Журнал «Бізнес Інформ»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1748

Browse

Now showing 1 - 20 of 34

Collateral Tightening in the Euro Area
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Білоус, Костянтин Ігорьович
У статті запропоновано відтворюваний дизайн моніторингу посилення вимог до забезпечення в Єврозоні на основі чотирьох блоків даних Європейського центрального банку (ЄЦБ): квартальних результатів SESFOD, показників MMSR для забезпеченого сегмента грошового ринку, статистики використання забезпечення в Євросистемі та архіву активів, прийнятних як забезпечення. Додатково використано часовий ряд процентної ставки ЄЦБ як контрольний індикатор. Вихідне припущення полягає в тому, що напруження у сфері забезпечення не зводиться до одного ринкового показника, а проявляється як конфігурація взаємопов’язаних сигналів у вартості забезпеченого фондування, умовах фінансування, доступності прийнятних активів і масштабах звернення до офіційних каналів рефінансування. Емпіричний дизайн охоплює 2018Q1–2025Q4 і поєднує описову статистику, кореляційний аналіз, регресії зі стандартними помилками Newey – West (HAC), моделі з лагами, специфікації з поправкою на малу вибірку та панельні моделі з фіксованими ефектами за класами забезпечення та кварталами. У роботі перевірено чотири моніторингові гіпотези щодо спільного руху жорсткіших умов фінансування зі слабшою ринковою активністю, ролі обсягу прийнятних активів, посилення цих зв’язків у стресові періоди та відмінностей між окремими класами забезпечення. Показано, що композитний індикатор SESFOD у базових агрегованих рівняннях слабко пояснює динаміку обороту забезпеченого ринку, тоді як його декомпозиція виявляє різноспрямовані складові сигнали, що втрачаються при агрегуванні. Ставка забезпеченого ринку переважно відображає цикл процентної політики ЄЦБ, тоді як використання забезпечення в Євросистемі та співвідношення використаного забезпечення до пулу прийнятних активів формують стабільніший сигнал для моніторингу напруження в періоди стресу та зміни монетарного курсу. Панельний аналіз за класами забезпечення фіксує вищу чутливість ABS і покритих облігацій порівняно з базовим публічним сектором, однак ці результати слід трактувати як опис неоднорідності в малій панелі, а не як причинну оцінку структурних еластичностей. Наукова новизна полягає у створенні відтворюваного дизайну моніторингу, який дає змогу відрізняти індикатори, що узгоджено реагують на стрес у сфері забезпечення, від індикаторів зі слабким, нестійким або замаскованим при агрегуванні сигналом. Практична цінність полягає в можливості застосування цього підходу банками, регуляторами та центральними банками для оперативного моніторингу напруження на ринку забезпеченого фінансування без доступу до приватних дилерських даних.
IFRS Ecosystem: Innovative Approaches to Integration of Financial and Non-Financial Reporting
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Широбокова, Олена В’ячеславівна
Метою статті є обґрунтування екосистемного підходу до МСФЗ як інноваційної платформи інтеграції фінансової та нефінансової звітності, а також визначення ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2 у формуванні узгодженої, інвестор-орієнтованої моделі корпоративного розкриття інформації. Для досягнення мети використано методи синтезу, порівняльного та контент-аналізу, системного підходу. Обґрунтовано, що традиційне трактування МСФЗ виключно як набору стандартів фінансової звітності є методологічно обмеженим і не відповідає сучасним вимогам інвестор-орієнтованого розкриття інформації. Показано, що екосистема МСФЗ формується як єдиний інформаційний простір, у межах якого фінансова та нефінансова інформація взаємодіють через концепцію фінансової суттєвості та орієнтацію на оцінку вартості бізнесу. Особливу увагу приділено аналізу інноваційної ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2, розроблених Радою з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB). Доведено, що зазначені стандарти не функціонують як автономний ESG-блок, а методологічно інтегровані в екосистему МСФЗ через спільну концептуальну основу з IFRS Accounting Standards. Встановлено, що впровадження IFRS S1 та IFRS S2 сприяє переходу від дуалістичної моделі корпоративної звітності до інтегрованої архітектури, у якій нефінансові фактори розглядаються як фінансово значущі ризики та можливості, що впливають на грошові потоки, доступ до капіталу та стратегічні управлінські рішення. Проаналізовано сумісність інвестор-орієнтованої логіки стандартів ISSB з вимогами ринків капіталу США та потребами інституційних інвесторів і фінансових аналітиків. Обґрунтовано, що екосистема МСФЗ сприяє підвищенню порівнюваності корпоративної звітності та зменшенню інформаційної асиметрії, водночас не підмінюючи національні регуляторні вимоги, а доповнюючи їх. Зроблено висновок, що практична реалізація інтегрованої звітності в межах екосистеми МСФЗ потребує подальшого розвитку внутрішніх систем обліку, професійного судження та адаптації до регуляторних особливостей окремих юрисдикцій.
The Role of Financial Systems in Economic Growth through Savings and Investment Accumulation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рудевська, Вікторія Ігорівна; Уханьова, Катерина Олегівна
Мета статті – дослідити роль фінансових систем у забезпеченні економічного зростання шляхом акумуляції внутрішніх заощаджень і їх трансформації в інвестиції на основі порівняльного аналізу країн з різними моделями економічного розвитку. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі фінансових систем у забезпеченні економічного зростання в умовах зростаючої макроекономічної нестабільності, структурних зрушень і глобальних шоків. У сучасній світовій економіці традиційні джерела зростання дедалі більше вичерпують свій потенціал, що підвищує значущість механізмів внутрішньої акумуляції заощаджень і їх ефективного перетворення в інвестиції як ключових чинників довгострокового розвитку. Особливої актуальності проблема набуває у контексті нерівномірності економічного розвитку країн і відмінностей у моделях функціонування фінансових систем. Порівняльний аналіз економік із високими рівнями заощаджень та інвестицій, розвинених індустріальних країн і посткризових економік дозволяє виявити структурні обмеження та можливості фінансових систем у стимулюванні економічного зростання. Водночас уповільнення темпів зростання в країнах з високою інвестиційною активністю свідчить про необхідність переосмислення ролі фінансового посередництва та якості інвестицій, а не лише їх кількісних параметрів. У цій статті розглянуто роль фінансових систем у сприянні економічному зростанню шляхом накопичення внутрішніх заощаджень і їх перетворення на інвестиції. Дослідження поєднує теоретичну базу з порівняльним емпіричним аналізом окремих економік, що перебувають на різних стадіях розвитку: країн з високим рівнем заощаджень, розвинених промислових держав та економік, які відновлюються після кризи. Використовуючи макроекономічні показники, такі як валові внутрішні заощадження, валове накопичення капіталу та реальний приріст ВВП, дослідження визначає структурні відмінності в моделях фінансового накопичення та їх вплив на динаміку довгострокового зростання. Результати показують, що економіки зі стабільними та значними внутрішніми заощадженнями мають більше можливостей для підтримки інвестицій та довгострокового зростання. Однак сила цього взаємозв'язку зменшується у міру просування розвитку до розвинених стадій. Натомість країни, що зазнають структурних потрясінь, стикаються з постійним дефіцитом інвестицій через ослаблення спроможності до заощадження, що значно обмежує економічне відновлення. Результати дослідження підкреслюють, що фінансові системи сприяють економічному зростанню не тільки завдяки обсягу накопичених ресурсів, а й завдяки ефективності фінансового посередництва та якості інституцій. У дослідженні зроблено висновок, що зміцнення механізмів внутрішнього заощадження та підвищення ефективності інвестицій мають вирішальне значення для посилення економічної стійкості та підтримки сталого зростання, особливо в посткризових і перехідних економіках.
Адаптивне моделювання економічного розвитку банків України в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Ходарєв, Ярослав Миколайович
Для побудови адекватної моделі оцінювання економічного розвитку банків стандартних показників прибутковості в умовах невизначеності, що спричинена сучасними кризовими подіями в Україні, вже недостатньо. Необхідним є використання системи індикаторів, які відображають життєздатність банку в умовах воєнного стану та його готовність до відновлення. Метою дослідження є розроблення адаптивної моделі оцінювання економічного розвитку банків України в умовах кризових подій та високого ступеня невизначеності для побудови на її основі ефективних стратегій економічного розвитку. На основі аналізу теоретичних і методологічних аспектів сучасних досліджень розвитку банківської системи України в роботі обґрунтовано, що економічний розвиток банку в умовах невизначеності потребує впровадження процесів безперервної адаптації внутрішніх бізнес-моделей до воєнних і макроекономічних шоків для забезпечення здатності банку зберігати соціально-економічну цінність для клієнтів і держави. Інтегральний показник оцінювання економічного розвитку банку визначено через функцію чотирьох субіндексів: фінансової стійкості, ліквідності, технологічної стійкості та фактора ризику. Обґрунтовано використання адитивної залежності показників з мультиплікативним коригуванням на фактор ризику. Запропоновано рекомендаційну систему оцінювання вагових коефіцієнтів для моделі економічного розвитку банків України. З метою забезпечення операційної придатності економіко-математичної моделі оцінювання економічного розвитку банку та змістовної інтерпретації для прийняття управлінських і регуляторних рішень розроблено інтерпретаційну шкалу значень інтегрального показника економічного розвитку банку. Запропонована в роботі адаптивна модель оцінювання економічного розвитку банків України базується на підході мультиплікативного коригування факторів ризику та застосуванні апарату нечіткої логіки для визначення значень параметрів ризику, що забезпечує комплексну та кількісно вимірювану оцінку економічного розвитку банків України в умовах кризових подій та високого ступеня невизначеності. Модель підлягає щорічному перекалібруванню в міру накопичення даних і зміни регуляторного середовища.
Актуальні питання оподаткування судового збору, відшкодованого особі за рішенням суду
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Клубань, Марія Володимирівна; Вітовщик, Тетяна Сергіївна
У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз правової природи судового збору, що відшкодовується фізичній особі за рішенням суду, крізь призму його можливого оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Актуальність дослідження зумовлена наявністю сталої правової невизначеності та суперечливої правозастосовної практики, за якої компенсаційні за своєю суттю виплати податковими органами нерідко кваліфікуються як оподатковуваний дохід або «додаткове благо» платника податку. У межах дослідження проаналізовано норми Податкового кодексу України, що регулюють поняття доходу, додаткового блага та об’єкта оподаткування, а також норми цивільного, господарського й адміністративного процесуального законодавства, які визначають судовий збір як складову судових витрат і встановлюють механізм їх розподілу та відшкодування. Обґрунтовано, що судовий збір за своєю правовою природою є вимушеною майновою втратою, понесеною особою з метою реалізації конституційного права на судовий захист, а його подальше відшкодування має виключно компенсаторний характер і спрямоване на відновлення попереднього майнового стану сторони (restitutio in integrum). Окрему увагу приділено критичному аналізу позицій Державної податкової служби України, викладених у листах та індивідуальних податкових консультаціях, у яких відшкодований судовий збір віднесено до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. Доведено, що такі підходи не узгоджуються ні з економічною сутністю доходу як приросту активів, ні з цивільно-правовим розумінням збитків та їх відшкодування, а також створюють дискримінаційні наслідки залежно від джерела компенсації судових витрат. Значне місце у статті відведено аналізу актуальної судової практики, зокрема правових позицій Верховного Суду, який послідовно виходить з того, що компенсація судових витрат, у тому числі судового збору, не є доходом платника податку, оскільки не приводить до збільшення його майнової сфери, а отже, не формує об’єкта оподаткування ПДФО та військовим збором. За результатами дослідження сформульовано науково обґрунтований висновок про недопустимість фіскального тлумачення сум відшкодованого судового збору як доходу або додаткового блага. Запропоновано напрями вдосконалення податкового законодавства України шляхом уточнення відповідних норм з метою усунення неоднозначного їх тлумачення та забезпечення принципів правової визначеності, справедливості оподаткування й ефективного доступу до правосуддя.
Банківські установи в міжнародному проєктному фінансуванні сталого розвитку: транскордонний кейс
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Савастєєва, Оксана Миколаївна; Продан, Тетяна Яківна
У статті узагальнено дослідження ключових аспектів проєктного фінансування в контексті інструментарію реалізації цілей сталого розвитку. Основною метою статті є дослідження теоретичних і практичних засад діяльності банківських установ у проєктному фінансуванні через з’ясування міжнародної практики запровадження системних підходів до використання боргових фінансових інструментів з метою реалізації національних цілей сталого розвитку. Систематизація літературних джерел і наукових підходів до визначення проблематики реалізації цілей сталого розвитку демонструють чітку тенденцію до фокусування уваги на активізації процесів реалізації проєктного фінансування у глобальному вимірі та кооперації дій держави та міжнародних фінансових інституцій в напрямку реалізації цілей сталого розвитку. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що є висока потреба у проєктному фінансуванні для реалізації національних цілей сталого розвитку зокрема, та недостатня розробленість методологічних питань щодо використання в даному напрямі можливостей міжнародних банківських груп. Представлений транскордонний кейс щодо участі банківських установ у міжнародному проєктному фінансуванні сталого розвитку досліджується в контексті з’ясування теоретичних і практичних аспектів діяльності банківських установ у проєктному фінансуванні через з’ясування міжнародної практики запровадження системних підходів до використання боргових фінансових інструментів з метою реалізації національних цілей сталого розвитку. У роботі використано такий методологічний інструментарій: діалектичний метод пізнання, а також еволюційно-системний підхід до аналізу економічних ситуацій та явищ із застосуванням принципу єдності історичного та логічного, методи порівняльного економічного аналізу. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що досвід ефективного проєктного фінансування сталого розвитку не обмежений лише наявністю розгалуженої мережі державних і партнерських програм співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, а базується на розвиненій банківський інфраструктурі міжнародного фінансового ринку. У транскордонному аспекті проєктне фінансування в значній частині реалізується через потужні банківські групи, які мають глибокий досвід експертизи у структурованому фінансуванні, управлінні ризиками, залученні інвесторів та забезпечують високу фінансову дисципліну, а також інституційну підтримку та стратегічну координацію. Результати дослідження можуть бути корисними в контексті використання проєктного фінансування як одного з основних інструментів реалізації національних цілей сталого розвитку.
Боргова безпека України: оцінка стану, ризиків та сценарії розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Руденко, Євген Юрійович
Повномасштабна війна спричинила глибокі трансформації у фінансовій системі України, призвівши до надзвичайного збільшення державних видатків, передусім у секторах оборони, безпеки та соціальної підтримки. Зіткнувшись зі скороченням внутрішніх доходів та економічної активності, держава була змушена значною мірою покладатися на зовнішнє фінансування для покриття своїх основних потреб. Ця зростаюча залежність від міжнародних позик і грантової допомоги, хоч і є критично необхідною для функціонування держави, проте ставить під загрозу довгострокову фінансову безпеку та посилює ризики, пов’язані з обсягом і структурою державного боргу. Метою дослідження є комплексна оцінка стану боргової безпеки України в умовах воєнного стану, визначення того, наскільки поточні значення індикаторів боргової безпеки дозволяють державі зберігати фінансову стійкість і виконувати свої зобов’язання без формування критичних ризиків та моделювання за допомогою сценарного прогнозу прогнозних трендів інтегрального показника боргової безпеки в середньостроковій перспективі. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано комбінацію методів: системно-структурний аналіз – для вивчення складових боргу та розрахунку інтегрального індексу, а також сценарний підхід – для стратегічного прогнозування. У статті проаналізовано динаміку та структуру державної заборгованості за період 2013–2023 років. Виявлено циклічний характер боргового навантаження: від кризових піків 2014–2015 років до періоду стабілізації 2016–2021 років та повторного переходу в зону високого рівня з початком повномасштабного вторгнення. Встановлено, що станом на 2023 р. інтегральний показник боргової безпеки значно знизився, що свідчить про її суттєву вразливість, попри покращення певних показників. Особливу увагу в дослідженні приділено прогнозному моделюванню на період 2024–2027 років. Розроблено три сценарії розвитку подій: базовий, оптимістичний і стрес-сценарій. Базовий сценарій, що передбачає помірне зростання боргу та поступове зниження дохідності ОВДП, демонструє повільну стабілізацію інтегрального показника. Оптимістичний сценарій, що базується на припущенні про покращення структури запозичень та зростання резервів, прогнозує зміцнення боргової безпеки. Натомість реалізація стрес-сценарію може призвести до критичного падіння рівня безпеки, що загрожує платоспроможності держави. За результатами дослідження зроблено висновок, що зміцнення державної боргової безпеки України потребує цілеспрямованого впливу на ключові параметри боргу, зокрема: стримування боргового навантаження, оптимізації структури державних зобов’язань, зниження вартості запозичень та нарощення офіційних міжнародних резервів. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії та майбутньої економічної реконструкції боргова безпека консолідується як один із базових чинників забезпечення фінансової безпеки та стійкості національної економіки.
Вплив валютного режиму на експортну діяльність: кейс України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Котенок, Дарія Михайлівна; Котенок, Анастасія Андріївна
Статтю присвячено оцінюванню впливу валютного режиму на експортну діяльність України в умовах підвищеної шоковості та структурної залежності від зовнішніх ринків. Метою дослідження є визначення та кількісна оцінка того, як зміни режиму курсоутворення трансформують умови експорту через ціновий канал конкурентоспроможності та канал валютного ризику. Методологічна база поєднує інституційний аналіз режимних рішень і інструментів Національного банку України з прикладними кількісними методами. Ідентифікацію валютного режиму здійснено в де-факто логіці з урахуванням міжнародної класифікації курсових режимів. Емпіричний блок спирається на відкриті статистичні ряди щодо середньорічного курсу гривні до долара США, експорту, інфляції та міжнародних резервів. Оцінювання конкурентоспроможності виконано за показником реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) у динаміці 2000–2023 рр., а структурні ризики експорту виміряно коефіцієнтом Герфіндаля – Хіршмана (HHI) за 2023 рік на основі товарних груп. Зв’язок «курс – експорт» перевірено кореляційним аналізом (2013–2022 рр.), а детермінанти курсу оцінено багатофакторною регресійною моделлю (2010–2022 рр.), де курс описано як функцію експорту, резервів, інфляції та зовнішніх шоків. Результати дослідження засвідчили, що РЕОК у 2023 році становив 109,2 (база 2000 р. = 100), що відображає реальне зміцнення та потенційний тиск на цінову конкурентоспроможність експорту за умов інфляційних диференціалів. Розрахунок HHI дорівнює 0,198205, що відповідає 1982,05 у шкалі 0–10 000 та характеризує помірну концентрацію експорту й підвищену чутливість валютних надходжень до шоків домінуючих товарних груп. Кореляційна оцінка показала сильний від’ємний зв’язок між курсом і експортом (r = –0,85), що вказує на домінування шокового контексту, коли девальваційні епізоди збігаються зі спадом експорту через виробничі та логістичні обмеження. Регресійна модель має високу пояснювальну здатність (R? = 0,89) і статистичну значущість (F = 19,76), а знаки коефіцієнтів підтверджують стабілізаційну роль експорту та резервів і девальваційний вплив інфляції та зовнішніх шоків. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні доцільності режиму керованої гнучкості за умови достатніх резервів, прозорих принципів інтервенцій і узгодженості з антиінфляційною політикою, а також у формуванні рекомендацій щодо управління валютним ризиком експортерів через хеджування та сценарне планування. Перспективи подальших розвідок пов’язано з галузевою деталізацією ефектів курсу, тестуванням нелінійностей і структурних зламів та оцінюванням ефективності інтервенцій на високочастотних даних.
Гібридний підхід до моделювання динаміки ринку криптовалют на основі кластерного аналізу та нейромережевих технологій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кочорба, Валерія Юріївна
Метою статті є розробка та практична апробація комплексу моделей аналізу динаміки ринку криптовалют, що базується на поєднанні методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining) та глибокого навчання (Deep Learning). Актуальність дослідження зумовлена високою волатильністю криптоактивів і неефективністю традиційних економетричних підходів в умовах нелінійності ринкових процесів. У роботі використано методи описової статистики та кореляційного аналізу для формування простору ознак; метод кластерного аналізу k-середніх (k-means) для класифікації криптовалют за рівнем інвестиційної привабливості; архітектури штучних нейронних мереж (ANN) та мереж довгої короткострокової пам’яті (LSTM) для прогнозування часових рядів вартості активів. Обробка даних, навчання моделей та візуалізація результатів здійснювалися мовою програмування Python з використанням бібліотек Pandas, Scikit-learn, Keras та TensorFlow. Проведено кластеризацію ринку криптовалют на основі показників капіталізації, волатильності й історичної прибутковості. Визначено оптимальну кількість кластерів (k=5) та підтверджено якість розбиття за допомогою коефіцієнта силуету (0,53). Виявлено, що найбільш привабливими для інвестування є активи 5-го кластера (висока прибутковість, помірний ризик, представник – Axie) та 3-го кластера (низький ризик, консервативна стратегія, представник – WBTC). Для монет-репрезентантів цих кластерів побудовано та навчено нейромережеві моделі. Встановлено, що модель LSTM демонструє вищу точність порівняно з класичною ANN, досягаючи коефіцієнта детермінації R2>0,93 та меншої середньоквадратичної похибки (MSE) на тестових даних. Доведено ефективність застосування «вентилів забування» у LSTM для фільтрації ринкового шуму та виявлення довгострокових трендів. Запропонований гібридний підхід дозволяє автоматизувати процес відбору активів для інвестування та підвищити точність прогнозування їхньої ринкової вартості. Отримані результати можуть бути використані як основа для побудови алгоритмічних торгових стратегій і систем підтримки прийняття рішень в управлінні інвестиційними портфелями.
Економічні фактори адаптивності штучного інтелекту в умовах волатильності криптовалютного ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шухманн, Вадим Александерович
У статті досліджено економічні фактори адаптивності систем штучного інтелекту (ШІ) в умовах волатильності криптовалютного ринку й обґрунтовано доцільність їх розгляду як складової економічної результативності та технічної якості моделей. Показано, що нестабільність криптовалютного ринку, режимні злами волатильності та ліквідності, інформаційна розбіжність і мікроструктурні обмеження виконання угод формують середовище, у якому ефект від адаптації визначається балансом між очікуваним приростом результативності та сукупними витратами. Методологічна основа роботи поєднує концептуальний аналіз і синтез сучасних підходів фінансової економетрики, машинного навчання та навчання з підкріпленням. Здійснено порівняльний аналіз дослідницьких постановок щодо нестаціонарності та дрейфу даних, а також узгодження системи критеріїв оцінювання, орієнтованих на економічний результат. Особливу увагу приділено ролі транзакційних витрат (комісій, спредів, прослизання), інформаційних витрат (збирання, очищення й оновлення даних), вартості обчислювальних ресурсів, ризикових лімітів і інституційних обмежень у визначенні допустимої інтенсивності оновлення моделей і правил ухвалення рішень. Запропоновано методологічну рамку класифікації детермінант адаптивності за групами режимно-ринкових умов, витратних параметрів і ресурсно-організаційних обмежень, а також двоконтурну логіку адаптації, що поєднує моніторинг змін ринкових режимів і дрейфу даних із економічно вмотивованим рішенням про оновлення моделі, набору ознак і правил. Наукова новизна полягає у формуванні критеріїв оцінювання адаптації, які пов’язують технічні рішення з чистим ефектом після витрат, ризик-метриками та стабільністю в різних ринкових режимах. Практичні висновки можуть бути використані для проєктування адаптивних ШІ-систем у криптоаналітиці, алгоритмічній торгівлі та ризик-менеджменті, а також для стандартизації порівняння альтернативних стратегій адаптації з урахуванням реальних витрат виконання угод і ризикових обмежень. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною валідацією рамки на різних торговельних майданчиках і часових горизонтах та з формалізацією порогів, за яких адаптація забезпечує додану вартість після витрат.
Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія Олександрівна
Посилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.
Концентрація учасників карткових систем за кількістю платіжних засобів і платіжних пристроїв
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Любкіна, Олена Вікторівна; Тараба, Віктор Сергійович
Мета статті полягає у здійсненні комплексного аналізу динаміки концентрації платіжного ринку України в період 2021–2025 рр. Акцентовано увагу на тому, що традиційні підходи до оцінки банківської концентрації, які базуються виключно на фінансових показниках, є недостатніми для розуміння реального стану конкурентного середовища на ринку платіжних послуг. Об’єктом аналізу стали показники кількості електронних платіжних засобів (ЕПЗ), активних ЕПЗ, а також платіжної інфраструктури (термінали та пристрої самообслуговування). Для кількісної оцінки рівня концентрації в роботі використано індекси CR3, CR5, CR10, HHI, CCI, коефіцієнт ентропії та індекс відносної ентропії. У результаті дослідження встановлено, що за всіма досліджуваними показниками ринок учасників карткових систем України зберігає статус висококонцентрованого із значною вагою дуже обмеженого кола учасників ринку. Попри поступове скорочення ринкової частки державних банків, які є основними гравцями на платіжному ринку, їм здебільшого вдається зберігати лояльність клієнтів, а отже, номінальне зменшення кількості платіжних засобів не конвертується у падіння активності клієнтів. Зафіксовано суттєве зменшення концентрації у сегменті пристроїв самообслуговування у 2025 році, що пояснюється активним розгортанням власної мережі терміналів кількома банками, які раніше віддавали перевагу майже виключно дистанційному обслуговуванню. Особливу увагу приділено ТОВ «НоваПей»: завдяки використанню логістичної мережі «Нової пошти» компанія за короткий термін увійшла до лідерів за кількістю платіжних терміналів, демонструючи успішну конвертацію клієнтського досвіду з логістики у фінансові послуги. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є можливість використання зміни кількості платіжних засобів і платіжних пристроїв як проксі-показника економічної активності регіону, аналіз регіонального розподілу та порівняння концентрації банківського ринку за традиційними та за картковими показниками.
Механізм управління фінансовою надійністю страховиків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кулина, Галина Миронівна; Грегоращук, Ігор Любомирович
Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та комплексній концептуалізації механізму управління фінансовою надійністю страховика через визначення його сутності та структурних елементів. На основі систематизації об’єктів управління запропоновано авторське визначення поняття «управління фінансовою надійністю страховика» та виокремлено його специфічні характеристики, що дозволяють чітко розмежувати цей процес із такими суміжними категоріями, як управління платоспроможністю, фінансовою стійкістю та фінансовою безпекою. Доведено, що механізм управління фінансовою надійністю страховика є сукупністю взаємопов’язаних цілей, принципів, методів, інструментів, організаційного та нормативно-правового забезпечення, за допомогою яких суб’єкти управління здійснюють комплексний вплив на платоспроможність, фінансову стійкість і фінансову безпеку страхової компанії. Це забезпечує її здатність стабільно виконувати зобов’язання, адаптуватися до змін внутрішнього і зовнішнього середовища та формувати фінансовий потенціал довгострокового розвитку. У результаті дослідження запропоновано авторське бачення структури механізму управління фінансовою надійністю страховика із виділенням стратегічно-цільової, організаційно-управлінської, функціонально-елементної, результативно-контрольної підсистем і підсистеми забезпечення, а також методів, важелів та інструментів зазначеного управління. Особливу увагу приділено характеристиці основних підсистем і структурних елементів механізму управління фінансовою надійністю страхових компаній. Перспективи подальших наукових пошуків вбачаються в розробці комплексного методичного інструментарію оцінювання фінансової надійності страхових компаній та обґрунтуванні стратегічних напрямів удосконалення управління нею, що дозволить забезпечити стабільність страхового ринку в умовах динамічних інституційних трансформацій.
Механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мушникова, Світлана Анатоліївна; Ковальчук, Костянтин Федорович; Аберніхіна, Ірина Георгіївна
У статті досліджено механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації податкової системи до сучасних викликів, пов’язаних із воєнним станом, глобалізаційними процесами та євроінтеграційними трансформаціями, що суттєво впливають на функціонування підприємств і формування ризик-середовища їх діяльності. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад трансформації податкової системи України на основі ідентифікації її етапів, типів змін і механізмів реалізації, а також визначення їх впливу на розвиток бізнес-структур. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-функціональний і ризик-орієнтований підходи, а також методи порівняльного аналізу, узагальнення та моделювання. У процесі дослідження здійснено періодизацію розвитку податкової системи України та розмежовано трансформаційні й інкрементальні зміни за критеріями глибини та масштабу впливу. Встановлено, що податкова система України характеризується гібридним типом трансформації, у межах якого поєднуються глибинні системні перетворення та поступові адаптивні зміни. Обґрунтовано, що податкові трансформації виступають важливим фактором формування ризик-середовища функціонування бізнес-структур, генеруючи як системні, так і локальні ризики. Зокрема, трансформаційні зміни формують стратегічні та інституційні ризики, тоді як інкрементальні – переважно операційні та фінансові. Ідентифіковано ключові механізми трансформації податкової системи, серед яких законодавчо-нормативний, інституційний, цифровий, фіскально-структурний, стимулювально-регуляторний, євроінтеграційний, антитіньовий та стратегічний. Наукова новизна полягає у формуванні інтегрованого підходу до аналізу податкових трансформацій, який поєднує періодизацію розвитку системи, класифікацію змін і ризиків, а також механізми їх реалізації. Запропоновано концептуальну модель, що відображає взаємозв’язок між податковими змінами, ризиками та розвитком бізнес-структур. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні податкової політики та розробленні стратегій управління ризиками підприємств.
Митний ризик-менеджмент в Україні: практика впровадження в умовах євроінтеграції
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рудик, Наталія Василівна; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Школяренко, Аліна Юріївна
У статті розглядається функціонування системи митного управління ризиками в Україні в контексті процесу євроінтеграції та змін у зовнішньоекономічному середовищі. Актуальність теми пов’язана з тим, що державі необхідно одночасно забезпечувати фіскальну ефективність і спрощувати міжнародну торгівлю в умовах зростання обсягу ввезеного товару, цифровізації процедур і ускладнення логістичних ланцюгів. Традиційні методи митного контролю в сучасних умовах втрачають свою ефективність, тому є потреба в упровадженні ризик-орієнтованих підходів, цифрових технологій і аналітичних інструментів. Метою дослідження є визначення впливу управління митними ризиками на ефективність адміністрування митних платежів і формування бюджетних доходів, а також обґрунтування напрямів його вдосконалення з урахуванням міжнародних стандартів і викликів цифровізації. У дослідженні застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, статистичні методи та прогнозування. Досліджено зміни в динаміці декларування товарів і структур зовнішньоекономічної діяльності у 2020–2024 роках, що дали змогу простежити істотне падіння показників у 2022 році через кризові явища та їхнє поступове відновлення. З’ясовано, що саме імпортні операції є домінуючими у формуванні митних надходжень, а податок на додану вартість з імпорту займає ключове місце серед джерел надходжень Державного бюджету України. Доведено, що запровадження інформаційних технологій і створення автоматизованої системи управління ризиками сприяє підвищенню прозорості процедур, скороченню часу оформлення вантажів та оптимізації заходів контролю. Водночас виявлено, що інформаційні ресурси повністю не уніфіковані, недостатньо активно використовується аналітика даних, існує потреба в розвитку пост-митного аудиту та вдосконалення процесу митного ризик-менеджменту.
Організаційно-економічне забезпечення конкурентоспроможності банків на засадах ESG-принципів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Маринчак, Лілія Романівна
Метою статті є обґрунтування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності банківських установ на засадах ESG-принципів та розробка практичних рекомендацій щодо його впровадження в діяльність українських банків в умовах євроінтеграції та повоєнного відновлення. У статті систематизовано організаційні компоненти впровадження ESG-принципів у діяльність банку за трьома рівнями управління: стратегічний, тактичний та операційний. Ідентифіковано та класифіковано економічні інструменти стимулювання ESG-трансформації банківського сектора за рівнями застосування: макрорівень представлений диференційованими нормативами капіталу та податковими пільгами, мезорівень містить програми рефінансування та гарантії міжнародних фінансових організацій, мікрорівень охоплює зелене ціноутворення та емісію зелених облігацій. Розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності банку на засадах ESG-принципів, який інтегрує організаційні структури, економічні стимули та процесні складові. Механізм передбачає чотири послідовні етапи реалізації – від діагностики ESG-зрілості до виходу на ринок зелених облігацій та участі в міжнародних рейтингах. Обґрунтовано систему показників ефективності механізму, яка охоплює фінансові, ризикові та репутаційні індикатори діяльності банку. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку інтегральної методики оцінки впливу ESG-факторів на конкурентоспроможність банків з урахуванням специфіки українського ринку, побудову економетричних моделей залежності між рівнем ESG-зрілості банку та його фінансовими показниками, дослідження механізмів фінансування зеленого відновлення України банківським сектором і розробку рекомендацій щодо гармонізації національних ESG-стандартів з європейськими вимогами.
Порівняльна оцінка фіскальної жорсткості податкових систем країн Європи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андренко, Олена Анатоліївна
У статті досліджено проблематику порівняльної оцінки податкових систем країн Європи в умовах трансформації державних фінансів України та її євроінтеграційного курсу. Обґрунтовано необхідність удосконалення методології вимірювання податкової конкурентоспроможності з огляду на обмеження чинних міжнародних рейтингів, зокрема The International Tax Competitiveness Index (ITCI), орієнтованого переважно на країни ОЕСР. Метою дослідження є розроблення альтернативного інтегрального підходу до оцінки систем оподаткування країн Європи та формування висновків щодо реформування податкової системи України. Запропоновано модель інтегральної оцінки на основі ітераційного методу головних компонентів, що дозволяє агрегувати показники ключових ставок (податку на прибуток підприємств, ПДФО та ПДВ) у єдиний індекс із мінімізацією похибок і спрощенням алгоритму розрахунків. Практичну реалізацію моделі здійснено засобами MS Excel із використанням VBA. Результати оцінки засвідчили залежність рейтингової позиції країни від рівня номінальних ставок, передусім граничної ставки ПДФО. Лідерами визначено країни з помірним прямим оподаткуванням, тоді як високі ставки ПДФО знижують інтегральний індекс незалежно від рівня ПДВ чи корпоративного податку. Україна посідає відносно високі позиції завдяки помірним ставкам, проте її конкурентоспроможність обмежується інституційними чинниками, зокрема складністю адміністрування та непередбачуваністю застосування норм. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності податкової системи не забезпечується механічним зниженням ставок і не гарантує зростання бюджетних надходжень. Обґрунтовано, що в умовах воєнних і післявоєнних фіскальних обмежень модель «10-10-10» не має достатнього доказового підґрунтя щодо підвищення ефективності системи оподаткування. Доведено, що стратегічним напрямом реформування має бути модернізація адміністрування, цифровізація, розширення податкової бази та зменшення рівня тінізації економіки із забезпеченням збалансованості фіскальної та стимулюючої функцій податкової системи.
Регіональні диспропорції регулювання ціноутворення у вищій освіті: вплив механізму індикативної собівартості в умовах війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Писарчук, Оксана Володимирівна
Актуальність дослідження зумовлена суттєвими викликами, які постали перед системою вищої освіти України в умовах воєнного стану. Запроваджений регуляторний механізм визначення мінімального рівня вартості навчання на рівні «бакалавр» через показник індикативної собівартості, який спрямований, зокрема, на вирівнювання умов фінансування бюджетної та контрактної форм навчання, виявив певні негативні наслідки в регіональному розрізі. Особливо гостро це проявляється на прифронтових територіях, де заклади вищої освіти (ЗВО) опинилися в нерівних конкурентних умовах. Метою статті стала оцінка регіональних диспропорцій механізму індикативної собівартості в системі вищої освіти України в умовах воєнного стану та визначення його впливу на конкурентні позиції ЗВО. Основна гіпотеза полягає в тому, що даний регуляторний інструмент, замість створення рівних умов, посилює міжрегіональну нерівність, створюючи додаткове навантаження на заклади прифронтових територій. Методологічну основу роботи становить поєднання статистичного, порівняльного, кореляційного аналізу та методу нормалізації даних Min-Max. Інформаційну базу сформовано на підставі офіційних показників індикативної собівартості за 2020, 2021, 2024 і 2025 роки. Для оцінки стійкості регіональної структури використано коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена. У результаті дослідження встановлено, що в умовах воєнного стану відбулася кардинальна трансформація міжрегіонального позиціонування за рівнем індикативної собівартості. У 2025 році найвищі значення мінімального рівня вартості навчання зафіксовано саме в прифронтових регіонах (Харківська, Миколаївська, Сумська області), що суттєво погіршує їхні конкурентні позиції. Кореляційний аналіз підтвердив втрату стабільності регіонального розподілу після відновлення дії механізму. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні та кількісному обґрунтуванні асиметричного впливу механізму індикативної собівартості на ЗВО залежно від територіального розміщення у воєнний період. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні необхідності вдосконалення регуляторного механізму через запровадження регіональних коригувальних коефіцієнтів, що враховуватимуть безпекові ризики, міграційні процеси та особливості соціально-економічного розвитку територій. Запропоновані підходи можуть бути використані при коригуванні нормативно-правової бази у сфері вищої освіти.
Реформа публічних закупівель в Україні: європейський досвід і фінансові інструменти в умовах сучасних викликів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бойченко, Дмитро Володимирович
У статті досліджено еволюцію реформи системи публічних закупівель України під впливом євроінтеграційних вимог і воєнного стану. Актуальність теми зумовлена критичним дефіцитом бюджету в умовах сучасних викликів (понад 33 % ВВП), що потребує пошуку нових інструментів фіскальної стійкості. Публічні закупівлі розглядаються як стратегічний канал освоєння зовнішньої допомоги (187 млрд євро від ЄС та 88,2 млрд дол. США від Світового банку), що вимагає прозорості та відповідності стандартам програми Ukraine Facility. Метою роботи є обґрунтування фінансових механізмів модернізації закупівель для підвищення ефективності бюджетних видатків і гармонізації національного законодавства з оціночними стандартами ЄС. Використано системний аналіз архітектури публічних фінансів, порівняльний аналіз досвіду країн ЄС (зокрема Естонії щодо «європейських порогів») і проблемний аналіз новел законодавства (Закон № 4510-IX). Дослідження базується на концепції К. Бовіса та сучасних підходах до управління державним боргом. Виявлено інституційний розрив: у 2024 році лише 10 % бюджетних видатків було охоплено процедурами Prozorro, що свідчить про домінування неконкурентних механізмів через безпекові ризики. Обґрунтовано необхідність впровадження моделі «value for money» та врахування вартості життєвого циклу (LCC). Доведено, що розвиток механізмів управління державними фінансами має базуватися на автоматизації ризик-менеджменту та посиленні контролю Міністерства фінансів. Встановлено, що оптимізація бюджетних ресурсів безпосередньо сприяє соціально-економічному розвитку через підтримку вразливих груп і ветеранських підприємств. Висвітлено роль Боргового агентства у систематизації інформаційних потоків для прозорого використання донорських коштів. Подальша гармонізація законодавства з вимогами Ukraine Facility є ключовою для відбудови за принципом «Build Back Better». Це вимагає професіоналізації кадрів та інтеграції Prozorro з європейськими платформами. Перспективи подальших розвідок полягають у розробці інструментарію оцінки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), що фінансуються в межах Pillar II Ukraine Facility.
Роль міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лихвар, Валерій В’ячеславович
У статті здійснено комплексний аналіз ролі міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України. Визначено сучасні тенденції інвестиційної діяльності в умовах воєнної економіки та трансформації інвестиційної моделі держави. Досліджено динаміку та структуру інвестиційних потоків, а також роль міжнародних фінансових організацій у забезпеченні економічної стабілізації. Обґрунтовано ключові фактори ефективного залучення інвестицій та систематизовано основні ризики інвестування. Запропоновано модель залучення міжнародних інвестицій у післявоєнний період, що базується на інституційних, фінансових та інтеграційних механізмах. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної інвестиційної політики та стратегій економічного розвитку України. Метою дослідження є комплексний аналіз ролі міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України та визначення їх впливу на формування ефективної моделі економічного розвитку держави. В умовах повномасштабної війни економіка України зазнала значних втрат виробничого потенціалу, інфраструктури та інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність активного залучення міжнародного капіталу для забезпечення відновлення економіки. У дослідженні використано системний підхід, методи структурного та порівняльного аналізу, статистичний метод, економіко-логічний метод і метод узагальнення, що дозволило дослідити особливості інвестиційних процесів в Україні, оцінити їх динаміку та визначити роль міжнародних інвестицій у відбудові економіки. Інформаційною базою дослідження стали матеріали міжнародних фінансових організацій, офіційна статистика України та наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. Встановлено, що міжнародні інвестиції відіграють ключову роль у процесах післявоєнного відновлення економіки України, забезпечуючи фінансування інфраструктурних проєктів, розвиток енергетичного сектора, модернізацію виробництва та впровадження інновацій. Значну частку інвестицій становить фінансова допомога міжнародних організацій, що сприяє стабілізації макроекономічної ситуації та підтримці державного бюджету. Доведено, що ефективність залучення міжнародних інвестицій залежить від рівня інституційної стабільності, розвитку фінансових ринків, захисту прав інвесторів та реалізації структурних реформ. Водночас основними ризиками залишаються воєнні загрози, політична нестабільність і корупційні фактори, що стримують притік приватного капіталу. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні ролі міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України та визначенні ключових факторів їх ефективного залучення. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної інвестиційної політики та стратегій економічного відновлення України.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"

Results Per Page

Sort Options