Журнал «Бізнес Інформ»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Subject "SOCIAL SCIENCES"
Now showing 1 - 14 of 14
Results Per Page
Sort Options
Item Волонтерство як траєкторія професійного розвитку в соціальному підприємництві(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Столярук, Христина Сергіївна; Федоркович, Марія ВасилівнаСтаттю присвячено аналізу волонтерства як діяльності, що потребує розвитку конкретних компетентностей і перспектив перерости в новий професійний напрямок на ринку праці. Встановлено, що волонтерство передбачає ряд функцій, які формують в людини певні знання та навички, що диференціює істинного волонтера від особи, яка займається псевдоволонтерством. Задля закріплення цієї тенденції в роботі здійснено дослідження ролі закладів вищої освіти, які у свої освітньо-професійні програми інтегрували дисципліни, що присвячені розвитку компетентності у сфері волонтерства. Проведено теоретичний аналіз думок і підходів до значення та змісту діяльності волонтерів і зроблено висновок про те, що така діяльність може бути хорошим трампліном у розвиток кар’єри в напрямку соціального підприємництва. Останнє передбачає розширення компетентностей, якими має володіти волонтер, і розвиток нових – у рамках вищої освіти, які б задовольняли умови ефективного соціального менеджменту. Здійснено аналіз освітньо-професійних програм у закладах вищої освіти, які інтегрували спеціалізації та конкретні дисципліни, що безпосередньо спрямовані на формування та розвиток компетентностей соціального підприємця. За результатами дослідження запропоновано враховувати три ключові компоненти кадрового потенціалу соціального підприємства: освітній – забезпечує формування базових і спеціалізованих компетентностей, необхідних для створення та запуску соціальних підприємств; кар’єрний – гарантує стійкість професійного шляху, можливість вертикальної та горизонтальної мобільності, а також здатність до постійних інновацій; мотиваційний – підвищує внутрішню та зовнішню залученість до соціальних проєктів, сприяє збереженню довгострокової відданості соціальній місії. Встановлено, що волонтерський досвід сприяє розвитку підприємницької ідентичності, посилює мотивацію до створення стійких соціальних моделей і формує унікальний компетентнісний профіль, який поєднує соціальну чутливість, управлінські навички та здатність до інновацій у сфері суспільного блага, що робить волонтерів привабливими кандидатами для ролі засновників або ключових менеджерів соціальних підприємств.Item Вплив когнітивних спотворень на екологічні та етичні вибори споживачів у контексті сталого розвитку суспільства(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Базецька, Ганна ІгорівнаУ статті досліджено актуальну наукову проблему, пов’язану з існуванням розриву між екологічними намірами та реальною поведінкою споживачів (attitude-behavior gap), яка досі залишається малодослідженою у вітчизняному науковому дискурсі в контексті комплексного впливу психологічних бар’єрів на архітектуру вибору індивідів у реальних ринкових умовах. Метою статті є здійснення комплексного аналізу та квантифікації впливу латентних когнітивних спотворень на процес прийняття екологічних та етичних споживчих рішень для ідентифікації ключових поведінкових бар’єрів, що перешкоджають реалізації цілей сталого розвитку суспільства. Методологічний апарат дослідження базується на інтеграції інструментів поведінкової економіки та сучасних методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining). Емпіричну базу сформовано на основі авторського онлайн-опитування 68 респондентів у місті Харкові із застосуванням методів описової статистики для первинного оцінювання частоти прояву домінантних когнітивних викривлень та багатовимірного кластерного аналізу на основі самоорганізованих карт Кохонена (SOM) для подальшої типізації вибірки. Результати дослідження дозволили виявити та систематизувати ключові упередження споживачів (ефект статус-кво, ефект упакування, соціальні норми, уникнення втрат тощо). На основі нейромережевого моделювання вперше ідентифіковано три стійкі поведінкові типи споживачів зі специфічними профілями когнітивної чутливості: «Конформісти», які орієнтуються на соціальні сигнали; «Раціоналізатори», які застосовують механізми самовиправдання; та «Цинічні споживачі», що виявляють високий скепсис до еко-брендів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні диференційованого підходу до аналізу архітектури споживчого вибору, який доводить неоднорідність структури когнітивних бар’єрів та спростовує ефективність універсальних інформаційних кампаній. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності проєктування таргетованих стратегій комунікаційної взаємодії у сфері сталого маркетингу, соціального підприємництва та публічної політики для подолання конкретних ментальних пасток у споживчій свідомості.Item Вплив структурних соціально-економічних змін на резильєнтність якості життя населення: регіональний вимір(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Васильців, Тарас Григорович; Біль, Мар’яна МихайлівнаУ статті досліджено вплив структурних соціально-економічних змін на резильєнтність якості життя населення України в умовах повномасштабної війни з урахуванням регіональної диференціації. Обґрунтовано, що в сучасних кризових умовах традиційне трактування якості життя як досягнення високих соціальних стандартів поступається підходу, орієнтованому на забезпечення її резильєнтності, тобто здатності населення адаптуватися до шоків, зберігати базові умови життєдіяльності та відновлюватися після деструктивних впливів. Показано, що структурні соціально-економічні трансформації мають суттєві відмінності залежно від типу регіону: у прифронтових регіонах вони проявляються через руйнування інфраструктури, втрату економічного потенціалу та масову міграцію; у центральних регіонах – через перерозподіл трудових ресурсів, адаптацію економіки та зростання навантаження на соціальні системи; у західних прикордонних регіонах – через демографічний тиск, розвиток сфери послуг і загострення інфраструктурних обмежень. Доведено, що зазначені зміни безпосередньо впливають на рівень резильєнтності якості життя населення, формуючи різні виклики для регіональної політики. Особливу увагу приділено ролі регіональних органів влади у зміцненні адаптаційного потенціалу територій. Обґрунтовано доцільність упровадження диференційованих управлінських рішень, спрямованих на відновлення критичної інфраструктури, підтримку зайнятості, інтеграцію внутрішньо переміщених осіб, розвиток соціальної та житлової інфраструктури, а також використання потенціалу транскордонного співробітництва. Зроблено висновок, що посилення інституційної спроможності регіональних органів влади та системний моніторинг індикаторів резильєнтності якості життя є необхідними передумовами сталого розвитку регіонів України в умовах воєнних і повоєнних трансформацій.Item Моделювання компетенцій людських ресурсів на основі використання нечіткої логіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Ієвлєв, Віктор ВолодимировичУ статті наведено результати дослідження теоретичних і практичних аспектів побудови математичної моделі оцінювання цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства. Побудова математичної моделі для оцінювання цифрових компетенцій персоналу передбачає перехід від якісних експертних оцінок до кількісних показників. Це дозволяє автоматизувати процес управління талантами за допомогою спеціалізованих систем. Було проведено огляд наукових публікацій із заданої тематики, виділено основні аспекти роботи зі створення системи показників цифрових компетенцій на сучасних підприємствах. Також було розглянуто сутність компетентнісного підходу до управління людськими ресурсами та поняття «компетентність». Розроблена модель оцінки цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства включає п’ять основних етапів: розробка показників, що використовуються в оцінці; визначення кластерів моделі компетенцій; проведення експертної оцінки компетенцій; розробка математичної моделі компетенцій оцінки людських ресурсів з використанням нечітких множин; прийняття рішень щодо відбору людських ресурсів. Ця модель базується на правилах нечіткої логіки та повинна враховувати вплив цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства. Отже, метою цього дослідження є розробка оптимального інструменту для моделювання процесу прийняття рішень під час ранжування претендентів на роботу з урахуванням числових характеристик людських ресурсів підприємства. Запропонований підхід до оцінки компетентності людських ресурсів підприємства усуває основні недоліки традиційних шкал оцінки. Механізми визначення та аналізу консенсусних думок, розроблені в рамках цього підходу, дозволять досягти необхідного рівня якості та об’єктивності оцінки, а автоматизація процесу зменшить необхідні фінансові та виробничі витрати.Item Особливості побудови комунікації волонтерів з населенням у кризових умовах(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Степанова, Ека РамінівнаУ статті комплексно досліджено специфіку комунікативної взаємодії волонтерських ініціатив із населенням в умовах воєнних дій та інших масштабних суспільних потрясінь. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі волонтерського руху в Україні в період повномасштабної війни та необхідністю забезпечення ефективної, структурованої й етично виваженої комунікації як ключового чинника результативності гуманітарного реагування та підтримки соціальної стабільності. Метою дослідження є всебічний аналіз особливостей кризової комунікації волонтерів, виявлення її психологічних, інформаційних, поведінкових, етичних та організаційних компонентів, а також визначення чинників, що впливають на ефективність взаємодії з населенням в умовах підвищеної невизначеності та соціальної напруги. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема теоретичний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів до кризової комунікації, міждисциплінарний аналіз положень соціальної психології, теорії соціальної роботи та організаційної комунікації, а також методи узагальнення, структурного аналізу й інтерпретації практичного досвіду волонтерських ініціатив. Результати дослідження дозволили встановити, що комунікація волонтерів у кризових умовах має комплексний характер і виконує не лише інформаційну, а й психологічно-регулятивну, координаційну та стабілізаційну функції. Доведено, що ефективність взаємодії значною мірою залежить від рівня довіри, структурованості повідомлень, адаптивності комунікативних стратегій до різних соціальних груп, а також поєднання інформаційної точності з емоційною підтримкою. Визначено ключові організаційні форми комунікації (інформаційні пункти, мобільні групи, цифрові канали, координаційні зустрічі, механізми зворотного зв’язку) та обґрунтовано доцільність їх комплексного застосування. На основі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності кризової комунікації, зокрема розвитку комунікативної компетентності волонтерів, упровадження структурованих алгоритмів інформування, забезпечення інформаційної відповідальності та створення систем психологічної підтримки як для населення, так і для самих волонтерів.Item Реінтеграція ветеранів в умовах повоєнної економічної відбудови в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сімахова, Анастасія ОлексіївнаАктуальність проблеми реінтеграції ветеранів в умовах повоєнної економічної відбудови України зумовлена очікуваним суттєвим збільшенням чисельності ветеранів після завершення війни та необхідністю їх успішного повернення до цивільного життя. Ефективна реінтеграція ветеранів є важливою передумовою соціальної стабільності та забезпечення сталого економічного розвитку держави. Водночас у сучасних дослідженнях недостатньо уваги приділено розгляду ветеранів як стратегічного ресурсу повоєнної реконструкції України. Мета статті полягає в обґрунтуванні концептуальних засад реінтеграції ветеранів в умовах повоєнної економічної відбудови України та визначенні напрямів використання потенціалу ветеранів як важливого чинника соціально-економічного розвитку держави. Використано методи аналізу та синтезу для узагальнення теоретичних підходів до реінтеграції ветеранів; критичного аналізу літератури, порівняльного аналізу щодо адаптації міжнародного досвіду до українських реалій. Інформаційну базу дослідження становили наукові публікації українських і зарубіжних авторів, результати опитувань ветеранів, інтернет-ресурси. Досліджено теоретичні підходи до реінтеграції ветеранів, міжнародний досвід їх підтримки, ключові потреби українських ветеранів, а також можливості їх залучення до процесів повоєнної економічної відбудови. За результатами дослідження встановлено, що найбільш актуальними напрямами підтримки ветеранів є працевлаштування, професійна перепідготовка, психологічна допомога, освітні можливості та підтримка підприємницьких ініціатив. Визначено, що успішна реінтеграція потребує комплексного міжсекторального підходу із залученням держави, закладів освіти, бізнесу, громадських організацій та міжнародних партнерів. Запропоновано практичні рекомендації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, роботодавців, громадських організацій та міжнародних партнерів щодо формування комплексної системи реінтеграції ветеранів як складової повоєнної економічної відбудови України.Item Реінтеграція військових ветеранів як стратегічний ресурс бізнес-резильєнтності підприємств при формуванні підприємницьких екосистем повоєнної економіки України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шимановська-Діанич, Людмила Михайлівна; Лозова, Оксана Василівна; Молько, Роман Валерійович; Ястреба, Валерій ВіталійовичУ статті узагальнено теоретичні підходи та практичні напрацювання щодо реінтеграції військових ветеранів у бізнес-середовище як стратегічного ресурсу підвищення бізнес-резильєнтності підприємств і розвитку підприємницьких екосистем повоєнної економіки України. Обґрунтовано, що в умовах воєнної та поствоєнної нестабільності, багатовимірної невизначеності, кадрового дефіциту та структурної трансформації економіки людський капітал ветеранів набуває особливої цінності як чинник адаптивності, операційної стійкості та організаційної трансформації підприємств. У роботі систематизовано сучасні підходи до трактування бізнес-резильєнтності та підприємницьких екосистем і доведено доцільність їх інтеграції для аналізу економічної реінтеграції ветеранів. Визначено специфіку ветеранського людського капіталу, що формується в умовах високого ризику, невизначеності та командної взаємодії, а також окреслено основні інституційні та організаційні бар’єри його ефективного залучення в цивільну економіку. Показано, що домінування соціально-компенсаційного підходу до ветеранської політики обмежує використання цього потенціалу у стратегіях розвитку бізнесу та підприємницьких екосистем. Запропоновано авторську концептуальну модель VetRes-ECO (Veterans’ Reintegration for Enterprise Resilience & Entrepreneurial Ecosystems), яка інтерпретує ветерана як «резильєнтний модуль» підприємницької екосистеми та розкриває механізми впливу реінтеграції ветеранів на стійкість підприємств на рівні організаційних процесів, мережевих взаємодій і державної політики підтримки. Обґрунтовано роль цільової перекваліфікації, інклюзивних HR-практик, ветеранського та соціального підприємництва, а також приватних інвестицій у ветеранські ланцюги створення цінності як взаємодоповнюючих чинників формування резильєнтних бізнес-моделей. Результати дослідження свідчать, що інтеграція ветеранської політики у стратегії управління людськими ресурсами, плани безперервності бізнесу та програми розвитку підприємницьких екосистем сприяє скороченню часу відновлення діяльності підприємств, підвищенню командної згуртованості, стабілізації зайнятості та формуванню довгострокових передумов стійкого економічного розвитку. Практична значущість статті полягає в можливості використання отриманих висновків органами державної влади, бізнесом та інституціями підтримки підприємництва при формуванні політик повоєнної відбудови та реінтеграції ветеранів в економіку України.Item Розвиток судово-експертної діяльності в Україні в умовах воєнного стану(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шушакова, Ірина Костянтинівна; Гершман, Юрій ВалерійовичУ статті досліджено, як повномасштабна війна та режим воєнного стану трансформували діяльність судових експертів в Україні, перетворивши її з переважно процесуальної допоміжної функції на ширший компонент правової стійкості, планування відновлення та механізмів притягнення до відповідальності. Метою дослідження є виявлення та систематизація ключових векторів розвитку національної системи судово-експертної діяльності в умовах воєнного тиску, а також окреслення практичних напрямів її подальшої модернізації. Дослідження ґрунтується на комплексному підході, що включає порівняльний аналіз довоєнних і воєнних показників, використання описової статистики для оцінювання інституційного навантаження та кадрових тенденцій, а також системно-структурну інтерпретацію організаційних, методичних і технологічних змін. Отримані результати свідчать про: (1) перехід від загального кількісного скорочення до поступової структурної адаптації та часткової стабілізації інституційної діяльності; (2) помітну переорієнтацію попиту на спеціалізовані види експертиз, пов’язані з наслідками війни, зокрема оцінювання шкоди та збитків, безпекові й військово-релевантні дослідження та інші напрями підвищеного суспільного значення; (3) тенденцію до диверсифікації кадрового складу, що проявляється у зростанні ролі недержавних експертів у межах змішаної моделі забезпечення; (4) безперервне розширення методичного інструментарію, що сприяє стандартизації та підвищенню відтворюваності експертних висновків; (5) прискорену цифровізацію експертних процедур, супроводжувану зростанням інтересу до інструментів на основі штучного інтелекту для аналізу великих масивів даних, обробки аудіо- та відеоматеріалів, а також дослідження складних економічних і цифрових доказів. Водночас у статті наголошується, що впровадження технологій має узгоджуватися з вимогами прозорості, перевірюваності, належної професійної підготовки та етичних запобіжників з метою недопущення упередженості, порушення конфіденційності чи надмірної автоматизації експертного судження. Практична цінність статті полягає у формуванні структурованої системи тенденцій та інтерпретаційних положень, які можуть бути використані експертною спільнотою для визначення пріоритетів реформ, посилення механізмів забезпечення якості та розроблення цифрових рішень, що відповідають як потребам воєнного часу, так і довгостроковим очікуванням європейської інтеграції України.Item Роль корпоративної соціальної відповідальності у формуванні конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках в умовах глобалізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шуба, Тетяна Петрівна; Шуба, Марина Володимирівна; Ляшевська, Вікторія ІванівнаУ статті досліджено роль корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у формуванні конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках в умовах глобалізації світової економіки. Визначено, що сучасне бізнес-середовище характеризується зростанням впливу нематеріальних факторів конкурентоспроможності, серед яких особливе місце посідає соціально відповідальна діяльність підприємств. Обґрунтовано, що корпоративна соціальна відповідальність виступає не лише етичним імперативом, а й стратегічним інструментом підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення сутності корпоративної соціальної відповідальності та її впливу на економічні результати підприємств. Установлено, що впровадження принципів КСВ сприяє зміцненню ділової репутації, підвищенню довіри з боку споживачів та партнерів, а також полегшує доступ до міжнародних ринків та інвестиційних ресурсів. Особливу увагу приділено ролі КСВ у забезпеченні стійких конкурентних переваг підприємств в умовах посилення міжнародної конкуренції. Доведено, що для українських підприємств інтеграція соціальної відповідальності у стратегію розвитку є важливою передумовою успішної участі в міжнародній торгівлі та адаптації до вимог глобального ринку. Водночас виявлено наявність проблем, пов’язаних із недостатнім рівнем впровадження КСВ у практику управління та обмеженим розумінням її стратегічного значення. У результаті дослідження обґрунтовано необхідність комплексного підходу до впровадження корпоративної соціальної відповідальності як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств, що сприятиме їх ефективній інтеграції у світову економіку та забезпеченню сталого розвитку.Item Стратегічне управління розвитком критичної інфраструктури в умовах економічних шоків і загроз(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Трушкіна, Наталія ВалеріївнаУ статті досліджено проблематику стратегічного управління розвитком критичної інфраструктури в умовах зростаючої невизначеності та посилення економічних і безпекових викликів. Сучасні трансформації, які зумовлено воєнними діями, макроекономічною нестабільністю, енергетичними кризами та цифровими ризиками, формують нову конфігурацію загроз, що істотно ускладнює забезпечення безперервності функціонування інфраструктурних систем і потребує переосмислення підходів до їх управління. Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних засад стратегічного управління критичною інфраструктурою та обґрунтування концептуальної моделі, спрямованої на підвищення її стійкості, адаптивності та здатності до відновлення в умовах економічних шоків і загроз. У процесі дослідження узагальнено сучасні підходи до стратегічного управління, систематизовано економічні шоки за їх змістом і характером впливу, а також визначено їх роль як системного чинника трансформації розвитку інфраструктурних систем. Встановлено, що економічні шоки мають комплексний і взаємопов’язаний характер та формують середовище множинних ризиків, які спричиняють каскадні порушення у функціонуванні критичної інфраструктури. Доведено, що традиційні підходи до управління є недостатніми в умовах такої складності, що обумовлює необхідність інтеграції стратегічного, ризик-орієнтованого, інституційного та цифрового підходів. Науковий результат дослідження полягає в розробленні концептуальної моделі стратегічного управління розвитком критичної інфраструктури, яка відображає взаємозв’язок між економічними шоками, аналітичними процесами, формуванням стратегічних рішень і механізмами їх реалізації. Запропонована модель забезпечує перехід від реактивного до проактивного управління та створює основу для підвищення стійкості інфраструктурних систем. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання органами державного управління, регіональними структурами та операторами стратегічних секторів інфраструктури для формування стратегій розвитку, впровадження систем управління ризиками, розвитку цифрових платформ, підвищення рівня кібербезпеки та забезпечення резильєнтності критичної інфраструктури.Item Удосконалення механізмів формування соціально-психологічного клімату в організаціях на основі міжнародних практик управління персоналом(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Віштак, Інна Вікторівна; Майданевич, Леонід ОлександровичУ статті досліджено теоретичні та прикладні засади удосконалення механізмів формування соціально-психологічного клімату в організаціях з урахуванням міжнародних практик управління персоналом. Підкреслено, що соціально-психологічний клімат є системним індикатором організаційної культури, який визначає рівень задоволеності працівників, їх залученість, інноваційну активність і продуктивність праці. На основі узагальнення підходів розкрито сутність сучасних стандартів створення безпечного та орієнтованого на розвиток людського потенціалу робочого середовища. Ідентифіковано ключові проблеми адаптації міжнародних принципів управління персоналом до українських реалій: обмеженість фінансових ресурсів, недостатня управлінська компетентність, низький рівень довіри всередині колективів, а також відсутність ефективних механізмів зворотного зв’язку та моніторингу стану соціально-психологічного клімату. Аргументовано, що для підвищення соціально-психологічного клімату на українських підприємствах доцільно орієнтуватися на сучасні тенденції країн ЄС, зокрема розвиток корпоративних програм підтримки ментального здоров’я та професійного добробуту працівників; впровадження моделей партисипативного управління, що передбачають активну участь персоналу у прийнятті рішень; формування систем наставництва, коучингу та постійного навчання; запровадження цифрових інструментів комунікації для підвищення відкритості та прозорості внутрішніх процесів; розбудову корпоративної культури довіри, партнерства та етичної відповідальності. Наукова новизна дослідження полягає у запропонуванні інтегрованої моделі адаптації міжнародних HR-практик до українського соціально-економічного контексту, яка поєднує організаційно-управлінські, психологічні та цифрові інструменти розвитку персоналу. Запропоновано концептуальну модель удосконалення соціально-психологічного клімату, засновану на принципах корпоративної соціальної відповідальності, адаптивного лідерства, розвитку людського капіталу та підвищення гнучкості організацій. Визначено, що реалізація цих підходів сприяє зменшенню емоційного вигорання, підвищенню залученості працівників, зміцненню командної взаємодії, формуванню позитивного іміджу роботодавця та посиленню конкурентоспроможності підприємства у глобальному середовищі. Встановлено, що поєднання міжнародного досвіду з національними особливостями управління персоналом створює основу для формування соціально орієнтованої організаційної культури, яка забезпечує сталість, ефективність і соціальну відповідальність українських підприємств у контексті євроінтеграційних процесів.Item Фінансове забезпечення сталого розвитку територіальних громад: стратегічна модель повоєнного відновлення(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Пелехатий, Андрій Олегович; Угрин, Андрій ПетровичМетою статті є обґрунтування стратегічної моделі фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах повоєнної трансформації та визначення основних напрямів підвищення їх фінансової спроможності шляхом інтеграції бюджетних, інвестиційних, міжнародних та інноваційних фінансових інструментів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю відновлення соціально-економічного потенціалу територій, що постраждали внаслідок воєнних дій, а також потребою забезпечення фінансової стійкості місцевого самоврядування в умовах значних структурних змін економіки, демографічних втрат, міграційних процесів та обмеженості бюджетних ресурсів. Обґрунтовано, що ефективне фінансове забезпечення виступає ключовою передумовою реалізації політики повоєнного відновлення, підвищення якості життя населення та досягнення довгострокових цілей сталого розвитку територіальних громад. Приділено увагу вдосконаленню системи міжбюджетного вирівнювання, необхідності запровадження спеціальних цільових дотацій розвитку, компенсаційних механізмів підтримки громад, що зазнали найбільших руйнувань, прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб або мають низький рівень податкоспроможності. Запропоновано стратегічну модель фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад, яка базується на інтеграції трьох взаємопов’язаних блоків: джерел фінансування, інструментів стратегічного фінансового управління та результатів розвитку громади. Обґрунтовано доцільність поєднання бюджетних, інвестиційних, грантових і партнерських інструментів фінансування як основи формування фінансово стійких і конкурентоспроможних територіальних громад. За результатами дослідження визначено ключові напрями підвищення фінансової спроможності територіальних громад у повоєнний період, серед яких розвиток місцевої економіки, розширення дохідної бази бюджетів, активізація інвестиційної діяльності, залучення міжнародних ресурсів та впровадження цифрових інструментів фінансового управління. Практичне значення запропонованих підходів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування під час розроблення стратегій розвитку територіальних громад, програм повоєнного відновлення та механізмів підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами.Item Цифрова система оцінки якості та професійного рівня людського капіталу громадян як інструмент соціальної стійкості повоєнної України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гук, Лариса Павлівна; Близнюк, Вікторія Валеріївна; Бурлай, Тетяна ВікторівнаЗабезпечення спроможності вразливих категорій населення (ВПО, ветеранів, осіб віком 45+) ефективно інтегруватися в нову економічну реальність є умовою національної безпеки. Наразі відсутні інструменти для наскрізної первинної оцінки професійних компетентностей особи, що унеможливлює точкове модульне перенавчання (reskilling/upskilling) та призводить до неефективного витрачання державних ресурсів. Мета дослідження – теоретико-методологічне обґрунтування концепції та структурно-функціональної архітектури державного цифрового інструменту – Єдиної системи оцінки компетентностей і профілювання громадян – для збереження людського капіталу вразливих категорій населення та оптимізації державних видатків на освіту дорослих. У роботі застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: системно-структурний аналіз – для дослідження вітчизняного інституційного ландшафту; метод моделювання – для проєктування цифрової архітектури системи та взаємодії її елементів; логіко-аналітичний метод – для опису етапів і цільових траєкторій функціонування запропонованої платформи. Розроблено структурно-функціональну архітектуру державної цифрової платформи, що базується на взаємодії зовнішнього користувацького контуру (вебпорталу «Обрій») та внутрішнього обчислювального контуру. Обґрунтовано чотириетапний алгоритм її роботи – від авторизації й цифрового скринінгу до автоматичного Gap-аналізу на основі ШІ-алгоритмів. Визначено логіку розподілу громадян за цільовими траєкторіями освітньо-професійного розвитку залежно від рівня їх професійних компетентностей. Наукова новизна дослідження полягає в переході від оцінювання результатів формальної освіти до випереджальної діагностики професійних компетентностей особи та генерації її цифрового резюме на основі єдиних шкал, інтегрованих із європейською класифікацією ESCO та узгоджених із вимогами національних професійних стандартів. Доведено, що цей підхід долає методологічну фрагментованість чинних практик і ліквідує «кризу довіри» на ринку праці. Запропонована архітектура забезпечує автоматизоване виявлення дефіцитів компетентностей та оптимізацію витрат держави шляхом спрямування ресурсів виключно на точкове донавчання під критично важливі для відбудови професії. Це прискорює інтеграцію вразливих категорій громадян в економіку відновлення та виступає інноваційним технологічним драйвером забезпечення соціальної стійкості країни.Item Інтеграція комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Грузд, Марина Володимирівна; Белявцева, Вікторія Володимирівна; Барановський, Дмитро ВасильовичУ статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави в умовах сучасних безпекових викликів. Обґрунтовано актуальність формування комплексного підходу до управління людськими ресурсами та стратегічними комунікаціями в умовах цифровізації публічного управління, системних загроз, інформаційних атак і воєнного стану. Метою статті є обґрунтування теоретичних і практичних засад інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави, а також визначення напрямів підвищення ефективності їх взаємодії в умовах сучасних безпекових викликів. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: метод аналізу та синтезу, системний підхід, нормативно-правовий аналіз та метод узагальнення. Інформаційною основою дослідження стали нормативно-правові акти України, стратегічні документи у сфері національної безпеки, аналітичні матеріали державних органів та наукові праці українських і зарубіжних науковців. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення стратегічних комунікацій і кадрової політики у сфері національної безпеки України. Визначено роль стратегічних комунікацій у забезпеченні суспільної довіри, інформаційної стійкості та координації діяльності органів державної влади. Водночас ефективність комунікаційної політики значною мірою залежить від кадрового потенціалу державних інституцій, рівня професійної підготовки персоналу, розвитку комунікативних компетентностей і здатності працівників діяти в кризових умовах. Розкрито особливості сучасного HR-менеджменту у сфері безпеки та оборони, зокрема питання розвитку професійних компетентностей, цифровізації кадрових процесів, психологічної підтримки персоналу та формування кадрової стійкості. Виявлено основні проблеми інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту, серед яких недостатня узгодженість кадрової та комунікаційної політики, дефіцит фахівців, низький рівень розвитку внутрішніх комунікацій і високий рівень психологічного навантаження персоналу. Запропоновано напрями вдосконалення інтеграції стратегічних комунікацій та HR-менеджменту на засадах людиноцентричного підходу, розвитку цифрових технологій, кризових комунікацій, професійного навчання та формування комунікаційної культури в системі публічного управління. Означено перспективи подальших досліджень у даному напрямку, які полягають у розробленні практичних механізмів цифрової інтеграції HR-менеджменту та стратегічних комунікацій, дослідженні інструментів штучного інтелекту в системі національної безпеки, удосконаленні кризових комунікацій і формуванні моделей психологічної стійкості персоналу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.