Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 2 (102)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 2 (102) by Issue Date
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав ВасильовичПовоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важливе місце належить соціально-трудовій сфері. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів соціальної мобільності, накопичення людського та соціального капіталу. Мета статті – визначити вимоги та обґрунтувати можливості щодо забезпечення трудового розвитку на засадах збалансованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудовий розвиток інтерпретується як процес трансформації й адаптації інститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових відносин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого набуваються якості, адекватні викликам зовнішнього та внутрішнього середовища. Встановлено, що нинішня державна політика у сфері праці в Україні ґрунтується на ідеології неолібералізму, переважно відображає інтереси роботодавців та істотно обмежує права працівників, що посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, має негативні соціальні наслідки. Аргументовано необхідність орієнтації державної політики на принципи гідної праці, концепт якої має бути розширений з урахуванням нових процесів і явищ, що виникають у соціально-трудовій сфері під впливом цифровізації. Наголошено, що повоєнна соціально-трудова сфера має володіти потенціалом стійкості, адаптації та функціонування в умовах поновлення військового конфлікту. Зроблено висновок, що існуючі моделі забезпечення національної стійкості можуть набути нових якостей, врахувавши здобутки міждисциплінарних досліджень із проблематики резильєнтності, які особливу увагу приділяють соціально-поведінковим чинникам розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано наукові підходи до трактування резильєнтності, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослідження.Item Особливості моделювання складових системи фінансово-економічного стимулювання впровадження передових технологій смарт-промислового розвитку(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Турлакова, Світлана Сергіївна; Шуміло, Яна Миколаївна; Логвіненко, Богдан ІгоровичВпровадження передових технологій рівня Industry 4.0 на вітчизняних підприємствах знаходяться на початкових стадіях і потребують економічної підтримки зі сторони держави. Система фінансово-економічного стимулювання впровадження передових технологій смарт-промислового розвитку має поєднувати заходи монетарного (грошово-кредитного) і фіскального (податково-бюджетного) стимулювання. Для забезпечення обґрунтованості і оптимальності вибору переліку таких заходів актуальним є побудова сценаріїв розвитку національної промисловості із застосуванням інструментарію економіко-математичного моделювання, який дозволяє оцінити вплив визначених стимулів на загальні показники економічного зростання. Проведено аналіз моделей за напрямами стимулювання, які спрямовані на дослідження впливу стимулів на економічні показники ефективності функціонування підприємств, галузі чи загально економіки держав. Окреслені переваги та недоліки моделей DCF, VAR та GARCH, які одночасно із методами оцінки ефективності окремих стимулів CBA, ROI, NPV тощо, можуть потребувати модифікації для розгляду окремих стимулів, введення додаткових факторів і нагромадження змінних для оцінки загального впливу на економіку. Тому вони є трудомісткими для вирішення окреслених завдань, але можуть використовуватись для проміжних розрахунків щодо певних напрямів стимулювання. Для моделювання складових системи фінансово-економічного стимулювання у на національному рівні найбільш прийнятними до використання є загальноекономічні моделі (Кобба-Дугласа, Солоу, AD-AS, Самуельсона-Хікса тощо). Модифікована модель Кобба-Дугла із урахуванням фактору цифровізації відображає залежність обсягу виробництва від впровадження передових смарт-технологій, має ряд переваг серед інших моделей і є технічно зручною для довгострокових розрахунків, чого потребують сценарії розвитку національної промисловості для оцінки впливу впровадження фінансово-економічних стимулів промислового розвитку. Окреслені перспективні напрями дослідження.Item Механізми забезпечення інвестиційної активності підприємств та інтелектуалізації виробництва(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Гринчуцький, В. І.Рецензія на монографії відділу проблем економіки підприємств Інституту економіки промисловості Національної академії наук України, підготовлених за результатами НДР відділу: Інвестиційна активність підприємств з виробництва продукції з високою доданою вартістю в умовах обмежених ринків: парадигма та механізми забезпечення: монографія / Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2019. 388 с. Інтелектуалізація підприємств: концептуальні підходи та механізми стимулювання: монографія / Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2022. 424 с.Item Економтеоретичний кіноклуб Інституту економіки промисловості НАН України «Паразити» (Південна Корея, 2019)(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Вишневський, О. С.4 травня 2023 року в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося перше засідання Економтеоретичного кіноклубу, в роботі якого взяли участь академік НАН України О. Амоша, чл.-кор. НАН України Ю. Залознова, д.е.н. В.І. Ляшенко, д.е.н. О. Новікова, д.е.н. О. Вишневський, к.е.н. І. Петрова, к.е.н. О. Богуцька, зав. бібліотеки Н. Вишневська, І. Лях. Об’єктом аналізу обрано кінострічку «Паразити». «Паразити» (Parasite) – це південнокорейський фільм режисера Бон Чжун Хо, який вийшов у прокат у 2019 р. Фільм одрежав нагороду «Золота пальмова гілка» на Канському кінофестивалі 2019 р., що зробило його першим південнокорейським фільмом, що отримав цю нагороду.Item Економічна сутність та види сучасних індустріальних парків(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Чекіна, Вікторія Денисівна; Ліщук, Олександр ВасильовичІдея створення оптимального середовища та екосистеми для розвитку бізнесу, технологій та інновацій не нова, проте з роками не втрачає актуальності, адже на сьогодні функціонують вже більше 700 індустріальних парків у різних країнах світу, які є стратегічним інструментом політики нового економічного розвитку. В статті проаналізовано роботи, присвячені змісту поняття «індустріальний парк», визначення його функцій, класифікації індустріальних парків тощо з метою узагальнення підходів та результатів досліджень щодо економічної сутності індустріальних парків та надання сучасного визначення поняття «індустріальний парк». Встановлено, що зарубіжні автори, як правило, не акцентують увагу на визначенні поняття «індустріальний парк», використовуючи дефініцію для виявлення відповідності індустріального парку критеріям, означеним міжнародними асоціаціями та об’єднаннями. Трактування терміну «індустріальний парк» вітчизняними дослідниками майже тотожні до визначення, наданого в Законі України «Про індустріальні парки» з деякими відмінностями, пов’язаними з методологічними аспектами досліджень авторів. Визначено, що індустріальні парки класифікують за наявністю готових виробничих приміщень для здійснення економічної діяльності резидентами (Greenfield, Brownfield, Greyfield), також вони відрізняються за масштабами і переліком послуг. До індустріальних парків можуть відноситися й дослідницькі парки, інноваційні центри, наукові парки та технопарки. В результаті узагальнення наведених у роботах дослідників визначень та характеристик індустріальних парків, автором надано визначення терміну «індустріальний парк» як спеціально організованої і керованої спеціалізованою компанією території для розміщення нових виробництв з розподілом за певними новітніми галузевими функціями, яка забезпечена інфраструктурою, енергоносіями, необхідними адміністративно-правовими умовами для створення пулу користувачів (орендарів або власників) з єдиною концепцією розвитку і системою управління. Виділено спільні риси індустріальних парків – підтримка місцевого та/або регіонального економічного розвитку; створення середовища, що сприяє роботі з базою знань, налагодженню контактів та обміну ідеями; надання приміщень та інших допоміжних послуг; зв’язок з одним або кількома вищими навчальними закладами, дослідницькими інститутами; сприяння інноваціям та конкурентоспроможності клієнтів; сприяння інвестиціям наукомісткого бізнесу та розробок стартапів. Подальший аналіз та оцінку функціонування індустріальних парків доцільно зосередити на розкритті нових аспектів їхнього використання у вітчизняній економічній системі в умовах загострення геополітичного протистояння, яке прямо впливає на економіку України.Item Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичАвторами статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергійного впливу таких чинників: 1) цифровізація (світовий тренд), 2) повномасштабна збройна агресія; 3) вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014 р. по 2022 р.; 4) євроінтеграційний вектор розвитку України, та інтенсифікація цих процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.). Авторами виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діалогу, готовності до змін в нинішній період з боку вищого керівництва державою, соціальних партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроінтеграції. Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП при аналітиці стану і втрат трудової сфери внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досягнення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу у забезпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлюється необхідністю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення роботи спільного представницького органу національного рівня - Національної тристоронньої соціально-економічної ради, відповідно, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чинної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим європейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better). Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифровій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів на міждержавному та внутрідержавному рівнях для реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості і повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому, для досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів.Item Вітання до 65-річчя академіка НАН України Вишневського Валентина Павловича(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Інститут економіки промисловості НАН України8 червня виповнилося 65 років від дня народження відомого вченого-економіста, академіка НАН України, доктора економічних наук, професора, головного редактора журналу «Економіка промисловості» Валентина Павловича Вишневського.Item Трансформації капіталістичного розвитку та ренти в епоху цифровізації(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Залознова, Юлія Станіславівна; Булєєв, Іван Петрович; Брюховецька, Наталя ЮхимівнаДосліджено особливості сучасного етапу функціонування капіталістичного виробництва, виходячи з його європейського зародження, англосаксонського становлення, євроатлантичного лідерства. Розвиток характеризується випереджаючим зростанням технократичних факторів, збереженням менталітету європейських суспільств, відходом від світових цінностей та релігій, руйнуванням духовності. Фасад сучасного капіталізму становить його «ядро» (G-7, частина держав G-20). До 50 країн – союзники (сателіти) ядра. Більшість країн світу – це периферія світової глобальної системи капіталізму. Розглянуто основні моделі, які використані та використовуються капіталізмом у господарюванні, в інноваціях, від зародження до сучасності. Відзначено ризики, з якими стикаються країни, які механічно використовують моделі «ядра». Показано джерела фінансування моделей розвитку суб'єкти господарської діяльності (СГД), підприємств, використовуючи традиційні системи оподаткування, формування бюджетів. Доведено необхідність та доцільність використання ренти (економічної, природної, інтелектуальної та ін.) у формуванні бюджетів СГД усіх рівнів, зростання її значення та ролі в умовах цифровізації виробництва, СГД, підприємств. Як перспективну модель розвитку розглянуто нову інтегральну систему господарювання, у якій важливу роль відіграють духовність, цінності, рентні відносини, наука, ІКТ, цифровізація.