Журнал «Бізнес Інформ»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1748

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Other law::European law"

Now showing 1 - 5 of 5
  • No Thumbnail Available
    Item
    Collateral Tightening in the Euro Area
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Білоус, Костянтин Ігорьович
    У статті запропоновано відтворюваний дизайн моніторингу посилення вимог до забезпечення в Єврозоні на основі чотирьох блоків даних Європейського центрального банку (ЄЦБ): квартальних результатів SESFOD, показників MMSR для забезпеченого сегмента грошового ринку, статистики використання забезпечення в Євросистемі та архіву активів, прийнятних як забезпечення. Додатково використано часовий ряд процентної ставки ЄЦБ як контрольний індикатор. Вихідне припущення полягає в тому, що напруження у сфері забезпечення не зводиться до одного ринкового показника, а проявляється як конфігурація взаємопов’язаних сигналів у вартості забезпеченого фондування, умовах фінансування, доступності прийнятних активів і масштабах звернення до офіційних каналів рефінансування. Емпіричний дизайн охоплює 2018Q1–2025Q4 і поєднує описову статистику, кореляційний аналіз, регресії зі стандартними помилками Newey – West (HAC), моделі з лагами, специфікації з поправкою на малу вибірку та панельні моделі з фіксованими ефектами за класами забезпечення та кварталами. У роботі перевірено чотири моніторингові гіпотези щодо спільного руху жорсткіших умов фінансування зі слабшою ринковою активністю, ролі обсягу прийнятних активів, посилення цих зв’язків у стресові періоди та відмінностей між окремими класами забезпечення. Показано, що композитний індикатор SESFOD у базових агрегованих рівняннях слабко пояснює динаміку обороту забезпеченого ринку, тоді як його декомпозиція виявляє різноспрямовані складові сигнали, що втрачаються при агрегуванні. Ставка забезпеченого ринку переважно відображає цикл процентної політики ЄЦБ, тоді як використання забезпечення в Євросистемі та співвідношення використаного забезпечення до пулу прийнятних активів формують стабільніший сигнал для моніторингу напруження в періоди стресу та зміни монетарного курсу. Панельний аналіз за класами забезпечення фіксує вищу чутливість ABS і покритих облігацій порівняно з базовим публічним сектором, однак ці результати слід трактувати як опис неоднорідності в малій панелі, а не як причинну оцінку структурних еластичностей. Наукова новизна полягає у створенні відтворюваного дизайну моніторингу, який дає змогу відрізняти індикатори, що узгоджено реагують на стрес у сфері забезпечення, від індикаторів зі слабким, нестійким або замаскованим при агрегуванні сигналом. Практична цінність полягає в можливості застосування цього підходу банками, регуляторами та центральними банками для оперативного моніторингу напруження на ринку забезпеченого фінансування без доступу до приватних дилерських даних.
  • Thumbnail Image
    Item
    EU Regulatory and Technical Foundations for Construction Materials: Economic Rationale for Integrating Standards and Regulations into Architectural and Construction Projects
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Михалко, Анастасія Олегівна; Кубанов, Руслан Анатолійович; Денисюк, Ольга Василівна; Макатьора, Дмитро Анатолійович
    У статті досліджуються нормативно-технічні основи використання будівельних матеріалів у Європейському Союзі та обґрунтовується економічна ефективність інтеграції європейських стандартів і регламентів у діяльність архітектурно-будівельних компаній України. Показано, що сучасний розвиток галузі відбувається в умовах глибокої інтеграції до європейського економічного простору, проте існує розрив між чинними національними стандартами та вимогами ЄС. Це ускладнює вихід українських компаній на міжнародний ринок і знижує їхню конкурентоспроможність. У роботі проаналізовано еволюцію європейської політики у сфері будівництва, починаючи з «Нового підходу» 1985 року, який заклав основи спрощення доступу до внутрішнього ринку та переходу від детальних технічних специфікацій до загальних вимог. Визначено, що подальший «Глобальний підхід» доповнив ці принципи, зосередивши увагу на оцінці відповідності продукції стандартам. Це створило сприятливі умови для інновацій, розвитку конкурентного середовища та формування єдиної системи вимог до будівельних матеріалів. Особливу увагу приділено ключовим стандартам ЄС: EN Eurocodes (EN 1990–1999), EU RegulationNo 305/2011 (CPR), EN 206 (Concrete), EN 771 (MasonryUnits), EN 13163 (Thermalinsulationproducts), EN 14081 (Timberstructures), EN 1090 (Steelstructures), EN 15804 (EnvironmentalProductDeclarations) та EN 13501 (Fireclassification). Вони визначають вимоги до міцності, довговічності, енергоефективності, екологічності та безпеки будівельних матеріалів. Для українських компаній їхнє впровадження означає не лише підвищення якості продукції, але й доступ до європейського ринку, участь у міжнародних тендерах та формування позитивного іміджу. У статті наведено приклади гармонізації стандартів ЄС з українськими ДСТУ, що вже охоплюють бетон, мурувальні вироби, теплоізоляцію, деревину, сталь, пожежну безпеку та екологічні декларації. Водночас підкреслено, що процес адаптації Eurocodes та CPR залишається неповним і потребує системного підходу. Відсутність єдиної дорожньої карти інтеграції стандартів призводить до хаотичних дій компаній, які не завжди усвідомлюють стратегічні вигоди від сертифікації, CE маркування чи екологічних декларацій. Методологічна основа дослідження ґрунтується на системному, порівняльному та економіко-аналітичному підходах. Використано методи контент-аналізу нормативних документів, експертних оцінок та case-study для аналізу практичних прикладів гармонізації. Застосовано статистичний аналіз даних щодо впровадження стандартів EN 206, EN 771, EN 1090 та EN 15804, що дозволило кількісно оцінити ефективність їх використання. Результати дослідження доводять, що інтеграція стандартів ЄС у діяльність архітектурно-будівельних компаній України забезпечує чотири ключові переваги: технічну якість (довговічність і безпека конструкцій), довіру клієнтів (прозорість процесів, CE маркування, екологічні декларації), доступ до ринку (участь у міжнародних тендерах і проєктах) та економічну вигоду (зниження витрат на обслуговування, оптимізація ресурсів, відповідність ESG вимогам). Таким чином, стандарти ЄС виступають не лише як формальна нормативна вимога, а як стратегічний інструмент розвитку, що дозволяє українським компаніям діяти впевнено, прозоро й ефективно на внутрішньому та зовнішньому ринку. Впровадження цих стандартів є економічно доцільним, репутаційно вигідним і стратегічно необхідним для сталого розвитку будівельної галузі України в умовах європейської інтеграції.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія Олександрівна
    Посилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Функціонально-організаційні моделі митних інституцій в Східній Європі та Україні
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Герчаківський, Святослав Дем’янович; Косс, Сергій Вадимович
    У статті досліджено особливості функціональної та організаційної побудови митних органів в Україні та країнах Східної Європи, які мають суміжні з нею кордони в умовах гібридних викликів і загроз. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю синхронізації вітчизняних підходів побудови митних органів з європейськими прототипами, які характеризуються посиленням безпекового функціоналу та наданням правоохоронного статусу і повноважень митницям. Метою статті є обґрунтування теоретико-правових і прикладних засад трансформації системи митних інституцій в Україні на основі визначення організаційних та функціональних компонент діяльності митних органів деяких країн Східної Європи. Методологічну основу дослідження становить поєднання системного, функціонального та порівняльного підходів, що дозволяє комплексно оцінити організацію діяльності митних органів у деяких країнах-сусідах. У процесі дослідження проаналізовано генезис організаційної побудови митних органів в Україні, зроблено наголос на проблемних аспектах об’єднання митних та податкових органів. Встановлено, що функціонування української митниці у складі Міністерства доходів і зборів та Державної фіскальної служби було невдалими інституційними експериментами. Висвітлено особливості законодавчих новацій у частині створення спеціального правоохоронного підрозділу Держмитслужби із наданням повноважень щодо оперативно-розшукової діяльності. Проаналізовано організаційні аспекти побудови митних інституцій в Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдові та ідентифіковано наявність повноцінних, змішаних та інтегрованих правоохоронних моделей функціонування митниць в цих державах. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у формуванні теоретико-правового підходу аналізу проблем формування митних органів в Україні та деяких країнах ЄС, що базується на аналізі історичних, функціональних, організаційних та законодавчих засад побудови моделей митних інституцій безпекового напрямку. Запропоновано реалізувати в Україні змішану модель функціонування митних інституцій, що базується на компромісі щодо утворення спеціального правоохоронного підрозділу із повноваженнями розслідування та слідства. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні ефективної моделі митних органів в Україні, що відповідає засадам європейського співтовариства.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Європейські моделі публічного управління повоєнним відновленням територій
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Самойленко, Владислав Сергійович
    Європейські моделі повоєнного відновлення сформувалися в різних історичних та інституційних умовах, що зумовлює потребу в їх системному порівнянні для обґрунтування моделі публічного управління повоєнним відновленням України. Метою статті є порівняльний аналіз досвіду Німеччини після 1945 р., Хорватії в 1990–2000-х рр. і Боснії і Герцеговини після 1995 р. за єдиною аналітичною рамкою з 9 критеріїв. Дослідження виконано на основі компаративного крос-кейсового аналізу з використанням наукової літератури, нормативно-правових документів і матеріалів міжнародних організацій. За результатами аналізу виокремлено три моделі публічного управління повоєнним відновленням: державоцентричну (Німеччина), євроінтеграційну (Хорватія) та модель зовнішнього протекторату (Боснія і Герцеговина). Вони відрізняються співвідношенням внутрішнього суверенітету та зовнішнього адміністрування, а також фінансовими та інституційними механізмами. Встановлено системні ризики кожної моделі: «пастку спільного прийняття рішень», «порожню європеїзацію» та консервацію зовнішньої залежності без стратегії виходу. Доведено, що регіональні економічні наслідки війни мають довгостроковий характер і лише частково коригуються інструментами відновлення. Наукова новизна полягає в розробці структурованої компаративної рамки для зіставлення європейського досвіду. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні комбінованої моделі для України, яка поєднує державоцентричні елементи німецького досвіду з євроінтеграційною обумовленістю хорватського типу та свідомо виключає структурні ознаки зовнішнього протекторату Боснії і Герцеговини.