Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/889

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Борги домогосподарств: світовий досвід реструктуризації та українські реалії
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Корнівська, Валерія Олегівна; Яременко, Олег Леонідович
    У статті подано результати досліджень глобальної проблеми зростання боргів домогосподарств, її причин, наслідків, соціального контексту, впливу на формування сукупного попиту. Обґрунтовано, що в умовах зростання боргів домогосподарства втрачають свою частину сукупного попиту, а держава стає все більш впливовим суб’єктом щодо інших, що відбувається через посилення фіскального та регуляторного державного впливу. Внаслідок збільшення боргового тиску домогосподарства, зменшуючи обсяги споживання, негативно впливають на сукупний попит, при цьому для виправлення ситуації збільшуються державні субсидії, проводиться політика, що стимулює банки до реструктуризації кредитів, розробляються державні програми реструктуризації тощо. Показано, що ці тенденції мають ургентний характер, і не слід їх рутинізувати, оскільки таким чином викривлюється ринкове середовище, і зростає прямий вплив держави на суто ринкові процеси, водночас на основі аналізу світового досвіду доведено, що в умовах економічної дестабілізації реструктуризація часто є єдиним шляхом звільнення населення з боргової пастки. Особливу дослідницьку увагу приділено аналізу шляхів гармонізації накопичення боргів домогосподарств шляхом реструктуризації, визначено її ринкові механізми й обґрунтовано роль держави у процесі подолання боргової пастки домогосподарствами. Визначено три варіанти участі держави у процесі реструктуризації: інституційна участь (коли держава здійснює виключно нормативне забезпечення); розробка та реалізація державних програм реструктуризації; прийняття нормативних актів щодо примусової реструктуризації. Аналізуючи українські нормативні нововведення, що стосуються примусової реструктуризації, доведено їх суперечливий соціальний контекст. З одного боку, в умовах зростаючої бідності та збільшення загальних обсягів заборгованості населення (включаючи комунальну), на фоні зростаючих валютних ризиків, прийняття законів стало істотним кроком на шляху підтримки соціальної усталеності українського населення. З другого боку, українські ринкові суб’єкти часто демонструють моральні ризики невідповідності умовам боргової дисципліни, які стали частиною фінансової поведінки, що негативно впливає на загальну фінансову культуру.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальна відповідальність держави за збереження здоров’я населення: необхідність інституціоналізації
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Оганезова, Ганна Вікторівна
    Поганий стан здоров’я населення України актуалізує важливість обґрунтування необхідності інституціоналізації соціальної відповідальності держави за збереження здоров’я населення (СВД за ЗЗН) як базової складової здоров’яорієнтованої економіки в сучасних умовах. У роботі розроблено методологічний підхід формування інституту СВД за ЗЗН, який включає визначення сутності СВД за ЗЗН, її структури, теоретичні підходи до формування СВД за ЗЗН, практичний аналіз і діагностування СВД за ЗЗН країни, обґрунтування необхідності та розробки механізмів інституціоналізації СВД за ЗЗН. Методологія інституціоналізації СВД за ЗЗН базується на інституціональному підході та теорії факторів ризику здоров’я. СВД за ЗЗН представлена як зобов’язання держави, які виражаються в діях, що: спрямовані на соціально-економічний добробут і спосіб життя населення, кожного індивіда як носія капіталу здоров’я, забезпечують безпеку й ефективність функціонування людського капіталу; забезпечують екологічні параметри реалізації людського капіталу; характеризують організацію надання медичної допомоги населенню, забезпечують її якість і доступність. Проведений аналіз СВД за ЗЗН з позиції теорії факторів ризику здоров’я в Україні показав неефективність державних інститутів, які відповідають за збереження здоров’я населення; в деяких сферах (у системі охороні здоров’я) сформована інституційна пастка. Для трансформації неефективних інститутів запропоновано механізм інституціоналізації СВД за ЗЗН, який складається з нормативно-правового, організаційно-економічного, інформаційного інструментів; вони координують дії економічних суб’єктів при взаємодії таким чином, щоб нівелювати негативний вплив факторів ризику здоров’я, і посилюють позитивний вплив, що сприяє підвищенню відповідальності держави, роботодавців та індивідів за здоров’я на кожному рівні.