Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 1 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз тенденцій розвитку грошово-кредитної системи України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Благун, Семен ІвановичВід успішності функціонування національної грошово-кредитної системи залежать ефективність організації в країні грошового обігу, дієвості проведення заходів монетарного регулювання з боку центрального банку країни і можливість задовольняти потреби споживачів у різноманітних фінансових послугах, а також дієвість заходів щодо відбудови нашої економіки у повоєнний період і можливість нормального функціонування в умовах воєнного стану. Метою статті є аналіз тенденцій розвитку грошово-кредитної системи України, визначення етапів її становлення, а також основних проблем у поточний період. У роботі досліджено становлення та етапи розвитку грошово-кредитної системи в Україні, а саме визначено такі ключові етапи: з 1991 р. – започаткування інституційного становлення грошово-кредитної системи; з 1996 р. – введення національної грошової одиниці; з 1999 р. – подолання світової фінансової кризи 1998 р. та розбудова національної грошово-кредитної системи; з 2009 р. – подолання наслідків світової фінансової кризи 2008 р.; з 2015 р. – подолання наслідків російсько-української війни 2014 р.; з 2020 р. – подолання наслідків світової фінансової кризи 2019 р., прискореної пандемією коронавірусу; з 2022 р. – стабілізація та подолання наслідків активної фази агресії росії проти України. Проаналізовано деякі ключові показники, що характеризують грошово-кредитну систему країни, а саме: динаміку грошової бази країни, зміни облікової ставки, щорічний приріст індексу споживчих цін, динаміку кількості діючих банків та їх активів, динаміку та структуру кредитів, що надані банківськими установами, зміни рентабельності активів та капіталу банківських установ. Проаналізовано основні ризики та причини їх виникнення у грошово-кредитній системі України під час війни. Визначено основні поточні проблеми грошово-кредитної системи України у воєнний період, а також запропоновано деякі напрями їх подолання. Запропоновано для оздоровлення банківського сектора вивести з ринку недієздатні банки; для забезпечення інфляційної стабільності необхідно забезпечити повернення до реалізації політики інфляційного таргетування; для відбудови економіки, зокрема реального сектора, необхідно пом’якшити вимоги регулювання кредитної діяльності, впроваджувати інструменти цільового стимулювання кредитної активності банківських установ.Item Монетизація глобальної економіки: тенденції та особливості(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Аржевітін, Станіслав Михайлович; Макаров, Олег Юрійович; Краснова, Ірина ВікторівнаМонетарне забезпечення економіки постає необхідною передумовою для забезпечення сталого економічного розвитку, що є пріоритетним стратегічним напрямом політики будь-якої держави. Мета статті полягає у виявленні особливостей та тенденцій монетарного забезпечення світової економіки загалом та в розрізі груп країн, що сприятиме кращому розумінню взаємозв'язку між економічним розвитком і процесом монетизації економіки. Поняття «монетизація економіки» розрізняється як стан та як процес. У контексті управління монетизацію економіки слід розглядати як процес, що є продуктом реакції на заходи державних політик з управління попитом і пропозицією на гроші, що виражається у ремонетизації та демонетизації економіки, тоді як стан монетизації економіки запропоновано розглядати як критерій достатності забезпечення економіки грошима. Зазначено, що достатній рівень монетарного забезпечення економіки позитивно впливає на економічний розвиток, домінантною складовою якого визначено економічне зростання. З аналізу монетизації світової економіки у динаміці за 2000–2020 рр. виявлено загальну тенденцію до монетарного розширення економік світу. Базуючись на даних по 133 країнах, виявлено посилення кореляційного зв'язку між рівнем монетизації економіки та економічним розвитком за 2000, 2010 та 2020 роки, що засвідчує важливість забезпечення процесів ремонетизації економік для економічного розвитку глобальної економіки. Визначено, що монетизація світової економіки має загальну тенденцію до зростання, яке посилюється після проходження економічних криз. Підтверджено гіпотезу про наявність зв’язку між рівнем монетарного забезпечення економіки та економічним розвитком в інших країнах. Виявлено наявність позитивного зв’язку протягом останніх 20 років, що з часом посилюється. Окремі країни мають загалом високий рівень монетизації, однак не мають відчутного прогресу в економічному розвитку, що спричинено, передусім, немонетарними особливостями розвитку цих країн.Item Неопротекціонізм у сфері торговельно-економічного співробітництва: сутність і рушійні еволюційні чинники(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Калюжна, Наталія Геннадіївна; Степічєва, Ольга ВіталіївнаСтаттю присвячено визначенню сутності та систематизації рушійних чинників еволюції неопротекціонізму у сфері торговельно-економічного співробітництва. Аналіз і систематизація підходів до трактування поняття «неопротекціонізм» дозволили визначити та систематизувати його ключові характеристики, до яких віднесено термінологічну основу, інструменти, об’єкти впливу та мету. На основі узагальнення та обґрунтування змістового наповнення ключових характеристик неопротекціонізму та констатації його об’єктивного неусувного характеру в умовах глобалізаційних викликів неопротекціонізм визначено як комплексний механізм стимулювання економічного зростання та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації шляхом застосування сукупності принципів, правил і методів регуляторної політики, які у сфері торговельно-економічного співробітництва передбачають використання гнучких і результативних інструментів захисту зовнішньої торгівлі. На основі узагальнення результатів досліджень науковців щодо передумов виникнення та поширення концепції неопротекціонізму у міжнародних економічних відносинах визначено та систематизовано рушійні еволюційні чинники, які обумовлюють її дотримання в торговельно-економічній сфері. Обґрунтовано, що сукупний вплив визначених чинників зумовлює трансформацію зовнішньоторговельної ліберальної політики в політику неопротекціонізму та дозволяє розглядати неопротекціонізм як об’єктиву тенденцію розвитку міжнародної торгівлі. Обґрунтовано, що об’єктивізація неопротекціонізму як сучасної неусувної характеристики торговельно-економічного співробітництва створює додаткові виклики на шляху успішної інтеграції України до глобальної економіки в умовах переорієнтації та скорочення зовнішньоторговельних потоків внаслідок військової агресії рф. За таких умов подальша інтеграція України до глобального та європейського економічного простору потребує всебічного сприяння з боку торговельно-економічних партнерів, в тому числі – шляхом усунення торговельних бар’єрів та мінімізації використання ними протекціоністських інструментів торговельного захисту для забезпечення вільного доступу українських товарів на свої внутрішні ринки.Item Роль фіскальної політики в забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Якушко, Інна ВалеріївнаУ статті розглянуто питання ролі фіскальної політики в забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки. Зокрема, визначено сутність фіскальної політики та проаналізовано базові наукові підходи до розуміння вченими змісту конкурентоспроможності економіки. Обґрунтовано, що така конкурентоспроможність безпосередньо пов’язана з конкурентоспроможністю фіскальної системи. Розглядаючи структуру фіскальної системи та основні напрямки фіскальної політики, у статті було визначено, що вагому роль у формуванні такої політики відіграє податкова система. Обґрунтовано, що загальний рівень конкурентоспроможності економіки країни залежить частково й від ефективності податкової конкуренції в країні. З цією метою у статті поглиблено теоретичні положення розуміння сутності цього виду конкуренції, що реалізовано на основі аналізу сформованих у науковій літературі підходів до її розгляду. Загалом встановлено, що податкова конкуренція є в сучасних реаліях важливим та невід’ємним компонентом усього процесу формування належного рівня конкурентоспроможності країни на світових ринках товарів, послуг, сировини й особливо капіталу. Як засвідчує досвід багатьох країн, прозора й ефективно функціонуюча податкова система в країні сприяє залученню іноземних інвестицій до реального сектора господарства, зокрема у високотехнологічні сфери. При цьому конкретизовано специфічні риси такого виду конкуренції та з’ясовано, що конкурентоспроможність податкової системи визначається через компаративний аналіз її параметрів з показника функціонування податкових систем в інших країнах. Аналізуючи сутність фіскальної політики, особливості її розробки та реалізації, у статті розширено теоретичні засади онтологічного взаємозв’язку між такою політикою та загалом рівнем конкурентоспроможності національної економіки. Визначено, що, з одного боку, така політика є компонентною економічної політики держави і, відповідно, невід’ємною частиною господарських відносин, а з іншого – може активно впливати на функціонування інших підсистем та об’єктів, які мають здатність здійснювати зовнішній вплив на розвиток національного господарства.Item Світовий досвід дослідження і впровадження цифрової валюти центрального банку: інституційний аспект(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Корнівська, Валерія ОлегівнаМетою цієї статті є розкриття впливу інституційних факторів на формування ефектів впровадження цифрової валюти центрального банку й обґрунтування передумов можливого введення цифрової валюти центрального банку (ЦВЦБ) в українській системі фінансово-інституційних координат. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що у середовищі світової регуляторної спільноти немає остаточної визначеності щодо самого факту створення такого революційного платіжного механізму. При цьому підходи щодо дизайну, цілей та можливих результатів введення в обіг ЦВЦБ сконцентровані на функціональних напрямках аналізу, водночас більш ретельного дослідження потребує питання впливу інституційного середовища на формування ефектів цифрової трансформації монетарного простору. Пошук відповідей на питання щодо використання ЦВЦБ для формування керованого, інклюзивного, прозорого, ефективного фінансово-інституційного простору як істотну складову має включати аналіз довіри до дій уряду та центробанку на кожному етапі розробки ЦВЦБ. Небагатий і складний досвід введення ЦВЦБ демонструє, що у випадку відсутності достатнього рівня довіри відбувається дестабілізація фінансово-економічного та соціального становища. Досвід впровадження ЦВЦБ у нестабільному економічному середовищі показує, що цифрову валюту центрального банку можливо впроваджувати лише за високого рівня довіри до національної валюти, здійснюваної центробанком монетарної політики, та низького рівня інфляції; переведенню національної валюти в цифрову форму має передувати ефективна монетарна політика, спрямована на підвищення надійності національної грошової одиниці. Зроблено висновок, що, зважаючи на революційність реформи, впровадження цифрової валюти не може використовуватися як елемент стабілізаційних заходів і не може розглядатися як монетарний експеримент; його перспективи мають бути зумовленими загальноекономічною та монетарною стабілізацією.