Журнал «Бізнес Інформ»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1748

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Other law::European law"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    EU Regulatory and Technical Foundations for Construction Materials: Economic Rationale for Integrating Standards and Regulations into Architectural and Construction Projects
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Михалко, Анастасія Олегівна; Кубанов, Руслан Анатолійович; Денисюк, Ольга Василівна; Макатьора, Дмитро Анатолійович
    У статті досліджуються нормативно-технічні основи використання будівельних матеріалів у Європейському Союзі та обґрунтовується економічна ефективність інтеграції європейських стандартів і регламентів у діяльність архітектурно-будівельних компаній України. Показано, що сучасний розвиток галузі відбувається в умовах глибокої інтеграції до європейського економічного простору, проте існує розрив між чинними національними стандартами та вимогами ЄС. Це ускладнює вихід українських компаній на міжнародний ринок і знижує їхню конкурентоспроможність. У роботі проаналізовано еволюцію європейської політики у сфері будівництва, починаючи з «Нового підходу» 1985 року, який заклав основи спрощення доступу до внутрішнього ринку та переходу від детальних технічних специфікацій до загальних вимог. Визначено, що подальший «Глобальний підхід» доповнив ці принципи, зосередивши увагу на оцінці відповідності продукції стандартам. Це створило сприятливі умови для інновацій, розвитку конкурентного середовища та формування єдиної системи вимог до будівельних матеріалів. Особливу увагу приділено ключовим стандартам ЄС: EN Eurocodes (EN 1990–1999), EU RegulationNo 305/2011 (CPR), EN 206 (Concrete), EN 771 (MasonryUnits), EN 13163 (Thermalinsulationproducts), EN 14081 (Timberstructures), EN 1090 (Steelstructures), EN 15804 (EnvironmentalProductDeclarations) та EN 13501 (Fireclassification). Вони визначають вимоги до міцності, довговічності, енергоефективності, екологічності та безпеки будівельних матеріалів. Для українських компаній їхнє впровадження означає не лише підвищення якості продукції, але й доступ до європейського ринку, участь у міжнародних тендерах та формування позитивного іміджу. У статті наведено приклади гармонізації стандартів ЄС з українськими ДСТУ, що вже охоплюють бетон, мурувальні вироби, теплоізоляцію, деревину, сталь, пожежну безпеку та екологічні декларації. Водночас підкреслено, що процес адаптації Eurocodes та CPR залишається неповним і потребує системного підходу. Відсутність єдиної дорожньої карти інтеграції стандартів призводить до хаотичних дій компаній, які не завжди усвідомлюють стратегічні вигоди від сертифікації, CE маркування чи екологічних декларацій. Методологічна основа дослідження ґрунтується на системному, порівняльному та економіко-аналітичному підходах. Використано методи контент-аналізу нормативних документів, експертних оцінок та case-study для аналізу практичних прикладів гармонізації. Застосовано статистичний аналіз даних щодо впровадження стандартів EN 206, EN 771, EN 1090 та EN 15804, що дозволило кількісно оцінити ефективність їх використання. Результати дослідження доводять, що інтеграція стандартів ЄС у діяльність архітектурно-будівельних компаній України забезпечує чотири ключові переваги: технічну якість (довговічність і безпека конструкцій), довіру клієнтів (прозорість процесів, CE маркування, екологічні декларації), доступ до ринку (участь у міжнародних тендерах і проєктах) та економічну вигоду (зниження витрат на обслуговування, оптимізація ресурсів, відповідність ESG вимогам). Таким чином, стандарти ЄС виступають не лише як формальна нормативна вимога, а як стратегічний інструмент розвитку, що дозволяє українським компаніям діяти впевнено, прозоро й ефективно на внутрішньому та зовнішньому ринку. Впровадження цих стандартів є економічно доцільним, репутаційно вигідним і стратегічно необхідним для сталого розвитку будівельної галузі України в умовах європейської інтеграції.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія Олександрівна
    Посилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.