Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 2 (98)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 2 (98) by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Private law::Labour law"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Зміни трудового і податкового законодавства України в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи удосконалення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Новак, Ірина МиколаївнаПовномасштабна воєнна агресія проти України призвела до масового порушення ланцюжків створення вартості, скорочення робочих місць, росту безробіття та еміграції робочої сили. Законодавчі ініціативи з протидії соціально-економічним наслідкам війни мають недостатню ефективність. Метою статті є здійснення оцінки змін трудового та податкового законодавства під час воєнного стану та визначення перспектив його вдосконалення. З’ясовано, що зміни трудового законодавства в Україні ґрунтуються на ідеології неолібералізму, переважно відображають інтереси роботодавців та істотно обмежують права працівників. Це посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, втрати від чого за аналогією з сирійським конфліктом можуть перевищити втрати від руйнування фізичного капіталу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, особлива увага приділена нормам про призупинення дії трудового договору. Наголошено на необхідності пошуку нового формату взаємодії між державою та інститутами сфери праці, відповідної адаптації соціально-трудових відносин, використовуючи можливості цифровізації. Проаналізовано вплив змін податкового законодавства на зайнятість населення. Встановлено, що політика підтримки економіки, ключовим інструментом якої є податкові пільги, недостатньо сприяє збереженню зайнятості. На основі дослідження міжнародного досвіду протидії економічним шокам запропоновано бачення політики підтримки економіки, яка повинна поєднувати заходи зі збереження робочих місць, пільги для суб’єктів економічної діяльності та підтримку ліквідності. Розглянуто міжнародний досвід реалізації схем збереження робочих місць, які в країнах ЄС стали одним із основних інструментів підтримки бізнесу під час пандемії COVID-19. Зроблено висновки про актуальність дослідження можливостей їх використання в Україні із залученням коштів ЄС. Сформульовано відповідні пропозиції для органів влади.Item Проблеми соціальної та правової захищеності платформних зайнятих та пріоритети регуляторної політики України в умовах воєнного стану(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичУ статті на основі аналізу та узагальнення результатів експертного опитування, у підготовці та проведенні якого автори приймали безпосередню участь, досліджено і розкрито проблеми та можливості створення системи соціального та правового захисту працюючих в платформному сегменті зайнятості з урахуванням умов воєнного стану та потреб післявоєнного відновлення України. Визначено основні причини, що перешкоджають правовій та соціальній захищеності платформних зайнятих. Ключовими серед них виявились такі: правова невизначеність статусу суб’єктів трудових платформ (як платформних працівників, так і самих трудових платформ); низькі можливості колективного представництва інтересів зайнятих на платформах; небажання працівників офіційно реєструватись та декларувати свої доходи тощо. Також в ході дослідження розкрито сукупність чинників соціального, інформаційно-комунікативного, організаційно-управлінського та технічного характеру, що виникають в процесі взаємодії суб’єктів платформної економіки і посилюють соціальну та правову незахищеність платформних зайнятих. Отримані результати проінтерпретовано авторами в контексті введення воєнного стану в Україні. Встановлено, що базовою вимогою формування дієвої системи соціального та правового захисту платформних зайнятих є створення законодавчо регламентованої системи взаємодії суб’єктів платформного сегменту зайнятості, що потребує відповідного нормативно-правового, організаційно-управлінського забезпечення, формалізації та виходу з «тіні» відносин на трудових платформах, створення механізмів сталого представництва інтересів суб’єктів платформної економіки. Обґрунтовано візію основних якісних характеристик дієвої системи забезпечення правового та соціального захисту зайнятих на цифрових платформах, пріоритетність ключових заходів для забезпечення ефективності процесу їхнього соціального захисту. На основі узагальнення результатів проведеного дослідження авторами розроблено схему концептуалізації процесу формування регуляторної політики, що зорієнтована на можливості забезпечення соціальної та правової захищеності зайнятих на платформах працівників. Авторська розробка узгоджується з основними настановами Директиви про покращення умов праці працівників цифрових платформ для європейських країн. Також авторами визначено та обґрунтовано пріоритетні напрями регуляторної політики щодо пом’якшення впливу воєнного стану на ринок праці та перспектив подальшого післявоєнного відновлення України.