Журнал «Бізнес Інформ»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1748

Browse

Now showing 1 - 20 of 20

The Role of Financial Systems in Economic Growth through Savings and Investment Accumulation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рудевська, Вікторія Ігорівна; Уханьова, Катерина Олегівна
Мета статті – дослідити роль фінансових систем у забезпеченні економічного зростання шляхом акумуляції внутрішніх заощаджень і їх трансформації в інвестиції на основі порівняльного аналізу країн з різними моделями економічного розвитку. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі фінансових систем у забезпеченні економічного зростання в умовах зростаючої макроекономічної нестабільності, структурних зрушень і глобальних шоків. У сучасній світовій економіці традиційні джерела зростання дедалі більше вичерпують свій потенціал, що підвищує значущість механізмів внутрішньої акумуляції заощаджень і їх ефективного перетворення в інвестиції як ключових чинників довгострокового розвитку. Особливої актуальності проблема набуває у контексті нерівномірності економічного розвитку країн і відмінностей у моделях функціонування фінансових систем. Порівняльний аналіз економік із високими рівнями заощаджень та інвестицій, розвинених індустріальних країн і посткризових економік дозволяє виявити структурні обмеження та можливості фінансових систем у стимулюванні економічного зростання. Водночас уповільнення темпів зростання в країнах з високою інвестиційною активністю свідчить про необхідність переосмислення ролі фінансового посередництва та якості інвестицій, а не лише їх кількісних параметрів. У цій статті розглянуто роль фінансових систем у сприянні економічному зростанню шляхом накопичення внутрішніх заощаджень і їх перетворення на інвестиції. Дослідження поєднує теоретичну базу з порівняльним емпіричним аналізом окремих економік, що перебувають на різних стадіях розвитку: країн з високим рівнем заощаджень, розвинених промислових держав та економік, які відновлюються після кризи. Використовуючи макроекономічні показники, такі як валові внутрішні заощадження, валове накопичення капіталу та реальний приріст ВВП, дослідження визначає структурні відмінності в моделях фінансового накопичення та їх вплив на динаміку довгострокового зростання. Результати показують, що економіки зі стабільними та значними внутрішніми заощадженнями мають більше можливостей для підтримки інвестицій та довгострокового зростання. Однак сила цього взаємозв'язку зменшується у міру просування розвитку до розвинених стадій. Натомість країни, що зазнають структурних потрясінь, стикаються з постійним дефіцитом інвестицій через ослаблення спроможності до заощадження, що значно обмежує економічне відновлення. Результати дослідження підкреслюють, що фінансові системи сприяють економічному зростанню не тільки завдяки обсягу накопичених ресурсів, а й завдяки ефективності фінансового посередництва та якості інституцій. У дослідженні зроблено висновок, що зміцнення механізмів внутрішнього заощадження та підвищення ефективності інвестицій мають вирішальне значення для посилення економічної стійкості та підтримки сталого зростання, особливо в посткризових і перехідних економіках.
Актуальні питання оподаткування судового збору, відшкодованого особі за рішенням суду
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Клубань, Марія Володимирівна; Вітовщик, Тетяна Сергіївна
У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз правової природи судового збору, що відшкодовується фізичній особі за рішенням суду, крізь призму його можливого оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Актуальність дослідження зумовлена наявністю сталої правової невизначеності та суперечливої правозастосовної практики, за якої компенсаційні за своєю суттю виплати податковими органами нерідко кваліфікуються як оподатковуваний дохід або «додаткове благо» платника податку. У межах дослідження проаналізовано норми Податкового кодексу України, що регулюють поняття доходу, додаткового блага та об’єкта оподаткування, а також норми цивільного, господарського й адміністративного процесуального законодавства, які визначають судовий збір як складову судових витрат і встановлюють механізм їх розподілу та відшкодування. Обґрунтовано, що судовий збір за своєю правовою природою є вимушеною майновою втратою, понесеною особою з метою реалізації конституційного права на судовий захист, а його подальше відшкодування має виключно компенсаторний характер і спрямоване на відновлення попереднього майнового стану сторони (restitutio in integrum). Окрему увагу приділено критичному аналізу позицій Державної податкової служби України, викладених у листах та індивідуальних податкових консультаціях, у яких відшкодований судовий збір віднесено до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. Доведено, що такі підходи не узгоджуються ні з економічною сутністю доходу як приросту активів, ні з цивільно-правовим розумінням збитків та їх відшкодування, а також створюють дискримінаційні наслідки залежно від джерела компенсації судових витрат. Значне місце у статті відведено аналізу актуальної судової практики, зокрема правових позицій Верховного Суду, який послідовно виходить з того, що компенсація судових витрат, у тому числі судового збору, не є доходом платника податку, оскільки не приводить до збільшення його майнової сфери, а отже, не формує об’єкта оподаткування ПДФО та військовим збором. За результатами дослідження сформульовано науково обґрунтований висновок про недопустимість фіскального тлумачення сум відшкодованого судового збору як доходу або додаткового блага. Запропоновано напрями вдосконалення податкового законодавства України шляхом уточнення відповідних норм з метою усунення неоднозначного їх тлумачення та забезпечення принципів правової визначеності, справедливості оподаткування й ефективного доступу до правосуддя.
Вплив валютного режиму на експортну діяльність: кейс України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Котенок, Дарія Михайлівна; Котенок, Анастасія Андріївна
Статтю присвячено оцінюванню впливу валютного режиму на експортну діяльність України в умовах підвищеної шоковості та структурної залежності від зовнішніх ринків. Метою дослідження є визначення та кількісна оцінка того, як зміни режиму курсоутворення трансформують умови експорту через ціновий канал конкурентоспроможності та канал валютного ризику. Методологічна база поєднує інституційний аналіз режимних рішень і інструментів Національного банку України з прикладними кількісними методами. Ідентифікацію валютного режиму здійснено в де-факто логіці з урахуванням міжнародної класифікації курсових режимів. Емпіричний блок спирається на відкриті статистичні ряди щодо середньорічного курсу гривні до долара США, експорту, інфляції та міжнародних резервів. Оцінювання конкурентоспроможності виконано за показником реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) у динаміці 2000–2023 рр., а структурні ризики експорту виміряно коефіцієнтом Герфіндаля – Хіршмана (HHI) за 2023 рік на основі товарних груп. Зв’язок «курс – експорт» перевірено кореляційним аналізом (2013–2022 рр.), а детермінанти курсу оцінено багатофакторною регресійною моделлю (2010–2022 рр.), де курс описано як функцію експорту, резервів, інфляції та зовнішніх шоків. Результати дослідження засвідчили, що РЕОК у 2023 році становив 109,2 (база 2000 р. = 100), що відображає реальне зміцнення та потенційний тиск на цінову конкурентоспроможність експорту за умов інфляційних диференціалів. Розрахунок HHI дорівнює 0,198205, що відповідає 1982,05 у шкалі 0–10 000 та характеризує помірну концентрацію експорту й підвищену чутливість валютних надходжень до шоків домінуючих товарних груп. Кореляційна оцінка показала сильний від’ємний зв’язок між курсом і експортом (r = –0,85), що вказує на домінування шокового контексту, коли девальваційні епізоди збігаються зі спадом експорту через виробничі та логістичні обмеження. Регресійна модель має високу пояснювальну здатність (R? = 0,89) і статистичну значущість (F = 19,76), а знаки коефіцієнтів підтверджують стабілізаційну роль експорту та резервів і девальваційний вплив інфляції та зовнішніх шоків. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні доцільності режиму керованої гнучкості за умови достатніх резервів, прозорих принципів інтервенцій і узгодженості з антиінфляційною політикою, а також у формуванні рекомендацій щодо управління валютним ризиком експортерів через хеджування та сценарне планування. Перспективи подальших розвідок пов’язано з галузевою деталізацією ефектів курсу, тестуванням нелінійностей і структурних зламів та оцінюванням ефективності інтервенцій на високочастотних даних.
Гібридний підхід до моделювання динаміки ринку криптовалют на основі кластерного аналізу та нейромережевих технологій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кочорба, Валерія Юріївна
Метою статті є розробка та практична апробація комплексу моделей аналізу динаміки ринку криптовалют, що базується на поєднанні методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining) та глибокого навчання (Deep Learning). Актуальність дослідження зумовлена високою волатильністю криптоактивів і неефективністю традиційних економетричних підходів в умовах нелінійності ринкових процесів. У роботі використано методи описової статистики та кореляційного аналізу для формування простору ознак; метод кластерного аналізу k-середніх (k-means) для класифікації криптовалют за рівнем інвестиційної привабливості; архітектури штучних нейронних мереж (ANN) та мереж довгої короткострокової пам’яті (LSTM) для прогнозування часових рядів вартості активів. Обробка даних, навчання моделей та візуалізація результатів здійснювалися мовою програмування Python з використанням бібліотек Pandas, Scikit-learn, Keras та TensorFlow. Проведено кластеризацію ринку криптовалют на основі показників капіталізації, волатильності й історичної прибутковості. Визначено оптимальну кількість кластерів (k=5) та підтверджено якість розбиття за допомогою коефіцієнта силуету (0,53). Виявлено, що найбільш привабливими для інвестування є активи 5-го кластера (висока прибутковість, помірний ризик, представник – Axie) та 3-го кластера (низький ризик, консервативна стратегія, представник – WBTC). Для монет-репрезентантів цих кластерів побудовано та навчено нейромережеві моделі. Встановлено, що модель LSTM демонструє вищу точність порівняно з класичною ANN, досягаючи коефіцієнта детермінації R2>0,93 та меншої середньоквадратичної похибки (MSE) на тестових даних. Доведено ефективність застосування «вентилів забування» у LSTM для фільтрації ринкового шуму та виявлення довгострокових трендів. Запропонований гібридний підхід дозволяє автоматизувати процес відбору активів для інвестування та підвищити точність прогнозування їхньої ринкової вартості. Отримані результати можуть бути використані як основа для побудови алгоритмічних торгових стратегій і систем підтримки прийняття рішень в управлінні інвестиційними портфелями.
Економічні фактори адаптивності штучного інтелекту в умовах волатильності криптовалютного ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шухманн, Вадим Александерович
У статті досліджено економічні фактори адаптивності систем штучного інтелекту (ШІ) в умовах волатильності криптовалютного ринку й обґрунтовано доцільність їх розгляду як складової економічної результативності та технічної якості моделей. Показано, що нестабільність криптовалютного ринку, режимні злами волатильності та ліквідності, інформаційна розбіжність і мікроструктурні обмеження виконання угод формують середовище, у якому ефект від адаптації визначається балансом між очікуваним приростом результативності та сукупними витратами. Методологічна основа роботи поєднує концептуальний аналіз і синтез сучасних підходів фінансової економетрики, машинного навчання та навчання з підкріпленням. Здійснено порівняльний аналіз дослідницьких постановок щодо нестаціонарності та дрейфу даних, а також узгодження системи критеріїв оцінювання, орієнтованих на економічний результат. Особливу увагу приділено ролі транзакційних витрат (комісій, спредів, прослизання), інформаційних витрат (збирання, очищення й оновлення даних), вартості обчислювальних ресурсів, ризикових лімітів і інституційних обмежень у визначенні допустимої інтенсивності оновлення моделей і правил ухвалення рішень. Запропоновано методологічну рамку класифікації детермінант адаптивності за групами режимно-ринкових умов, витратних параметрів і ресурсно-організаційних обмежень, а також двоконтурну логіку адаптації, що поєднує моніторинг змін ринкових режимів і дрейфу даних із економічно вмотивованим рішенням про оновлення моделі, набору ознак і правил. Наукова новизна полягає у формуванні критеріїв оцінювання адаптації, які пов’язують технічні рішення з чистим ефектом після витрат, ризик-метриками та стабільністю в різних ринкових режимах. Практичні висновки можуть бути використані для проєктування адаптивних ШІ-систем у криптоаналітиці, алгоритмічній торгівлі та ризик-менеджменті, а також для стандартизації порівняння альтернативних стратегій адаптації з урахуванням реальних витрат виконання угод і ризикових обмежень. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною валідацією рамки на різних торговельних майданчиках і часових горизонтах та з формалізацією порогів, за яких адаптація забезпечує додану вартість після витрат.
Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія Олександрівна
Посилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.
Концентрація учасників карткових систем за кількістю платіжних засобів і платіжних пристроїв
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Любкіна, Олена Вікторівна; Тараба, Віктор Сергійович
Мета статті полягає у здійсненні комплексного аналізу динаміки концентрації платіжного ринку України в період 2021–2025 рр. Акцентовано увагу на тому, що традиційні підходи до оцінки банківської концентрації, які базуються виключно на фінансових показниках, є недостатніми для розуміння реального стану конкурентного середовища на ринку платіжних послуг. Об’єктом аналізу стали показники кількості електронних платіжних засобів (ЕПЗ), активних ЕПЗ, а також платіжної інфраструктури (термінали та пристрої самообслуговування). Для кількісної оцінки рівня концентрації в роботі використано індекси CR3, CR5, CR10, HHI, CCI, коефіцієнт ентропії та індекс відносної ентропії. У результаті дослідження встановлено, що за всіма досліджуваними показниками ринок учасників карткових систем України зберігає статус висококонцентрованого із значною вагою дуже обмеженого кола учасників ринку. Попри поступове скорочення ринкової частки державних банків, які є основними гравцями на платіжному ринку, їм здебільшого вдається зберігати лояльність клієнтів, а отже, номінальне зменшення кількості платіжних засобів не конвертується у падіння активності клієнтів. Зафіксовано суттєве зменшення концентрації у сегменті пристроїв самообслуговування у 2025 році, що пояснюється активним розгортанням власної мережі терміналів кількома банками, які раніше віддавали перевагу майже виключно дистанційному обслуговуванню. Особливу увагу приділено ТОВ «НоваПей»: завдяки використанню логістичної мережі «Нової пошти» компанія за короткий термін увійшла до лідерів за кількістю платіжних терміналів, демонструючи успішну конвертацію клієнтського досвіду з логістики у фінансові послуги. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є можливість використання зміни кількості платіжних засобів і платіжних пристроїв як проксі-показника економічної активності регіону, аналіз регіонального розподілу та порівняння концентрації банківського ринку за традиційними та за картковими показниками.
Механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мушникова, Світлана Анатоліївна; Ковальчук, Костянтин Федорович; Аберніхіна, Ірина Георгіївна
У статті досліджено механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації податкової системи до сучасних викликів, пов’язаних із воєнним станом, глобалізаційними процесами та євроінтеграційними трансформаціями, що суттєво впливають на функціонування підприємств і формування ризик-середовища їх діяльності. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад трансформації податкової системи України на основі ідентифікації її етапів, типів змін і механізмів реалізації, а також визначення їх впливу на розвиток бізнес-структур. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-функціональний і ризик-орієнтований підходи, а також методи порівняльного аналізу, узагальнення та моделювання. У процесі дослідження здійснено періодизацію розвитку податкової системи України та розмежовано трансформаційні й інкрементальні зміни за критеріями глибини та масштабу впливу. Встановлено, що податкова система України характеризується гібридним типом трансформації, у межах якого поєднуються глибинні системні перетворення та поступові адаптивні зміни. Обґрунтовано, що податкові трансформації виступають важливим фактором формування ризик-середовища функціонування бізнес-структур, генеруючи як системні, так і локальні ризики. Зокрема, трансформаційні зміни формують стратегічні та інституційні ризики, тоді як інкрементальні – переважно операційні та фінансові. Ідентифіковано ключові механізми трансформації податкової системи, серед яких законодавчо-нормативний, інституційний, цифровий, фіскально-структурний, стимулювально-регуляторний, євроінтеграційний, антитіньовий та стратегічний. Наукова новизна полягає у формуванні інтегрованого підходу до аналізу податкових трансформацій, який поєднує періодизацію розвитку системи, класифікацію змін і ризиків, а також механізми їх реалізації. Запропоновано концептуальну модель, що відображає взаємозв’язок між податковими змінами, ризиками та розвитком бізнес-структур. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні податкової політики та розробленні стратегій управління ризиками підприємств.
Організаційно-економічне забезпечення конкурентоспроможності банків на засадах ESG-принципів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Маринчак, Лілія Романівна
Метою статті є обґрунтування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності банківських установ на засадах ESG-принципів та розробка практичних рекомендацій щодо його впровадження в діяльність українських банків в умовах євроінтеграції та повоєнного відновлення. У статті систематизовано організаційні компоненти впровадження ESG-принципів у діяльність банку за трьома рівнями управління: стратегічний, тактичний та операційний. Ідентифіковано та класифіковано економічні інструменти стимулювання ESG-трансформації банківського сектора за рівнями застосування: макрорівень представлений диференційованими нормативами капіталу та податковими пільгами, мезорівень містить програми рефінансування та гарантії міжнародних фінансових організацій, мікрорівень охоплює зелене ціноутворення та емісію зелених облігацій. Розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності банку на засадах ESG-принципів, який інтегрує організаційні структури, економічні стимули та процесні складові. Механізм передбачає чотири послідовні етапи реалізації – від діагностики ESG-зрілості до виходу на ринок зелених облігацій та участі в міжнародних рейтингах. Обґрунтовано систему показників ефективності механізму, яка охоплює фінансові, ризикові та репутаційні індикатори діяльності банку. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку інтегральної методики оцінки впливу ESG-факторів на конкурентоспроможність банків з урахуванням специфіки українського ринку, побудову економетричних моделей залежності між рівнем ESG-зрілості банку та його фінансовими показниками, дослідження механізмів фінансування зеленого відновлення України банківським сектором і розробку рекомендацій щодо гармонізації національних ESG-стандартів з європейськими вимогами.
Порівняльна оцінка фіскальної жорсткості податкових систем країн Європи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андренко, Олена Анатоліївна
У статті досліджено проблематику порівняльної оцінки податкових систем країн Європи в умовах трансформації державних фінансів України та її євроінтеграційного курсу. Обґрунтовано необхідність удосконалення методології вимірювання податкової конкурентоспроможності з огляду на обмеження чинних міжнародних рейтингів, зокрема The International Tax Competitiveness Index (ITCI), орієнтованого переважно на країни ОЕСР. Метою дослідження є розроблення альтернативного інтегрального підходу до оцінки систем оподаткування країн Європи та формування висновків щодо реформування податкової системи України. Запропоновано модель інтегральної оцінки на основі ітераційного методу головних компонентів, що дозволяє агрегувати показники ключових ставок (податку на прибуток підприємств, ПДФО та ПДВ) у єдиний індекс із мінімізацією похибок і спрощенням алгоритму розрахунків. Практичну реалізацію моделі здійснено засобами MS Excel із використанням VBA. Результати оцінки засвідчили залежність рейтингової позиції країни від рівня номінальних ставок, передусім граничної ставки ПДФО. Лідерами визначено країни з помірним прямим оподаткуванням, тоді як високі ставки ПДФО знижують інтегральний індекс незалежно від рівня ПДВ чи корпоративного податку. Україна посідає відносно високі позиції завдяки помірним ставкам, проте її конкурентоспроможність обмежується інституційними чинниками, зокрема складністю адміністрування та непередбачуваністю застосування норм. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності податкової системи не забезпечується механічним зниженням ставок і не гарантує зростання бюджетних надходжень. Обґрунтовано, що в умовах воєнних і післявоєнних фіскальних обмежень модель «10-10-10» не має достатнього доказового підґрунтя щодо підвищення ефективності системи оподаткування. Доведено, що стратегічним напрямом реформування має бути модернізація адміністрування, цифровізація, розширення податкової бази та зменшення рівня тінізації економіки із забезпеченням збалансованості фіскальної та стимулюючої функцій податкової системи.
Реформа публічних закупівель в Україні: європейський досвід і фінансові інструменти в умовах сучасних викликів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бойченко, Дмитро Володимирович
У статті досліджено еволюцію реформи системи публічних закупівель України під впливом євроінтеграційних вимог і воєнного стану. Актуальність теми зумовлена критичним дефіцитом бюджету в умовах сучасних викликів (понад 33 % ВВП), що потребує пошуку нових інструментів фіскальної стійкості. Публічні закупівлі розглядаються як стратегічний канал освоєння зовнішньої допомоги (187 млрд євро від ЄС та 88,2 млрд дол. США від Світового банку), що вимагає прозорості та відповідності стандартам програми Ukraine Facility. Метою роботи є обґрунтування фінансових механізмів модернізації закупівель для підвищення ефективності бюджетних видатків і гармонізації національного законодавства з оціночними стандартами ЄС. Використано системний аналіз архітектури публічних фінансів, порівняльний аналіз досвіду країн ЄС (зокрема Естонії щодо «європейських порогів») і проблемний аналіз новел законодавства (Закон № 4510-IX). Дослідження базується на концепції К. Бовіса та сучасних підходах до управління державним боргом. Виявлено інституційний розрив: у 2024 році лише 10 % бюджетних видатків було охоплено процедурами Prozorro, що свідчить про домінування неконкурентних механізмів через безпекові ризики. Обґрунтовано необхідність впровадження моделі «value for money» та врахування вартості життєвого циклу (LCC). Доведено, що розвиток механізмів управління державними фінансами має базуватися на автоматизації ризик-менеджменту та посиленні контролю Міністерства фінансів. Встановлено, що оптимізація бюджетних ресурсів безпосередньо сприяє соціально-економічному розвитку через підтримку вразливих груп і ветеранських підприємств. Висвітлено роль Боргового агентства у систематизації інформаційних потоків для прозорого використання донорських коштів. Подальша гармонізація законодавства з вимогами Ukraine Facility є ключовою для відбудови за принципом «Build Back Better». Це вимагає професіоналізації кадрів та інтеграції Prozorro з європейськими платформами. Перспективи подальших розвідок полягають у розробці інструментарію оцінки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), що фінансуються в межах Pillar II Ukraine Facility.
Роль міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лихвар, Валерій В’ячеславович
У статті здійснено комплексний аналіз ролі міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України. Визначено сучасні тенденції інвестиційної діяльності в умовах воєнної економіки та трансформації інвестиційної моделі держави. Досліджено динаміку та структуру інвестиційних потоків, а також роль міжнародних фінансових організацій у забезпеченні економічної стабілізації. Обґрунтовано ключові фактори ефективного залучення інвестицій та систематизовано основні ризики інвестування. Запропоновано модель залучення міжнародних інвестицій у післявоєнний період, що базується на інституційних, фінансових та інтеграційних механізмах. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної інвестиційної політики та стратегій економічного розвитку України. Метою дослідження є комплексний аналіз ролі міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України та визначення їх впливу на формування ефективної моделі економічного розвитку держави. В умовах повномасштабної війни економіка України зазнала значних втрат виробничого потенціалу, інфраструктури та інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність активного залучення міжнародного капіталу для забезпечення відновлення економіки. У дослідженні використано системний підхід, методи структурного та порівняльного аналізу, статистичний метод, економіко-логічний метод і метод узагальнення, що дозволило дослідити особливості інвестиційних процесів в Україні, оцінити їх динаміку та визначити роль міжнародних інвестицій у відбудові економіки. Інформаційною базою дослідження стали матеріали міжнародних фінансових організацій, офіційна статистика України та наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. Встановлено, що міжнародні інвестиції відіграють ключову роль у процесах післявоєнного відновлення економіки України, забезпечуючи фінансування інфраструктурних проєктів, розвиток енергетичного сектора, модернізацію виробництва та впровадження інновацій. Значну частку інвестицій становить фінансова допомога міжнародних організацій, що сприяє стабілізації макроекономічної ситуації та підтримці державного бюджету. Доведено, що ефективність залучення міжнародних інвестицій залежить від рівня інституційної стабільності, розвитку фінансових ринків, захисту прав інвесторів та реалізації структурних реформ. Водночас основними ризиками залишаються воєнні загрози, політична нестабільність і корупційні фактори, що стримують притік приватного капіталу. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні ролі міжнародних інвестицій у післявоєнній відбудові економіки України та визначенні ключових факторів їх ефективного залучення. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної інвестиційної політики та стратегій економічного відновлення України.
Сучасні тенденції у сфері міжнародного оподаткування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Галуцьких, Наталія Андріївна
Метою статті є визначення сучасних тенденцій, що існують у сфері міжнародного оподаткування. Основні сучасні тенденції у сфері міжнародного оподаткування, які фіксують експерти та міжнародні організації (ООСР, МВФ, ЄС та ін.) можна охарактеризувати таким чином: 1. Протидія розмиванню податкової бази та виведенню прибутку (BEPS), зокрема зосередження на боротьбі з агресивним плануванням і штучним перенесенням прибутків у юрисдикції з низьким рівнем оподаткуванням, а також упровадження послідовних стандартів BEPS у законодавствах різних країн. 2. Податок на цифрову економіку, тобто запровадження спеціальних податків для глобальних цифрових платформ та узгодженість міжнародних підходів до оподаткування цифрових послуг у рамках переговорів під егідою ОЕСР. 3. Мінімальний глобальний корпоративний податок, а саме впровадження міжнародної норми про мінімальну ставку оподаткування для транснаціональних корпорацій. 4. Підвищена прозорість і звітність, яка передбачає обов’язковий обмін інформацією про бенефіціарних власників компаній та фінансові потоки, а також посилення вимог до трансферного ціноутворення та Country-by-Country Reporting (CbCR). 5. Зміна податкових ставок, зокрема перегляд їхнього рівня у відповідь на економічні виклики (рецесії, пандемії), а також зростання ролі податків на споживання й інших непрямих податків у деяких державах. 6. Податки на вуглець та екологічне оподаткування, а саме запровадження або розширення екологічних податків, які стають елементом податкової політики з метою скорочення вуглецевого сліду. 7. Податки на майно та нерухомість, тобто зростання посиленого інтересу до оподаткування нерухомості як інструмента вирівнювання соціальних нерівностей та запобігання спекуляціям. 8. Податкові стимули для інвестицій у R&D, а саме широке застосування податкових кредитів і пільг для стимулювання інноваційної діяльності, зокрема досліджень і розробок і «зелених» технологій. 9. Цифровізація адміністрування податків, що відбувається через активне впровадження електронного обміну даними, автоматизованих рішень (API) та використання штучного інтелекту для виявлення ухилення та оптимізації адміністрування. 10. Врахування соціальних та екологічних цілей у податковій політиці, тобто інтеграція соціальних аспектів (боротьба з нерівністю) та принципів сталого розвитку у фіскальні стратегії. Загалом сучасні тенденції міжнародного оподаткування відображають прагнення поєднати фіскальну ефективність із принципами справедливості, прозорості та глобальної відповідальності, що формує нову парадигму податкових відносин у світовій економіці.
Фінансова стійкість банківської системи: теоретичні засади холістичного підходу від стресостійкості до резильєнтності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Назарова, Тетяна Юріївна
Статтю присвячено теоретичному осмисленню фінансової стійкості банківської системи в межах холістичного підходу, який передбачає перехід від вузького трактування стійкості як стресостійкості до її розуміння як багатовимірної резильєнтності. На основі систематизації сучасних міжнародних досліджень у сфері корпоративного управління ризиками (ERM), макропруденційної політики, кіберрезильєнтності, ESG/CSR-орієнтованої сталості та екологічної фінансової теорії (EFT), а також аналізу еволюції підходів до фінансової стійкості банківської системи України під впливом послідовних хвиль криз (2008–2009 рр., 2014–2015 рр., пандемія COVID-19, повномасштабна війна з 2022 р.) обґрунтовано необхідність відмови від фрагментарного, переважно індикативного бачення стійкості. Запропоновано інтерпретацію фінансової стійкості як інтегральної резильєнтної властивості банківської системи, що формується на перетині мікропруденційного (CAMELS), макропруденційного, мережевого, операційно-кібернетичного, інституційного, поведінкового та ESG-вимірів. Наукова новизна полягає в концептуалізації холістичного підходу до фінансової стійкості банківської системи як цілісної моделі, яка поєднує індикативні показники, регуляторні інструменти, мережеву структуру взаємозв’язків, операційну та кіберстійкість і сталий розвиток у єдину систему інтегральної резильєнтності. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих теоретичних положень як методологічної основи для подальшої операціоналізації холістичного підходу в інструментарії Національного банку України та комерційних банків – зокрема, під час удосконалення моделей оцінювання фінансової стійкості, систем стрес-тестування, рамок операційної й кіберрезильєнтності та інтеграції ESG-факторів у національну систему фінансового нагляду.
Фінансова стійкість ТНК в умовах зростання інвестицій у штучний інтелект
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шкодіна, Ірина Віталіївна; Кондратенко, Наталя Дмитрівна
У статті здійснено комплексне дослідження трансформації фінансової архітектури та оцінку фінансової стійкості провідних ТНК (Alphabet, Microsoft та Meta) в умовах зростання інвестицій у штучний інтелект. На основі ретроспективного аналізу фінансової звітності за 2020–2025 рр. і прогнозного моделювання на 2026 р. ідентифіковано критичне зростання капітальних витрат і амортизаційних відрахувань, яке зумовлене прискореним моральним зносом високотехнологічних активів. Установлено фундаментальний зсув інвестиційної парадигми: перехід від моделі «низькі капітальні витрати – стрімке зростання» до капіталомісткої моделі з високим навантаженням на енергоспоживання та амортизацію. Виявлено небезпечну диспропорцію між експоненціальним зростанням витрат на інфраструктуру та дефляційним тиском на вартість кінцевих послуг через жорстку конкуренцію. Авторами обґрунтовано концепцію «амортизаційної пастки», за якої темпи технологічного застарівання апаратного забезпечення випереджають цикли окупності капіталу. Розрахований показник ROIAI, що наразі коливається в діапазоні 0,33–0,49, демонструє неспроможність поточної монетизації ШІ-рішень повністю нівелювати витрати на розгортання відповідних потужностей. Автори констатують, що за умови відсутності зростання виручки від ШІ-сегмента в найближчі 12–18 місяців ринок очікує системна переоцінка активів. Це призведе до фундаментальної корекції ринкових мультиплікаторів Big Tech компаній до рівнів традиційних промислових корпорацій. 2026 рік, ймовірно, стане критичною точкою зміни панівної парадигми інвестування в штучний інтелект. Амортизаційна пастка постає як одна з найважливіших фінансових проблем поточного десятиліття, а її вирішення відіграватиме вирішальну роль у формуванні динаміки лідерства в рамках світової цифрової економіки протягом наступних років.
Фінансовий моніторинг у системі забезпечення фінансової безпеки: міжнародна практика, аналітика ризиків і математична модель взаємодії з органами дізнання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Жук, Інна Іванівна; Вершигора, Велерія Григорівна; Остафійчук, Петро Васильович; Сухолиткий, Андрій Дмитрович; Якимик, Сергій Борисович
У статті досліджено фінансовий моніторинг як системоутворюючий елемент національної фінансової безпеки в умовах цифровізації фінансових послуг, зростання транскордонних потоків та ускладнення структур фінансових злочинів. Обґрунтовано, що масштаби легалізації злочинних доходів (2–5% світового ВВП) мають виражений макрофінансовий та інституційний вплив, що потребує переходу від формального комплаєнсу до вимірюваної результативності AML/CFT-системи. Узагальнено міжнародні підходи FATF, ЄС і США та визначено їх імплікації для організації взаємодії фінансової розвідки з органами дізнання. Запропоновано аналітичну рамку індикаторів у логіці input – process – output – outcome, що дозволяє оцінювати не лише обсяг повідомлень про підозрілі операції, а й якість сигналу, швидкість реагування та процесуальні результати. Розроблено економіко-математичну модель транзакційного ризик-скорингу на основі логістичної функції та процедуру калібрування порогів ескалації з урахуванням ресурсного обмеження органів дізнання (K • h ? H). Обґрунтовано метрики E2R/E2R* та QoP як інструменти вимірювання переходу від аналітичного сигналу до процесуально значущого результату та стандартизації інформаційного пакета. Інтегровано мережевий аналіз фінансових потоків для виявлення багатокрокових схем (layering) та запропоновано корекцію скорингової імовірності з урахуванням мережевого коефіцієнта ризику. Для макрорівневої оцінки розроблено інтегральний індекс AML-стійкості (IAS), який може використовуватися у процесі національної оцінки ризиків (NRA). Доведено, що поєднання міжнародних стандартів, аналітики ризиків і математичного моделювання формує підґрунтя для підвищення процесуальної ефективності та зміцнення фінансової безпеки держави.
Цифровізація банківської системи та розвиток онлайн-банкінгу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Блащук-Дев’яткіна, Наталія Зіновіївна; Кочіш, Тетяна Романівна; Гальчук, Христина Андріївна
У статті було розглянуто сутність і роль цифровізації банківського сектора як визначального фактора конкурентоспроможності фінансових інститутів у контексті переходу до цифрової економіки. Проаналізовано трансформацію традиційних банківських моделей у цифрові екосистеми, що базуються на дистанційному обслуговуванні, використанні штучного інтелекту та аналізі великих даних (Big Data). Особливу увагу приділено зміні споживчої поведінки, де доступність послуг через смартфон стала базовою потребою клієнта, що підтверджується зростанням рівня застосування мобільних застосунків та готовністю українців до повного переходу на цифровий банкінг. Визначено роль інструментів цифрової трансформації, таких як BankID НБУ та платіжні POS-термінали, у формуванні фізичного та технологічного фундаменту цифрової інфраструктури, що дозволило банкам оптимізувати операційні витрати через скорочення мережі відділень. Оцінено ефективність використання чат-ботів та ШІ-агентів у клієнтській підтримці на прикладі провідних українських банків. Водночас ідентифіковано ключові виклики та ризики, зокрема загрози кібербезпеці, проблему «цифрового розриву» та необхідність адаптації нормативно-правового регулювання до нових технологічних реалій. Отримані результати підтверджують, що успіх банківського бізнесу сьогодні залежить від здатності фінансових установ знайти баланс між інноваційною персоналізацією послуг і високим рівнем кіберстійкості. На основі проведеного аналізу обґрунтовано, що подальша еволюція банківського сектора пов’язана з упровадженням концепції Open Banking і розширенням екосистем вбудованих фінансів (embedded finance). Сформульовані висновки та рекомендації можуть бути використані банківськими установами для вдосконалення стратегій цифрової трансформації, а також державними регуляторами при розробці нормативної бази для забезпечення стабільності та інклюзивності цифрового фінансового середовища в Україні.
Цифровізація управління фінансами територіальних громад: можливості та обмеження
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Романовська, Юлія Анатоліївна
У статті досліджено цифровізацію управління фінансами територіальних громад України як інституційну трансформацію бюджетного управління, що виходить за межі технічного впровадження інформаційних систем і передбачає зміну логіки прозорості, підзвітності, ефективності й участі громадян у фінансових процесах. Узагальнено підходи вітчизняних дослідників до проблематики управління місцевими фінансами в умовах децентралізації, воєнних і післявоєнних викликів, а також визначено наукові прогалини щодо інтеграції цифрових рішень у єдину систему фінансового менеджменту громад і їх впливу на якість управлінських рішень. Систематизовано ключові цифрові рішення, що застосовуються у фінансовому управлінні ТГ (зокрема ProZorro, E-Data, openbudget.gov.ua, електронний документообіг, ГІС та ін.), і показано, що станом на початок 2026 року в Україні сформовано базовий цифровий каркас, орієнтований переважно на прозорість і підзвітність, тоді як інструменти стратегічного планування, прогнозування та управління ризиками використовуються фрагментарно. Обґрунтовано, що ефективність цифровізації фінансів ТГ фактично починається з доступу до інтернету як базової інфраструктури, яка забезпечує функціонування цифрових платформ, інтеграцію даних між рівнями публічного управління та реальну участь стейкхолдерів. На основі статистичних джерел про інтернет-охоплення та цифровий розрив (місто/село) доведено, що нерівномірність доступу створює структурні обмеження для інклюзивної цифровізації. Зроблено висновок про необхідність комплексної політики, що поєднує цифрові інструменти з розвитком інтернет-покриття, цифрових компетентностей, кібербезпеки та альтернативних каналів доступу для вразливих груп. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання територіальними громадами при формуванні цифрових стратегій і пріоритетів модернізації фінансового управління.
Інституційно-фінансові обмеження та механізми підтримки підприємництва України в умовах війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іляш, Ольга Ігорівна
Метою статті є узагальнення інституційно-фінансових обмежень підприємницької діяльності України в умовах війни та систематизація ключових механізмів підтримки підприємництва, що реалізуються на центральному та місцевому рівнях у поєднанні з міжнародною допомогою. Це дає змогу окреслити конфігурацію факторів, які визначають результативність антикризової політики, а також виявити дисбаланси у доступі до фінансування, регуляторних і сервісних інструментів, що відтворюють регіональну асиметрію умов ведення бізнесу та формують обмеження державної політики розвитку підприємництва на етапах воєнної економіки і повоєнного відновлення. Статтю присвячено дослідженню інституційно-фінансових обмежень розвитку підприємництва України в умовах повномасштабної війни й аналізу механізмів державної і міжнародної підтримки, що реалізуються у період воєнного стану. У роботі узагальнено антикризові інституційні рішення центральних органів виконавчої влади, що спрямовані на дерегуляцію, спрощення адміністративно-контрольних процедур, цифровізацію взаємодії бізнесу з органами влади та запровадження спеціальних податкових і фінансових режимів підтримки малого та середнього підприємництва. Проаналізовано обмеження доступу підприємств до фінансових ресурсів, зокрема кредитного та інвестиційного фінансування, а також роль державних програм як компенсаторного інструменту в умовах підвищених воєнних ризиків. Окрему увагу приділено регіональному виміру бюрократичних бар’єрів, нерівномірності якості адміністративних сервісів, цифровій зрілості та інституційній спроможності органів місцевого самоврядування, а також проблемам дублювання повноважень і неузгодженості між центральним і місцевим рівнями управління. Встановлено, що попри розгортання комплексних механізмів підтримки підприємництва, їх ефективність обмежується асиметричністю доступу до інструментів, фрагментованістю інституційного середовища та збереженням структурних фінансових бар’єрів. Зроблено висновок, що подолання інституційно-фінансових обмежень є ключовою передумовою зменшення регіональної асиметрії, підвищення стійкості підприємницького середовища та формування передумов для повоєнного відновлення економіки України.
Інституційні моделі захисту споживачів фінансових послуг: міжнародний досвід і національна практика
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Муріна, Анна Володимирівна
У статті запропоновано типологію інституційних моделей для виконання регуляторного мандату захисту споживачів фінансових послуг. Захист споживачів фінансових послуг, так само як і загальний захист населення, став обов’язковою складовою виконання ролі держави для досягнення кращих суспільних результатів. Відповідно до зобов’язань за резолюціями Генеральної Асамблеї ООН національні уряди запроваджують різні інституційні моделі для виконання цієї ролі. Оскільки одного універсального інституційного рішення для всіх не існує, виникає потреба в систематизації міжнародного досвіду, узагальненні переваг і недоліків наявних моделей, визначенні факторів впливу на вибір інституційної моделі регулювання у сфері захисту споживачів фінансових послуг. У дослідженні виокремлено п’ять основних типів таких моделей, зокрема дві умовно традиційні – модель поділу за сегментами та модель консолідованого захисту споживачів, а також три сучасні моделі – північноамериканська, модель цілеорієнтованих регуляторів і нордична, до яких спостерігається тенденція переходу національних регуляторів. Наведено основні характеристики кожної з моделей, приклади країн та особливості впровадження, узагальнено переваги й недоліки, релевантні для оцінювання можливих інституційних варіантів у конкретних національних умовах. Окремо розглянуто політико-економічні й інші умови для вибору інституційної моделі. Окреслено коло потенційно зацікавлених сторін у виборі інституційної моделі захисту споживачів фінансових послуг, проаналізовано їхні мотивації та можливі конфлікти інтересів. Розглянуто реформу регулювання фінансових ринків в Україні в контексті вибору інституційної моделі захисту споживачів фінансових послуг. Метою дослідження є систематизація міжнародного досвіду з упровадження інституційних моделей реалізації мандату на захист споживачів фінансових послуг. Проаналізовано погляди науковців на побудову інституційних моделей регулювання фінансових ринків загалом, а також нормативні документи та практики окремих національних регуляторів. Застосовано методи теоретичного узагальнення та групування для побудови типології інституційних моделей захисту споживачів фінансових послуг, а також методи формалізації, аналізу та синтезу для визначення сильних і слабких сторін кожного типу моделей.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"

Results Per Page

Sort Options