Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 4 by Subject "TECHNOLOGY::Industrial engineering and economy"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Концепція формування інституціонального середовища управління енергетичною безпекою(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Щуров, Ігор ВячеславовичМетою статті є розробка концепції формування інституціонального середовища управління енергетичною безпекою з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього впливу. За результатами проведеного дослідження можна сказати, що трансформація державного устрою та економічної системи, що супроводжується відцентровими тенденціями у сферах інституціонального управління та економіки паливно-енергетичного комплексу, призвела до появи ряду загальних, взаємопов'язаних тенденцій, серед яких: зміна ролі визначення та розширення концептуальних механізмів ринкової взаємодії між суб’єктами господарювання; децентралізація управління послугами в цілому та передача повноважень на регіональний рівень; лібералізація цін на товари та послуги; зміна якісних і кількісних параметрів функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Визначено, що разом із розвитком підприємства виконується об’єктивна необхідність усунення стану невизначеності та встановлення контролю над ризиками, а з досягненням зрілості суб’єкт господарювання «включається» у процес формування концептуального інституціонального середовища. Діяльність суб’єктів господарювання в сучасній економіці неможливо проаналізувати з точки зору неокласичної теорії, оскільки її методологічна та категоріальна база є недостатньою для адекватного аналізу та пояснення економічних явищ у динаміці, для цього необхідно формувати інституціональний підхід. Визначено, що систематизація інститутів як елементів інституційного середовища суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу дала змогу виявити їх концептуальний багатосторонній та багаторівневий характер.Item Обґрунтування комплексного підходу до модернізації систем централізованого теплопостачання і теплоспоживання населених пунктів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Котляров, Євген ІвановичМетою статті є обґрунтування доцільності комплексного підходу до реалізації заходів з відновлення і модернізації житлового фонду і об’єктів теплопостачання. На умовному прикладі теплозабезпечення теплового кварталу (під яким розуміється невелика сукупність житлових будинків, що опалюються, локальна котельна і місцеві розподільчі тепломережі) розглянуто різні варіанти модернізації: відокремлена термомодернізація будівель, модернізація теплових мереж, модернізація котельні і варіанти одночасної модернізації усіх елементів ланцюжка: виробництво-постачання-споживання теплоенергії (комплексна модернізація теплового району). Доведено, що саме комплексна модернізація, яка передбачає одночасне і скоординоване в часі та обсягах виробництво, постачання і споживання теплоенергії, є ефективним інструментом підвищення ефективності у сфері теплопостачання і теплоспоживання. Комплексність модернізації в розглянутому прикладі передбачає термомодернізацію будівель теплового району (зі зниженням теплоспоживання на 40 %) з одночасною модернізацією мереж теплопередачі (зі зниженням втрат тепла при постачанні з 20 % до 5 %) і модернізацією котельні (з підвищенням ККД котельного обладнання з 88 % до 93 %). Реалізація такого проєкту є економічно доцільною для усіх учасників: споживачі знижують витрати на сплату послуг з теплопостачання на 49 %, а постачальник і виробник теплоенергії при незначному (до 6 %) підвищенні тарифів на теплоенергію забезпечують беззбиткову діяльність і отримують більший інвестиційний ресурс у вигляді більшої суми амортизації. На загальнодержавному рівні запропонована масова комплексна модернізація теплових районів дозволяє практично вдвічі знизити споживання комунальною теплоенергетикою природного газу і такою самою мірою знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Крім того, з’являється можливість суттєво знизити суму дотацій з бюджету на сплату населенням житлово-комунальних послуг.Item Системи управління ризиками підприємств на основі форсайтно-інноваційних технологій в умовах соціально-економічної нестабільності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Чобіток, Ігор ОлексійовичМетою статті є формування системи управління ризиками підприємств на основі форсайтно-інноваційних технологій в умовах соціально-економічної нестабільності. У статті визначено, що певні зовнішні та внутрішні перешкоди, які мають місце на території України, негативно впливають на розвиток національної економіки, що спричиняє економічну кризу. Однією з головних умов виходу економіки з тривалої фінансово-економічної кризи є, перш за все, вирішення такої стратегічної проблеми, як ефективність інвестування інноваційних проєктів. Його рішення дозволить промисловим підприємствам швидко реагувати на зовнішні та внутрішні зміни, що постійно виникають, зокрема, відповідно до потреб ринку своєчасно оновлювати асортимент продукції, парк технологічних пристроїв. Своєю чергою, максимально швидке задоволення потреб ринку дозволить підприємствам досягти стратегічних цілей, які зрештою вирішать низку важливих соціально-економічних завдань національного масштабу, а саме: посилення конкурентоспроможності економіки країни, створення додаткових робочих місць тощо. Проте однією із суттєвих перешкод у вирішенні проблеми ефективності інвестицій в інноваційні проєкти та збільшення кількості інноваційних підприємств є підвищена ризикованість в умовах соціально-економічної нестабільності.Item Сценарії прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей і механізми підтримки розвитку електроенергетики ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Губарєва, Ірина Олегівна; Салашенко, Тетяна ІгорівнаНаведено узагальнене тлумачення адекватності генеруючих потужностей. Досліджено методи оцінки адекватності генеруючих потужностей відповідно до регламентів і стандартів ЄС. Розкрито особливості прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей на різних часових інтервалах (довгостроковому, середньостроковому та короткостроковому) за методологічним підходом ENTSO-E. Подано основні сценарії прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей на середньостроковому та довгостроковому часових інтервалах. Зосереджено увагу на ключових етапах побудови ринкових стохастичних моделей прогнозування попиту та пропозиції електричної енергії відповідно до методологічного підходу ENTSO-E до прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей: прогнозування погодинного навантаження в електроенергетичній системі; визначення ймовірнісних характеристик електрогенерації на основі кліматичної бази даних; оцінка гнучкості електроенергетичної системи; прогнозування розвитку транскордонних перетоків електричної енергії; оцінка критеріїв адекватності розвитку генеруючих потужностей. Наведено основі методологічні аспекти прогнозування й оцінки адекватності розвитку генеруючих потужностей за кожним з етапів. Для підтримки адекватного розвитку європейської електроенергетики запроваджуються ринкові механізми підтримки, а саме ринку потужностей і ринку відновлюваної електроенергії. Наведено основні типи механізмів функціонування ринку потужностей в ЄС. Розглянуто схеми державної підтримки розвитку відновлюваної електроенергетики в ЄС.Item Теоретико-методичні аспекти управління стратегічним розвитком промислових підприємств України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кондратенко, Наталія Олегівна; Новікова, Марина Миколаївна; Волкова, Мілиця В’ячеславівна; Швед, Аліна БорисівнаУ статті узагальнено теоретико-методичні аспекти управління стратегічним розвитком промислових підприємств України. Зазначено, що промисловість України завжди була та залишається драйвером національної економіки, як у економічному, так і соціальному плані. У зв’язку з цим сьогодні дуже гостро постають питання необхідності формування сучасних стратегій розвитку, здатних забезпечити вітчизняним підприємствам відповідний рівень конкурентоздатності та надбання іміджу на світовому ринку. З цієї точки зору узагальнення теоретичних аспектів управління стратегічним розвитком промислових підприємств України є своєчасним і доречним, враховуючи складні макроекономічні умови та необхідність адаптації господарюючих суб’єктів до воєнного стану. Узагальнено характеристику базових стратегій. Визначено складові стратегії управління розвитком промислового підприємства. Зазначено, що управління стратегічним розвитком промислових підприємств є складним процесом, що потребує достатньо високого рівня менеджменту та здатності до прийняття ефективних управлінських рішень. З’ясовано, що неможливо уявити процес управління стратегічним розвитком промислового підприємства без наявності стратегічного потенціалу, який забезпечує найбільш ефективні шляхи використання ресурсів, економічних резервів і можливостей суб’єкта господарювання з метою максимально ефективної реалізації його стратегії. Наведено сукупність показників локальних потенціалів промислового підприємства. Зазначено, що ефективна стратегія розвитку промислового підприємства закладає перспективи економічного зростання та визначає його позиціонування на ринку. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління стратегічним розвитком промислових підприємств України сьогодні є використання науково обґрунтованих підходів до стратегічного управління та практичний досвід ведення бізнесу. Наявність і розвиток стратегічного потенціалу промислових підприємств дозволить у перспективі використовувати найбільш ефективні шляхи та методи використання всіх наявних ресурсів з метою отримання прибутку та досягнення стратегічних цілей.Item Технічні й економічні аспекти створення підгалузі з виробництва синтетичного рідкого палива в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шпілєвський, Володимир Вікторович; Котляров, Євген ІвановичУ статті доведено, що сьогодні Україна опинилася в стані, за якого задоволення потреб у моторному паливі залежить виключно від імпортних поставок світлих нафтопродуктів, що є неприйнятним з точки зору енергетичної і навіть національної безпеки країни, а вирішення цієї проблеми знаходиться в площині організації виробництва моторного палива з власних природних ресурсів. Метою дослідження є обґрунтування технічних та економічних засад створення підгалузі з виробництва синтетичного моторного палива в Україні. Задля досягнення мети дослідження було: визначено класифікацію видів альтернативного моторного палива; подано порівняльну характеристику енергонасиченості і сфери використання різних видів моторного палива, а також надано порівняльні характеристики синтетичної і кращих сортів природної нафти; оцінено відповідність синтетичного бензину і дизельного палива стандарту Euro-4; розглянуто техніко-експлуатаційні переваги синтетичних аналогів нафтового палива над іншими його альтернативами. На основі проведеного аналізу в статті доведено, що, зважаючи на обмеженість ресурсних можливостей забезпечення виробництва в Україні моторного палива з нафти і природного газу, до освоєння в країні слід рекомендувати виробництво синтетичного рідкого моторного палива (СРП) з вугільної сировини; досліджено сировинну базу виробництва синтетичного рідкого палива. Також у статті проаналізовано особливості способів і конкретних технологій отримання СРП із вугілля та визначено, що до освоєння в Україні доцільною є технологія синтезу СРП за методом Фішера-Тропша з попереднім отриманням синтез-газу у спосіб парокисневої газифікації вугілля. З урахуванням цього сформовано ресурсно-продуктовий баланс повного циклу виробництва синтетичного рідкого палива, розроблено загальну виробничу схему підгалузі СРП в Україні, надано техніко-економічні характеристики національного та регіональних промислових комплексів з виробництва СРП і запропоновано структуру підгалузі з виробництва СРП у країні.Item Формування стратегії управління промисловими підприємствами на основі комплексної вартості(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кононов, Олександр ІвановичМетою статті є структурування стратегічного, тактичного й оперативного рівнів управління промисловими підприємствами, а також вибір оптимальної стратегії. Проведене дослідження дозволило виявити, що ключовою вимогою до будь-якої системи є наявність зв'язку між стратегічним та оперативним управлінням підприємства. Саме зв'язок стратегічного й оперативного управління – одна з найскладніших проблем, яку необхідно вирішити промисловим підприємствам, адже у багатьох з них існує розрив між стратегічним та оперативним управлінням. Причини таких проблем можуть бути різними, але основна з них полягає у відсутності дієвої системи доведення стратегії управління підприємством до співробітників та неопрацьованому процесі зв'язку стратегії і оперативного управління. Нові форми менеджменту, засновані на використанні інтегрального критерію формування комплексної вартості підприємства для оцінки ефективності управлінських рішень, забезпечують вироблення і реалізацію єдиної управлінської стратегії підприємства, яка охоплює наступні взаємопов'язані складові: фінансову, маркетингову, виробничу, інвестиційну і кадрову. Такий підхід забезпечує «тотальне» управління підприємством як єдиним об'єктом, при цьому управлінські рішення виробляються з урахуванням усіх значущих аспектів внутрішньої та зовнішньої сфер його діяльності. Запропонована нами стратегія управління промисловим підприємством на основі комплексної вартості дозволяє виявити для кожної підсистеми її технологічні, організаційні та інформаційні входи та виходи, пов'язати їх в єдиній системі організаційно-економічних показників і виробити єдині вимоги до прийняття управлінських рішень на основі комплексної вартості підприємства. Стратегія передбачає використовувати підходи до вирішення завдань багатокритеріальної оптимізації, спрямовані на ефективне узгодження варіантів вибору моделі формування комплексної вартості підприємства за окремими напрямками діяльності підприємства та знаходження оптимального рішення для підприємства в цілому.