Економічний вісник Донбасу
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Економічний вісник Донбасу by Subject "TECHNOLOGY::Industrial engineering and economy"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Безпекові та екологічні ризики інноваційного розвитку промисловості України в контексті забезпечення економічної безпеки та переходу до Індустрій 4.0 і 5.0(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Хандій, Олена ОлексіївнаДослідження присвячено критичному аналізу взаємопов’язаних безпекових та екологічних викликів, що супроводжують інноваційний розвиток та цифрову трансформацію промисловості України в умовах переходу до парадигм Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. Актуальність роботи зумовлена посиленням цих викликів на тлі повномасштабної війни, необхідності післявоєнного відновлення, завдань європейської інтеграції та участі в глобальній конкуренції. У роботі проведено систематизацію комплексних загроз, властивих кожній з концепцій. Для Індустрії 4.0 це, перш за все, технологічно детерміновані ризики: кібервразливість кіберфізичних систем та Інтернету речей, залежність від іноземних цифрових платформ, невизначеність регуляторного середовища та вразливість ланцюгів поставок. Екологічний вимір трансформації представлено через призму високої енергоємності, зростаючого вуглецевого сліду цифрової інфраструктури та проблеми електронних відходів. Індустрія 5.0 робить акцент на людиноцентричності, сталому розвитку та соціальній відповідальності, формує новий простір ціннісно орієнтованих ризиків. До них віднесено загрози, пов’язані з безпекою та етикою людино-машинної взаємодії, соціальною справедливістю трансформації, психофізіологічним добробутом працівників, а також необхідністю інтеграції принципів ESG (екологічні, соціальні, управлінські критерії) у промислову політику. В умовах війни ці структурні проблеми загострюються через масштабне руйнування інфраструктури, забруднення довкілля та критичну втрату людського та інтелектуального капіталу, що формує додаткові обмеження для модернізації. Обґрунтовано, що для реалізації потенціалу Індустрій 4.0 та 5.0, як драйверів довгострокової економічної безпеки, необхідна комплексна державна політика, що синхронізує післявоєнне відновлення з екологічною реабілітацією, прискореною декарбонізацією, розвитком «зеленої» енергетики, побудовою кіберстійких екосистем та системними інвестиціями в людський капітал.Item Нормативно-правові засади інвестиційної складової промислової політики України в парадигмі Індустрій 4.0/5.0(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Петрова, Ірина ПавлівнаУ статті досліджено інвестиційну складову державної промислової політики України з позицій її нормативно-правового забезпечення в умовах переходу до індустріальних парадигм Індустрій 4.0/5.0. Проаналізовано систему чинних нормативноправових актів, що визначають інструменти залучення та стимулювання інвестицій у промисловості, а також оцінено їх відповідність принципам цифрової трансформації, інноваційного розвитку та екологічної модернізації. Встановлено, що чинна нормативно-правова база формує розгалужену систему інструментів підтримки інвестицій, яка охоплює загальні режими інвестування, спеціальні інвестиційні проєкти, індустріальні парки, механізми локалізації, кредитно-фінансові інструменти та публічно-приватне партнерство. Водночас переважна частина цих інструментів спрямована на загальне залучення капіталу та підтримку підприємницької активності без чітко визначених технологічних, інноваційних і екологічних пріоритетів. Показано, що інституційна конфігурація інвестиційної політики характеризується фрагментарністю, відсутністю технологічної селективності та недостатнім узгодженням із промисловою й інноваційною політиками. Обґрунтовано необхідність трансформації інвестиційної складової державної промислової політики у напрямі підтримки цифрових, інноваційних і «зелених» інвестицій, інтеграції принципів Індустрій 4.0/5.0 до базових нормативно-правових актів, а також формування цілісної системи інструментів технологічної модернізації промисловості.Item Структурні проблеми та диспропорції розвитку промисловості України(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Чорна, Олександра Анатоліївна; Коритько, Тетяна ЮріївнаУ статті розглянуто структурні диспропорції та дисбаланси, пов'язані зі співвідношенням між експортом та імпортом, високою часткою торгівлі та фінансової діяльності у валовій доданій вартості, розривом між темпами зростання обсягів інвестицій та темпами зростання фінансових вкладень. Виявлено, що основними структурно-галузеві проблеми, які зумовлюють слабкі позиції України як виробника готової продукції на світовому ринку є деіндустріалізація та диспропорції у структурі промисловості; інвестиційно-фінансові бар’єри модернізації; технологічна відсталість та низька інноваційна активність; енергетичні обмеження, пов’язані з високою енергоємністю виробництва; соціально-демографічні дисбаланси трудових ресурсів в країні. Обґрунтовано, що структурні зрушення в економіці можуть призводити до позитивних результатів, які виражаються в оновленні технологій, появі нових технологічних можливостей, підвищенні продуктивності праці та забезпеченні, зрештою, стабільного та сталого економічного зростання.Item Формування інструментарію промислової політики на основі ідей неортодоксальних економічних шкіл(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Омельяненко, Олена МиколаївнаУ статті досліджено інструментарій промислової політики крізь призму неортодоксальних економічних шкіл. Показано, що неортодоксальні економічні школи пропонують ширший набір політичних інструментів, орієнтованих на розвиток інституцій, підтримку технологічних траєкторій та формування інноваційних екосистем. Особливу увагу приділено ролі держави як активного координатора промислового розвитку та каталізатора структурних змін. Зроблено висновок про доцільність використання гібридного інструментарію промислової політики для забезпечення довгострокової економічної трансформації та стійкого розвитку.