладі Німеччини)
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Жиленко, Катерина Миколаївна; Сливенко, В’ячеслав Альбертович; Ходак, Ольга Віталіївна
    У статті досліджено актуальні питання розвитку туризму та сфери гостинності в країнах Європейського Союзу (на прикладі Німеччини), виокремлено та проаналізовано позитивні та негативні тенденції в галузі. Основою дослідження став аналіз тенденцій і проблем розвитку туризму та гостинності, нових умов розвитку подорожей, висновків експертів про проблеми та можливі напрями розвитку галузі після останніх змін і нововведень у Європейському Союзі. На підставі аналізу актуальних питань розвитку індустрії гостинності та туризму Німеччини встановлено, що міжнародний туризм у 2025 році майже відновився до рівня 2019 року. Але останнім часом на шляху розвитку індустрії гостинності та туризму відбулися як позитивні, так і негативні зміни. Зокрема, до позитивних змін можна віднести такі: відбулося подальше поступове зростання в'їзного туризму; на фоні прогресуючої цифровізації галузі було посилено регулювання діяльності великих технологічних компаній (онлайн-платформ із бронювання місць у готелях); статистика бронювань засвідчила істотне зростання популярності альтернативних варіантів відпочинку у більш сприятливу пору року – зростання попиту на подорожі у міжсезонні та взимку; масштабні зміни у сфері гостинності у Європейському Союзі – повна відмова від використання одноразової упаковки для певних видів продукції; запровадження нових правил подорожей у Європі – новий прикордонний контроль, туристичні податки та моніторинг поведінки; популяризація нової моделі роботи туристичних агентств – незалежний туристичний консалтинг. До негативних змін можна віднести зростання вразливості авіаперевезень на фоні збільшення світового пасажиропотоку та перманентний дефіцит кваліфікованих робітників у галузі. Практичне значення результатів полягає у використанні цього досвіду для здійснення обґрунтованого довгострокового прогнозування сталого розвитку вітчизняного туризму та сфери гостинності, а також для аналізу проблем і формування інноваційних конкурентних переваг підприємств галузі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Компаративний аналіз демографічної безпеки України та країн ЄС як складової економічної безпеки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Пакін, Ростислав Маркович; Гур’янова, Лідія Семенівна
    Статтю присвячено компаративному аналізу демографічної безпеки України та країн ЄС. Доведено, що людський капітал є безальтернативним фундаментом для забезпечення фіскальної стійкості та виробничого потенціалу національної економіки. Розкрито трансмісійний механізм перетворення демографічних загроз на економічні дисбаланси через вплив на структуру ринку праці, податкову базу та соціальне навантаження. Здійснено компаративний аналіз демографічної ситуації в Україні та країнах ЄС за уніфікованою системою індикаторів (демографічне навантаження, відтворення населення, міграційні процеси) у двох часових зрізах: до 2022 року та після початку війни. Виявлено, що у довоєнний період Україна рухалася в межах загальноєвропейського тренду старіння населення, проте мала гірші показники якості людського капіталу, зокрема стану здоров’я та продуктивності праці. Встановлено, що війна спричинила шоковий розрив трендів: якщо країни ЄС компенсують старіння міграцією та технологіями, то Україна зазнає критичного скорочення ринку праці, зростання демографічного навантаження та падіння сумарного коефіцієнта народжуваності. Акцентовано увагу на тому, що в умовах загострення глобальної конкуренції за людський капітал, збереження та розвиток демографічного потенціалу стає ключовим фактором національного суверенітету та економічної незалежності України. Обґрунтовано необхідність впровадження двовекторної стратегії протидії демографічним загрозам, зокрема: стимулювання репатріації (пільгове кредитування, грантові програми, визнання кваліфікацій); структурну адаптацію економіки (зміщення фокусу з Lifespan на Healthspan, автоматизацію виробництва, селективну міграційну політику). Продемонстровано, що війна трансформувала демографічну кризу для України з еволюційної, характерної для ЄС, в екзистенційну, а відновлення економічної безпеки неможливе без реалізації превентивної державної стратегії демографічного розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделювання стану розвитку будівельного сектора країн ЄС методом дерев класифікації
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Орєхова, Тетяна Євгенівна; Чаговець, Любов Олексіївна
    У статті розглянуто питання моделювання стану розвитку будівельного сектора країн Європейського Союзу методом дерев класифікації. На основі попереднього дослідження тенденції динаміки будівництва за 2015–2024 рр. виявлено, що розвиток будівельного сектора в межах Європейського Союзу має неоднорідний характер, значною мірою залежить від структури сегментів діяльності, знаходиться під впливом низки факторів і ситуації на ринку в умовах сучасної економічної нестабільності, а отже, перебуває у стані стагнації. Для його подолання одним із ключових напрямів визначено розвиток інновацій та цифрових технологій. У цьому сенсі набуває актуальності упровадження сучасних методів моделювання стану розвитку будівельного сектора країн ЄС методами машинного навчання у процес розробки економічних стратегій. У статті описано етапи побудови моделі з використанням методу дерев класифікації, зокрема алгоритму CART, який є одним із найбільш поширених методів у сфері інтелектуального аналізу даних і результативним засобом для побудови аналітичних моделей, здатних на основі вхідних даних формувати ефективні рішення, у тому числі визначити, у якому стані (високому, достатньому або середньому) перебуває будівельний сектор країн ЄС. У результаті проведеного дослідження отримано правила розпізнавання стану будівельного сектора країн ЄС з віднесенням країн до певного кластера, що допоможе спрогнозувати подальший стан будівельного сектора. Висока якість побудованої моделі класифікації підтверджує можливість розподілу країн ЄС на основі побудованого дерева на три кластери з високим, достатнім або середнім станом розвитку будівельного сектора. Одержані результати свідчать про те, що всі аналізовані країни ЄС було правильно класифіковано відповідно до встановлених правил дерева: розподіл продемонстрував високу якість розпізнання об’єктів за побудованою моделлю.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реформа публічних закупівель в Україні: європейський досвід і фінансові інструменти в умовах сучасних викликів
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бойченко, Дмитро Володимирович
    У статті досліджено еволюцію реформи системи публічних закупівель України під впливом євроінтеграційних вимог і воєнного стану. Актуальність теми зумовлена критичним дефіцитом бюджету в умовах сучасних викликів (понад 33 % ВВП), що потребує пошуку нових інструментів фіскальної стійкості. Публічні закупівлі розглядаються як стратегічний канал освоєння зовнішньої допомоги (187 млрд євро від ЄС та 88,2 млрд дол. США від Світового банку), що вимагає прозорості та відповідності стандартам програми Ukraine Facility. Метою роботи є обґрунтування фінансових механізмів модернізації закупівель для підвищення ефективності бюджетних видатків і гармонізації національного законодавства з оціночними стандартами ЄС. Використано системний аналіз архітектури публічних фінансів, порівняльний аналіз досвіду країн ЄС (зокрема Естонії щодо «європейських порогів») і проблемний аналіз новел законодавства (Закон № 4510-IX). Дослідження базується на концепції К. Бовіса та сучасних підходах до управління державним боргом. Виявлено інституційний розрив: у 2024 році лише 10 % бюджетних видатків було охоплено процедурами Prozorro, що свідчить про домінування неконкурентних механізмів через безпекові ризики. Обґрунтовано необхідність впровадження моделі «value for money» та врахування вартості життєвого циклу (LCC). Доведено, що розвиток механізмів управління державними фінансами має базуватися на автоматизації ризик-менеджменту та посиленні контролю Міністерства фінансів. Встановлено, що оптимізація бюджетних ресурсів безпосередньо сприяє соціально-економічному розвитку через підтримку вразливих груп і ветеранських підприємств. Висвітлено роль Боргового агентства у систематизації інформаційних потоків для прозорого використання донорських коштів. Подальша гармонізація законодавства з вимогами Ukraine Facility є ключовою для відбудови за принципом «Build Back Better». Це вимагає професіоналізації кадрів та інтеграції Prozorro з європейськими платформами. Перспективи подальших розвідок полягають у розробці інструментарію оцінки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), що фінансуються в межах Pillar II Ukraine Facility.