Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/889

Browse

Now showing 1 - 9 of 9

Вплив пандемії COVID-19 на ринок ОВДП в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Татарин, Наталія Богданівна; Юрченко, Ілона Максимівна
Метою статті є аналіз ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) України в умовах пандемії COVID-19; визначення його стану, проблем і перспектив розвитку. У статті розглянуто розвиток вітчизняного ринку облігацій внутрішньої державної позики в період коронакризи; розкрито сутність і призначення ОВДП в Україні, прокласифіковано їх за видами та типами використання. Визначено відмінності облігацій внутрішньої і зовнішньої державної позики та вказано переваги перших; виявлено особливості купівлі цього виду цінних паперів для фізичних і юридичних осіб; вказано вимоги для випуску ОВДП емітентами, а також складено топ найнадійніших банків, які займаються цим видом діяльності; досліджено стан ринку державних облігацій протягом 2018–2020 років; зазначено обсяг володіння, частку покупців цінних паперів і мету купівлі їх для кожного з суб'єктів; проаналізовано ставку та дохідність облігацій внутрішньої державної позики в Україні і проведено порівняння з іншими країнами, такими як Сполучені Штати Америки, Німеччина, Франція та ін. У результаті проведеного дослідження були виявлені такі проблеми, як: економічна криза, викликана пандемією COVID-19, недосконала законодавча база ОВДП і низький рівень обізнаності населення щодо цих цінних паперів та інші. Для подолання цих проблем були запропоновані такі дії: протидія коронакризі шляхом об’єднання зусиль державних, місцевих органів влади, бізнесу та населення, спрямування більшої частини фінансових ресурсів у цей напрям, розвиток економічної освіченості суспільства, введення спрощеної процедури купівлі ОВДП та робота з банками задля збільшення доступності купівлі облігацій. Основою для проведеного дослідження були статистичні дані, отримані з офіційного сайту Національного банку України.
Прогресивне оподаткування індивідуальних доходів в ісламських країнах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Корнєєв, Володимир Вікторович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Ходжаян, Аліна Олександрівна
Економічні результати розвитку мусульманських країн порушили питання про наявність все більш акцентованої ісламської фінансової і податкової моделі. Податки в ісламській економічній моделі забезпечують імпліцитний зв'язок у взаєминах держави з індивідуумами, визначаючи межі обумовленої свободи і взаємних обов'язків. Мета статті полягає у визначенні індикативних особливостей прогресивного оподаткування індивідуальних доходів в окремих ісламських країнах. У статті визначено, що для ісламських країн характерна єдність релігії (віри) і таких елементів соціального устрою, як організація влади, сімейні, економічні й інші відносини. Межі особистого та громадського, індивідуального та державного прозорі і жорстко нормовані. Розглянуто особливості Інституту податку в мусульманських країнах, умови оподаткування та правила використання податків. Доведено, що в цей час в ісламських країнах підходи до оподаткування диверсифіковані. Визначено, що прогресивне оподаткування індивідуальних доходів акцентовано застосовується в Туреччині, Пакистані, Тунісі, Індонезії, Нігерії, в інших країнах, частково в Саудівській Аравії, «податкові гавані» характерні для ОАЕ, Кувейту, Катару, Бахрейну, Оману, також зберігається пропорційне оподаткування в Малайзії, Cудані, Казахстану. Проаналізовано основні види податків у мусульманських країнах, досліджено їх еволюцію. Виявлено сучасні акценти прогресивного оподаткування індивідуальних доходів в окремих мусульманських країнах. Визначено позитивні сторони ісламської фінансової моделі в частині модернізації податкової політики і дотримання податкової дисципліни, безумовного виконання обов’язків і укладених угод. Обґрунтовано, що використання елементів прогресивної шкали оподаткування з практики ісламських фінансів буде корисним з ряду міркувань: для бюджетного і соціального балансування в «коридорі можливостей», як взаємна відповідальність громадянина і держави у виконанні взятих на себе зобов'язань, як ануїтетна взаємовигідна лінія економічної поведінки. Доведено, що прогресивне податкове вилучення частини великих доходів дасть рестрикційно-стримуючий результат контролю за їх перерозподілом у громадських інтересах, оскільки соціально-економічна поведінка індивідуумів, їх повноваження і обов'язки мають бути врівноваженими.
Підходи та методична основа обліку нематеріальних активів, згенерованих у криптовалюті
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Лабунська, Світлана Віталіївна; Сєрікова, Тетяна Миколаївна; Собакар, Маргарита Вікторівна
Метою статті є оцінка динаміки розвитку криптовалюти у світовій економіці, дослідження перспектив і ризиків її використання у господарській діяльності підприємств, розробка підходів до визнання, відображення та оцінки криптовалюти в системі бухгалтерського обліку вітчизняних підприємств. У статті розглянуто перспективи та ризики використання криптовалют вітчизняними суб’єктами господарювання та визначено важливу роль розвитку цифрових видів активів підприємства. Обґрунтовано актуальність проблеми розробки обліку та необхідності управління криптовалютами на підприємстві. Встановлено, що ставлення до криптовалюти та рівень розробки нормативного поля значно відрізняються у різних країнах, у зв’язку з чим відсутні міжнародні нормативно-правові акти щодо регулювання використання та обліку таких активів. У статті обґрунтовано відповідність криптовалюти критеріям визнання активів підприємства, у зв’язку з чим визнання криптовалют системою обліку підприємств є необхідним і можливим. Авторами розглянуто й обґрунтовано варіанти віднесення криптовалюти до різних видів активів підприємства. У зв’язку з відсутністю регламентації обліку криптовалюти на законодавчому рівні розроблено методичні рекомендації до проведення процесу обліку криптовалют, які включають підходи до класифікації криптовалюти відповідно до мети використання, а саме: віднесення криптовалюти до складу нематеріальних активів підприємства з розподілом на оборотні та необоротні, монетарні та немонетарні. Кожен з цих підходів супроводжується застосуванням окремих рахунків і порядку відображення оцінки, використання та вибуття криптовалюти. Обґрунтовано необхідність проведення переоцінки криптовалют у зв’язку з їх високою мінливістю вартості. Запропоновано проведення переоцінки криптовалюти для забезпечення об’єктивної оцінки активів і вартості підприємства у вигляді переоцінки (дооцінка / уцінка) та шляхом визначення курсових різниць.
Світові тенденції діджиталізації банківського сектора
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Холявко, Наталія Іванівна; Козлянченко, Олена Михайлівна
Метою статті є визначення світових тенденцій у використанні сучасних інформаційних технологій у банківському секторі, що сформувались під впливом процесів діджиталізації економіки. Діджиталізація є однією із головних тенденцій розвитку світової економіки. Цифрова трансформація стала актуальною для бізнесу у різних сферах економічної діяльності, не оминувши банківський сектор. Початковим етапом діджиталізації банківського сектора прийнято вважати впровадження банківської карти. На сучасному етапі розвитку банки володіють широким інструментарієм діджиталізації діяльності – від виконання офісних операцій, обслуговування клієнтів, управління кредитним портфелем до ризик-менеджменту. Провідні світові банки різної форми власності сьогодні можуть створювати цифрові валюти. Найбільшого поширення у банківському секторі отримали мобільні технології, «великі» дані, блокчейн, «хмарні» технології, штучний інтелект, Інтернет речей. Застосування окреслених технологій дозволяє банкам оптимізувати робочі процеси, зменшити операційні витрати, забезпечити високу швидкість і зручність обслуговування клієнтів, а також генерувати інновації та пропонувати на ринку нові банківські продукти. Діджиталізація дає змогу відстежувати клієнтську базу в режимі реального часу, формувати персоніфіковані набори послуг споживачам, проводити реструктуризацію доходів і управляти кредитними ризиками банку. Автори доходять висновку, що діджиталізація є безальтернативним шляхом розвитку сучасного банку. Цифровізація, впровадження інформаційних технологій, створення інноваційних продуктів є визначальними факторами конкурентоспроможності банку на сучасному ринку.
Світові тренди та ініціативи формування ринку зелених облігацій України в умовах COVID-19
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Дунас, Наталія Володимирівна
Мета статті полягає у дослідженні сучасних світових трендів і національних ініціатив формування ринку зелених облігацій в Україні на основі залучення інвестицій для реалізації екологічно важливих проєктів у сфері енергозбереження. Розкрито сутність і ключові характеристики зелених облігацій як дієвого фінансового інструмента для реалізації екологічно чистих проєктів в економіці. На основі аналітичного огляду особливостей розвитку ринку зелених облігацій у міжнародному просторі та європейських країнах визначено світові тренди інвестування та ряд сутнісних характеристик зелених облігацій як перспективного інвестиційного активу у довгостроковому вимірі, що приносить соціально-економічні та екологічні ефекти. Розглянуто нормативно-правову базу та регуляторний аспект становлення ринку зелених облігацій в національній економіці порівняно з розвиненими країнами світу. Проведено аналіз основних положень формування державної політики формування ринку зелених облігацій в Україні з урахуванням очікуваних ефектів від залучення коштів у сферу енергоефективності. Визначено ризики та перспективні напрями реалізації проєкту Концепції запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні на основі зміни трендів глобального фінансового ринку у сфері інвестування. Обгрунтовано, що потенціал розвитку ринку в Україні створює основи для залучення інвестиційного капіталу у різні сфери енергоефективності та сприяє долученню нашої країни до світових трендів еконогізації економіки в умовах пандемії. Доведено, що ринок зелених облігацій може сміло конкурувати із вкладеннями коштів у віртуальні активи та даватиме довгостроковий економічний ефект в процесі розвитку модернізації виробництва в національній економіці в умовах пандемії та глобальних кліматичних змін.
Стратегічні пріоритети бюджетної політики розвитку територій України в умовах реалізації стратегії регіонального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Пелехатий, Андрій Олегович; Патицька, Христина Олегівна
Метою статті є визначення стратегічних пріоритетів бюджетної політики розвитку територій України в умовах реалізації стратегії регіонального розвитку на період 2021–2027 рр. Обґрунтовано стратегічні пріоритети бюджетної політики розвитку територій в координатах формування стратегії регіонального розвитку та стратегій розвитку територій на період 2021–2027 рр. та переходу від акценту на просторово орієнтовані заходи, тобто стимулювання розвитку проблемних територій, до політики розвитку територій на засадах активізації невикористаного потенціалу, спрямованої на підвищення регіональної та національної конкурентоспроможності, з особливою увагою на інноваціях. Доведено потребу дотримання вертикальної та горизонтальної інтегрованості формування та реалізації бюджетної політики розвитку територій та необхідність її здійснення при поєднанні проблемно-орієнтованого та загального підходів до напрямів бюджетного забезпечення розвитку територій (бюджетне забезпечення розвитку територій на основі конкурентних переваг функціональних типів територій, розвитку проблемних територій, розвитку регіонів на засадах смарт-спеціалізації, розвитку прикордонних територій в контексті транскордонного співробітництва). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є спроба формування бюджетної політики розвитку територій в Україні на основі визначення стратегічних пріоритетів регіонального розвитку та розвитку територій різних рівнів, спрямована на зниження міжрегіональних і внутрішньо регіональних асиметрій, забезпечення повсюдного підвищення якості життя людей, переходу територій до розвитку на основі сталості, інклюзивності, інноваційності та максимізації використання і нарощення наявного потенціалу.
Інноваційні підходи до розвитку «розумних» міст: нормативно-правова база в Україні та європейський досвід
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина Борисівна
З часом роль міст як центрів економічного, політичного та культурного життя значно посилилась, вони є серйозними учасниками процесу глобалізації, впливають на економічне зростання і політику країн. Міста виступають головними елементами у багатьох сферах суспільного життя – визначають рівень і тенденції освіти, в них або поблизу них розташовані найбільші виробничі потужності, жителі міст є управлінцями різного рівня та формують політику країн. Отже, питання урбанізації, життя та розвитку великих міст, містечок та територій навколо них займають центральне місце при розгляді питань самоврядування. На сьогодні результативне місцеве управління, а отже, ефективний розвиток і забезпечення добробуту громадян розглядається через призму досягнення рівноваги між економічним розвитком, охороною навколишнього середовища і соціальним розвитком. Завдяки високій щільності населення в містах зосереджено значний потенціал креативності та інновацій, енергозбереження, екологічності, соціокультурного різноманіття тощо, тому саме фактична взаємодія цих елементів міста є драйвером європейського розвитку. Досягнення сталого розвитку міст і територій робить актуальним урахування європейського досвіду не лише у вирішенні існуючих проблем їх функціонування, а й у виборі пріоритетів для розвитку сучасних міст на основі інноваційних підходів та запровадження елементів «розумності». Значущість формування необхідної законодавчої бази для функціонування окремої адміністративно-територіальної одиниці (регіону, території, міста, громади тощо), оцінювання її стану з метою подальшого використання в публічному управлінні територіальним розвитком, визначає важливість розробки і впровадження ефективної системи нормативно-правових документів для вирішення соціально-економічних проблем і стимулювання сталого регіонального (територіального) розвитку в Україні.
Інституалізація державного управління у сфері бюджетної безпеки: суб’єктне оновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Свірко, Світлана Володимирівна; Тарасова, Тетяна Олексіївна
Метою публікації є формування загального бачення інституалізації державного управління у сфері бюджетної безпеки та опрацювання її останніх тенденцій. У процесі дослідження застосовані системний, інтегральний, комплексний та логічний підходи. Запропоновано під інституалізацією державного управління бюджетною безпекою розуміти процес ідентифікації відповідних інститутів, формалізації та систематизації фундаментальних положень (об’єкт, мета, принципи, функції, завдання, форми, норми), їх зв’язків, комунікацій у межах державного управління бюджетною безпекою зокрема та загалом, в цілому або в контексті відповідного фокусного запиту. Ідентифіковано згідно з законодавством України регуляторні інституції прямої та непрямої дії щодо бюджетної безпеки, зокрема: прямої дії – Міністерство фінансів, Верховна Рада України; непрямої дії – Міністерство економіки, Рахункова палата, Державна аудиторська служба України, Державна митна служба України, Державна казначейська служби України, Державна служба фінансового моніторингу. На підставі опрацювання законодавчих документів сформовано загальну інституційну модель діяльності Бюро економічної безпеки. Аналіз її положень надав підстави для формування пропозиції з уточнення Закону України «Про Бюро економічної безпеки в Україні» через внесення окремого розділу ІІІ «Напрями діяльності Бюро економічної безпеки України» в розрізі запропонованої його структури; положення бюджетної безпеки представлені у трьох проєктних статтях закону, в яких закріплено об’єкти уваги Бюро економічної безпеки, підстави для початку діяльності, комунікації). Перспективи подальших наукових розвідок вбачаються у продовженні деталізації інституційних положень за всіма з заявлених регуляторних інституцій, з визначенням проблемних позицій за кожним з них в контексті об’єкта дослідження – державного управління бюджетною безпекою – та формування рекомендацій з їх розв’язання.
Інституціональне забезпечення розвитку публічно-приватного партнерства в системі публічного управління
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Данкевич, Віталій Євгенович; Захаріна, Оксана Володимирівна; Золотницька, Юлія Вікторівна
Досліджено теоретичні аспекти формування і розвитку публічно-приватного партнерства (ППП). На основі використання системного підходу визначено, що найважливішим фактором підвищення ефективності функціонування публічно-приватного партнерства є його інституціональне забезпечення. Обґрунтовано, що у більшості країнах світу ініціатором ППП виступає публічна влада. І цьому є пояснення. По-перше, публічна влада відповідальна за стратегічний розвиток країни. По-друге, публічна влада формує «правила гри» для бізнесу і населення, планує капітальні вкладення і обирає об’єкти ППП, які є пріоритетними з точки зору публічного інтересу. Фактично держава бере на себе вирішення всіх завдань, які стоять перед суспільством. Тому сьогодні важливість створення сприятливого інституціонального середовища для розвитку ППП визнається на всіх рівнях управління економікою та підкреслюється в науковому світі. Доведено, що за рахунок комплементації політичних, правових, соціально-економічних норм і правил поведінки досягається узгодження інтересів публічної влади, приватного бізнесу та громади. Систематизовано функції публічної влади на найвищому та регіональному рівнях управління.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 2 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"

Results Per Page

Sort Options