Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 4

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/891

Browse

Now showing 1 - 20 of 24

Business Ideology as a Reflection Reaction to Socioeconomic Realities in Conditions of Constructive Destabilization
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Прохорова, Вікторія Володимирівна; Проценко, Валентина Миколаївна; Божанова, Олена Василівна; Проценко, Анастасія Володимирівна
Метою дослідження є узагальнення теоретико-прикладних аспектів формування ідеологічного простору уніфікованого характеру як рефлексивної реакції бізнесу на соціально-економічні реалії в умовах конструктивної дестабілізації. На підставі проведеного аналізу статистичних даних доведено, що виникає принципово новий напрямок для вітчизняної економічної науки як дослідження поведінки бізнесу для скорішого відновлення економіки країни, що потребує формалізації адекватного інструментарію сучасного управлінця. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було систематизовано погляди дослідників на визначення поняття «ідеологія», виділено принципи ідеології бізнесу, визначено мету, види, ознаки, функції, принципи, методи ідеологічного впливу в межах побудови ідеології управління. У роботі сформовано теоретико-прикладні аспекти ідеологічного простору уніфікованого характеру як рефлексивної реакції бізнесу на соціально-економічні реалії. Вивчено питання рефлексії як системи реакцій на соціально-економічні реалії. Розглянуто форми рефлексій, об’єктивну етіологію формування сфер рефлексії через призму мультипредметних зв’язків. Доведено, що форми рефлексії як система реакції бізнесу на соціально-економічні реалії в умовах конструктивної дестабілізації мають тактичний і стратегічний результат. Для чіткого розуміння та детального аналізу поведінки досліджуваної проблеми побудовано структурну схему причинно-наслідкових зв’язків. Доведено, що рефлексія є інструментом впливу на розвиток емоційного інтелекту, яка пояснює природу аналітичного вибору альтернативного рішення суб'єкта економічних відносин і визначає можливості консолідованого зовнішнього інформаційного впливу на цей вибір. Практичне значення має універсальна модель когнітивної карти поведінкової моделі структур бізнесу, яка дозволяє пояснити багатовекторний формат розвитку в раціональному, обмежено раціональному та ірраціональному вимірах, поєднуючи ознаки моделі конструктивного розвитку дестабілізаційного формату, кризових явищ.
Використання трудових ресурсів у контексті управління земельними ресурсами аграрних підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Полтавець, Анатолій Миколайович
У статті досліджено питання використання трудових ресурсів у контексті управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Проаналізовано такі показники, як чисельність населення, частка сільського населення, частка трудових ресурсів, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, частка працездатного сільського населення, площі сільськогосподарських угідь на одну особу, зайняту у сільськогосподарському виробництві, а також обсяг виробництва сільськогосподарської продукції на одну особу, зайняту у сільськогосподарському виробництві. Так, за 2010–2021 рр. коефіцієнт працездатності сільського населення скоротився незначно, з 0,59 до 0,58, що свідчить про те, що в сільській місцевості досить невисокий трудовий потенціал. Коефіцієнт використання трудових ресурсів у 2011 р. становив лише 0,22, що вказує на те, що в сільській місцевості лише кожен четвертий мешканець зайнятий трудовою діяльністю або ж працює не в сільському господарстві. Зростає навантаження на одну працездатну людину. Знижується як загальний рівень економічної активності населення сільській місцевості, так і рівень економічної активності працездатного населення. Щорічно скорочується чисельність зайнятих у сільському господарстві. Так, у 2010 р. кількість працюючих у сільській місцевості становила 2870,6 тис. осіб, у 2019 р. – 3010,4 тис. осіб, а в 2021 р. – лише 2692,7 тис. осіб. Рівень безробіття у сільській місцевості значно вищий, ніж у місті, що обумовлено обмеженою кількістю вакансій і певною їх специфікою. Проте значне скорочення чисельності зайнятих у сільськогосподарському виробництві позитивно не вплинуло на динаміку продуктивності праці загалом по країні, оскільки робоча сила з галузі була витіснена в особисті підсобні господарства, де більше використовується ручна праця, а отже, спостерігається нижчий рівень його продуктивності. Встановлено основні тенденції у динаміці показників коефіцієнта працездатності сільського населення, коефіцієнта використання трудових ресурсів, рівня економічної активності населення сільській місцевості та ін. Встановлено, що рівень безробіття у сільській місцевості значно вищий, ніж у місті, що обумовлено обмеженою кількістю вакансій і певною їх специфікою.
Державні публічні закупівлі легкових автомобілів в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Даниленко, Євген Сергійович
У статті наведено найпопулярніші моделі легкових автомобілів серед державних органів, установ та організації. Автором наведено інформацію про обсяги закупівель і загальні витрати легкових автомобілів різних брендів і типів кузова державними органами, установами та організаціями із січня по жовтень 2022 року. Встановлено, що найбільшу кількість легкових автомобілів придбали правоохоронні органи, заклади охорони здоров’я, підприємства житлово-комунального господарства та держадміністрації. Найпопулярнішими моделями стали Renault Duster, Renault Express, Toyota RAV4, Renault Sandero Stepway Life+, Haval Jolion. Найпопулярнішим кросовером є Renault Duster, седаном – Peugeot 301, позашляховиком – Toyota RAV4, хетчбеком – Renault Sandero Stepway Life+, універсалами – Skoda Superb та Renaut Megan, фургоном – Fiat Doblo Combi Махі, мінівеном – Renault Express, мікроавтобусом – Mercedes-Benz sprinter 313. Найбільше користуються попитом легкові автомобілі марки Renault. Найпопулярнішими типами кузова легкових автомобілів є кросовер, хетчбек і позашляховик. Седани користуються популярністю у правоохоронних органах, закладах охорони здоров’я, підприємств житлово-комунального господарства. Кросовери користуються найбільшим попитом у правоохоронних органах, закладах охорони здоров’я, держадміністраціях. Хетчбеки мають попит у правоохоронних органах і закладах охорони здоров’я. Найбільша популярність позашляховиків – у правоохоронних органах, підприємствах житлово-комунального господарства, держадміністраціях. Основним покупцем фургонів є держадміністрації, заклади охорони здоров’я та підприємства житлово-комунального господарства. Мінівенами користуються правоохоронні органи та підприємства житлово-комунального господарства. Автором пораховано, що у 2022 році через сайт державних закупівель «Prozorro» державні структури на придбання легкових автомобілів витратили 234,003 млн грн.
Концептуальні засади розвитку теорії міжнародного бізнесу в умовах підвищення глобальної технологічної динамічності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Данько, Тарас Володимирович
Метою статті є розробка концептуальних засад розвитку теорії міжнародного бізнесу в умовах підвищення глобальної технологічної динамічності. У статті розглянуто зв'язок між підвищенням технологічної динамічності в сучасному світі та проблемними питаннями в теорії міжнародного бізнесу щодо крихкості або недовговічності специфічних переваг країн і специфічних переваг фірм, які лежать в самій основі існування мультинаціональних корпорацій, їхніх бізнес-моделей та, відповідно, їхньої стійкості. Пропонується комплексне розв’язання цієї якісно нової проблеми міжнародного бізнесу шляхом вирішення загальної задачі забезпечення стійкості фірми в умовах підвищення технологічної динамічності в галузі та визначення, за рахунок яких специфічних переваг ті фірми, які демонструють відповідний рівень стійкості, здатні успішно інтернаціоналізуватися та продовжувати конкурувати на світових ринках у теперішніх умовах, незважаючи на дизрупцію класичної парадигми існування міжнародних фірм. Досліджено еволюцію теорій менеджменту конкурентоспроможності фірми в умовах підвищення динамічності середовища, яка призвела до появи динамічного стратегічного менеджменту на основі інтеграції теорії динамічних здатностей та інституціонального підходу з традиційним інструментарієм розробки та імплементації корпоративних стратегій. Дістало подальшого розвитку обґрунтування концепції специфічних переваг глобальних інноваційних екосистем у теорії міжнародного бізнесу. Практичне застосування запропонованих концептуальних засад розвитку теорії міжнародного бізнесу з урахуванням безперервного підвищення технологічної динамічності в сучасному світі полягає у запровадженні міжнародними фірмами в своїй діяльності засобів динамічного стратегічного менеджменту включно з розробкою та втіленням стратегій своєї участі у глобальних інноваційних екосистемах.
Концепція формування інституціонального середовища управління енергетичною безпекою
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Щуров, Ігор Вячеславович
Метою статті є розробка концепції формування інституціонального середовища управління енергетичною безпекою з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього впливу. За результатами проведеного дослідження можна сказати, що трансформація державного устрою та економічної системи, що супроводжується відцентровими тенденціями у сферах інституціонального управління та економіки паливно-енергетичного комплексу, призвела до появи ряду загальних, взаємопов'язаних тенденцій, серед яких: зміна ролі визначення та розширення концептуальних механізмів ринкової взаємодії між суб’єктами господарювання; децентралізація управління послугами в цілому та передача повноважень на регіональний рівень; лібералізація цін на товари та послуги; зміна якісних і кількісних параметрів функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Визначено, що разом із розвитком підприємства виконується об’єктивна необхідність усунення стану невизначеності та встановлення контролю над ризиками, а з досягненням зрілості суб’єкт господарювання «включається» у процес формування концептуального інституціонального середовища. Діяльність суб’єктів господарювання в сучасній економіці неможливо проаналізувати з точки зору неокласичної теорії, оскільки її методологічна та категоріальна база є недостатньою для адекватного аналізу та пояснення економічних явищ у динаміці, для цього необхідно формувати інституціональний підхід. Визначено, що систематизація інститутів як елементів інституційного середовища суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу дала змогу виявити їх концептуальний багатосторонній та багаторівневий характер.
Маркетингова стратегія суб’єктів будівництва житлової нерухомості на споживчому ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Білецький, Ігор Васильович
Метою дослідження є детермінація маркетингових характеристик діяльності суб’єктів галузі будівництва житлової нерухомості та формулювання пропозицій щодо розробки адекватного інструментарію впровадження комплексу маркетингу в рамках актуальних викликів зовнішнього середовища. Аналіз наявної наукової літератури дозволив дійти висновку про фрагментарність досліджень у зазначеному секторі економічних відносин і віднести аспекти системної імплементації комплексу маркетингу в діяльність будівельних компаній до актуальної проблематики. Розкрито принципові відмінності будівельної продукції від товарів масового чи серійного виробництва як вихідний пункт дослідження. Пошук модифікаційних варіантів використання класичних маркетингових інструментів для впливу на поведінкові моделі потенційних споживачів на ринку житлової нерухомості в сегменті В2С здійснено з використанням методології концепції 4Р або маркетинг-міксу. Декомпанування сфер впливу на такі елементи, як продукт (Product), ціна (Price), місце (Place), просування (Promotion), дозволило отримати прикладні результати. Ідентифікацію продуктової ніші будівельної компанії визнано системоутворюючим аспектом у побудові маркетингової стратегії та тактики. Акцентовано увагу на необхідності глибокої диференціації пропозиції за критерієм регіону збуту з використанням інструментів переконання щодо актуального та майбутнього потенціалу успішного функціонування об’єкта за цільовим призначенням, посиленні емоційного наповнення пропозиції, зміщенні вектора у побудові комунікаційних каналів у цифрове середовище. Розкрито варіанти ефективних стратегій відповіді на виклики з боку трансформованого зовнішнього середовища в координатах концептів Маркетингу 3.0, 4.0, 5.0, а саме: імплементація системи «зеленого» будівництва як одного зі способів підтримки балансу між людськими потребами, фінансовими показниками та навколишнім середовищем; створення вигідної для компанії репутації, позитивного корпоративного іміджу шляхом ініціювання та участі в проведенні соціальних або благодійних заходів.
Модель просування персонального бренду
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Новікова, Тетяна Вікторівна; Христофорова, Олена Миколаївна; Морозова, Надія Леонідівна; Малафєєв, Тімур Романович; Бабенко, Максим Віталійович
Метою статі є побудова моделі формування власного бренду, що спирається на широкий спектр принципів системного аналізу та дозволяє прогнозувати ефективність прийнятих рішень. У статті доведено, що для ефективного формування і просування особистого бренду слід розуміти мету та функції його формування, урахувати усі умови, що можуть на нього вплинути, володіти інструментами та методами управління брендом. У роботі запропоновано формування алгоритму створення власного бренду під впливом усіх можливих факторів і умов. Зауважено, що умови формування особистого бренду формуються виходячи з п'яти рівнів сприйняття особистості оточуючими людьми: емоційний, особистісний, поведінковий, рівень унікальності та персональної ідентифікації. Досліджено, що основною метою формування особистого бренду можна назвати створення і зміцнення іміджу, а також підвищення впізнаваності для збільшення популярності серед аудиторії. Для досягнення всіх поставлених цілей і завдань у роботі згруповано інструменти формування особистого бренду. Окрім цього, у статті розглядаються спеціальні платні та безкоштовні сервіси, а також допоміжні інструменти для успішного просування бренду в соціальних мережах. Визначено, що успіх формування особистого бренду залежить від ефективності обраних методів управління брендом та розробленого алгоритму формування особистого бренду. Узагальнено в алгоритмі формування бренду пропонується виділити три етапи: вибір ніші та цільової аудиторії, аналіз конкурентів і створення стратегії просування бренду. У статті зазначено, що завдання оцінювання чи прогнозування ефективності бренду можна здійснити, використовуючи чотири підходи, серед яких найбільш якісним є застосування економетричного моделювання. Для адекватного опрацювання усієї множини показників, що задіяні на цьому етапі дослідження, було обрано модель лінійної регресії, а для її побудови – використано програму R-Studio, що є універсальним засобом автоматизації багатьох маркетингових завдань. На останньому етапі роботи було здійснено прогнозування цільових показників залежно від факторів впливу. Здійснений економетричний аналіз довів доцільність використання розробленої моделі для більш ефективного ведення персональної сторінки в Інстаграм. Розроблена модель дозволила спрогнозувати найбільш вдалий день і час публікацій відповідного типу контенту.
Модернізація інноваційної інфраструктури як інституційна передумова структурної перебудови економіки регіонів України у поствоєнний період
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Вахович, Ірина Михайлівна; Погуляйко, Юрій Михайлович
У статті обґрунтовано доцільність модернізації інноваційної інфраструктури як інституційної передумови структурної перебудови економіки регіонів України у воєнний період з проєкцією активізації інноваційних процесів у поствоєнний період. Обґрунтовано, що інноваційна інфраструктура в Україні охоплює надто звужену специфікацію елементів генерування та комерціалізації інновацій, що не дає можливості прискорити процеси інноваційного оновлення матеріально-технічної бази базових ланок національного господарства та регіональних господарських комплексів. Встановлено, що основними структурними елементами регіональної інноваційної інфраструктури виступають технологічне, комерційне та підтримуюче ядро, які, взаємодіючи, забезпечують прискорення процесів продукування та комерціалізації інноваційних розробок і їх впровадження у сфери виробництва й обігу. Виявлено, що створення бізнес-інкубаторів і стартап-шкіл вже у короткостроковій перспективі дозволить усунути дефіцит інноваційних ідей та розробок, що у післявоєнний період забезпечить їх комерціалізацію і впровадження у практику інноваційного оновлення економіки регіонів України. Дослідження показали, що інноваційна інфраструктура України не відзначається критично необхідним рівнем ефективності функціонування через нерозвиненість інформаційно-аналітичної та експертно-консалтингової компонент, що не дає можливості забезпечити результативну пропаганду кращих іноземних і вітчизняних практик інноваційного та наукомісткого розвитку структуроутворюючих ланок національного господарства, зокрема, реалізації перших етапів цифрової трансформації процесів прийняття управлінських рішень у секторі публічного управління. Встановлено, що програмування пріоритетних напрямів модернізації регіональної інноваційної інфраструктури доцільно здійснювати у воєнний період, щоб відразу після завершення війни сформувати алгоритм системного оновлення економіки регіонів України для забезпечення прискореного відновлення зруйнованих ворожими атаками цілісно-майнових комплексів і формування сучасних індустріальних, постіндустріальних та інформаційних полюсів зростання.
Напрями підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Запорожець, Ганна Володимирівна; Краснокутський, Євген Сергійович
У статті визначено напрями підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Зазначено, що на сьогодні транспортний сектор України переживає вкрай складні часи, викликані як посиленням внутрішніх протиріч розвитку суб’єктів цієї сфери, так і впливом зовнішніх негативних факторів, пов’язаних з економічною і політичною нестабільністю в країні та світі. Своєю чергою, перспективи розвитку залізничного транспорту потребують вирішення питань щодо інтеграції залізничної галузі України в Європейську транспортну систему та підвищення якості послуг, що надаються підприємствами. Визначено що організація робіт по управлінню якістю на підприємствах залізничного транспорту передбачає створення систем менеджменту якості і вживання необхідних заходів по забезпеченню їх ефективного функціонування. У цьому напряму необхідним вважається встановлення та реалізація таких процедур: розробка; затвердження; ведення та забезпечення всіма документами і даними, які належать до системи. Зазначено, що динаміка прибутку підприємств залізничного транспорту багато в чому залежить не тільки від його техніко-технологічних можливостей, але й від соціально-економічних факторів, тобто від потреби і здатності населення користуватися якісною транспортною послугою. Виділено п’ять основних розбіжностей і проблем, які є причинами незадоволеності споживачів послугами підприємств залізничного транспорту. З’ясовано, що наявність наведених розбіжностей і проблем суттєво впливає на рівень управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Усунення розбіжностей між очікуваннями та сприйняттям якості надання послуг споживачами можливе лише за умови чіткого усвідомлення проблем, характерних для цього процесу на сучасному етапі інтеграції залізничної галузі України в Європейську транспортну систему. Зроблено висновок про необхідність підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту на основі використання сучасних підходів щодо ретельного вивчення запитів споживачів (попиту населення на транспортні послуги) і подальшого вдосконалення споживчих якостей транспортної послуги для отримання прибутку, підвищення соціальної значущості залізничних перевезень та отримання конкурентних переваг у перспективі.
Обґрунтування комплексного підходу до модернізації систем централізованого теплопостачання і теплоспоживання населених пунктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Котляров, Євген Іванович
Метою статті є обґрунтування доцільності комплексного підходу до реалізації заходів з відновлення і модернізації житлового фонду і об’єктів теплопостачання. На умовному прикладі теплозабезпечення теплового кварталу (під яким розуміється невелика сукупність житлових будинків, що опалюються, локальна котельна і місцеві розподільчі тепломережі) розглянуто різні варіанти модернізації: відокремлена термомодернізація будівель, модернізація теплових мереж, модернізація котельні і варіанти одночасної модернізації усіх елементів ланцюжка: виробництво-постачання-споживання теплоенергії (комплексна модернізація теплового району). Доведено, що саме комплексна модернізація, яка передбачає одночасне і скоординоване в часі та обсягах виробництво, постачання і споживання теплоенергії, є ефективним інструментом підвищення ефективності у сфері теплопостачання і теплоспоживання. Комплексність модернізації в розглянутому прикладі передбачає термомодернізацію будівель теплового району (зі зниженням теплоспоживання на 40 %) з одночасною модернізацією мереж теплопередачі (зі зниженням втрат тепла при постачанні з 20 % до 5 %) і модернізацією котельні (з підвищенням ККД котельного обладнання з 88 % до 93 %). Реалізація такого проєкту є економічно доцільною для усіх учасників: споживачі знижують витрати на сплату послуг з теплопостачання на 49 %, а постачальник і виробник теплоенергії при незначному (до 6 %) підвищенні тарифів на теплоенергію забезпечують беззбиткову діяльність і отримують більший інвестиційний ресурс у вигляді більшої суми амортизації. На загальнодержавному рівні запропонована масова комплексна модернізація теплових районів дозволяє практично вдвічі знизити споживання комунальною теплоенергетикою природного газу і такою самою мірою знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Крім того, з’являється можливість суттєво знизити суму дотацій з бюджету на сплату населенням житлово-комунальних послуг.
Податкова політика в умовах війни та її вплив на формування доходів місцевих бюджетів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Дуб, Андрій Романович; Мединська, Тетяна Володимирівна
Пом’якшення податкового законодавства після початку війни було скеровано на підтримку бізнесу та забезпечення функціонування економіки. Проте його вплив на формування податкових надходжень місцевих бюджетів був неоднозначний. Окремі зміни до податкового законодавства на час воєнного стану негативно вплинули на доходи місцевих бюджетів, інші – навпаки. Мета статті – виявити вплив податкової політики на формування доходів місцевих бюджетів під час війни й оцінити перспективи наповнення місцевих бюджетів податковими надходженнями в короткостроковому періоді. У роботі охарактеризовано запроваджені після початку війни податкові зміни в розрізі податків, які мають безпосередній вплив на формування доходів місцевих бюджетів – податку з доходів фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, акцизного податку з пального, алкогольних та тютюнових виробів. Проведено аналіз тенденції до зміни податкових надходжень місцевих бюджетів у розрізі регіонів. Виявлено, що запроваджені податкові зміни негативно вплинули на наповнення місцевих бюджетів надходженнями від майнового податку (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку) та акцизного податку на пальне. Водночас зростання обсягів податкових надходжень від податку з доходів фізичних осіб, єдиного податку, акцизного податку з алкогольних і тютюнових виробів у загальному підсумку забезпечили зростання податкових надходжень місцевих бюджетів на 13,5 % порівняно з попереднім, довоєнним роком. Однак на фоні загального зростання податкових надходжень місцевих бюджетів у регіонах, частини яких перебувають під воєнною окупацією росії (Запорізькій, Харківській, Херсонській, Донецькій, Луганській областях), відбулося їх падіння. Критично оцінено й обґрунтовано перспективи наповнення місцевих бюджетів податковими надходженнями в короткостроковому періоді. В найближчій перспективі можна очікувати зростання податкових надходжень місцевих бюджетів з огляду на можливе скасування податкових «послаблень» на фоні успіхів ЗСУ, які позитивно впливають на ділові очікування підприємств та активізацію ділової активності.
Рейтинговий аналіз розвитку цифрової економіки в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Якушко, Інна Валеріївна
Розвиток цифрової економіки є об’єктивним процесом, який сьогодні активно відбувається у всьому світі. У результаті цього сформувалися базові центри продукування та експорту інформаційно-комунікаційних технологій, що призвело до формування конкуренції між країнами у сфері цифровізації, розвитку цифрової економіки. Україна сьогодні активно залучена до світових процесів цифровізації. Проте рівень використання цифрових технологій є недостатнім, що обумовлює важливість проведення наукових досліджень зарубіжного досвіду у цьому напрямку, конкретизації актуальних тенденцій розвитку цифрової економіки в країні. У статті проведено рейтинговий аналіз сучасного стану розвитку цифрової економіки в Україні. Такий аналіз проведено за рахунок вивчення найбільш поширених світових рейтингів, які розроблені та використовуються вченими, аналітиками для опису базових трендів цифровізації суспільства в різних країнах і регіонах світу. Зокрема, було використано інформацію про рейтинг цифрової конкурентоспроможності, рейтинг країн світу за Індексом мережевої готовності, рейтинг країн світу за рівнем свободи інтернету, Індекс цифрової економіки та суспільства, Індекс цифрової якості життя. У результаті встановлено, що найкращі позиції в цих рейтингах у переважній більшості випадків посідають країни з високим соціально-економічним розвитком, у яких сформовані умови для інноваційного розвитку, включаючи розробку, впровадження та експорт сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Україна в згаданих рейтингах залишається на посередніх позиціях. Це свідчить про значний потенціал розбудови цифрової економіки в країні, що можливо реалізувати через активне втручання органів державної влади у формування сприятливих умов для залучення інвестицій у сфері ІКТ. Також встановлено, що важливим елементом забезпечення розвитку такої сфери є трансформація роботи державних інституцій, оскільки за багатьма критеріями саме напрямок регулювання є найбільш нерозвиненим.
Розвиток стартапів у сфері енергетики: світовий досвід і можливості для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Хаустов, Микита Миколайович
Метою дослідження є визначення сутнісних характеристик стартапів, а також виявлення особливостей, тенденцій і перспектив їх розвитку в енергетичному секторі у світі та можливостей розвитку в Україні. На основі проведеного дослідження показано, що сьогодні стартапи є каталізатором економічного розвитку та процеси їх створення у світі динамічно розвиваються. Визначено важливість енергетичного сектора у розвитку стартапів через важливість для держав і людства досягнення цілей переходу на чисту енергію, а також необхідності забезпечення енергетичної незалежності та безпеки країн світу, та їх національної безпеки зокрема. Сформовано розуміння сутності поняття «стартап». Виявлено, що стартапи базуються на низькотехнологічних, високотехнологічних і глибокотехнологічних інноваціях, досліджено їх особливості. Виділено специфічні особливості енергетики, що визначають процеси технологічних змін у секторі та впливають на особливості створення та впровадження стартапів, динаміку їх розвитку та ризики. Досліджено кількісні показники розвитку стартапів (в тому числі енергетичних) у світі загалом та по країнах, їх структуру за напрямами, особливості розвитку стартапів у сферах «чистої» та «цифрової» енергетики. Розглянуто досвід окремих країн у побудові ефективної екосистеми стартапів. Обґрунтовано, що в сучасних умовах розвиток країни потребує використання різноманітних інструментів національної політики формування та розвитку екосистеми стартапів, відповідного інституційного середовища. Це дозволить створити базис економічного зростання, що є вкрай актуальним і для України в умовах повоєнного відновлення економіки. Визначено, що масштабні руйнування в енергетичній сфері обґрунтовують високу значущість розвитку стартапів у ній, це сприятиме покриттю певних потреб, наприклад, у рідкому паливі, ефективному теплопостачанні та ін.
Системи управління ризиками підприємств на основі форсайтно-інноваційних технологій в умовах соціально-економічної нестабільності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Чобіток, Ігор Олексійович
Метою статті є формування системи управління ризиками підприємств на основі форсайтно-інноваційних технологій в умовах соціально-економічної нестабільності. У статті визначено, що певні зовнішні та внутрішні перешкоди, які мають місце на території України, негативно впливають на розвиток національної економіки, що спричиняє економічну кризу. Однією з головних умов виходу економіки з тривалої фінансово-економічної кризи є, перш за все, вирішення такої стратегічної проблеми, як ефективність інвестування інноваційних проєктів. Його рішення дозволить промисловим підприємствам швидко реагувати на зовнішні та внутрішні зміни, що постійно виникають, зокрема, відповідно до потреб ринку своєчасно оновлювати асортимент продукції, парк технологічних пристроїв. Своєю чергою, максимально швидке задоволення потреб ринку дозволить підприємствам досягти стратегічних цілей, які зрештою вирішать низку важливих соціально-економічних завдань національного масштабу, а саме: посилення конкурентоспроможності економіки країни, створення додаткових робочих місць тощо. Проте однією із суттєвих перешкод у вирішенні проблеми ефективності інвестицій в інноваційні проєкти та збільшення кількості інноваційних підприємств є підвищена ризикованість в умовах соціально-економічної нестабільності.
Стратегії виходу підприємств на міжнародні ринки за рівнями управління
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Ковбатюк, Марина Володимирівна; Шкляр, Вікторія Вікторівна; Ковбатюк, Георгій Олександрович
Глобалізаційні тенденції сьогодення відкривають і розширюють торгово-економічні взаємозв’язки підприємств різних країн світу. Українському бізнесу на сьогодні належить мала частка глобального ринку. Це спричинено насамперед невпевненістю перед невідомим ринком, вимогами його споживачів, закордонним законодавством, умовами сертифікації та стандартизації тощо. Процеси виходу підприємств на міжнародні ринки збуту викликані рядом причин, серед яких найпоширенішими є: збільшення обсягів реалізації товарів чи надання послуг, підвищення прибутковості, довгострокове забезпечення дохідності, підвищення інноваційного потенціалу, підвищення досвідченості, конкурентна боротьба, наявність державних стимулів. Узагальнення підходів до процесу виходу підприємства на міжнародні ринки дозволило сформулювати його етапи планування: діагностика підприємства, вибір стратегії, вибір міжнародного ринку, пошук партнерів, відкриття локальних представництв і створення єдиної інформаційної бази підприємства. Ці етапи не переобтяжені аналітичними дослідженнями та розрахунками і є максимально наближеними до практичної діяльності підприємства. У статті звернено увагу на те, що ефективне функціонування на міжнародних ринках передбачає масштабування всіх процесів діяльності підприємства, а не проведення разових експортно-імпортних операцій. Тому системність виходу підприємства на міжнародний ринок передбачає проведення стратегічного аналізу та формування стратегічного плану. Правильно спланована діяльність та обрана стратегія виходу чи розширення на міжнародні ринки є гарантом опанування нових сегментів і підвищення прибутковості. На базі цього систематизовано види стратегій виходу на міжнародні ринки за рівнями управління, що дозволяє правильно скоординувати та встановити взаємозв’язок між ними і реалізувати поставлені стратегічні цілі підприємства.
Сутнісні характеристики відновлення країн світу після збройних конфліктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Череп, Алла Василівна; Лещенко, Анатолій Анатолійович
Метою статті є аналіз міжнародного досвіду країн у період післявоєнного відновлення, визначення основних чинників, що впливали на розвиток економіки, та формування на основі отриманих даних плану реконструкції та розвитку держави. Україна протягом 2014–2021 рр. потерпала від агресії на сході країни з боку банд-формувань, фінансованих Російською Федерацією, все це справляло значний вплив на всі сектори економіки країни, проте на початку 2022 р. Росія вдалась до повномасштабного вторгнення, що призвело до колосальних людських жертв, зруйнування соціальної інфраструктури, виробничого комплексу й економіки в цілому. Тепер від збройної агресії потерпають не окремі регіони, а територія всієї держави, значна частина країни окупована, по більшості регіонів завдаються удари з різних видів озброєння. Хоча бойові дії ще не закінчені, а масштабність наслідків і збитків вже важко підрахувати, проте після закінчення війни настане період відновлення, тому було б доцільним завчасно проаналізувати історичні події минулого та вивчити досвід країн світу зруйнованих під час воєнних дій. У статті було розглянуто практику відбудови й економічного розвитку країни у післявоєнний період. Визначено головні фактори забезпечення економічного зростання таких країн, як Західна Німеччина, Японія, Італія, Південна Корея та Ізраїль. Проаналізовано засоби, реалізувавши які, вдасться розробити план дій реконструкції економіки та реалізувати потенціал розвитку України. Розглянуто проєкт Держбюджету України на 2023 рік та плани по залученню коштів для фінансування економіки країни з боку міжнародних організацій та урядів іноземних держав. Наведено приклади післявоєнного відновлення України, котрі запроваджені урядом та вже реалізуються, задля стабілізації економіки держави зараз і відновлення зруйнованої країни у подальшому.
Сутність економічного розвитку підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Голобородько, Альона Юріївна
Методологічним базисом розуміння сутності дефініції «розвиток» стали узагальнені результати досліджень багатьох наукових шкіл з означеного напряму. На засадах проведеної автором діалектичної оцінки наукових досліджень щодо існуючого розуміння сутності економічного розвитку та економічного розвитку підприємства запропоновано групування існуючих поглядів на три підходи, а саме: екстенсивно-інтенсивні трансформації, процесна система динамічних трансформацій, циклічна еволюційна трансформація. Проведене дослідження сутності й особливостей економічного розвитку підприємств дало змогу виділити основні компоненти цього процесу як системи та побудувати концепт економічного розвитку підприємства. Докладне вивчення сутності й особливостей трактування розвитку підприємства відповідно до різних наукових поглядів дозволило стверджувати, що розвиток підприємства – це багатогранний процес, який характеризується такими ознаками: розвиток підприємства є наслідком еволюційних трансформацій у суспільстві та економічній діяльності; розвиток підприємства обумовлений необхідністю пристосування організаційно-економічних потокових процесів відповідно до структурних змін у економічній системі всіх сфер діяльності; розвиток підприємства стимулює якісну трансформацію системи управління і організації економічної діяльності; розвиток підприємства передбачає побудову гнучкої, збалансованої та адаптованої до ринкового середовища організаційно-економічної системи функціонування у часі та просторі; рівень розвитку підприємства залежить від ресурсів; компетентностей та актуальності наявного потенціалу стосовно можливості його реалізації у відповідний час і місці; розвиток підприємства обумовлений прагненням до підвищення ефективності й отриманням конкурентних переваг.
Сценарії прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей і механізми підтримки розвитку електроенергетики ЄС
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Губарєва, Ірина Олегівна; Салашенко, Тетяна Ігорівна
Наведено узагальнене тлумачення адекватності генеруючих потужностей. Досліджено методи оцінки адекватності генеруючих потужностей відповідно до регламентів і стандартів ЄС. Розкрито особливості прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей на різних часових інтервалах (довгостроковому, середньостроковому та короткостроковому) за методологічним підходом ENTSO-E. Подано основні сценарії прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей на середньостроковому та довгостроковому часових інтервалах. Зосереджено увагу на ключових етапах побудови ринкових стохастичних моделей прогнозування попиту та пропозиції електричної енергії відповідно до методологічного підходу ENTSO-E до прогнозування адекватності розвитку генеруючих потужностей: прогнозування погодинного навантаження в електроенергетичній системі; визначення ймовірнісних характеристик електрогенерації на основі кліматичної бази даних; оцінка гнучкості електроенергетичної системи; прогнозування розвитку транскордонних перетоків електричної енергії; оцінка критеріїв адекватності розвитку генеруючих потужностей. Наведено основі методологічні аспекти прогнозування й оцінки адекватності розвитку генеруючих потужностей за кожним з етапів. Для підтримки адекватного розвитку європейської електроенергетики запроваджуються ринкові механізми підтримки, а саме ринку потужностей і ринку відновлюваної електроенергії. Наведено основні типи механізмів функціонування ринку потужностей в ЄС. Розглянуто схеми державної підтримки розвитку відновлюваної електроенергетики в ЄС.
Теоретико-методичні аспекти управління стратегічним розвитком промислових підприємств України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кондратенко, Наталія Олегівна; Новікова, Марина Миколаївна; Волкова, Мілиця В’ячеславівна; Швед, Аліна Борисівна
У статті узагальнено теоретико-методичні аспекти управління стратегічним розвитком промислових підприємств України. Зазначено, що промисловість України завжди була та залишається драйвером національної економіки, як у економічному, так і соціальному плані. У зв’язку з цим сьогодні дуже гостро постають питання необхідності формування сучасних стратегій розвитку, здатних забезпечити вітчизняним підприємствам відповідний рівень конкурентоздатності та надбання іміджу на світовому ринку. З цієї точки зору узагальнення теоретичних аспектів управління стратегічним розвитком промислових підприємств України є своєчасним і доречним, враховуючи складні макроекономічні умови та необхідність адаптації господарюючих суб’єктів до воєнного стану. Узагальнено характеристику базових стратегій. Визначено складові стратегії управління розвитком промислового підприємства. Зазначено, що управління стратегічним розвитком промислових підприємств є складним процесом, що потребує достатньо високого рівня менеджменту та здатності до прийняття ефективних управлінських рішень. З’ясовано, що неможливо уявити процес управління стратегічним розвитком промислового підприємства без наявності стратегічного потенціалу, який забезпечує найбільш ефективні шляхи використання ресурсів, економічних резервів і можливостей суб’єкта господарювання з метою максимально ефективної реалізації його стратегії. Наведено сукупність показників локальних потенціалів промислового підприємства. Зазначено, що ефективна стратегія розвитку промислового підприємства закладає перспективи економічного зростання та визначає його позиціонування на ринку. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління стратегічним розвитком промислових підприємств України сьогодні є використання науково обґрунтованих підходів до стратегічного управління та практичний досвід ведення бізнесу. Наявність і розвиток стратегічного потенціалу промислових підприємств дозволить у перспективі використовувати найбільш ефективні шляхи та методи використання всіх наявних ресурсів з метою отримання прибутку та досягнення стратегічних цілей.
Технічні й економічні аспекти створення підгалузі з виробництва синтетичного рідкого палива в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шпілєвський, Володимир Вікторович; Котляров, Євген Іванович
У статті доведено, що сьогодні Україна опинилася в стані, за якого задоволення потреб у моторному паливі залежить виключно від імпортних поставок світлих нафтопродуктів, що є неприйнятним з точки зору енергетичної і навіть національної безпеки країни, а вирішення цієї проблеми знаходиться в площині організації виробництва моторного палива з власних природних ресурсів. Метою дослідження є обґрунтування технічних та економічних засад створення підгалузі з виробництва синтетичного моторного палива в Україні. Задля досягнення мети дослідження було: визначено класифікацію видів альтернативного моторного палива; подано порівняльну характеристику енергонасиченості і сфери використання різних видів моторного палива, а також надано порівняльні характеристики синтетичної і кращих сортів природної нафти; оцінено відповідність синтетичного бензину і дизельного палива стандарту Euro-4; розглянуто техніко-експлуатаційні переваги синтетичних аналогів нафтового палива над іншими його альтернативами. На основі проведеного аналізу в статті доведено, що, зважаючи на обмеженість ресурсних можливостей забезпечення виробництва в Україні моторного палива з нафти і природного газу, до освоєння в країні слід рекомендувати виробництво синтетичного рідкого моторного палива (СРП) з вугільної сировини; досліджено сировинну базу виробництва синтетичного рідкого палива. Також у статті проаналізовано особливості способів і конкретних технологій отримання СРП із вугілля та визначено, що до освоєння в Україні доцільною є технологія синтезу СРП за методом Фішера-Тропша з попереднім отриманням синтез-газу у спосіб парокисневої газифікації вугілля. З урахуванням цього сформовано ресурсно-продуктовий баланс повного циклу виробництва синтетичного рідкого палива, розроблено загальну виробничу схему підгалузі СРП в Україні, надано техніко-економічні характеристики національного та регіональних промислових комплексів з виробництва СРП і запропоновано структуру підгалузі з виробництва СРП у країні.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics"

Results Per Page

Sort Options