Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 2 (102)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1890

Browse

Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 2 (102) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості
    (Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович
    Повоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важливе місце належить соціально-трудовій сфері. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів соціальної мобільності, накопичення людського та соціального капіталу. Мета статті – визначити вимоги та обґрунтувати можливості щодо забезпечення трудового розвитку на засадах збалансованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудовий розвиток інтерпретується як процес трансформації й адаптації інститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових відносин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого набуваються якості, адекватні викликам зовнішнього та внутрішнього середовища. Встановлено, що нинішня державна політика у сфері праці в Україні ґрунтується на ідеології неолібералізму, переважно відображає інтереси роботодавців та істотно обмежує права працівників, що посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, має негативні соціальні наслідки. Аргументовано необхідність орієнтації державної політики на принципи гідної праці, концепт якої має бути розширений з урахуванням нових процесів і явищ, що виникають у соціально-трудовій сфері під впливом цифровізації. Наголошено, що повоєнна соціально-трудова сфера має володіти потенціалом стійкості, адаптації та функціонування в умовах поновлення військового конфлікту. Зроблено висновок, що існуючі моделі забезпечення національної стійкості можуть набути нових якостей, врахувавши здобутки міждисциплінарних досліджень із проблематики резильєнтності, які особливу увагу приділяють соціально-поведінковим чинникам розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано наукові підходи до трактування резильєнтності, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослідження.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення
    (Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр Юрійович
    Авторами статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергійного впливу таких чинників: 1) цифровізація (світовий тренд), 2) повномасштабна збройна агресія; 3) вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014 р. по 2022 р.; 4) євроінтеграційний вектор розвитку України, та інтенсифікація цих процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.). Авторами виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діалогу, готовності до змін в нинішній період з боку вищого керівництва державою, соціальних партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроінтеграції. Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП при аналітиці стану і втрат трудової сфери внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досягнення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу у забезпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлюється необхідністю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення роботи спільного представницького органу національного рівня - Національної тристоронньої соціально-економічної ради, відповідно, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чинної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим європейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better). Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифровій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів на міждержавному та внутрідержавному рівнях для реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості і повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому, для досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів.