Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 4

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/934

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Концептуальні засади інституційно-інструментального забезпечення розбудови резильєнтної економіки України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Юденко, Євген Володимирович
    Метою статті є формування концептуальних засад інституційно-інструментального забезпечення розбудови резильєнтної економіки України. Запропоновано розбудову економіки країни аналізувати в контексті складової компоненти надскладної системи – суспільства, яке пропонується розглядається як сукупність таких сфер життя людей: політичної, соціальної, економічної та екологічної. Розглянуто погляди вчених на зміст поняття резильєнтності суспільства та його сфер і сформовано кібернетичну модель управління резильєнтністю суспільства в країні. Розроблено схему взаємозв’язку понять, близьких до поняття «резильєнтність», та запропоновано тлумачення поняття «резильєнтність суспільства». Запропоновано концептуальну модель дослідження резильєнтності суспільства. Сформовано модель стадій життєвого циклу події щодо суспільства в країні. Обґрунтовано, що резильєнтність економіки є складовою резильєнтності суспільства і її слід розглядати з двох аспектів: як потенціал, тобто сукупність наявних можливостей та засобів у будь-якій сфері суспільства, що можуть бути використані при дії криз (шоків) різного характеру та як результат дії кризи (шоку) в довгостроковому та короткостроковому періодах на економічну сферу. Запропоновано операційну модель забезпечення резильєнтності суспільства в країні. Узагальнено властивості резильєнтності суспільства. Обґрунтовано, що концепція резильєнтності є методологічною основою визначення інституційних інструментів повоєнної розбудови резильєнтної економіки України, і для того, щоб забезпечити резильєнтність суспільства, необхідно мати систему управління, яка відповідала б інтенсивності кризи (шоку) і відповідній реакції на них. При слабкій за інтенсивністю кризі (шоку), що впливає на ті чи інші сфери суспільства, найкращою системою управління для протистояння ним визначеноантисипативне управління за слабкими сигналами. Досліджено сутнісну відмінність антисипативної, адаптивної та антикризової систем управління суспільством та сформовано схему послідовності проведення антикризової трансформації суспільства. Визначено інституційне й інструментальне забезпечення резильєнтності суспільства. Доведено, що дослідження будь-яких процесів і явищ базуються на висуненні та доведенні / спростуванні певних гіпотез. Сформовано описові, описово-пояснювальні та пояснювальні гіпотези в сфері досліджень резильєнтності суспільства. Наведені гіпотези складають основу концепції інституційно-інструментального забезпечення розбудови резильєнтної економіки України.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інноваційні підходи до розвитку регіонів: концепція «цифрового міста»
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Піжук, Ольга Іванівна; Плахотнюк, Володимир Віталійович
    У статті розглянуто концепцію «Цифрове місто» як інструмент забезпечення сталого регіонального розвитку. Проаналізовано ключові компоненти системи, вплив цифровізації на якість життя, економічну стабільність та екологічну стійкість. Підкреслено актуальність впровадження цієї моделі в Україні з урахуванням міжнародного досвіду. Метою статті є дослідження підходів до забезпечення соціально-економічного добробуту регіонів шляхом інтеграції у процеси регіонального розвитку цифрових систем. У статті використано міждисциплінарний підхід, який включає аналіз міжнародного досвіду впровадження цифрових міст (Барселона, Сінгапур, Таллінн), порівняльний аналіз їхніх підходів і практик, а також оцінку готовності України до цифровізації на основі кейсу мобільного додатка «Дія». Використано методи порівняльного аналізу, систематизації та прогнозування для визначення ключових компонентів «цифрового міста» і шляхів їх впровадження. Визначено, що концепція «Цифрове місто» сприяє інтеграції сучасних технологій у процеси управління та покращення міського середовища. Доведено, що міжнародний досвід є цінним для створення цифрових платформ в Україні, зокрема, для вирішення таких проблем, як нерівномірний регіональний розвиток, низька прозорість управління та цифрова нерівність. Пропонуються рекомендації щодо поетапного впровадження цієї концепції в Україні через розширення функціоналу «Дії» та інтеграцію цифрових платформ у транспорт, енергетику, екологію та адміністративні послуги. Дослідження охоплює міжнародний досвід впровадження концепції цифрових міст, особливості локальних викликів в Україні та шляхи адаптації цих моделей. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на деталізації методик інтеграції цифрових рішень в окремих секторах (транспорт, енергетика, соціальні послуги) та мінімізації цифрової нерівності між регіонами.