Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 3 (2025)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 3 (2025) by Subject "TECHNOLOGY"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Експертиза в науці: когнітивістський та менеджералістський підходи(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Рижко, Л. В.; Шаповал, А. П.; Живага, О. В.Вступ. Розвиток науки традиційно супроводжується процедурами фахового оцінювання нових наукових знань на об’єктивність, логічність, доведеність, обґрунтованість, що є основою самоорганізації та самоконтролю наукової системи. Включення науки в ринкові процеси перетворює процедури оцінювання на елементи управлінських технологій. Проблематика. Останнє нівелює ідею науки як самоогранізованої, заснованої на самоконтролі системи. Водночас поширення практик відкритої науки та нові вимоги до оцінювання наукових знань, що виникають у зв’язку з розробленням технологій штучного інтелекту, трансформують принципи експертизи і дають підстави для помірного оптимізму щодо подальшого наукового прогресу на основі самоорганізації. Мета. Окреслити нові тенденції експертної діяльності в науці, пов’язані з розширенням її функцій, методів та форм. Матеріали й методи. Застосовано компаративістські методи, методи концептуалізації та експлікації понять, проблемно-орієнтованого аналізу. Результати. З’ясовано особливості менеджералістського та когнітивістського підходів до оцінювання. Показано нові тенденції експертизи в науковій сфері у зв’язку з поширенням практик відкритої науки та розробленням і використанням штучного інтелекту. Обґрунтовано, що зміщення пріоритетів оцінювання від когнітивістського спрямування до менеджералістського створює небезпеку порушення самоорганізаційної здатності науки. Водночас практики відкритої науки та вимоги до оцінювання, пов’язані з розвитком технологій штучного інтелекту, створюють можливість компенсувати ризики. Висновки. Сучасні тенденції оцінювання в науці повинні ґрунтуватися на розширенні експертних компетенцій та формування багатовимірної експертної культури, яка охоплює можливість полілогу, дискусійності, оцінювання актуального і потенційно можливого наукового результату, коректне ставлення до негативних наукових результатів.Item Концепція підвищення ефективності технологічного циклу паротурбінної установки через використання впливів фізичних полів на робоче тіло(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Тарелін, А. О.; Аннопольська, І. Є.; Лук’янов, Є. Ф.; Михайленко, В. Г.; Хінєвіч, О. Є.Вступ. Дотепер вчені в усьому світі розглядають різні шляхи підвищення ефективності роботи енергогенеруючих установок ТЕС та ТЕЦ через використання нових циклів, наприклад, парогазових та газопарових, підвищення параметрів пари на вході до супернадкритичних, вибір оптимальних у термодинамічному сенсі нових робочих тіл — органічний цикл Ренкіна. Проблематика. Актуальним є пошук нових рішень спрямованої зміни фізико-хімічних та термодинамічних властивостей робочого тіла паротурбінних енергоустановок, що суттєво підвищить їхню роботу без вагомих змін конструкцій окремих елементів теплової схеми та істотних капітальних затрат. Мета. Розробка методу підвищення ефективності, надійності, екологічності та ресурсозбереження теплоенергетичного й теплотехнічного обладнання за рахунок зміни фізико-хімічних і теплофізичних властивостей робочого тіла під дією фізичних полів. Матеріали й методи. У дослідженні використано воду та водяну пару, проведено аналіз літературних джерел. Експериментальні дослідження впливу силових полів на воду виконували на розробленому в ІПМаш НАН України термодинамічному стенді. Застосовано аналітичні методи, які базуються на класичних законах термодинаміки та теорії турбомашин. Результати. Визначено, що за рахунок структурної перебудови кластерів води під дією силових полів можливо змінити її фізико-хімічні та теплофізичні властивості. Розроблено концепцію покращення показників технологічного циклу паротурбінної установки на всіх стадіях роботи. Встановлено, які саме фізичні поля можна застосовувати для цього на кожній зі стадій. Висновки. Впровадження розробленої концепції дозволить інтенсифікувати роботу теплотехнічного обладнання, систем випарного охолодження та ін., підвищити ефективність паротурбінного циклу приблизно на 5—7 %, суттєво покращити систему водопідготовки, підвищити екологічність процесу, зменшивши використання реагентів до 90 %.Item Роль інновацій у просуванні стійких практик у промисловому секторі(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Велес Осоріо, Іріс МаріяВступ. Сталий розвиток у промисловому секторі привернув увагу через екологічні, соціальні та економічні проблеми, що виникають через невідповідальне використання ресурсів. Виробничим компаніям доводиться зіштовхуватися з викликом зменшення або оптимізації використання ресурсів у виробничих процесах. Проблематика. Парадокс колумбійських виробничих компаній полягає у їхніх заявах про екологічну, економічну та соціальну відповідальність, тоді як водночас демонструють політику, що збільшує використання ресурсів та погіршення стану довкілля. Мета. Показати як радикальні та інкрементальні інновації у продуктах, методах виробництва та організаційних методах впливають на ефективне використання ресурсів й управління відходами у колумбійському промисловому секторі. Матеріали й методи. Дані з двох опитувань, які охоплювали 8264 виробничих компаній у 56 підсекторах, були проаналізовані за допомогою передових статистичних технік. Здатність до інновацій було оцінено в термінах продукту, процесу та організаційних методів на рівні з їхнім екологічним впливом. Результати. Інновації в методах виробництва значно підвищують ефективне використання сировини, тоді як інкрементальні та радикальні інновації позитивно впливають на практики управління відходами. Визначено потребу в більших інвестиціях у дослідження та стійкі практики, особливо у складних секторах, таких як фармацевтика і виробництво пластмаси. Висновки. Колумбійська виробнича промисловість зробила похвальні зусилля в інноваціях та розвитку унікальних заходів, що призвели до більш екологічного виробництва і зменшення використання сировини. Незважаючи на виклики в управлінні відходами та використанні ресурсів, орієнтування на циркуляційну економіку й більш «зелені» процеси відкриває можливості для розвитку індустрії.Item Система організації кібероперацій в умовах військової агресії(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Куперштейн, Л. М.; Лукічов, В. В.; Радецька, А. О.; Дудатьєв, А. В.Вступ. У сучасному світі зростає важливість інформаційно-комунікаційних технологій та загроз, пов’язаних із кібератаками в умовах військової агресії. Поширення цих технологій супроводжується збільшенням ризиків кіберзагроз на різноманітні об’єкти та системи управління. Проблематика. У контексті військових конфліктів кібероперації стають суттєвим методом ведення боротьби. За допомогою них можна отримати доступ до секретних військових, економічних чи стратегічних даних, витік яких може завдати значної шкоди супротивнику як на військовій, так і на політичній арені, підірвати його авторитет або знищити певні військово-політичні плани. Вплив на системи комунікації та управління або виведення їх з ладу здатні спричинити колапс та розруху у лавах противника і призвести до його програшу. Тому актуальним є дослідження і вдосконалення методів проведення кібератак для забезпечення ефективної оборони та захисту від цих загроз. Мета. Вдосконалення етапів процесу організації кібероперацій у військовому середовищі шляхом застосування принципів менеджменту та розробка рекомендацій для його оптимізації. Матеріали й методи. Дослідження базується на аналізі теоретичних джерел щодо кібероперацій, а також на використанні практичних прикладів з аналізу попередніх інцидентів кібератак у військовому контексті. Результати. Проведено розробку технології роботи системи організації кібероперацій. Створено структури управління цією системою та розроблено алгоритм її роботи. Наведено рекомендації щодо управління та організації роботи на етапах функціонування системи. Висновки. Розробка та впровадження стратегій менеджменту для оптимізації проведення кібероперацій у військовому контексті є вкрай важливими у сучасних реаліях. Вдосконалення цих процесів є ключовим для забезпечення ефективної захищеності та відповіді на кіберзагрози під час військових конфліктів.